Національний фонд досліджень України провів опитування щодо рівня організації та процедур проведення конкурсів наукових проєктів, які відбулись у 2020 році.
Національний фонд досліджень України провів опитування щодо рівня організації та процедур проведення конкурсів наукових проєктів, які відбулись у 2020 році.
НФДУ отримав біля 90 відповідей від грантоотримувачів та 375 відповідей від вітчизняних та іноземних експертів. Дирекція Фонду ретельно проаналізувала результати цих опитувань. Ці матеріали допоможуть покращити організацію проведення конкурсів, створити комфортні умови для подальшої участі претендентів на грантову підтримку, поліпшити роботу експертів.
Зведені результати опитування доступні для ознайомлення.
18 лютого 2021 року найкращі 10 студентських команд із понад 120 учасників представили свої стартап-ідеї, розроблені в рамках ініціативи «Підприємницький університет».
18 лютого 2021 року найкращі 10 студентських команд із понад 120 учасників представили свої стартап-ідеї, розроблені в рамках ініціативи «Підприємницький університет».
«Підприємницький університет» – ініціатива Міністерства цифрової трансформації України, мережі стартап-інкубаторів YEP, Міністерства освіти і науки України, Українського фонду стартапів, за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
За рішенням журі були обрані три найкращих: – Memoria (галерея спогадів) від Національного університету кораблебудування ім. адм. Макарова); – Warm Wall (енергоактивна система кондиціонування та опалення на базі нових технологій будівництва, альтернативних джерел енергії та її накопичення в сезонних теплових акумуляторах) від Дніпровського національного університету ім. Гончара; – OK town! (оптимізована онлайн-платформа – платформа електронної комерції для надання послуг у сфері туризму, екскурсій і вражень) від Сумського державного університету.
Переможці отримали запрошення взяти участь в інкубаційній програмі YEP!Starter та поїздку на інноваційну конференцію Startup Day, яка відбудеться 25-27 серпня 2021 року у місті Тарту, Естонія.
Відеотрансляцію фіналу конкурсу можна переглянути на Facebook-сторінці YEP.
У лютому 2021 року відбулось перше засідання Робочої групи з моніторингу законодавства у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах, яка була утворена постановою Президії НАН України.
У лютому 2021 року відбулось перше засідання Робочої групи з моніторингу законодавства у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах, яка була утворена постановою Президії НАН України.
Під час засідання обговорювались наступні питання:
– моніторинг проектів нормативних актів у рамках співпраці з Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, оперативне проведення експертного й правового аналізу та вироблення пропозицій щодо їх доопрацювання;
– розроблення пропозицій і проектів правових актів щодо вирішення існуючих проблем у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах, внесення їх на розгляд парламенту, уряду та Міністерству освіти і науки України;
– гармонізація законодавства у науковій сфері, усунення правових колізій;
– поправки до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України» щодо статусу національного та ефективного управління закладами освіти і державним майном;
– розроблення законопроекту «Про трансфер технологій»;
– удосконалення законодавства про присудження наукових ступенів.
Наразі здійснюється реалізація плану заходів з реформування Національної академії аграрних наук України задля підвищення ефективності роботи та мінімізації можливостей для корупційної складової.
Наразі здійснюється реалізація плану заходів з реформування Національної академії аграрних наук України задля підвищення ефективності роботи та мінімізації можливостей для корупційної складової.
У 2021-2022 роках реформування відбуватиметься у декількох ключових напрямках та безпосередньо передбачатиме: – аудит земельних ділянок, майнових комплексів та матеріально-технічної бази НААН, який передбачає здійснення інвентаризації земельних ділянок, об’єктів державної власності та матеріально-технічної бази підприємств, що перебувають у віданні НААН; – аудит фінансового стану НААН та ефективності використання коштів державного бюджету, здійснення бюджетного аналізу ефективності, результативності і цільового використання бюджетних коштів в рамках виконання бюджетних програм, головним розпорядником коштів яких є Академія, та пропозиції щодо вдосконалення системи розподілу фінансування наукових установ НААН, диференціалізації джерел фінансування наукових досліджень та оптимізація оподаткування державних підприємств-дослідних господарств НААН на законодавчому рівні; – аудит організаційної структури НААН, її наукових установ та їх реорганізація; – аудит стану та визначення напрямів підвищення ефективності наукової діяльності НААН; – міжнародна наукова і науково-технічна діяльність НААН.
В академії вже розпочато реалізацію комплексу заходів в рамках дорожньої карти відповідно до постанов «Про Концепцію реформування аграрної науки» від 22 грудня 2016 року та «Про Програму реалізації реформування аграрної науки» від 31 жовтня 2018 року. Вони передбачають: – оптимізацію структури наукових установ; – підвищення ефективності співпраці з аграріями, актуалізації тематики наукових досліджень і розробок НААН; – впровадження нових принципів управління дослідницьким процесом; – затвердження нової тематики наукових досліджень на 2021-2025 роки із врахуванням національних інтересів щодо сталого розвитку економіки; – забезпечення продовольчої безпеки держави, протидію негативним процесам»; – забезпечення матеріального заохочення виконавців пріоритетних наукових проектів; – розширення громадського контролю за діяльністю НААН та її наукових установ; – збільшення фінансування наукових досліджень; – оптимізацію майнового комплексу та оновлення матеріально-технічної бази наукових установ; – створення корпоративних науково-виробничих та інших структур за участю приватних інвесторів та запровадження механізмів закріплення молодих науковців; – оновлення інноваційного забезпечення розвитку агропромислового виробництва; – усунення нормативно-правових перешкод для залучення іноземних висококваліфікованих науковців у вітчизняний дослідницький процес, запровадження системи оцінки наукових установ згідно з практикою ЄС та з урахуванням галузевої специфіки; – інтеграцію аграрної науки у світовий науковий простір для забезпечення розширення участі наукових установ у міжнародних програмах наукових досліджень, в тому числі у програмі «Горизонт Європа».
17 лютого 2021 року Верховна Рада України підтримала у першому читанні проєкт Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів (реєстраційний № 4667-1 від 15.02.2021 р.).
17 лютого 2021 року Верховна Рада України підтримала у першому читанні проєкт Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів (реєстраційний № 4667-1 від 15.02.2021 р.).
Документ має комплексно вирішити питання присудження наукових ступенів шляхом внесення змін до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про фахову передвищу освіту».
Законопроєкт містить наступні норми:
– унормування порядку та процедур присудження наукових ступенів після втрати чинності Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567;
– упорядкування рівнів вищої освіти шляхом винесення ступеня доктора наук зі сфери вищої освіти до сфери науки та науково-технічної діяльності з покладанням повноважень щодо формування та реалізації державної політики на центральний орган виконавчої влади у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
– розширення автономії закладів вищої освіти та наукових установ шляхом передачі повноважень щодо утворення разових спеціалізованих вчених рад та затвердження рішень про присудження ступеня доктора філософії та видачі відповідного диплому (повноваження МОН залишаються лише в частині погодження (за замовчуванням) складу разових рад, утворених закладами та установами);
– розширення списку видів академічної недоброчесності (крім академічного плагіату додається фабрикація та фальсифікація), у разі виявлення яких учасники атестаційного процесу позбавляються права участі у підготовці та атестації здобувачів відповідних ступенів.
Міністерство освіти і науки пропонує до обговорення представлену Європейською Комісією Рамкову програму Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Міністерство освіти і науки пропонує до обговорення представлену Європейською Комісією Рамкову програму Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Обговорення проводиться за наступними напрямами:
– формування переліку актуальних питань участі у Програмі «Горизонт Європа», які цікавлять потенційних учасників майбутніх конкурсів;
– аналіз основних інструментів підтримки Програми «Горизонт Європа» та комплементарних до неї програм в частині можливостей для українських учасників;
– визначення стейкхолдерів;
– формування пропозицій до Європейської Комісії щодо стратегічних документів;
– формування бази контактів представників та експертів, відповідальних за моніторинг реалізації програми, які можуть бути обрані до програмних комітетів Програми «Горизонт Європа»;
– надання інформаційних та консультаційних послуг з метою популяризації Програми «Горизонт Європа» в Україні;
– отримання та надання консультаційних послуг з питань формування конкурсної документації;
– участь в інформаційних заходах Європейської Комісії щодо особливостей Програми «Горизонт Європа».
Програма «Горизонт Європа» спрямована на підтримку наукових досліджень, розроблення інноваційних рішень, розвиток малого та середнього бізнесу в межах виконання спільних міжнародних проєктів та участі в програмах обміну досвіду з країнами Європейського Союзу. Партнерства Програми являють собою ініціативи, що функціонують як окремі підпрограми з власним бюджетом та спрямовані на співпрацю між приватними та державними установами (наукові установи, заклади вищої освіти, державні та приватні фонди, громадські організації тощо) для підтримки наукової та інноваційної діяльності. Існують три типи європейських партнерств: а) партнерство спільного фінансування; б) партнерство спільного програмування; в) інституційне партнерство.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголошує новий конкурс щодо доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних, зокрема міждисциплінарних, досліджень у галузі матеріалознавства та досліджень біоматеріалів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголошує новий конкурс щодо доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних, зокрема міждисциплінарних, досліджень у галузі матеріалознавства та досліджень біоматеріалів.
Відкритий конкурс стосується пропозицій доступу до сучасного обладнання трьох нових лабораторій:
– ультрафіолетового лазера (ULF-FORTH) в Інституті електронної структури та лазеру (м. Іракліон, о. Крит, Греція);
–джерела випромінювання для рентгенівської абсорбційної спектроскопії LISA@ESRF в Інституті обробки матеріалів (м. Трієст, Італія);
–джерела м’якого рентгенівського випромінювання PHELIX@SOLARIS в Яґеллонському університеті (м. Краків, Польща).
CERIC об’єднує в собі сучасну науково-дослідницьку інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи, використовувану для розвитку науки щодо дослідження матеріалів, біоматеріалів і нанотехнологій. CERIC-ERIC надає доступ через єдину точку входу до понад 50-ти зразків складного сучасного технологічного обладнання, розташованого в 9-ти країнах Європи.
Спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн дозволяє знаходити інноваційні рішення суспільних проблем у сферах енергетики, охорони здоров’я, харчування, культурної спадщини тощо.
З умовами участі у конкурсі можна ознайомитись на сайті проєкту CERIC.
Подати документи для участі у конкурсі можна до 1 березня 2021 року.
Міністерством освіти і науки України 16 лютого 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 16 лютого 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерство освіти і науки України затвердило оновлену дорожню карту з інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору.
Міністерство освіти і науки України затвердило оновлену дорожню карту з інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору.
Європейський дослідницький простір (ЄДП) – це спільна площадка країн-членів ЄС та асоційованих країн для формування консолідованої політики у сфері досліджень та інновацій, забезпечення вільного руху дослідників та знань.
Для України інтеграція до ЄДП є інструментом поглиблення співпраці з науковою спільнотою ЄС, а також адаптації до стандартів і норм Європейського Союзу у сфері науки й інновацій. Це відповідає нормам Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Концепція Європейського дослідницького простору складається з 6-ти спільно визначених Європейською Комісією пріоритетів, навколо яких кожна країна ЄДП формує свою дорожню карту:
– підвищення ефективності національних дослідницьких систем;
– спільне вирішення проблем, зумовлених глобальними викликами;
– вільний ринок праці дослідників;
– гендерна рівність;
– відкрита наука та відкриті інновації;
– розвиток міжнародного співробітництва.
Упровадження дорожньої карти має забезпечити:
– гармонізацію політики у сфері науки та інновацій відповідно до стандартів та норм ЄС;
– розширення доступу до наукових та інноваційних програм ЄС;
– розвиток дослідницьких інфраструктур України та їхню інтеграцію до дослідницьких інфраструктур ЄС;
– створення сприятливих умов для міжнародної та міжгалузевої мобільності вчених;
– застосування комплексного гендерного підходу у сфері науки та інновацій;
– застосування принципів відкритої науки та використання інструментів відкритого доступу ЄС;
– розвиток інноваційної інфраструктури з урахуванням кращих європейських практик;
– інтернаціоналізацію наукових досліджень та інновацій за межами ЄС.
