Пріоритети Болонського процесу до 2030 року

Пріоритети Болонського процесу до 2030 року

4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу. 
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\05.03.2020\5e5ff6dc2763c412633840.jpg

4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу. 

Болонський процес – це міжурядова співпраця з реформування систем вищої освіти країн-членів Європейського простору вищої освіти. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році, коли була підписана Болонська декларація. На сьогодні 48 країн входять до Європейського простору вищої освіти. Україна стала членом Болонського процесу у 2005 році.

Обговорювались пріоритети розвитку Болонського процесу на найближчі 10 років. Серед ключових – збалансована академічна мобільність та посилена роль вищої освіти у досягненні Цілей сталого розвитку. Були також розглянуті питання реформування вищої освіти, перспективи подальшої співпраці у період до 2030 року. До найважливіших завдань віднесено:

– забезпечення взаємодії між країнами-учасницями Болонського процесу для досягнення Цілей сталого розвитку;

– забезпечення верховенства міжнародного права та запобігання будь-яким формам обмеження академічної автономії та інституційного врядування закладів вищої освіти;

– рівномірне виконання Болонських зобов’язань усіма країнами-учасниками;

– рівні можливості для розвитку національних систем вищої освіти в країнах Болонського процесу;

– збалансований розвиток академічної мобільності держав-учасниць;

– впровадження сучасних цифрових рішень у Європейському просторі вищої освіти.

Найближчим часом (23-25 червня 2020 року) у Римі відбудеться зустріч Міністрів вищої освіти Європейського простору.

У засіданні взяли участь країни-учасниці Європейського простору вищої освіти, консультативні члени та партнери Болонського процесу – Європейська Комісія (European Commission), Рада Європи (Council of Europe), ЮНЕСКО (UNESCO), Європейська мережа освітньої інформації (Eurydice), Європейський реєстр із забезпечення якості вищої освіти (EQAR), Європейська асоціація університетів (EUA), Європейська асоціація закладів вищої освіти (EURASHE), Європейська рада аспірантів та молодих учених (Eurodoc), Європейська асоціація студентів (ESU), Євростудент (Eurostudent).

Україна, приєднавшись до Болонського процесу, взяла на себе зобов’язання реформувати систему вищої освіти відповідно до європейських стандартів та цінностей. Було поставлено за мету забезпечити громадян якісною освітою, створити рівні умови для її отримання.

Детальнішеhttps://bit.ly/2wrCS7v, https://bit.ly/2IodvGg

Фото: МОН

2020-03-05
Share

Дослідницька етика та доброчесність – основа докторської освіти в європі. Доповідь ради європейської університетської асоціації для докторської освіти (EUA-CDE).

Дослідницька етика і чесність стали одним з головних пріоритетів докторантури в Європі, згідно ландшафтному звіту, опублікованому Радою з докторантури Європейської асоціації університетів (EUA-CDE), уповноваженому вивчати прогрес у реформуванні або професіоналізації докторантури, освіту і стратегічні пріоритети на майбутнє.

Дослідницька етика і чесність стали одним з головних пріоритетів докторантури в Європі, згідно ландшафтному звіту, опублікованому Радою з докторантури Європейської асоціації університетів (EUA-CDE), уповноваженому вивчати прогрес у реформуванні або професіоналізації докторантури, освіту і стратегічні пріоритети на майбутнє.

У звіті йдеться про те, що академічна доброчесність – один з аспектів, який вказує на зростаючу актуальність докторантури для реалізації дослідницької політики в університетах. «Зокрема, важливість дослідницької етики та доброчесності: кілька років тому ця тема рідко з’являлася у дискусіях ій публікаціях в цій області. Звіт показує, наскільки важливою стала проблема етики і сумлінності досліджень для університетів за дуже короткий час». Згідно з доповіддю, високий пріоритет, що надається етиці досліджень, свідчить про підвищення поінформованості про цю проблему в установах. «Наукова етика і чесність є основною цінністю університетів як освітніх і дослідницьких установ. Наукові порушення можуть завдати серйозної шкоди їх репутації, а також репутації майбутніх дослідників і самих докторантів», – йдеться в звіті. Це питання було другим серед трьох найбільш важливих стратегічних пріоритетів для респондентів: фінансування докторантури (74% респондентів), дослідницька етика (70%), залучення докторантів з-за кордону (61%). 

У звіті говориться, що не дивно, що залучення міжнародних докторантів є першочерговим завданням через міжнародний характер дослідницької діяльності, але, як показують дані Євростату, в Європі спостерігається «значна нерівність», коли мова йде про кількість докторантів з-за кордону. За результатами, отриманими з більш ніж 300 установ у 36 країнах Європи, звіт про дослідження «Докторантура в Європі сьогодні: підходи та інституційні структури» дає огляд глибокої трансформації, яка відбулася в докторантурі за останні 10 років. Один з найбільш важливих загальних висновків, за словами д-ра Олександра Хасгалла, глави EUA-CDE і одного з авторів звіту, полягає в тому, що існує «досить широкий спектр» підходів до організації і структурування докторської освіти в Європі.

Детальніше – https://www.universityworldnews.com/post.php… 

2019-01-22

2019-01-22
Share