Архів Facebook

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Томаса Ланкастера «Чи є нормативні підходи рішенням для шахрайства за контрактом?».

Публікація присвячена Міжнародному дню дій проти шахрайства з контрактами, який було ініційовано ICAI та наразі проводився сьомий рік поспіль. Йдеться про ситуації, коли студенти купують послуги окремих людей чи компаній для того, щоб отримати результати, які вони представляють як власні результати навчання. Томас Ланкастер вважає, що законодавче регулювання у цій сфері важливе, оскільки надає переконливий сигнал здобувачам освіти про неприпустимість використання таких послуг, а також забороняють рекламу таких шахрайських послуг. Разом із тим, сайти можуть працювати за межами країни, що запровадила подібну заборону. Студенти можуть без проблем знаходити провайдерів шахрайських послуг. Тому особливого значення набувають регулятивні підходи у самих університетах. Заклади освіти повинні переконатися, що такий вид шахрайства визначений у їхній політиці, процедурах та правилах, а також що врегульовано процес розгляду підозр на шахрайство, визначено необхідний рівень доказів, перераховані види покарання, які є справедливими та послідовними. Шахрайство за контрактом не можна розглядати як ще один тип плагіату, якщо його слід сприймати всерйоз як академічну загрозу. Є безліч складних питань: як має реагувати університет, якщо виявлено, що студент заплатив за відповіді, але він сам стверджує, що це не так; як реагувати на випадок, коли студент написав початковий варіант роботи, але згодом його було перероблено платним редактором; що робити, коли студент віддає на аутсорсинг комп’ютерний код? Якщо людина закінчила навчання в університеті й тепер виконує платну роботу для нинішніх студентів, то чи можна анулювати кваліфікацію випускника? Чи має ЗВО збирати докази самостійно чи передавати заяву до органів правопорядку для відкриття кримінального провадження? Академічна політика має бути гнучкою. Занадто багато політик оновлюються лише раз на кілька років, а це означає, що інформація, що міститься в них, постійно застаріває. Крім того, треба брати до уваги, що юридична мова знаходиться за межами розуміння багатьох студентів, які до того ж часто не мають стимулу читати численні правові документи. Отже, правила мають бути написані таким чином, щоб вони були доступними для розуміння учнів.

Детальніше: https://bit.ly/3VMNtkr, https://bit.ly/3TH0ev4

24 жовтня 2022 року розпочався міжнародний тиждень відкритого доступу (OA Week) на тему «Відкритість для кліматичної справедливості».

Цьогорічна подія покликана акцентувати увагу на кліматичній справедливості, налагодити зв’язки та співпрацю між кліматичним рухом і міжнародною відкритою спільнотою, що допоможе у подоланні кліматичної кризи незважаючи на існуючі географічні, економічні та дисциплінарні кордони. Під час заходу планується обговорити широкий спектр переваг відкритого доступу, обмінятися досвідом, сформувати нові спільноти, підтримати заходи, спрямовані на розширення участі представників наукового та освітнього середовища, грантодавців, політиків, інших зацікавлених осіб у перетворенні відкритого доступу на нову норму для академічної сфери. Організатор: SPARC, Консультативний комітет тижня відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3gBh7ZR, https://bit.ly/3n5arU8, https://bit.ly/3ObS2AH, https://bit.ly/3HHt89z

На сторінці блогу платформи ResearchGate опублікована стаття Тіло Матеса «Рекомендоване читання: 5 статей про поточну ситуацію з відкритим доступом».

У ній автор розмірковує про публікації у відкритому доступі, які вже стали звичним явищем, але ще багато треба зробити, щоб надати дослідникам доступ до необхідної інформації і для того, щоб вони могли дозволити собі публікувати власні роботи, не наражаючись на високі публікаційні витрати. Досягнення справедливості у наукових публікаціях означатиме, що дослідники зможуть самі обирати, де і коли вони будуть публікуватись. У рамках святкування Тижня відкритого доступу, Матес склав список тематичних статей, що висвітлюють питання відкритого доступу. Стаття «Відкритий доступ та глобальна нерівність щодо здоров’я: клінічна перспектива» демонструє, як відкритий доступ може вплинути на практикуючих лікарів, особливо – у сільській місцевості та країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Публікація «Скільки коштує піврічна оплата для африканських вчених?» надає уявлення про те, як витрати на публікацію однієї статті співвідносяться з фактичним фінансуванням науки у країнах Африки. Подібні питання розкриваються у статті «Відкритий доступ «виключає» вчених з країн, що розвиваються». Нестандартний погляд науковця-початківця представлений в інтерв’ю з Марком Райаном «Думки дослідника про публікації відкритого доступу». Про те, що рух за відкритий доступ може сповільнитись, про вплив таких структурних факторів, як мандати та угоди на рівні установи, про заходи із просування до світу з повним відкритим доступом йдеться у публікації «Пік відкритого доступу? У деяких наукових галузях зростання доступності зупинилося».

Детальніше: https://bit.ly/3Txwn8f, https://bit.ly/3eIpger, https://go.nature.com/3VAmCbr, https://bit.ly/3yO5ipo, https://bit.ly/3D4UTIt, https://bit.ly/3S9SgJU

Інститут геології Республіки Словенія у рамках глобальної кампанії «We support Science in Ukraine» пропонує українським науковцям гранти на дослідження у сфері інформаційних технологій та програмування, геологічного і гідрогеологічного моделювання, а також можливість залучення їх до діючих наукових програм Інституту.

Українськи дослідники можуть отримати короткострокове фінансування (на строк до 6-ти місяців), щоб продовжити свої дослідження та інтегруватись у дослідницьку програму GeoZS. Геологічна служба Словенії надає інформацію про геологічну обстановку та природні ресурси Словенії, збирає, зберігає та поширює дані про геологію Словенії, а також досліджує процеси, що відбуваються у земній корі, охоплюючи такі напрямки, як регіональна геологія, гідрогеологія, геонебезпека, геотермальна енергія, мінеральні ресурси та геохімія.

Детальніше: https://bit.ly/3MRc83s, https://bit.ly/3MOdFXY

Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт «Про Національну програму інформатизації».

Його прийняття має підвищити ефективність організаційно-правових механізмів формування і виконання Національної програми інформатизації; укріпити взаємовідносини між її учасниками. Зокрема, новим законопроектом оновлюється термінологія, окреслюються та розширюються права й обов’язки учасників процесу інформатизації, врегульовується процеси взаємодії учасників, осучаснюються механізми формування та виконання Національної програми інформатизації. Крім того, розширюється сфера дії програми, яка охоплюватиме забезпечення розвитку інформаційного суспільства; застосування інформаційних і цифрових технологій у державному управлінні та суспільно-економічних відносинах; подолання цифрової нерівності; безпеки інформаційної діяльності та кіберзахисту, шляхом побудови, розвитку, інтеграції та використання сучасних інформаційних систем, комунікаційних мереж, інформаційних ресурсів й інформаційних технологій; інтеграції України у світовий інформаційний простір.

Детальніше: https://bit.ly/3MPxUEE, https://bit.ly/3F8xnM6

На сайті Академії інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності представлене унікальне видання з розділу географічних зазначень – Кембриджський довідник з міжнародного та порівняльного законодавства у сфері торговельних марок (під ред.

І. Калболі та Дж. К. Гінсбурга), виданий у «Cambridge University Press» у 2020. У ньому порівнюються підходи загального та континентального права у законодавстві про торговельні марки, а також системи торговельних марок США, ЄС, країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Південної Америки.

Детальніше: https://bit.ly/3EUINmR, https://bit.ly/3D9Bnd1