20 років Будапештської ініціативи відкритого доступу

20 років Будапештської ініціативи відкритого доступу

14 лютого 2022 року Будапештська ініціатива відкритого доступу відзначає своє 20-річчя.

14 лютого 2022 року Будапештська ініціатива відкритого доступу відзначає своє 20-річчя.

Будапештська ініціатива відкритого доступу або Budapest Open Access Initiative (BOAI) виникла внаслідок дискусії, організованої Будапештським Інститутом «Відкрите суспільство»/«Фонд відкритого товариства» 1-2 грудня 2001 року. Мета зустрічі полягала у тому, щоб прискорити прогрес та активізувати міжнародні зусилля із забезпечення вільного доступу до дослідницьких статей у всіх наукових галузях за допомогою ресурсів мережі інтернет. Учасники дискусії представляли різні точки зору, академічні дисципліни та країни, мали досвід інших великих ініціатив, пов’язаних із відкритим доступом.

У результаті обговорення було підготовлено та прийнято Будапештську ініціативу відкритого доступу – заяву про принципи, стратегію та прихильність до відкритого доступу. Документ підписали як його ініціатори, так і безліч організацій з усього світу (університети, лабораторії, бібліотеки, фонди), а також дослідники, видавці, наукові товариства та споріднені ініціативи відкритого доступу.

У зв’язку з 20-річчям цієї події, керівний комітет BOAI-2020 провів серію робочих нарад, вебінарів, а також масове опитування наукової громадськості з питань, пов’язаних із відкритим доступом (open access /ОА), зокрема:
– що ОА дозволяє зробити або досягти, що було б важчим або неможливим без ОА;
– якими є довгострокові надії та цілі щодо ОА, окрім збільшення кількості досліджень відкритого доступу;
– чи мають певні стратегії, методи і моделі просування ОА шкідливі довгострокові наслідки, та які саме;
– які перешкоди для ОА, включаючи неправильне розуміння ОА, є найбільш серйозними;
– як оцінка досліджень впливає на рішення авторів використати ОА для результатів власних досліджень;
– яким видам нерівності у наукових публікаціях та дослідженнях може протидіяти ОА, а яким – ні;
– які поточні чи нові підходи до ОА найкраще відповідають цілям задоволення конкретних потреб окремих спільнот чи регіонів;
– що може зробити окрема людина та установа для просування ОА;
– які є на сьогодні історії успіху, пов’язані з ОА – політики, практики, ініціативи;
– які відомі приклади невдач або розчарувань, пов’язаних з ОА.

Наразі BOAI працює над новим набором рекомендацій, заснованих на принципах відкритого доступу і запрошує усіх охочих приєднатися до роботи над просуванням відкритого доступу та відкритої науки. 

Детальніше: https://bit.ly/3h0ptHL, https://bit.ly/3GR0mkS, https://bit.ly/3uRY6rhhttps://bit.ly/3BhYZuz, https://bit.ly/3gH3h5h

2022-02-11  

Фото: скріншот

2022-02-11
Share
Грант EBSCO Solar 2022

Грант EBSCO Solar 2022

11 січня 2022 року відкрито прийом заявок на участь у програмі грантів EBSCO Solar 2022 від EBSCO Information Services.

11 січня 2022 року відкрито прийом заявок на участь у програмі грантів EBSCO Solar 2022 від EBSCO Information Services.

Сьомий рік поспіль EBSCO приймає заявки на гранти для фінансування сонячних установок в бібліотеках по всьому світу. В рамках ініціативи EBSCO Solar 2022 року будуть надані гранти на загальну суму 300 тис. доларів США.

Гранти допоможуть бібліотекам-переможцям компенсувати свої витрати за рахунок використання сонячної енергії. 

Починаючи з 2016 року програмою було надано грантів на загальну суму біля 1,5 млн доларів. В 2021 році EBSCO отримала понад 90 заявок. Грант EBSCO Solar отримали чотири бібліотеки, які стали переможцями конкурсу.

Сонячна енергетика допомагає бібліотечним закладам скоротити викиди вуглекислого газу, а також слугує ефективним способом демонстрації цінності «зелених» технологій. Пропонуючи цей грант бібліотекам, EBSCO допомагає їм знизити витрати на електроенергію та продемонструвати в регіонах переваги альтернативних джерел енергії.

Документи на конкурс можна подати до 29 квітні 2022 року.

Переможців конкурсу буде оголошено у червні 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3FmJ6Dv, https://www.ebsco.com/solar

Фото: EBSCO

2022-01-12
Share
Доступ закладів вищої освіти України до SciVal

Доступ закладів вищої освіти України до SciVal

Міністерство освіти і науки забезпечує доступ до аналітичного ресурсу SciVal для десяти закладів вищої освіти України, які матимуть можливість працювати з ресурсом до кінця поточного року.

Міністерство освіти і науки забезпечує доступ до аналітичного ресурсу SciVal для десяти закладів вищої освіти України, які матимуть можливість працювати з ресурсом до кінця поточного року.

SciVal являє собою аналітичне рішення, яке забезпечує доступ до результатів досліджень понад 20 тис. дослідницьких установ і пов’язаних з ними дослідників з усього світу. Воно дозволяє візуалізувати зв’язок між дослідженнями, порівнювати їх з аналогами і на цій інформаційній основі будувати стратегічні партнерські відносини, виявляти та аналізувати нові тенденції у дослідженнях, створювати звіти.

Актуальний ландшафт досліджень вимагає від науковців, керівників досліджень і закладів постійно розробляти більш ефективні способи інформування про стратегії дослідження та оцінки дослідницької діяльності. Використовуючи передову аналітику даних та комп’ютерні технології, SciVal може обробляти великі обсяги даних для створення ефективних аналітичних візуалізацій за запитом. Вона дозволяє оцінювати дослідницьку діяльність з різних позицій щоб допомогти розробити, реалізувати та оцінити стратегії, засновані на надійних доказах.

Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс дозволяє миттєво аналізувати більше 55 млн записів про публікації понад 22 тис. журналів 5000+ видавців з усього світу. Маючи доступ до понад 300 трлн метричних значень, SciVal може швидко надавати контекст для аналізу та створювати потужні візуалізації даних для інформування процесів прийняття рішень.

Згідно наказу МОН отримали доступ до системи: 
– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Сумський державний університет;
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
– Чернівецький національний університету імені Юрія Федьковича.

Підставою для надання доступу стало входження в 2021 році зазначених ЗВО до оновленого рейтингу університетів Times Higher Education, клопотання заступника Міністра з питань європейської інтеграції та рішення Комісії з питань доступу до електронних баз даних наукової інформації.

Адміністратором із підключення доступу до SciVal виступає Державна науково-технічна бібліотека, здійснюючи необхідні організаційні та технічні заходи для надання віддаленого доступу користувачам, які звернулися з відповідним запитом.

Детальніше: https://bit.ly/3q246cP, https://www.scival.com/landing, https://bit.ly/3J2XMe6

Фото: МОН

2021-12-15
Share
Отримали статус національного надбання

Отримали статус національного надбання

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, включено ряд цінних об’єктів.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, включено ряд цінних об’єктів.

Зокрема, статус національного надбання надано колекції наукових видань 1901-1917 років із фондів Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук. Також до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, потрапили:
– горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– колекція деревних рослин Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– комплекс експериментальних стендів для досліджень і випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– давні букові ліси природного заповідника «Розточчя»;
– колекція препаратів анатомічного музею Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;
– комплекс науково-дослідного обладнання Випробувального центру колісних транспортних засобів державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проєктний інститут».

Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, які становлять національне надбання. Вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки. Втрата їх може заподіяти серйозні негативні наслідки.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/meetings/zasidannya-kabinetu-ministriv-ukrayini-09-11-2021, https://bit.ly/3GbBgxb

Фото: скріншот

2021-12-03
Share
Новий проєкт ВГО Українська бібліотечна асоціація

Новий проєкт ВГО Українська бібліотечна асоціація

Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» долучилась до реалізації проєкту «Розвиток бібліотек як хабів активних громадян».

Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» долучилась до реалізації проєкту «Розвиток бібліотек як хабів активних громадян».

Україна, як країна Чорноморського регіону, долучається до формування Чорноморської регіональної мережі підтримки розвитку громад, створюючи активне партнерство між публічними бібліотеками та місцевими громадськими організаціями. Впродовж 2021-2022 рр. проєкт впроваджують бібліотеки та бібліотечні асоціації Вірменії, Республіки Молдова, Румунії та України у своїх місцевих громадах.

Проєкт покликаний розвивати партнерство між чотирма країнами та зміцнювати місцеві громади й збагатити можливості співпраці завдяки партнерству між публічними бібліотеками та місцевими громадськими й неурядовими організаціями. Сім бібліотекарів із чотирьох країн Чорноморського регіону будуть співпрацювати та ділитися кращими практиками, а також викликами щодо залучення та розширення прав і можливостей місцевих громад, сприяння громадським обговоренням, активізації громадянського поступу мешканців. 

Отриманий досвід буде поширюватися на національному рівні. Діяльність регіональної мережі підтримки розвитку громад із спільними ресурсами забезпечить поширення й використання прогресивного досвіду та стратегій в усьому Чорноморському регіоні.

Детальніше: https://bit.ly/3IkJNQs, https://bit.ly/32Z2d9a

Фото: УБА

2021-12-03
Share
Активні – Цифрові: акція для бібліотек – хабів цифрової освіти

Активні – Цифрові: акція для бібліотек – хабів цифрової освіти

Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація оголосила Акцію «Активні – Цифрові».

Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація оголосила Акцію «Активні – Цифрові».

Акція приурочена до Місяця цифрової грамотності, який проходить упродовж листопада 2021 року в межах проекту Міністерства цифрової трансформації Дія.Цифрова освіта. Акція оголошена в соцмережі Фейсбук для представлення кращих заходів і активностей, що відбулися в бібліотеках – Хабах цифрової освіти протягом Місяця цифрової грамотності.

Організатори Акції пропонують координаторам Хабів цифрової освіти виконати наступне:
– розмістити на офіційній сторінці бібліотеки-хабу у мережі Фейсбук допис про проведені активності з цифрової грамотності, що відбулися в листопаді 2021 року, з використанням геш-тегів #DigitalMonth і # DigitalMonthLib;
– до 3 грудня 2021 року до 12.00 заповнити анкету про участь в Акції.

3 грудня 2021 року в прямому ефірі на офіційній сторінці ВГО Українська бібліотечна асоціація шляхом рандомного вибору буде визначено трьох переможців Акції «Активні – Цифрові».

Детальніше: https://bit.ly/3nMF2qq, https://bit.ly/3l25fj2

Фото: УБА

2021-11-24
Share
Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.

Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.

Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.

Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:

З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.

Детальніше: https://bit.ly/30jph0P

Фото: Unicheck

2021-11-12
Share
Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, було внесено п’ять наступних унікальних наукових об’єктів, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки:
– горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– колекція деревних рослин Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– комплекс експериментальних стендів для досліджень та випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– давні букові ліси природного заповідника «Розточчя».

Ще три об’єкти належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, Національної академії аграрних наук та Міністерства інфраструктури.
Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, що становлять національне надбання, оскільки вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки і їхня втрата може спричинити серйозні негативні наслідки.

Разом із тим, два наукові об’єкти урядовим рішенням були позбавлені статусу таких, що становлять національне надбання:
– колекція стародруків Педагогічного музею України (книжкові та періодичні видання Колекції стародруків є однотипними та не є унікальними);
– науково-дослідний комплекс інтегральної, голограмної та волоконної оптики Науково-дослідного інженерно-впроваджувального центру пріоритетних технологій оптичної техніки «Спецприлад», розукомплектований через ліквідацію установи, відповідальної за його збереження.

Детальніше: https://bit.ly/3F9BeWc, https://bit.ly/3C8C7w4 

Фото: МОН

2021-11-11
Share
Learning Lab для дослідників на платформі Edanz

Learning Lab для дослідників на платформі Edanz

Видавництво Bentham Science надало українським науковцям можливість користуватися освітніми ресурсами Learning Lab на платформі Edanz. 

Видавництво Bentham Science надало українським науковцям можливість користуватися освітніми ресурсами Learning Lab на платформі Edanz. 

Представники видавництва Bentham Science надало українським науковцям змогу розширити свої дослідницькі можливості через ознайомлення з освітніми ресурсами на платформі Edanz – спеціальній програмі для дослідників, яка надає допомогу у підготовці досліджень для публікацій. 

Bentham Science – наукове, технологічне та медичне видавництво, котре надає академічним дослідникам і промисловцям найсвіжішу інформацію з різних галузей науки та техніки. Наукові журнали та книги видавництва, що рецензуються, мають постійно зростаючу аудиторію мільйонів дослідників по всьому світу.

Bentham Science в даний час видає понад 130 журналів як в електронному, так і друкованому форматах. Журнали охоплюють різні дисципліни в галузі фармацевтичних досліджень та розробок, медичних спеціальностей, інженерії, технологій та соціальних наук. Журнали індексуються у визнаних індексуючих агентствах.

Користувачі платформи Edanz можуть переглядати та завантажувати наукові статті й електронні книги, вивчати матеріали курсів і вебінари, розміщені на Learning Lab.

Співробітниками Державної науково-технічної бібліотеки України підготовлена спеціальна інструкція, котра дає можливість повноцінно користуватися ресурсами на Edanz Learning Lab.

Детальніше: https://bit.ly/3jZHIif, https://bit.ly/3wmOdkl

Фото: скріншот

2021-11-02
Share
Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».

Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».

Дана публікація є другою версією контрольного списку відкритого доступу. Вперше він був опублікований у 2015 році й присвячувався інституційній політиці. Видання є керівництвом для університетів, які бажають у подальшому розвивати свою діяльність у сфері відкритого доступу. 

В останні роки система наукових публікацій стала набагато більш складною та динамічною. Ситуація з відкритим доступом також кардинально змінилася. 

Університети, дослідники, спонсори досліджень і національні консорціуми зробили важливі кроки в переході до відкритого доступу, але повного відкритого доступу ще далеко не досягнуто. Цей контрольний список спрямований на підтримку університетів у їх зусиллях з нарощування потенціалу та подальшому розвитку своєї діяльності в області відкритого доступу.

Він містить у собі підхід «à la carte», при котрому заклади можуть розглядати цілі та дії, які мають найбільший сенс у їх конкретному контексті й з урахуванням їх специфіки. Контрольний список охоплює три основні цілі:
– розширення прав і можливостей через політику та стратегію високого рівня;
– підвищення потенціалу за допомогою бібліотек і переговорних консорціумів;
– зміцнення існуючих структур за рахунок інфраструктури, керованої академічним співтовариством. 

Кожна мета містить у собі множину можливих дій, їх відповідне обґрунтування, запропоновані заходи, очікуваний вплив і потенційне підводне каміння. Контрольний список завершується переліком загальних джерел, які допоможуть університетам дізнатися більше інформації про сучасні ресурси та набори інструментів відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3nO9Iqn, https://bit.ly/3nAfQSZ

Фото: ЕАУ

2021-10-26
Share