Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Співпраця відбуватиметься у рамках поглибленої програми співробітництва між академічними установами Північно-східного наукового центру НАН і закладами вищої освіти МОН України.  

НТК є провідною базою для проходження практик здобувачів вищої освіти, а університет наразі є регіональним лідером серед закладів вищої освіти Харьківщини.

Поєднання освітнього процесу у ЗВО з сучасними дослідженнями науковців НТК, яке передбачає активне залучення студентів до науково-дослідної та інноваційної діяльності, є ключовою особливістю цієї співпраці. Провідні фахівці НТК очолюють три кафедри ХНУ, читають понад 10 лекційних курсів, а студенти та науковці Університету мають змогу проводити дослідження на сучасному науковому обладнанні Комплексу.

Визначені пріоритетні напрями майбутніх досліджень та співпраці між НТК «Інститут монокристалів» і ХНУ імені Каразіна. Очікується, що така співпраця надасть випускникам Університету та вченим НТК нові перспективи для реалізації спільних проєктів та ініціатив, стане прикладом для інших наукових та освітніх закладів.

Детальніше: https://bit.ly/3dBu1lO  

Фото: НАНУ

2021-12-08
Share
Глобальний інноваційний індекс 2021

Глобальний інноваційний індекс 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».

З моменту свого створення у 2007 році «Глобальний інноваційний індекс» почав формувати порядок денний у сфері вимірювання інновацій. Він став одним з ключових елементів при розробленні економічної політики, все більше урядів стали систематично аналізувати свої щорічні результати й розробляти політичні заходи з метою покращання своїх показників.

У 14-му виданні документу наведено результати аналізу найбільш актуальних глобальних тенденцій у сфері інновацій та рейтинг інноваційних екосистем 132 економік, виокремлені сильні та слабкі сторони з точки зору інновацій та визначені розриви в інноваційних показниках. 

У новому розділі доповіді «Система відслідковування інновацій на глобальному рівні» подається огляд  значень таких показників, як витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та доступ до фінансування інновацій, а також визначається вплив COVID-19 на глобальні інноваційні показники.

Метод вимірювання інноваційних можливостей і результатів економік, який використовується у документі, надає особам, які приймають рішення в урядових структурах та приватному секторі, бачення поточної ситуації, що можу бути використано під час розробки політики, що стимулює людей займатися інноваційною та творчою діяльністю, зробити її більш ефективно.

Відповідно до Глобального інноваційного індексу найбільш інноваційною економікою у 2021 році є Швейцарія. За нею йдуть Швеція, США, Об’єднане Королівство та Республіка Корея.

Незважаючи на великі людські та економічні втрати, викликані пандемією COVID-19, уряди та компанії в багатьох частинах світу збільшили інвестиції в інновації. У 2021 році масштаб наукової діяльності, витрати на дослідження та розробки, кількість венчурних угод і заявок на інтелектуальну власність продовжували збільшуватися.

Україна посідає 49 місце серед 132 економік, представлених у документі. У 2021 році Україна має кращі результати за інноваційними показниками, ніж у попередні роки. Вона посідає третє місце серед 34 країн з нижчим за середній рівень доходу та загальне 32 місце серед 39 економік Європи.

Детальніше: https://bit.ly/3dzoe08, https://bit.ly/3Ix3ogs, https://bit.ly/3DAMDNu  

Фото: скріншот

2021-12-08
Share
Розвиток морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту

Розвиток морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту

3 грудня 2021 року Президент України підписав Указ «Про деякі заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».

3 грудня 2021 року Президент України підписав Указ «Про деякі заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».

Йдеться про розроблення та реалізацію плану заходів щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту, а також екологічного моніторингу морів. 

Кабінету Міністрів України доручається:
– проаналізувати актуальні положення Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2023 роки та діяльність державних науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень;
– відновити протягом 2022-2023 років споруди науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень;
– здійснити інвентаризацію наявних науково-дослідних суден, які перебувають на балансі державних науково-дослідних установ та не експлуатуються;
– забезпечити розвиток інфраструктури для постійного базування науково-дослідного флоту;
– організувати будівництво у 2022-2030 роках науково-дослідних суден підприємствами вітчизняної суднобудівної промисловості;
– підвищити соціальні стандарти для моряків науково-дослідного флоту та усунути диспропорції в умовах оплати праці та соціального захисту вчених, які проводять полярні дослідження;
– підтримувати розвиток кадрового потенціалу для проведення морських наукових досліджень.

Має бути вирішене в установленому порядку питання забезпечення фінансування здійснення комплексного екологічного моніторингу стану територіального моря України із використанням науково-дослідного судна «Борис Александров» та введення в експлуатацію науково-дослідного судна «Володимир Паршин».

Кабінет Міністрів України має забезпечити щорічне інформування Президента про хід реалізації заходів з відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту.

Детальніше: https://bit.ly/3EA1VDo, https://bit.ly/3pCpAwH

Фото: МОН

2021-12-07
Share
Програма сприяння інноваціям та підприємництву

Програма сприяння інноваціям та підприємництву

Відкрито прийом заявок на участь у програмі «Лідери українського бізнесу: сприяння інноваціям та підприємництву».

Відкрито прийом заявок на участь у програмі «Лідери українського бізнесу: сприяння інноваціям та підприємництву».

Програма стажувань, орієнтованих на просування інновацій та підприємництва, адресована українським підприємцям, які працюють у сфері соціального підприємництва, інновацій, регіонального економічного зростання, технологій тощо. Вона передбачає місячне стажування у США з метою набуття практичного досвіду в рамках індивідуального стажування в американській бізнес-структурі, підібраній з урахуванням професійних інтересів та досвіду учасника. Один учасник проходитиме стажування в одному місці впродовж усієї програми.

Учасники програми також отримають доступ до сучасних бізнес-інструментів, концептів та принципів. Це сприятиме зміцненню їхніх лідерських і технічних можливостей за допомогою інтерактивних і персоналізованих проєктів, а також допоможе побудувати тривалі професійні відносини між американськими та українськими підприємцями. 

Брати участь у програмі можуть громадяни України віком до 21 року, котрі на момент подачі заявки проживають у країні громадянства, вільно володіють англійською мовою та мають відповідний досвід роботи й спрямованість на продовження кар’єри в бізнесі.

Заявку на участь у програмі можна подати до 13 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rG3BI9, https://bit.ly/3dtb5pG, https://bit.ly/3dyiG60

Фото: UBLPIE

2021-12-07
Share
Українські проєкти прийняті до фінансування «Горизонт Європа»

Українські проєкти прийняті до фінансування «Горизонт Європа»

Перші два українські проєкти на суму 800 тис. євро були обрані для фінансування в програмі «Горизонт Європа».

Перші два українські проєкти на суму 800 тис. євро були обрані для фінансування в програмі «Горизонт Європа».

Головними цілями програми є розширення дослідницької бази, розвиток цифрових трансформацій, боротьба зі зміною клімату і в цьому контексті розвиток енергетичного сектору, радіаційної безпеки, радіокосмічної індустрії.

Ратифікація угоди про участь України в «Горизонт Європа» ще не завершена, але незважаючи на це вчені та підприємці України успішно беруть  участь у програмі. Підбиття підсумків різних конкурсів ще триває, тому кількість українських проєктів, обраних для фінансування, може збільшитися.

Міністерство освіти і науки України працює над тим, щоб участь українських представників у «Горизонт Європа» була більш масштабнішою, ніж у програмі «Горизонт 2020». З цією метою буде реалізовано ряд заходів:
– вдосконалення та розвиток діяльності Національних контактних пунктів, як головних джерел інформування та підтримки учасників програми;
– відкриття центрального офісу програми «Горизонт Європа» в Україні для надання інформаційної та юридичної підтримки;
– запуск Національного порталу програми для простішої комунікації та пошуку партнерів;
– сприяння співпраці вчених і малого та середнього бізнесу;
– покращення міжвідомчого співробітництва, а також розвиток співпраці між ЦООВ і вченими.

Під час спеціально організованого інформаційного дня його учасники було поінформовано про:
– нові пріоритети, структури та напрями дев’ятої програми ЄС з досліджень і інновацій «Горизонт Європа»;
– європейські та національні інструменти підтримки досліджень і інновацій в Україні;
– нові глобальні та індустріальні виклики, що постануть перед світовою спільнотою впродовж наступного десятиліття.

Детальніше: https://bit.ly/3osuT2H, https://bit.ly/304b9Jm

Фото: скріншот

2021-12-06
Share
Пілотна програма маркетингової підтримки

Пілотна програма маркетингової підтримки

Розпочато пілотну програму маркетингової підтримки малих і середніх підприємств, метою якої є їх всебічна підтримка та надання допомоги  підприємствам, якими керують жінки, люди з інвалідністю тощо.

Розпочато пілотну програму маркетингової підтримки малих і середніх підприємств, метою якої є їх всебічна підтримка та надання допомоги  підприємствам, якими керують жінки, люди з інвалідністю тощо.

Організатори пілотної програми прагнуть завдяки їй знайти ще один ефективний спосіб допомоги малому та середньому бізнесу в Україні, поширити досвід пілоту у вигляді навчальних матеріалів, звітів, кейсів.

У рамках програми на відкритому конкурсі буде обрано групу представників малого та середнього бізнесу України, для котрих профінансується створення та запровадження онлайн маркетингової стратегії. Допомагатимуть учасникам вийти на новий, співставний з європейським, рівень провідні маркетингові агенції з числа партнерів програми.

Від команди проєкту та маркетингової агенції відібрані учасники отримають наступне:
– розроблену онлайн маркетингову стратегію, котра буде містити результати дослідження ринку, конкурентів, метрики та інструменти для впровадження, план розвитку компетенцій, залучення інших цифрових інструментів для онлайн продажів;
– допомогу з брендингом, робота з брендом компанії, ребрендинг;
– допомогу у розробці вебсайту компанії, якщо це потрібно, покращення того ресурсу, що існує, чи створення нового;
– допомогу з оптимізацією промокампаній, створення сторінок у соціальних мережах та контент-плану;
– аналіз і рекомендації існуючих рекламних онлайн-кампаній або формування нових під потреби бізнесу та стратегії розвитку;
– допомогу з підготовкою текстового та візуального контенту для онлайн-кампаній;
– бюджет на запуск промокампаній.

Цифрова трансформація учасників пілотного проєкту буде взята за основу для створення типової програми підтримки цифрової трансформації малого та середнього бізнесу в Україні.

Реалізація пілотної програми відбуватиметься за підтримки UK Aid, Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та національного проєкту з розвитку підприємництва «Дія.Бізнес».

Детальніше: https://bit.ly/3rF0ZtX, https://bit.ly/3Iqco6J

Фото: КШЕ

2021-12-06
Share
Прискорення впровадження цифрових технологій у післяковідному світі

Прискорення впровадження цифрових технологій у післяковідному світі

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «Стимулювання зростання та ліквідація розривів за допомогою цифровізації в післяковідному світі: політика LIFT».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «Стимулювання зростання та ліквідація розривів за допомогою цифровізації в післяковідному світі: політика LIFT».

Повний потенціал цифрових технологій залишається нереалізованим, а їх переваги розподіляються нерівномірно з-за недостатніх інвестицій у створення нематеріальних активів і мереж зв’язку всередині країн і між ними. Шок від COVID-19 створює нові проблеми та можливості.

Спираючись на минулу та поточну діяльність ОЕСР, у документі пропонується багатоаспектний політичний підхід, покликаний значно прискорити розповсюдження та впровадження цифрових технологій у всіх прошарках суспільства та більш широко використовувати їх переваги. 

Ключові елементи запропонованого підходу LIFT наступні:
– навчання впродовж всього життя для всіх, щоб кожний мав можливість набувати та вдосконалювати навички, необхідні для процвітання в цифровому світі;
– фінансування нематеріальних активів для економіки знань дозволить більшому числу фірм, особливо малих, збільшувати нематеріальні інвестиції та використовувати можливості, які пропонує цифрова трансформація;
– рамкові ринкові умови для цифрової епохи повинні створюватися в першу чергу в сферах модернізації систем оподаткування та регулювання в сфері захисту конкуренції, підтримки динаміки розвитку бізнесу в цифрових секторах, розвитку електронного уряду;
– доступ до технологій через цифрову інфраструктуру для полегшення доступу до мереж зв’язку та прискорення розповсюдження цифрових технологій і їх міжнародного розповсюдження.

Документ належить до серії матеріалів з економічної політики, призначених для надання доступу до окремих досліджень з актуальних питань структурної та макроекономічної політики.

Детальніше: https://bit.ly/3ptWXSB, https://bit.ly/3IiW9Zc, https://doi.org/10.1787/b9622a7a-en

Фото: скріншот

2021-12-06
Share
Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza 

2021-12-03
Share
Новий інструмент для оцінки дослідників щодо просування по службі та найму

Новий інструмент для оцінки дослідників щодо просування по службі та найму

Дослідниками з університету Кадіса, Іспанія, розроблено новий інструмент для вимірювання знань, навичок і здібностей вчених та підвищення ефективності досліджень. 

Дослідниками з університету Кадіса, Іспанія, розроблено новий інструмент для вимірювання знань, навичок і здібностей вчених та підвищення ефективності досліджень. 

Інформацію про це опубліковано у міжнародному журналі «Наука та суспільна політика», присвяченому державній політиці в сфері науки, технологій і інновацій.

Для максимального використання стратегічного ресурсу академічного людського капіталу університетам потрібен інструмент, за допомогою котрого можна визначати й оцінювати фактичні характеристики персоналу, відповідно до їх академічних цілей. Розроблена іспанськими вченими модель виділяє конкретні базові показники, котрі звичайно не використовуються в традиційних системах з-за їх психометричної складності.

З метою визначення відповідних індикаторів автори провели опитування 62 керівників дослідницьких груп, які дали відповіді на 8 цільових питань. Ґрунтуючись на відповідях, наступних запитах і декількох раундах обговорень було досягнуто консенсусу за 22 індикаторами. Вони описують п’ять наступних академічних вимірів людського капіталу:
– дослідницькі знання;
– дослідницькі здібності;
– навички пильності;
– навички організації роботи;
– навички критики.

Отримані бали пропонується використовувати для самооцінки, розвитку кар’єри та визначення «слабких місць» для їх усунення. Керівники дослідницьких підрозділів можуть використовувати цей інструмент для забезпечення збалансованості в наборі характеристик у дослідницьких колективах, а керівництво закладів – як додатковий спосіб оцінки потенційних можливостей для просування по службі та оцінки академічних навичок дослідників.

Однак, як стверджують незалежні експерти, для підтвердження достовірності запропонованого інструменту, зокрема – у різних національних контекстах, а також визначення взаємозв’язку між отриманими результатами та оцінками академічного людського капіталу, необхідна більша кількість статистичного матеріалу та додаткові дослідження.

Детальніше: https://bit.ly/3rD5UMb, https://go.nature.com/3xCdk2U

Фото: скріншот

2021-12-03
Share
Отримали статус національного надбання

Отримали статус національного надбання

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, включено ряд цінних об’єктів.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, включено ряд цінних об’єктів.

Зокрема, статус національного надбання надано колекції наукових видань 1901-1917 років із фондів Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук. Також до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, потрапили:
– горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– колекція деревних рослин Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– комплекс експериментальних стендів для досліджень і випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– давні букові ліси природного заповідника «Розточчя»;
– колекція препаратів анатомічного музею Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;
– комплекс науково-дослідного обладнання Випробувального центру колісних транспортних засобів державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проєктний інститут».

Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, які становлять національне надбання. Вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки. Втрата їх може заподіяти серйозні негативні наслідки.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/meetings/zasidannya-kabinetu-ministriv-ukrayini-09-11-2021, https://bit.ly/3GbBgxb

Фото: скріншот

2021-12-03
Share