Zero, Author at National Repository of Academic Texts

Антишкола університетських бібліотекарів

23 вересня 2021 року відбудеться чергове заняття в Антишколі університетських бібліотекарів.

23 вересня 2021 року відбудеться чергове заняття в Антишколі університетських бібліотекарів.

Організатор – Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація».

Університетські бібліотеки постійно мають справу з відкритими освітніми ресурсами (OER), – освітніми засобами, до яких забезпечено повністю відкритий доступ завдяки безкоштовній ліцензії СС або переведенню їх у суспільне надбання та надання доступу до таких ресурсів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Планується розглянути усі аспекти створення та використання відкритих освітніх ресурсів, співвідношення між поняттями «ресурси відкритого доступу» та «відкриті освітні ресурси».

Увагу присутніх буде зосереджено на наступних питаннях:
– чому в Резолюції ЮНЕСКО саме OER ідентифікуються як дуже значимі для виконання 4-ї Цілі сталого розвитку ООН «Забезпечення інклюзивної та справедливої якісної освіти і просування можливостей навчання впродовж усього життя для всіх»;
– чому в умовах цифрової трансформації та стрімкого переведення навчання на дистанційну і змішану форму саме OER визнаються університетами світу найбільш перспективними;
– чому бібліотекарі університетів Європи активно об’єднуються в спільну мережу та визначають спільну стратегію на 2021-2021 рр. «Бібліотекарі в дії для відкритої освіти. Виконання Рекомендації ЮНЕСКО щодо OER»;
– як бібліотекарі вітчизняних закладів вищої освіти можуть включитись у процеси підтримки OER.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3hMRd34

2021-09-17

142

Нові карантинні обмеження для закладів освіти

Із 20 вересня 2021 року набувають чинності зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 та від 29 червня 2021 р. №677, якими Уряд встановив нові карантинні обмеження для закладів освіти, спрямовані на запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Відвідування закладів освіти здобувачами буде дозволено за умови:
– наявності не менше як у 80% працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації у разі введення жовтого рівня епідемічної небезпеки (сертифікат може підтверджувати вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати); вакцинацію від COVID-19 повним курсом однодозної чи дводозної вакцини (зелені сертифікати); негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції; одужання особи від зазначеної хвороби);
– наявності у всіх працівників закладу освіти документу, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації у разі введення червоного рівня епідемічної небезпеки (сертифікат може підтверджувати: вакцинацію від COVID-19 повним курсом однодозної чи дводозної вакцини (зелені сертифікати); негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції; одужання особи від зазначеної хвороби).

Також визначено термін чинності COVID-сертифікатів:
– при вакцинації двома дозами – 365 днів;
– при вакцинації однією дозою – 120 днів;
– про одужання від COVID-19 – 180 днів;
– підтвердження негативного результату тестування методом полімеразної ланцюгової реакції – 72 години.

Детальніше: https://bit.ly/3hF9gYS, https://bit.ly/3ErA9JG

Фото: скріншот

2021-09-16

169

Новий інноваційний проєкт НБУВ

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.

Науковці НБУВ планують розробити принципово нові теоретичні положення та отримати практичні результати з удосконалення бібліотечних ресурсів і сервісів, орієнтованих на підтримку наукової діяльності вчених України. Зокрема, розвиватимуться такі інноваційні проекти, як цифрова платформа «Research UA», портал «Наука України: доступ до знань», бібліотечний портал НАН України «LibNAS UA», е-бібліотека «Україніка».

Очікується, що буде забезпечено:
– ефективний доступ до джерел наукової інформації;
– інтеграція наукового доробку вчених України в європейську та світову дослідницьку інфраструктуру;
– полегшення обліку публікаційної активності та наукометричних показників вітчизняних установ та науковців;
– збереження наукового надбання України у цифровому форматі для майбутніх поколінь;
– позитивний вплив на стратегічні комунікації.

Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/5673

Фото: НБУВ

2021-09-16

185

Схвалено Стратегію інформаційної безпеки України до 2025 року

15 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інформаційної безпеки України до 2025 року.

15 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інформаційної безпеки України до 2025 року.

Документ має на меті забезпечити протидію внутрішнім і зовнішнім загрозам інформаційній безпеці, захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, підтримання інформаційними засобами соціальної та політичної стабільності, оборони, забезпечення прав та свобод громадян.

Стратегія містить наступні ключові положення:
– захист інформаційного простору;
– функціонування системи стратегічних комунікацій;
– протидія поширенню незаконного контенту;
– підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності населення;
– захист прав журналістів;
– інформаційна реінтеграція громадян України;
– формування загальнонаціональної ідентичності.

Стратегія інформаційної безпеки має бути схвалена Радою національної безпеки і оборони України та введена в дію Указом Президента України.

Детальніше: https://bit.ly/2VLaQkk

Фото: КМУ

2021-09-16

155

Освітнє співробітництво між Україною та Сербією

16 вересня 2021 року відбулась зустріч представників Міністерства освіти і науки України та Міністра освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія.

Під час зустрічі українська сторона поінформувала сербських колег про пріоритетність розвитку освіти і науки в Україні та системні реформи, які здійснюються у цій сфері.

Зокрема обговорювались:
– можливість активізації двостороннього науково-технічного співробітництва, унормування українсько-сербського співробітництва у науковій сфері у формі відповідної міждержавної угоди;
– підготовка нової Програми дій Кабінету Міністрів України та основних пріоритетів з освіти та науки;
– запуск в Україні нового онлайн-інструменту SELFIE для самооцінки закладами освіти ефективності впровадження інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі;
– створення Президентського університету – інноваційного закладу вищої освіти, результатом діяльності якого будуть випускники, що володіють найсучаснішими професійними знаннями та технологіями, особистісними якостями і лідерськими навичками.

Наразі країни здійснюють співпрацю відповідно до Угоди про співробітництво у галузі освіти, укладеної МОН та Міністерством освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія 6 липня 2013 року.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893_012#Text, https://bit.ly/39xg7zv, https://bit.ly/3kheUCe

2021-09-16

181

До дня винахідника і раціоналізатора

Щорічно у третю суботу вересня відзначається День винахідника і раціоналізатора України. У 2021 році він припадає на 18 вересня. До цього дня університети та наукові установи зазвичай приурочують наукові та просвітницькі заходи.

Український інститут інтелектуальної власності цьогоріч оприлюднив на власному сайті добірку вітчизняних новітніх розробок, впровадження яких сприятиме збереженню та відновленню екосистеми.

Це:
– «Спосіб поліпшення режиму живлення ґрунтів в екологічно орієнтованих агроекосистемах» (Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція НААУ);
– «Спосіб виготовлення комплексного органічного добрива, субстрат на основі торфу верхового та сапропелю органічного для вирощування рослин-регенерантів жимолості голубої», «Спосіб отримання органічного добрива з відходів біогазових установок» (Поліська дослідна станція національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»);
– «Спосіб створення протиерозійних лісосмуг» (Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»);
– «Вирівнювальний антиерозійноекологічний ґрунтообробний пристрій зі шлейфом» (Подільський державний аграрно-технічний університет);
– «Спосіб запобігання лінійній ерозії на малопродуктивних піщаних та супіщаних ґрунтах» (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна);
– «Спосіб очищення стічних шахтних вод, відновлення біорізноманіття на техногеннопорушених територіях і пристрій для його здійснення», «Спосіб очищення стічних шахтних вод і відновлення біорізноманіття на техногенно порушених територіях», «Пристрій для очищення стічних шахтних вод і відновлення біорізноманіття на техногеннопорушених територ (Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет»);
– «Спосіб локального гасіння вогню в концентрованих осередках екосистем або фітоценозів» (Житомирський національний агроекологічний університет);
– «Спосіб біологічної індукованої активації мікроорганізмів активного мулу» (Сумський водоканал);
– «Спосіб отримання екологічно чистого суднового палива із пластикових відходів» (Херсонська державна морська академія);
– «Спосіб утилізації відходів сільськогосподарського виробництва» (Херсонський державний аграрно-економічний університет).

Детальніше: https://bit.ly/3nKNDdF, https://ukrpatent.org/atachs/den-vynahidnyka-2020.pdf

2021-09-16

170

Портал глобальної політики штучного інтелекту

14 вересня 2021 року розпочав роботу портал глобальної політики штучного інтелекту, запущений ЮНЕСКО у співпраці з міжнародними організаціями, які працюють над різними аспектами штучного інтелекту, – Радою Європи, Європейською Комісією, ОЕСР, Агентством ЄС із фундаментальних прав, Міжамериканським банком розвитку, Світовим банком.

Портал Globalpolicy пропонує державним політикам та особам, що приймають рішення, інформаційні матеріали, дані досліджень, досвід та найкращі практики у сфері штучного інтелекту. Він також підтримує зв’язок з державами – членами ЮНЕСКО щодо управління штучним інтелектом для забезпечення швидкого прогресу у цій галузі, має сприяти захисту прав людини та сталого розвитку.

Діяльність ЮНЕСКО націлена на встановлення стандартів, розроблення політичних рекомендацій та підтримку розбудови потенціалу у сфері штучного інтелекту. ЮНЕСКО вже підготовлені рекомендації для політиків у галузі штучного інтелекту та освіти, проводяться тренінги для молоді з питань штучного інтелекту та прав людини, на яких до кінця 2021 року буде підготовлено понад 2 тис. судових працівників з питань штучного інтелекту та верховенства права у всьому світі.

Держави – члени ЮНЕСКО у листопаді 2021 року під час майбутньої сесії Генеральної конференції Організації планують прийняти Рекомендації щодо етики штучного інтелекту.

Детальніше: https://globalpolicy.ai/en/, https://bit.ly/3kjiAnm

Фото: скріншот

2021-09-16

187

Розвиток ефективної цифрової освітньої екосистеми: стратегія та організаційна культура

19 жовтня 2021 року в рамках серії заходів із підтримки університетів щодо оцінювання досягнень та можливостей у цифровому покращенні навчання і викладання відбудеться перший семінар на тему «Розвиток ефективної цифрової освітньої екосистеми: стратегія та організаційна культура».

Організатор – Асоціація європейських університетів.

Криза COVID-19 розширила практику і спровокувала дискусії щодо цифрового забезпечення навчання та викладання. Майже 90% навчальних закладів наразі мають власну стратегію, добре знайомі з повністю інтерактивними, змішаними та гібридними формами навчання. Набутий досвід дозволив зрозумілі недоліки наявної інфраструктури, недосконалість освітніх ресурсів, потреби щодо цифрових навичок та подолання психосоціальних наслідків цифрових форматів.

Екосистема високоефективної цифрової освіти потребує належного осмислення та подальшого розвитку. Як це зробити і як використовувати національні та європейські засоби підтримки, будуть обговорювати учасники семінару.

Захід зосереджений на питаннях інституційної стратегії та організаційної культури. Планується обговорити наступні питання:
– як покращити екосистему цифрової освіти;
– як провести інституційну самооцінку та які висновки можна зробити з отриманих даних;
– якими є особливості високоефективної екосистеми цифрової освіти;
– яким чином інституційні стратегії можуть сприяти розвитку вищої освіти;
– які дії необхідно вжити на мікро, мезо- та макрорівні для розвитку високоефективної цифрової освітньої екосистеми.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3EnOnLH, https://bit.ly/3lwyudk, https://eua.eu/downloads/publications/digihe%20new%20version.pdf, https://bit.ly/3CnuQt0, https://eua.eu/101-projects/772-digi-he.html

Фото: ЕUA

2021-09-16

158

Дотримання академічної доброчесності у закладах вищої освіти

1 жовтня 2021 року у змішаному форматі відбудеться засідання круглого столу на тему: «Дотримання академічної доброчесності в закладах вищої освіти».

Організатор: StrikePlagiarism.

Під час заходу будуть обговорюватись наступні теми:
– академічна доброчесність у системі забезпечення якості освіти;
– НАЗЯВО: напрями сприяння академічній доброчесності;
– законодавчі ініціативи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо формування простору академічної доброчесності;
– як антиплагіатна система та відповідні процедури допомагають боротись з плагіатом;
– управління антиплагіатними перевірками як складова академічної доброчесності університету.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3Aajacp, https://bit.ly/2VI5t5q

Фото: StrikePlagiarism

2021-09-15

208

Cтандарт цифрової доступності

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Для широкого обговорення представлено результати досліджень щодо цифрової доступності, проведеного Мінцифри та Програмою розвитку ООН в Україні. Перше дослідження «Інклюзивність та права людини на передньому краї. Доступність сервісів та інструментів електронного урядування для громадян в Україні» основане на результатах тестування 82 вебсайтів державних органів влади та 7 сервісних платформ. Воно виявило проблеми доступності до цих ресурсів та інших недоліків порталів, що надають електронні послуги громадянам.

У другому дослідженні «Міжнародні практики щодо доступності мобільних застосунків державних органів влади» проаналізовано досвід 14 країн-лідерів з цифрової доступності та розглянуто доцільність його використання в Україні.

Ґрунтуючись на матеріалах досліджень Мінцифра визначила план дій щодо поліпшення стану цифрової доступності в Україні. Він передбачає, зокрема, реалізацію наступних кроків:
– прийняття закону України щодо цифрової доступності;
– визначення ДСТУ обов’язковим для використання органами виконавчої влади;
– прийняття стандарту EN301549 у форматі державного стандарту України;
– визначення уповноваженого державного органу, відповідального за цифрову доступність;
– запровадження системи тренінгів та навчання для осіб, відповідальних за доступність цифрових ресурсів та сервісів.

Партнер проєкту – Програма ООН в Україні, фінансову підтримку надає уряд Швеції.

Детальніше: https://bit.ly/3C6GNDk, https://bit.ly/398ito3, https://bit.ly/3zflGNl, https://bit.ly/3z9fQgd

Фото: Мінцифра

2021-09-15

277

National Repository of Academic Texts

The NRAT database includes:

Reports in the field of scientific and scientific and technical activities

Dissertations for obtaining scientific degrees and abstracts

Антишкола університетських бібліотекарів

Нові карантинні обмеження для закладів освіти

Новий інноваційний проєкт НБУВ

Схвалено Стратегію інформаційної безпеки України до 2025 року

Освітнє співробітництво між Україною та Сербією

До дня винахідника і раціоналізатора

Портал глобальної політики штучного інтелекту

Розвиток ефективної цифрової освітньої екосистеми: стратегія та організаційна культура

Дотримання академічної доброчесності у закладах вищої освіти

Cтандарт цифрової доступності