For librarians Архіви

Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.

Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.

Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.

Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:

З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.

Детальніше: https://bit.ly/30jph0P

Фото: Unicheck

2021-11-12

280

Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, було внесено п’ять наступних унікальних наукових об’єктів, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки:
– горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– колекція деревних рослин Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– комплекс експериментальних стендів для досліджень та випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– давні букові ліси природного заповідника «Розточчя».

Ще три об’єкти належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, Національної академії аграрних наук та Міністерства інфраструктури.
Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, що становлять національне надбання, оскільки вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки і їхня втрата може спричинити серйозні негативні наслідки.

Разом із тим, два наукові об’єкти урядовим рішенням були позбавлені статусу таких, що становлять національне надбання:
– колекція стародруків Педагогічного музею України (книжкові та періодичні видання Колекції стародруків є однотипними та не є унікальними);
– науково-дослідний комплекс інтегральної, голограмної та волоконної оптики Науково-дослідного інженерно-впроваджувального центру пріоритетних технологій оптичної техніки «Спецприлад», розукомплектований через ліквідацію установи, відповідальної за його збереження.

Детальніше: https://bit.ly/3F9BeWc, https://bit.ly/3C8C7w4

Фото: МОН

2021-11-11

152

Learning Lab для дослідників на платформі Edanz

Видавництво Bentham Science надало українським науковцям можливість користуватися освітніми ресурсами Learning Lab на платформі Edanz.

Представники видавництва Bentham Science надало українським науковцям змогу розширити свої дослідницькі можливості через ознайомлення з освітніми ресурсами на платформі Edanz – спеціальній програмі для дослідників, яка надає допомогу у підготовці досліджень для публікацій.

Bentham Science – наукове, технологічне та медичне видавництво, котре надає академічним дослідникам і промисловцям найсвіжішу інформацію з різних галузей науки та техніки. Наукові журнали та книги видавництва, що рецензуються, мають постійно зростаючу аудиторію мільйонів дослідників по всьому світу.

Bentham Science в даний час видає понад 130 журналів як в електронному, так і друкованому форматах. Журнали охоплюють різні дисципліни в галузі фармацевтичних досліджень та розробок, медичних спеціальностей, інженерії, технологій та соціальних наук. Журнали індексуються у визнаних індексуючих агентствах.

Користувачі платформи Edanz можуть переглядати та завантажувати наукові статті й електронні книги, вивчати матеріали курсів і вебінари, розміщені на Learning Lab.

Співробітниками Державної науково-технічної бібліотеки України підготовлена спеціальна інструкція, котра дає можливість повноцінно користуватися ресурсами на Edanz Learning Lab.

Детальніше: https://bit.ly/3jZHIif, https://bit.ly/3wmOdkl

Фото: скріншот

2021-11-02

193

Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».

Дана публікація є другою версією контрольного списку відкритого доступу. Вперше він був опублікований у 2015 році й присвячувався інституційній політиці. Видання є керівництвом для університетів, які бажають у подальшому розвивати свою діяльність у сфері відкритого доступу.

В останні роки система наукових публікацій стала набагато більш складною та динамічною. Ситуація з відкритим доступом також кардинально змінилася.

Університети, дослідники, спонсори досліджень і національні консорціуми зробили важливі кроки в переході до відкритого доступу, але повного відкритого доступу ще далеко не досягнуто. Цей контрольний список спрямований на підтримку університетів у їх зусиллях з нарощування потенціалу та подальшому розвитку своєї діяльності в області відкритого доступу.

Він містить у собі підхід «à la carte», при котрому заклади можуть розглядати цілі та дії, які мають найбільший сенс у їх конкретному контексті й з урахуванням їх специфіки. Контрольний список охоплює три основні цілі:
– розширення прав і можливостей через політику та стратегію високого рівня;
– підвищення потенціалу за допомогою бібліотек і переговорних консорціумів;
– зміцнення існуючих структур за рахунок інфраструктури, керованої академічним співтовариством.

Кожна мета містить у собі множину можливих дій, їх відповідне обґрунтування, запропоновані заходи, очікуваний вплив і потенційне підводне каміння. Контрольний список завершується переліком загальних джерел, які допоможуть університетам дізнатися більше інформації про сучасні ресурси та набори інструментів відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3nO9Iqn, https://bit.ly/3nAfQSZ

Фото: ЕАУ

2021-10-26

173

Перетворення бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень

Elsevier Connect пропонує ознайомитись з інформацією про можливості використання SciVal для перетворення наукової бібліотеки у цінного партнера з підтримки досліджень.

Університет Бордо накопичив позитивний досвід підтримки дослідників з питань відкритого доступу, бібліометрії, прикладних досліджень та даних, на яких вони побудовані. Використання інструменту оцінювання результатів дослідження SciVal дозволяє задовольнити потребу науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти в інформаційному забезпеченні та розширити функції служби підтримки.

Роботи виконувались у три етапи. На першому відбулось створення міжнародної науково-практичної групи у складі трьох підрозділів:
– Via Inno – університетська лабораторія технологічних розробок;
– команда служби підтримки досліджень, яка спирається на ідеї SciVal і Scopus;
– проєктний офіс університету.

Модель трьохсторонньої експертизи використовується в Університеті Бордо доволі часто й має низку переваг. Підготовлені трьохсторонньою групою детальні звіти містять інформацію про співробітництво, патенти, наукові дослідження, публікації, студентську мобільність, міжнародні рейтинги.

На другому етапі залучались поради та кращі практики інших ЗВО. Для обміну інформацією про використання SciVal іншими організаціями було започатковано дні обміну знаннями. У результаті зустрічей визначено спільні пріоритети:
– точність метаданих;
– рейтинги університетів та самооцінювання;
– виявлення інституціональних досліджень;
– ефективне представлення даних у бібліометричних звітах.

На третьому етапі відбувається відмова від централізованого підходу: замість централізованої стратегічної підтримки створюються та просуваються конкретні послуги, орієнтовані на усі дослідницькі підрозділи університету, формуються міцні зв’язки між бібліотекою та дослідниками.

У подальшому здійснюється більш активне просування служб підтримки досліджень і надання допомоги університетським співтовариствам у розумінні потрібності бібліометрії та SciVal.

Детальніше: https://bit.ly/3m87pPe

Фото: Elsevier

2021-10-23

190

Всеукраїнський день бібліотек

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

Його започатковано 14 травня 1998 року Указом Президента України № 471/98 «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» на підтримку ініціативи бібліотечної громадськості.

В указі зазначається, що бібліотеки України роблять значний внесок у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури. Існує необхідність подальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.

За даними онлайн-сервісу «Бібліотека для тебе / Library for you» в Україні налічується 8 Національних бібліотек, 15658 публічних бібліотек, 15543 освітянських бібліотек усіх рівнів, 189 бібліотек закладів вищої освіти та 921 інша бібліотека. До послуг 19 млн. користувачів бібліотек, які за рік здійснюють 403 млн. відвідувань, у публічних бібліотеках відвідувачам доступні 11974 комп’ютери, підключені до мережі інтернет.

У рамках Всеукраїнського дня бібліотек кожного року проводяться заходи, спрямовані на підвищення ролі книги у суспільно-політичному та історико-культурному житті населення України, а також на вирішення проблем розвитку бібліотечної справи.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471/98#Text, https://lib4you.org.ua/, https://ula.org.ua/news/4889-vseukrainskyi-den-bibliotek-nashe-spilne-sviato

Фото: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Український інститут книги

2021-09-30

149

Новий інноваційний проєкт НБУВ

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.

Науковці НБУВ планують розробити принципово нові теоретичні положення та отримати практичні результати з удосконалення бібліотечних ресурсів і сервісів, орієнтованих на підтримку наукової діяльності вчених України. Зокрема, розвиватимуться такі інноваційні проекти, як цифрова платформа «Research UA», портал «Наука України: доступ до знань», бібліотечний портал НАН України «LibNAS UA», е-бібліотека «Україніка».

Очікується, що буде забезпечено:
– ефективний доступ до джерел наукової інформації;
– інтеграція наукового доробку вчених України в європейську та світову дослідницьку інфраструктуру;
– полегшення обліку публікаційної активності та наукометричних показників вітчизняних установ та науковців;
– збереження наукового надбання України у цифровому форматі для майбутніх поколінь;
– позитивний вплив на стратегічні комунікації.

Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/5673

Фото: НБУВ

2021-09-16

172

Цифровізація бібліотек Херсонщини

Продовжується реалізація проекту цифровізації регіональних бібліотек. 26 липня 2021 року дано старт передачі 200 комп’ютерів бібліотекам Херсонщини.

Це – частина масштабного національного проєкту з передання 5000 комп’ютерів бібліотекам України, що має на меті перетворити бібліотеки на сучасні хаби цифрової освіти. У квітні 2021 року допомога була надана сільським бібліотекам Одещини, у червні – Черкащини.

Завдяки комп’ютерам жителі сільських громад зможуть долучитися до програм цифрової освіти, що дозволить їм підвищити рівень своїх цифрових навичок. Також вони зможуть вільно використовувати всі можливості цифрових технологій, державних та приватних сервісів, матимуть вільний доступ до інтернету.

На реалізацію проєкту не витрачаються кошти державного бюджету, а використовуються ресурси партнерів – благодійного фонду Favbet Foundation.

Детальніше: https://bit.ly/3f2AlEi

Фото: Мінцифра

2021-07-27

139

LibNAS UA – Бібліотечний портал НАН України

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського розробила концепцію та запустила тестову версію «Бібліотечного порталу НАН України» − «LibNAS UA».

Портал створено для удосконалення організації обліку і моніторингу публікаційної та видавничої активності НАН України.

«LibNAS UA» має на меті:
– консолідацію та уніфікацію подання інформації великого обсягу наукових даних, які супроводжують і є результатом наукової діяльності НАН України;
– приведення наукових метаданих у відповідність до сучасних міжнародних стандартів цифрової комунікації з можливістю подальшої інтеграції до європейської та світової дослідницької інфраструктури;
– забезпечення відкритого доступу до результатів наукової діяльності;
– оптимізацію зусиль з підготовки звітної та атестаційної документації, пов’язаної з обліком публікаційної активності та наукометричних показників установ та науковців НАН України;
– збереження цифрового наукового надбання.

Структурою бібліотечного порталу НАН України, для сумісності з іншими міжнародними системами управління науковою інформацією, обрано основні елементи структури метаданих єдиного європейського формату наукової інформації CERIF: дослідницька інфраструктура (установи, персоналії) і дослідницький репозитарій (наукові тексти). На базі цих основних положень розроблено тестову версію інформаційної платформи Бібліотечного порталу НАН України.

Підготовлені матеріали для інформаційного блоку «Настанови», активовано пошукові можливості двох інформаційних блоків «LibNAS UA»: «Установи» та «Науковці». Блок «Установи» відповідає сучасній структурі Національної академії наук України. Він включає усі наукові установи НАН України, які підпорядковані секціям і відділенням. Блок «Науковці» містить інформацію щодо академіків, членів-кореспондентів та очільників установ НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/3vfV3FS, https://bit.ly/3gjCYlW, http://libnas.nbuv.gov.ua/

Фото: НАНУ

2021-06-11

218

Цифровізація бібліотек. Практики взаємодії бізнесу з державою

Проєкт «Цифровізація бібліотек» завдяки спрямованості на підтримку цифрових трансформацій переміг на «Антикризовому PR марафоні» у номінації «Найкращі практики взаємодії бізнесу з державою».

Проєкт реалізується Міністерством цифрової трансформації спільно з FAVBET та має на меті перетворити бібліотеки на сучасні хаби цифрової освіти й дати кожній людині можливість безкоштовно опанувати цифрові навички.

У рамках проєкту 5 тис. комп’ютерів буде передано бібліотекам України. Це забезпечить цифровізацію сільських бібліотек по всій Україні. П’ять областей вже отримали більше 2 тис. комп’ютерів від благодійного фонду «FAVORIT FOUNDATION».

Проблема оснащення бібліотек та їх підключення до мережі інтернет є надзвичайно актуальною: наразі із понад 15 тис. публічних бібліотек, більшість з яких сільські та бібліотеки ОТГ, лише 30% комп’ютеризовані. Доступ до безкоштовного користування комп’ютерною технікою в бібліотеках скоротить цифровий розрив, дозволить оцифровувати архівні фонди та бути актуальними для відвідувачів.

Завершення проєкту стане реальним кроком до масштабного перетворення бібліотек по всій країні на сучасні хаби цифрової освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3fFq0gV

Фото: Мінцифра

2021-05-20

160

National Repository of Academic Texts

The NRAT database includes:

Reports in the field of scientific and scientific and technical activities

Dissertations for obtaining scientific degrees and abstracts

For librarians