[spacious_author]
Українські ЗВО у рейтингу The World University Rankings 2022 by Subject

Українські ЗВО у рейтингу The World University Rankings 2022 by Subject

Опубліковано рейтинг World University Rankings 2022 by Subject, який готує Times Higher Education. Заклади вищої освіти України представлені у ньому у категоріях «Природничі науки» та «Фізичні науки».

Опубліковано рейтинг World University Rankings 2022 by Subject, який готує Times Higher Education. Заклади вищої освіти України представлені у ньому у категоріях «Природничі науки» та «Фізичні науки».

До оновленої версії предметного рейтингу «Природничі науки» увійшли 972 університети світу, а у розділі «Фізичні науки» – 1227 університетів.

З числа закладів вищої освіти України до рейтингу в частині фізичних наук увійшли:
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Сумський державний університет;
– Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

У розділі «Природничі науки» представлений Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/subject-rankings/2021?utm_source=topnav, http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=7059 

Фото: скріншот

2021-09-20
Share
Тривають конкурси програми ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

Тривають конкурси програми ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

У жовтні-листопаді 2021 року Програма Еразмус+ проведе нові конкурси.

У жовтні-листопаді 2021 року Програма Еразмус+ проведе нові конкурси.

Це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту, яка має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства. 

Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства і розвиток стратегій та співпраці.

Ключовими пріоритетами Програми на 2021-2027 роки є:
– якість в освіті та підготовці;
– інклюзія та гендерна рівність;
– зелені та цифрові трансформації;
– підготовка вчителів і наставників;
– вища освіта;
– геополітичний вимір.

Підтримується викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема – щодо майбутніх викликів і можливостей ЄС у межах напряму Жан Моне. Це розширює можливості співпраці у сфері освіти задля виконання завдань Європейського простору освіти, Плану дій Цифрової освіти, Європейської програми компетентностей та інших стратегій ЄС.

Подати документи на конкурс грантів і долучатися до проєктів можуть різні типи організацій та індивідуальні особи.

Детальніше: https://bit.ly/3Cy1hF4, https://bit.ly/2Z7uuby, https://bit.ly/3hOy0OM  

Фото: Еразмус+

2021-09-20
Share
Спільнота Національного репозитарію академічних текстів у Viber

Спільнота Національного репозитарію академічних текстів у Viber

Якщо Ви звикли користуватись месенджерами, запрошуємо приєднатись до спільноти Національного репозитарію у Viber.

Якщо Ви звикли користуватись месенджерами, запрошуємо приєднатись до спільноти Національного репозитарію у Viber.

Тут щодня публікується спеціально підготовлений дайджест актуальних новин з анонсами важливих подій та посиланням на найновіші публікації, які адресовані науковцям, освітянам та інноваторам. 

Нічого зайвого: лише короткий опис та посилання на першоджерело. Сподіваємось, такий формат буде зручним, адже не вимагатиме перегляду повних текстів, якщо інформація Вас не зацікавила.

З розгорнутою інформацією у більш повному викладенні можна ознайомитись на офіційному веб-порталі НРАТ, а також на сторінках НРАТ у Фейсбук і Телеграм.

Детальніше:  https://invite.viber.com/?g2=AQBNMJ1iDNPI403rQ2x%2FeMt0spQItYQzEroTVETPdJIh2K97EhrByGTLtwG%2FP70p 

2021-09-17
Share
Дослідження екосистеми трансферу технологій України

Дослідження екосистеми трансферу технологій України

На офіційному сайті МОН оприлюднено звіт про результати дослідження екосистеми трансферу технологій України, яке проводилось також у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Алжирі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, Тунісі.

На офіційному сайті МОН оприлюднено звіт про результати дослідження екосистеми трансферу технологій України, яке проводилось також у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Алжирі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, Тунісі.

Дослідження націлене на підготовку актуальної коректної інформації для розробників політики трансферу технологій, зміцнення співпраці між країнами в галузі передачі технологій, налагодження тіснішої співпраці між ЄС та його східними і південними сусідами.

У представленому документі:
– описано основні характеристики ландшафту;
– виявлено сильні і слабкі сторони екосистеми;
– сформульовано висновки та підготовлено рекомендації щодо розроблення політики щодо розвитку системи трансферу технологій (у складі законодавчих, політичних та пілотних заходів).

В плані розвитку правового регулювання рекомендовано продовжити програму реформ з акцентом на спрощення процедур, зменшення двозначності, а також поліпшення узгодженості між законами, що стосуються індивідуальної та інституційної власності на результати досліджень. Пропонується розвивати засоби стимулювання трансферу технологій, унормувати правила використання доходів від ліцензування та правила, що обмежують пряму участь державних дослідних установ в акціонерному капіталі спін-офф компаній. Також рекомендується переглянути наявну систему стимулювання розкриття інформації та подачі патентів, пов’язану з інституційним та індивідуальним рейтингом і кар’єрним зростанням.

Дослідження проводилось експертами об’єднаного дослідницького центру ЄС JRC, – науково-дослідної служби Європейської Комісії, призначеної вивчати ситуацію та розробляти поради щодо розвитку й впровадження політики ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/2Z8KD0v, https://ec.europa.eu/jrc/en/about/organisation, https://bit.ly/3zeX0nX 

Фото: скріншот

2021-09-17
Share
Інноватика в сучасній освіті

Інноватика в сучасній освіті

З 20 по 22 жовтня 2021 року відбудеться міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті» та виставка освіти за кордоном «World Edu».

З 20 по 22 жовтня 2021 року відбудеться міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті» та виставка освіти за кордоном «World Edu».

Організатори: Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», компанія «Виставковий Світ».

Міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті» – найбільший в Україні професійний форум освітніх і науково-педагогічних інновацій. Захід, який проводиться з 2009 року представляє інноваційні досягнення національних і закордонних закладів освіти, досвід впровадження ефективних педагогічних технологій та пропонує експозицію сучасного навчального обладнання і дидактичних засобів, електронних освітніх ресурсів, новітніх програм і рішень для осучаснення змісту освітнього процесу. 

Під час виставки будуть організовані презентації з актуальних проблем розвитку освіти, науково-практичні конференції, семінари, круглі столи, майстер-класи, воркшопи, відкриті уроки, експертні дискусії.

Будуть обговорюватись наступні питання:
– упровадження інноваційних педагогічних технологій в освітню діяльність закладу освіти;
– STEM-напрями як засіб підвищення якості інклюзивної освіти;
– інноваційна педагогічна діяльність в умовах цифровізації освіти;
– інноваційні технології розвитку професійної компетентності педагогів в системі післядипломної освіти;
– упровадження освітніх інновацій у професійну підготовку фахівців для сучасного ринку праці;
– природничо-математична освіта в контексті нового державного стандарту базової середньої освіти: від знань до компетентностей;
– упровадження в освітню діяльність інноваційних проєктів, моделей, систем, технологій, методик, що спрямовані на підвищення якості освіти;
– експериментальна діяльність закладів освіти як чинник професійного зростання педагогів.

Також відбудуться конкурси на отримання почесного звання «Лідер інновацій в освіті» за такими напрямами:
– для закладів вищої, фахової передвищої та післядипломної освіти – «Упровадження інновацій у системі внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти»;
– для закладів професійної (професійно-технічної) освіти – «Упровадження інноваційних педагогічних технологій, методів, форм роботи в освітній процес».

Детальніше: http://innovosvita.com.ua/index.php/ru, https://bit.ly/2Xzy4ee 

Фото: скріншот

2021-09-17
Share
Проміжний економічний прогноз ОЕСР

Проміжний економічний прогноз ОЕСР

22 вересня 2021 року відбудеться презентація проміжного економічного прогнозу ОЕСР з аналізом поточної ситуації та актуальним прогнозом розвитку світової економіки й  США. 

22 вересня 2021 року відбудеться презентація проміжного економічного прогнозу ОЕСР з аналізом поточної ситуації та актуальним прогнозом розвитку світової економіки й  США. 

Організатор – ОЕСР.

Під час презентації планується обговорити наступні питання:
– скорочення у США близько 5 мільйонів робочих місць порівняно з допандемійним періодом;
– як поточна загроза від штаму «дельта» COVID-19 впливає на відновлення світової економіки;
– які перспективи зменшення центральними банками підтримки грошово-кредитної політики;
– що можна зробити політичними інструментами для подолання дефіциту робочої сили в окремих секторах економіки та зменшення негативного тиску на ланцюжки поставок.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3EvhIUr 

Фото: скріншот

2021-09-17
Share
Міжнародна версія Єдиного експортного вебпорталу

Міжнародна версія Єдиного експортного вебпорталу

21 вересня 2021 року на платформі «Дія.Бізнес» буде запущена міжнародна версія Єдиного експортного вебпорталу – онлайн-платформи для імпортерів та закордонних компаній, зацікавлених у експорті.

21 вересня 2021 року на платформі «Дія.Бізнес» буде запущена міжнародна версія Єдиного експортного вебпорталу – онлайн-платформи для імпортерів та закордонних компаній, зацікавлених у експорті.

Міжнародна версія вебпорталу націлена на промоцію українських пріоритетних секторів і міжнародних заходів, які організовуються на території України, а також допомогу в налагодженні двосторонньої співпраці між українськими компаніями та потенційними закордонними партнерами.

Нині працюючий у тестовому режимі портал «Дія.Бізнес.Експорт» являє собою єдиний експортний вебпортал, який надає консультації для експортерів, інформацію про міжнародні публічні закупівлі, виставкову діяльність, торговельні місії, інституційну підтримку, фінансування, пропонує набір різнопланових сервісів, аналітичні дані про стан окремих ринків та країн тощо.

Платформа Єдиного експортного вебпорталу створена Офісом з розвитку підприємництва та експорту за стратегічної та інституційної підтримки Уряду України, Міністерства економіки України та Міністерства цифрової трансформації при фінансовій підтримці Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Долучитись до презентації платформи можна онлайн на Facebook-сторінках «Дія.Бізнес», державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та Міністерства цифрової трансформації України.

Детальніше: https://export.gov.ua/, https://cutt.ly/FWkd3UI, https://bit.ly/3CsKjrX 

Фото: Мінцифра

2021-09-17
Share
Науково-практична конференція, присвячена питанням розвитку приладобудування та діяльності центрів колективного користування

Науково-практична конференція, присвячена питанням розвитку приладобудування та діяльності центрів колективного користування

29 жовтня 2020 року відбудеться науково-практична конференція «Новітні розробки наукового обладнання провідних приладобудівних компаній. Розвиток центрів колективного користування в НАН України».

29 жовтня 2020 року відбудеться науково-практична конференція «Новітні розробки наукового обладнання провідних приладобудівних компаній. Розвиток центрів колективного користування в НАН України».

Організатори: Національна академія наук України, International Exhibition LABComplex in Ukraine.

⠀Під час конференції будуть обговорюватись наступні питання:
– система підготовки зразків до ЕМ та оптична мікроскопія від Leica Microsystems;
– атомна спектроскопія як основний інструмент виконання вимог ICH Q3D, особливості та переваги обладнання Analytik Jena;
– сучасні методи визначення безпечності харчової продукції;
– рідинна хроматографія для розробки та перевірки якості лікарських засобів;
– аналітичне обладнання «Thermo Fisher Scientific та Instruments»;
– нові аналітичні прилади виробництва SHIMADZU.

Також відбудеться круглий стіл щодо розвитку центрів колективного користування в НАН України.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2Z97mJV, https://bit.ly/2ZcIcu1, https://bit.ly/3kmLkLR, https://bit.ly/3CogPeM, https://bit.ly/3EwdewP 

Фото: НАНУ

2021-09-17
Share
Про діяльність Інституту вищої освіти НАПНУ

Про діяльність Інституту вищої освіти НАПНУ

16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти – імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.

16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти – імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.

Інститут вищої освіти НАПН України представив звіт про діяльність закладу за останні п’ять років та практичне впровадження результатів наукових досліджень. Робота інституту спрямована на підтримку основних напрямків реформування вищої освіти, а саме: забезпечення якості вищої освіти, інтеграція вищої освіти і науки, інтернаціоналізація вищої освіти, розширення автономії закладів вищої освіти, фінансування вищої освіти.

Згідно зі стратегією розвитку інституту на 2020-2025 рр. діяльність зосереджена на п’яти основних напрямках: науковому, освітньому, соціальному, економічному та культурному. Формами їх реалізації у контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору є:
– виконання фундаментальних і прикладних досліджень;
– підготовка аналітичних матеріалів, наукових публікацій;
– участь у національних і міжнародних дослідницьких та освітніх проєктах;
– підтримка й розвиток цільових фахових наукових видань;
– організація й проведення національних і міжнародних наукових заходів цільового призначення;
– реалізація програм підготовки аспірантів і докторантів;
– участь у міжнародних проєктах;
– реалізація програми професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО);
– експертиза та підготовка науково-обґрунтованих пропозицій щодо нормативно-правових документів у сфері вищої освіти.

Результати НДР впроваджуються шляхом експертної, освітньої та міжнародної діяльності інституту, використовуються для інституційного розвитку установи.

Детальніше: https://bit.ly/2XwHS8W, https://ihed.org.ua  

Фото: скріншот

2021-09-17
Share
Експертна група з питань штучного інтелекту, даних в освіті та навчанні

Експертна група з питань штучного інтелекту, даних в освіті та навчанні

21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту. 

21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту. 

Експертна група об’єднує дослідників та науковців європейського рівня у галузі штучного інтелекту (ШІ), даних, етики та освіти, а також представників ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та ОЕСР. Вона підтримує діяльність комісії зі штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні щодо розробки етичних принципів у цій сфері.  Зокрема, просувається План дій з цифрової освіти («Digital Education Action Plan – Action 6. Artificial intelligence and data usage in education and training»), який сприятиме впровадженню нових технологій в освітню діяльність, вироблення етичних керівних принципів стосовно ШІ та використання даних у викладанні та навчанні для викладачів і підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності, який, зокрема, буде імплементовано  через «Horizon Europe».

Вже розроблені «Керівні принципи етики для надійного ШІ», який має бути законний, етичний, надійний. Керівні принципи висувають набір з семи ключових вимог, яким системи ШІ повинні відповідати, щоб вважатися такими, що заслуговують довіри. Це:
– нагляд, – системи ШІ повинні розширювати можливості людей, дозволяючи їм приймати усвідомлені рішення та захищаючи їх основні права. При цьому необхідно забезпечити належні механізми нагляду, які можуть бути досягнуті за допомогою підходів «людина в циклі» та «людина в команді»;
– технічна надійність і безпека, – системи штучного інтелекту повинні бути стійкими і безпечними, передбачати запасний варіант на випадок непердбаченого перебігу подій, а також бути точними, надійними і відтворюваними;
– конфіденційність та управління даними, – окрім забезпечення повної поваги до конфіденційності та захисту даних, необхідно забезпечити адекватні механізми управління даними з урахуванням якості та цілісності даних й легітимний доступ до них;
– прозорість, – бізнес-моделі даних, системи та ШІ повинні бути прозорими, у т.ч. завдяки механізмам простежуваності, люди повинні знати, що вони взаємодіють з системою ШІ та поінформовані про можливості та обмеження системи;
– різноманітність, недискримінація та справедливість, – слід уникати несправедливою упередженості, оскільки вона може мати безліч негативних наслідків, від маргіналізації вразливих груп до загострення дискримінації;
– благополуччя суспільства і навколишнього середовища, – системи штучного інтелекту повинні приносити користь всім людям, включаючи майбутні покоління, бути стійкими та екологічними;
– підзвітність, – необхідно створити механізми, що забезпечують відповідальність і підзвітність за системи ШІ та їх результати, аудит задля оцінювання алгоритмів, даних та процесів проектування.

Детальніше: https://bit.ly/3EwKO67, https://bit.ly/3hRTB90, https://bit.ly/3hRCBzz 

Фото: ЄК

2021-09-17
Share