Доступ закладів вищої освіти України до SciVal

Доступ закладів вищої освіти України до SciVal

Міністерство освіти і науки забезпечує доступ до аналітичного ресурсу SciVal для десяти закладів вищої освіти України, які матимуть можливість працювати з ресурсом до кінця поточного року.

Міністерство освіти і науки забезпечує доступ до аналітичного ресурсу SciVal для десяти закладів вищої освіти України, які матимуть можливість працювати з ресурсом до кінця поточного року.

SciVal являє собою аналітичне рішення, яке забезпечує доступ до результатів досліджень понад 20 тис. дослідницьких установ і пов’язаних з ними дослідників з усього світу. Воно дозволяє візуалізувати зв’язок між дослідженнями, порівнювати їх з аналогами і на цій інформаційній основі будувати стратегічні партнерські відносини, виявляти та аналізувати нові тенденції у дослідженнях, створювати звіти.

Актуальний ландшафт досліджень вимагає від науковців, керівників досліджень і закладів постійно розробляти більш ефективні способи інформування про стратегії дослідження та оцінки дослідницької діяльності. Використовуючи передову аналітику даних та комп’ютерні технології, SciVal може обробляти великі обсяги даних для створення ефективних аналітичних візуалізацій за запитом. Вона дозволяє оцінювати дослідницьку діяльність з різних позицій щоб допомогти розробити, реалізувати та оцінити стратегії, засновані на надійних доказах.

Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс дозволяє миттєво аналізувати більше 55 млн записів про публікації понад 22 тис. журналів 5000+ видавців з усього світу. Маючи доступ до понад 300 трлн метричних значень, SciVal може швидко надавати контекст для аналізу та створювати потужні візуалізації даних для інформування процесів прийняття рішень.

Згідно наказу МОН отримали доступ до системи: 
– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Сумський державний університет;
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
– Чернівецький національний університету імені Юрія Федьковича.

Підставою для надання доступу стало входження в 2021 році зазначених ЗВО до оновленого рейтингу університетів Times Higher Education, клопотання заступника Міністра з питань європейської інтеграції та рішення Комісії з питань доступу до електронних баз даних наукової інформації.

Адміністратором із підключення доступу до SciVal виступає Державна науково-технічна бібліотека, здійснюючи необхідні організаційні та технічні заходи для надання віддаленого доступу користувачам, які звернулися з відповідним запитом.

Детальніше: https://bit.ly/3q246cP, https://www.scival.com/landing, https://bit.ly/3J2XMe6

Фото: МОН

2021-12-15
Share
161
Навчальний курс щодо інноваційних професій

Навчальний курс щодо інноваційних професій

На національному порталі з розвитку цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта» планується розмістити спеціально створений для ЗВО курс із навчання інноваційних професій.

На національному порталі з розвитку цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта» планується розмістити спеціально створений для ЗВО курс із навчання інноваційних професій.

Курс «Створення і розвиток ІТ-продуктів» стане результатом спільної роботи ІТ-бізнесу та закладів вищої освіти і буде впроваджений у 2022 році в 50 українських університетах для підтримки ІТ-підприємництва. 

У найближчі п’ять років основам продуктового ІТ навчатимуться 60 тис українських студентів. Якщо хоча б 1% студентів, опанувавши курс, почне кар’єру в продуктових компаніях або започаткує власний стартап, це забезпечить суттєве зростання цієї сфери, розвиток економіки, зайнятість та доходи. 

Пройти навчальну програму пропонуватимуть студентам других-третіх курсів як технічних, так і нетехнічних спеціальностей. Вона передбачає проведення практичних занять, лекцій, мікронавчання, бізнес-симуляцій, роботу над реальними кейсами компаній. Менторська підтримка від провідних фахівців продуктового ІТ буде надана найкращим студентам.

Доступ до курсу на пілотній стадії матимуть студенти наступних закладів вищої освіти:
– Київський національний економічний університет;
– Національний авіаційний університет;
– Київський національний університет будівництва і архітектури;
– Національний університет «Чернігівська політехніка»;
– Одеська юридична академія;
– факультет інформатики Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського.

Ще 50 ЗВО по всій країні планується долучити до курсу з вересня 2022 року.

Освітня ініціатива належить ГО Product IT Foundation for Education, ІТ-компанії Genesis, фонду Horizon Capital, Київській школі економіки. Партнери освітнього проєкту – Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство освіти і науки України.

Детальніше: https://osvita.diia.gov.ua/, https://bit.ly/3J39NAe

Фото: Мінцифра

2021-12-15
Share
122
Ухвалено Угоду щодо взаємного визнання документів про освіту та наукові ступені між Україною та Угорщиною

Ухвалено Угоду щодо взаємного визнання документів про освіту та наукові ступені між Україною та Угорщиною

Уряд України ухвалив постанову «Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорщини про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені».

Уряд України ухвалив постанову «Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорщини про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені».

З моменту підписання Угоди забезпечується механізм взаємного визнання документів про освіту та наукові ступені, отримані в Україні та Угорщині. Відкриваються можливості для продовження освіти чи занять професійною діяльністю в державах, відповідно до їхнього національного законодавства.

Здобувачі освіти матимуть відтепер змогу вільно продовжувати професійну діяльність або навчання в обох країнах.

Детальніше: https://bit.ly/3m1sQRt, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/831ec249/Proekt_postanovi.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/831ec249/Poyasnyuvalna_zapiska.pdf, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348_044#Text, https://bit.ly/3s32tOM 

2021-12-13
Share
131
Інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій «Горизонт Європа»

Інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій «Горизонт Європа»

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій програми «Горизонт Європа».

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій програми «Горизонт Європа».

Основними напрямами нової програми «Горизонт Європа» є наступні:
– провідна наука;
– глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність;
– інноваційна Європа;
– поширення участі та посилення Європейського дослідницького простору (стосується не безпосередньо проведення досліджень, а обміну досвідом між учасниками з країн ЄС і асоційованих країн).

Інструментами фінансової підтримки досліджень та інновацій є Європейська рада інновацій, Європейська дослідницька рада, Дії Марії Склодовської-Кюрі, Європейський інститут інновацій і технологій, Європейське співробітництво в галузі науки і техніки, Об’єднаний дослідницький центр. 

Кожен з них має від трьох до десяти напрямків. Зокрема, інноваційні спільноти Європейського інституту інновацій і технологій об’єднують бізнес, промисловість, дослідницькі структури та заклади вищої освіти шляхом створення інноваційних центрів. 

Європейське співробітництво в галузі науки і техніки забезпечує фінансову підтримку створення дослідницьких мереж, які називаються COST Actions. Ці мережі створюють можливості для співпраці між науковцями з усієї Європи та за її межами, даючи поштовх для розвитку досліджень і інновацій.

Об’єднаний дослідницький центр є службою Єврокомісії, що залучає науковців до проведення досліджень для надання наукових консультацій і забезпечення підтримки європейських політик.

Детальніше: https://bit.ly/3pOZ0Rn, https://youtu.be/re_AWUSD7zk, https://bit.ly/3dOr0yJ

Фото: МОН

2021-12-13
Share
155
Статистика доходів за 2021 рік: вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР

Статистика доходів за 2021 рік: вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Статистика доходів за 2021 рік. Початковий вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Статистика доходів за 2021 рік. Початковий вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР».

Дані про надходження до державного сектору та, зокрема, про податки є основними вихідними даними для більшості структурних економічних досліджень та аналітичних матеріалів, і все частіше використовуються для економічних порівнянь.

Документ є щорічною публікацією ОЕСР, яка надає унікальний набір докладних співставних на міжнародному рівні даних про податкові надходження в єдиному форматі для всіх країн ОЕСР, починаючи з 1965 року. Він забезпечує концептуальну основу визначення того, які державні надходження слід розглядати як податки, а також класифікує їх.

У порівняльних таблицях наведені дані про доходи за типами податків у відсотках до ВВП, а для різних типів податків – у відсотках від їх загальної суми, за країнами – з розбиттям за вибраними податковими категоріями та рівнями державного управління.

Детальніше: https://bit.ly/3IISlk9, https://bit.ly/3m1OPYn, https://doi.org/10.1787/6e87f932-en

Фото: ОЕСР

2021-12-13
Share
129
Затверджено план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року

Затверджено план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, який розрахований на 2021-2023 роки.

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, який розрахований на 2021-2023 роки.

Заходи покликані створити сприятливе нормативно-правове середовище для розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури та культури підприємництва.

Документом передбачається внесення змін у Бюджетний кодекс з метою стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ. Також планується переглянути пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності. Як зазначив Міністр освіти і науки України, заходи сприятимуть інтеграції ідей молоді у розвиток економіки України. 

Розвиток інноваційної інфраструктури має забезпечити:
– розширення мережі регіональних центрів трансферу технологій;
– розвиток мережі стартап-школа-інкубатор-акселератор на базі закладів вищої освіти та наукових установ;
– підтримку закладам вищої освіти та науковим установам для здійснення інноваційної діяльності;
– створення веб-сайту інтелектуальної власності задля успішної комунікації всіх учасників інноваційного процесу;
– стимулювання інновацій та проєктів на базі відкритих даних;
– розвиток цифровізації, зокрема – розроблення онлайн-курсів з цифрової грамотності для різних верств населення.

Реалізація плану заходів має створити сприятливі умови та можливості співпраці науковців і представників бізнес-середовища задля комерціалізації інноваційної продукції та збільшення кількості інновацій, які будуть цікавими ринку та відповідатимуть його запитам.

Детальніше: https://bit.ly/3EQT7t9, https://bit.ly/33xPF9b, https://bit.ly/3GH4LqV, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/48e8a6e3/Dodatok.pdf, https://bit.ly/3IJem2h

Фото: МОН

2021-12-13
Share
149
Щодо нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності

Щодо нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Розвиток наукового та інноваційного потенціалу є одним з основних пріоритетних напрямків розвитку економіки України. 

Документом передбачено:
– формування єдиного переліку пріоритетних напрямів діяльності замість двох існуючих, які занадто розгалужені, так як містять понад 260 напрямків і суттєво дублюються;
– спрямування пріоритетних напрямів на досягнення цілей сталого розвитку;
– затвердження переліку на період до 5 років його корегування за результатами реалізації.

Позитивний вплив на фінансування наукових досліджень і експериментальних розробок у межах реалізації визначених пріоритетів буде забезпечений прийняттям законопроєкту.

Детальніше: https://bit.ly/3Gx4Jlw, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Proekt_Zakonu_Ukrayini.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Poyasnyuvalna_zapiska.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Proekt_Postanovi_VRU.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Porivnyalna_tablitsya.pdf, https://bit.ly/3DSiKbu

2021-12-13
Share
134
Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Організатором конкурсу є Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України. 

Конкурс націлений на підтримку розробок нових інтелектуальних біосенсорів для аналітичної біонанотехнології.

Тематична спрямованість проєктів, які можуть бути подані на конкурс:
– медична діагностика;
– екологічний моніторинг;
– харчова промисловість.

Конкурс відбуватиметься у два етапи: на першому (заочному) етапі будуть оцінюватися заявки, автори найкращих з яких будуть запрошені на тренінг із підготовки пітч-презентації проєктів; на другому експертами з України та ЄС будуть обрані фіналісти, які візьмуть участь в очному фіналі наприкінці лютого 2022 року. 

Переможці конкурсу отримають можливість прийняти участь у Літній школі з розробки та впровадження смарт-пристроїв та їхніх додатків, яка відбудеться у червні 2022 року у Дрездені, Німеччина.

Конкурс проводиться в рамках проєкту BIONANOSENS, який фінансується Європейським Союзом, твіннінг-проєкту IMBG з партнерами із ЄС.

Документи на конкурс можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3GsO9mS, https://www.bionanosens.eu/, https://bit.ly/3lN6mU0, https://bit.ly/3Ispf8y, https://bit.ly/3dxYRvM

Фото: МОН

2021-12-09
Share
132
Освітянам, підприємцям, держслужбовцям: нові рамки цифрових компетентностей

Освітянам, підприємцям, держслужбовцям: нові рамки цифрових компетентностей

На порталі «Дія.Цифрова освіта» започатковано три нові «Рамки цифрових компетентностей» – для підприємців, держслужбовців та освітян.

На порталі «Дія.Цифрова освіта» започатковано три нові «Рамки цифрових компетентностей» – для підприємців, держслужбовців та освітян.

«Рамка цифрових компетентностей» являє собою інструмент оцінювання рівня цифрових знань та навичок. Вона покликана допомогти в створенні державної політики та плануванні освітніх ініціатив, спрямованих на підвищення рівня цифрової грамотності та практичного використання засобів і сервісів ІТ-технологій конкретними цільовими групами населення.

Прискорення економічного зростання та залучення інвестицій у бізнес, модернізація промисловості та впровадження інновацій неможливе без цифрової трансформації. «Рамка цифрових компетентностей» для підприємців охоплює 4 сфери цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 3 рівні володіння.

Діджиталізація державних процесів робить звичні функції зручними та прозорими. Спеціально для держслужбовців створена «Рамка цифрових компетентностей», щоб надати загальне уявлення щодо знань, навичок і компетентностей, пов’язаних із використанням наступних цифрових технологій у процесі державного управління:
– пошуку та роботи з інформацією, пов’язаною з виконанням професійних обов’язків;
– безпечного використання електронних послуг в інтернеті;
– правильне розуміння таких понять, як загальнодоступна інформація, принципи класифікації інформації за рівнем доступу, правила авторизації, зберігання та захисту особистих даних, електронний підпис, е-урядування, правила застосування е-послуг тощо.

Рамка для держслужбовців обіймає 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 6 рівнів володіння.

Освітній процес є основою сталого розвитку суспільства та підвищення рівня життя громадян. «Рамка цифрових компетентностей» для педагогічних і науково-педагогічних працівників є основою формування нових освітніх стандартів, розробки освітніх програм провайдерами освітніх послуг, і тих, хто здійснює підготовку майбутніх вчителів, і тих, хто підвищує кваліфікацію вчителів, які працюють, а також для їх самоосвіти. Вона охоплює 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 22 компетентності та 5 рівнів володіння.

Детальніше: https://bit.ly/334R0no, https://bit.ly/3EA495T, https://bit.ly/3IAb2GB, https://bit.ly/31NcQuV, https://bit.ly/3y8bNlH

Фото: Мінцифра

2021-12-09
Share
117
Природно-ресурсний потенціал України

Природно-ресурсний потенціал України

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Його автори наголошують, що Україна має всі необхідні передумови для забезпечення національного добробуту, насамперед – потужний природно-ресурсний потенціал, котрий має використовуватися в інтересах народу. Проте, існує низка наступних загроз і викликів глобального та локального характеру. Фахівці вважають за необхідне:
– закріплення в нормативних актах задекларованого права конституційної власності народу України на природні ресурси держави;
– капіталізація природних ресурсів як дієвих активів національного господарства, яку складно здійснити без масштабних інституціональних перетворень у природокористуванні;
– подолання бідності в країні;
– забезпечення екологічної безпеки населення як чинника національного добробуту.

Автори приділили особливу увагу створенню фінансових механізмів суверенного добробуту, якими передбачається сформувати фінансові фонди для забезпечення виплат громадянських дивідендів на особисті рахунки громадян України, а також наповнити стабілізаційний суверенний фонд для майбутніх поколінь українців надходженнями від природної ренти. 

У монографії наголошується на необхідності створення полісуб’єктної партисипативної системи управління природними активами, яка відповідатиме вимогам цифровізації та децентралізованим умовам управління національним господарством. Висвітлено механізми модернізації природокористування й алгоритми організації фінансового забезпечення в розрізі водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних і інших видів природних ресурсів. 

Забезпечити сталість господарювання в Україні, на думку авторів, можна шляхом вдосконалення використання екосистемних послуг і інноваційних механізмів поводження з відходами.

Детальніше: https://bit.ly/30mqWmW, https://bit.ly/3yiCcgI

Фото: НАНУ

2021-12-09
Share
185