Додатковий набір експертів до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

Додатковий набір експертів до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

Національне Агентство із забезпечення якості вищої освіти оголосило додатковий конкурсний набір експертів зі всіх спеціальностей.

Національне Агентство із забезпечення якості вищої освіти оголосило додатковий конкурсний набір експертів зі всіх спеціальностей.

Наразі НАЗЯВО вже затвердило 2958 експертів з числа науково-педагогічних працівників та 1051 експертів з числа здобувачів вищої освіти у відповідний реєстр  для забезпечення якісної експертизи та оцінки освітніх програм.

Фахові критерії відбору експертів:
– для науково-педагогічних, наукових працівників: наявність відповідного наукового ступеня та/або наявність відповідного вченого звання та/або наявність науково-педагогічного, наукового або професійного досвіду відповідно до отриманої вищої освіти не менше трьох років протягом останніх п’яти років;
– для здобувачів вищої освіти: навчання на освітній програмі за цією або суміжною спеціальністю та/або наявність вищої освіти, здобутої раніше за цією або суміжною спеціальністю
– дотримання вимог академічної доброчесності;
– вільне володіння державною мовою;
– готовність до ретельного вивчення та аналізу відомостей про самооцінювання та всіх необхідних матеріалів;
– успішно пройдені тренінги та тестування;
– позитивний відгук про роботу експерта тренерами, спостерігачами, представниками агентства, відділом акредитації щодо якості написаного звіту;
– готовність до повноцінної участі в роботі експертної групи під час кількаденного візиту до закладу вищої освіти для збору необхідної інформації, зокрема шляхом інтерв’ювання, про якість освітньої діяльності цього закладу за відповідною освітньою програмою та об’єктивного звітування;
– перевагою (не обов’язковим критерієм) є наявність досвіду викладання чи навчання за кордоном, досвід співпраці з міжнародними акредитаційними агентствами, навчання та/або сертифікація за стандартами ESG 2015, успішний досвід нещодавнього створення освітньої програми чи силабусу;
– спроможність консультувати та рекомендувати покращення закладу вищої освіти.

Поточний відбір та формування реєстру експертів здійснюється відповідно до Порядку відбору та ведення реєстру експертів, затвердженого НАЗЯВО (протокол від 21 травня 2019 р. № 5).

Для участі у конкурсі необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3od65f6, https://bit.ly/3ib0ylJ, https://bit.ly/39Jm1xe, https://bit.ly/3EXbQ6H

Фото: НАЗЯВО

2021-09-27
Share
58
Оприлюднено результати аудиту готових до впровадження вітчизняних технологій і науково-технічних розробок

Оприлюднено результати аудиту готових до впровадження вітчизняних технологій і науково-технічних розробок

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано результати аудиту підготовлених впродовж останніх 10 років та готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, проведеного спільно з іншими міністерствами, відомствами та національними академіями наук.

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано результати аудиту підготовлених впродовж останніх 10 років та готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, проведеного спільно з іншими міністерствами, відомствами та національними академіями наук.

Йдеться про розробки, створені закладами вищої освіти України, науковими установами, підприємствами, установами та організаціями. Аудит побудовано на даних 142 закладів вищої освіти всіх форм власності, 5 академій наук, 37 центральних органів виконавчої влади (9 міністерств, 10 служб, 10 агентств) та ін.

Найбільша кількість результатів створена підприємствами, установами та організаціями МОН – 5413, найменша – Державного агентства водних ресурсів України.

Рівень готовності до впровадження результатів науково-технічної діяльності визначався зігдно з класифікаторами Innovation Readiness Level (для розробок) та Technology Readiness Level (для технологій). Встановлено, що переважну більшість складають рівні готовності IRL2-IRL5 / TRL2-TRL5 для усіх видів РНТД.

Сформовано базу даних із 14 тис. результатів науково-технічної діяльності до яких належать: 8602 РНТД, на які оформлено майнові права; – 3255 потенційно охороноздатних РНТД; 2217 технологій.

Детальніше: https://bit.ly/39DTnxv, https://bit.ly/3AFZWvn, https://bit.ly/2WgQ2Sc, https://bit.ly/39D2e2I 

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
69
Українські університети потрапили до рейтингу найкращих за можливостями працевлаштування випускників

Українські університети потрапили до рейтингу найкращих за можливостями працевлаштування випускників

Оприлюднено рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS Graduate Employability Rankings 2022 (QS 2022). 

Оприлюднено рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS Graduate Employability Rankings 2022 (QS 2022). 

Це перелік найкращих навчальних закладів світу для студентів, орієнтованих на кар’єрні досягнення. Він надає можливість ознайомитись із  результатами роботи, яку ведуть заклади вищої освіти щодо створення сприятливих умов для подальшого отримання своїми студентами бажаної професії та дозволяє провести порівняльний аналіз. 

Університети оцінюються за критеріями наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування), кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників, частотою присутності роботодавців на території кампусу, рівнем працевлаштування випускників.

До рейтингу QS 2022 увійшли: 
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Рейтинги університетів QS публікуються з 2004 року, коли був підготовлений перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Детальніше: https://www.topuniversities.com/, https://www.topuniversities.com/employability-rankings/methodology, https://bit.ly/3zR4VIJ

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
90
Підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік

Підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік.

21 вересня 2021 року колегія Міністерства освіти і науки України розглянула підсумки наукової та науково-технічної діяльності за 2020 рік.

У минулому році за даними МОН з Державного бюджету України на фінансування науково-технічної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ і їх інтеграції до європейського та світового дослідницького простору було виділено близько 1,5 млрд. грн. 

Державним бюджетом України фінансувалась 751 наукова робота, у т.ч. 319 фундаментальних досліджень на суму 278,7 млн грн.; 375 прикладних досліджень на суму 280,8 млн грн.; 57 науково-технічних розробок на суму 38,6 млн грн. Крім того, здійснювалось фінансування конкурсних відборів на суму 701 млн грн. та 191 робота молодих вчених на суму 102,8 млн грн. Було завершено 170 фундаментальних досліджень, 210 прикладних досліджень, 42 науково-технічні розробки за такими пріоритетними науковими напрямами, як радіаційна та медична фізика, біофізика, спінтроніка, матеріалознавство та інші.

У 2020 році Національним фондом досліджень проведено два конкурси проєктів із виконання наукових досліджень і розробок: «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Результатом конкурсів стало укладення 216 договорів про надання грантової підтримки на загальну суму 255,3 млн грн. За розробку та впровадження інноваційних технологій було присуджено п’ять Премій Кабінету Міністрів України на суму 1 млн грн.

МОН продовжує активну співпрацю з Європейською Комісією щодо забезпечення процедури приєднання та участі України у програмах «Горизонт Європа» та «Євратом». Наразі в Україні учасниками програми «Горизонт 2020» вже в цьому році підписано 228 грантових угод на загальну суму близько 45,8 млн євро.

Сформована база даних готових до впровадження технологій і науково-технічних (експериментальних) розробок, яка буде доступна на маркетплейсі «Science2Business» та поширена серед центрів трансферу технологій Національної мережі.

Аналіз використання фінансових ресурсів та отриманих результатів допомогли визначити напрями, за якими створюються технології в Україні, сформувати перелік технологій та розробок, які пропонуються реальному сектору економіки, виявити проблеми, які перешкоджають комерціалізації технологій та розробок в Україні, а також сформувати подальші кроки у політиці центральних органів виконавчої влади щодо ефективного розподілу бюджетних коштів на створення технологій і розробок з урахуванням потенціалу для їхньої комерціалізації.

Колегія МОН ухвалила рішення, згідно з яким система конкурсного відбору проєктів фундаментальних та прикладних досліджень і науково-технічних розробок потребує подальшого удосконалення, а участь вітчизняних науковців у міжнародних науково-технічних програмах і проєктах – інтенсифікації.

Детальніше: https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Audyt-Final.zvit.16.09.pdf, https://bit.ly/3AzCobD, https://bit.ly/2XL7L4k, https://bit.ly/3AGdxTw, https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/16/Data.base.technology.16.09.rar, http://s2bmm.smart-made.com 

Фото: МОН

2021-09-24
Share
76
Університети як ключові учасники стійких інноваційних екосистем

Університети як ключові учасники стійких інноваційних екосистем

10 листопада 2021 року відбудеться презентація результатів дослідження «Університети як ключові учасники сталих інноваційних екосистем».

10 листопада 2021 року відбудеться презентація результатів дослідження «Університети як ключові учасники сталих інноваційних екосистем».

Організатор – Асоціація європейських університетів.

Під час презентації планується обговорити поточний стан університетських інновацій та підготувати ключові рекомендації, спрямовані на збільшення внеску університетів у європейські інноваційні екосистеми. Результати дискусії будуть використані при підготовці плану Комісії з укріплення загальноєвропейської інноваційної екосистеми. 

Університети є визнаними рушійними силами регіональних інноваційних екосистем, вони демонструють необхідну стратегічну увагу до інновацій, які можуть перетворити Європу на лідера у сфері зелених і цифрових технологій. Проте їх зростаюча увага до інновацій випереджає доступність джерел підтримки, а також вимагає від них корегування власних інституціональних підходів. Узгодження наявних систем з інноваційними амбіціями університетів матиме вирішальне значення для створення більш стійкого суспільства з цифровими зв’язками. Огляд інновацій, підготовлений EUA разом із експертною групою Innovation Ecosystems, містить оцінки ступеню цього узгодження та матеріали, необхідні для обгрунтування рекомендацій для університетів, зацікавлених структур та фінансових агенцій. 

Відбуватиметься пряма трансляція.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше:  https://bit.ly/2XPALIU, https://bit.ly/3i6JkWB 

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
66
Людський капітал що лежить в основі штучного інтелекту

Людський капітал що лежить в основі штучного інтелекту

Організація економічного співробітництва та розвитку у вересні 2021 року представила для загального ознайомлення звіт у сфері науки, технологій і промисловості на тему «Людський капітал – основа штучного інтелекту: попит на вакансії та навички».

Організація економічного співробітництва та розвитку у вересні 2021 року представила для загального ознайомлення звіт у сфері науки, технологій і промисловості на тему «Людський капітал – основа штучного інтелекту: попит на вакансії та навички».

У цьому документі проаналізовано набір навичок, які виявились необхідними для роботи зі штучним інтелектом (ШІ). Базою для аналізу стали дані США та Великобританії, вивчення яких дозволило експертам зробити висновок, що навички роботи з програмним забезпеченням Python з відкритим кодом і машинним навчанням є обов’язковими для роботи зі ШІ. Роботодавці також цінують спеціалізовані навички, пов’язані з робототехнікою, розробкою та використанням ШІ. Мережевий аналіз, що пов’язує навички роботи зі ШІ із навичками загального плану, виявив зростаючу роль соціально-емоційних навичок, а також навичок, пов’язаних з програмуванням, обробкою великих масивів даних та їх аналізом.

Основні аналітичні висновки, які можуть бути покладені в основу підготовки політичних пропозицій, полягають у наступному:
– навички, необхідні для працівників, пов’язаних зі ШІ, відносно стабільні та очікується, що вони будуть необхідні й у майбутньому;
– працівники, пов’язані зі ШІ, повинні бути технічно кваліфікованими, володіти програмним забезпеченням Python і машинним навчанням, а також навичками інтелектуального аналізу даних, кластерного аналізу, робототехніки;
– увага роботодавців в основному зосереджена на трьох основних наборах навичок, пов’язаних зі ШІ ‒ «розробки та просування ШІ», «додатки ШI» та «робототехніка», причому останні два стали більш взаємопов’язаними з алгоритмами, що обробляють інформацію, імітуючи роботу людського мозку;
– важливим є володіння навичками спілкування, командних дій та вирішення проблем, які особливо важливі для роботи, пов’язаної зі ШІ у сфері бізнес-послуг та освіти;
– комунікативні навички набули відносної важливості разом із навичками презентації, що спричинено необхідністю ефективного спілкування всередині команди, яка бере участь у розробці та впровадженні ШІ, а також спілкування між різними підрозділами, що розробляють або впроваджують ШІ;
– для менеджерів в області штучного інтелекту важливими є навички презентації, планування, складання бюджету та розвитку бізнесу.

Детальніше: https://bit.ly/3i1rZ0X, https://bit.ly/3oitNGO, https://doi.org/10.1787/2e278150-en

Фото: скріншот

2021-09-24
Share
78
Університети повинні винести уроки з пандемії, щоб поліпшити вищу освіту

Університети повинні винести уроки з пандемії, щоб поліпшити вищу освіту

У вересні 2021 року некомерційна організація у сфері вищої, додаткової освіти та підвищення кваліфікації, що займається цифровими послугами та рішеннями JISC оприлюднила результати опитування студентів Великобританії про їхній досвід онлайн-навчання під час пандемії у 2020/2021 навчальному році. 

У вересні 2021 року некомерційна організація у сфері вищої, додаткової освіти та підвищення кваліфікації, що займається цифровими послугами та рішеннями JISC оприлюднила результати опитування студентів Великобританії про їхній досвід онлайн-навчання під час пандемії у 2020/2021 навчальному році. 

Опитуванням було охоплено майже 39 тис. студентів з 41 университету у період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року. Виявилось, що пандемія COVID-19 посилила необхідність цифрової трансформації та активізувала намагання університетів до ефективного використання цифрових технологій. Студенти визнали зусилля університетів та їх співробітників у вирішенні цих проблем, а також підтримку, яку вони отримали.

Дані, зібрані у результаті огляду цифрового досвіду студентів у 2020/21 навчальному році, виявляють проблемні для вищої освіти сфери, а також приклади кращих практик, які можуть бути використані у майбутньому.

Основні результати та висновки опитування студентів наступні:
– більше половини (67%) опитаних високо оцінили загальну якість офлайн та онлайн-навчання, оцінивши його від «добре» до «добре, наскільки можливо». Проте багато студентів зіткнулися зі складнощами, технічними проблемами або виявили, що потребують більшої підтримки у частині розвитку своїх цифрових навичок;
– незважаючи на позитивні аспекти онлайн-навчання під час карантину, 63% студентів не мали надійного підключення до мережі інтернет, у 30% були проблеми з доступом до онлайн-платформ та послуг, у 24% виникали проблеми з мобільною передачею даних;
– 65% студентів звертаються до своїх однокурсників за підтримкою в режимі онлайн навчання, 40% оцінюють підтримку онлайн-навчання як середню, погану чи гіршу з можливих.

Виявлено позитивну співпрацю між освітою, телекомунікаціями та урядом, яка має вирішальне значення у забезпеченні високоякісного навчання для всіх студентів. 

Університети повинні підвести підсумки своєї роботи за минулий навчальний рік, винести уроки й надати у майбутньому всім студентам найкращу технологічно удосконалену систему навчання. Адже добре організована онлайн-освіта є потужним, захоплюючим і гнучким інструментом, який забезпечує доступ до високоякісних ресурсів, інформації та досвіду. 

Необхідне усунення бар’єрів для участі в онлайн-навчанні, надання йому необхідної підтримки.

Університети з конкурентоспроможними пропозиціями змішаного навчання у найближчі роки будуть мати перевагу перед іншими. Для цього необхідно розробляти комплексні цифрові стратегії. 

Обмін передовим досвідом матиме вирішальне значення для успішної цифрової трансформації у сфері вищої освіти. 

Детальніше: https://bit.ly/3lTHedL, https://bit.ly/3ub5E6a, https://bit.ly/3AGJH1i 

Фото: JISC

2021-09-24
Share
108
Якість та цінність мікрокредитування у вищій освіті

Якість та цінність мікрокредитування у вищій освіті

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Якість та цінність мікрокредитування у вищій освіті. Готуємося до майбутнього», підготовлений Директоратом з освіти та професійних навичок ОЕСР. 

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Якість та цінність мікрокредитування у вищій освіті. Готуємося до майбутнього», підготовлений Директоратом з освіти та професійних навичок ОЕСР. 

Документ є частиною серії «Перспективні освітні політики ОЕСР», у якій представлені аналітичні матеріали, адресовані політикам, практикам і дослідникам та охоплюють широке коло питань – від дошкільної до вищої освіти, від розробки політики до її реалізації, від успішності та благополуччя учнів і до підготовки викладачів та навчальних ресурсів.

У звіті висвітлені результати дослідження щодо бачення вищими навчальними закладами майбутнього мікрокредитування дипломів, розглядаються поточні зміни в політиці підтримки успішної інтеграції мікрокредитування в систему вищої освіти. 

Увага авторів документу зосереджена на таких питаннях:
– кількість та різноманітність пропозицій щодо мікрокредитування;
– мікрокредитування як потенційне доповнення до існуючих пропозицій у сфері вищої освіти;
– цінність мікрокредитування у підвищенні кваліфікації та перекваліфікації робочої сили й розширенні доступу до вищої освіти;
– роль мікрокредитування у збільшенні гнучкості надання вищої освіти та сприянні співпраці між навчальними закладами та бізнесом.

Експерти вважають, що основними викликами для сучасного етапу розвитку мікрокредитування є забезпечення їх доступності для усіх груп населення, їх відповідність індивідуальним потребам людей та кар’єрним цілям.

Детальніше: https://bit.ly/3i39Yj0, https://bit.ly/3kD6wxj, https://doi.org/10.1787/9c4ad26d-en

Фото: скріншот

2021-09-23
Share
66
Колекція Оксфордських журналів 2022 року

Колекція Оксфордських журналів 2022 року

EBSCO  пропонує своїм користувачам колекцію Оксфордських журналів 2022 року, яка містить 366 престижних високоцитованих авторитетних журналів.

EBSCO  пропонує своїм користувачам колекцію Оксфордських журналів 2022 року, яка містить 366 престижних високоцитованих авторитетних журналів.

До цієї колекції входять журнали із таких тематичних напрямків: медицина, науки про життя, гуманітарні науки, соціальні науки, математика та фізичні науки, юриспруденція, економіка та фінанси, політика, релігія, філософія. Наразі вона поповнилася чотирма новими журналами з імунології, ревматології, біотехнологій та прикладної мікробіології. 

Про унікальність «Оксфордської» колекції свідчить наступне:
– понад 70% журналів з імпакт-фактором входять у топ-50% хоча б однієї категорії в журналі Impact Factor 2020, Journal Citation Reports (Web of Science Group, 2021);
– шість журналів займають перше місце принаймні в одній категорії;
– лауреати Нобелівської премії публікуються в усіх шести тематичних збірках;
– кількість завантажень у 2020 році становила 250 млн.

Окрім найновішого контенту з 366 журналів підписники отримують доступ до повідомлень електронною поштою, довідкових матеріалів та системи  інтегрованого пошуку через PubMed і Google Scholar. 

Oxford Journals беруть участь: 
– у ключових угодах про архівування з Portico, який забезпечує доступ до електронних журналів, електронних книг, цифрових колекцій і гарантує, що збережений ним контент залишиться доступним і придатним для використання дослідниками, вченими та студентами у майбутньому;
– в ініціативах щодо збереження інформації LOCKSS, завдяки чому буде зберігатись не лише точна копія вмісту журналу, але й буде забезпечуватись зручність використання архівованого вмісту з плином часу шляхом перенесення файлів у можливі майбутні формати файлів.

Детальніше: https://bit.ly/3EJIpVJ, https://www.portico.org/, https://clockss.org/, https://bit.ly/3kAvnSf, https://bit.ly/3lWg7hU 

Фото: EBSCO

2021-09-23
Share
64
Завершується прийом документів на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій

Завершується прийом документів на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій

30 вересня 2021 року завершується прийом документів для участі в конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій.

30 вересня 2021 року завершується прийом документів для участі в конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення інноваційних технологій.

Премія на конкурсних засадах присуджується щороку за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції. 

На здобуття Премії можуть бути висунуті роботи, результатом яких є реалізовані інноваційні проєкти та які відповідають наступним критеріям:
– практична цінність і перспективність результатів пов’язаних з роботою господарської діяльності заявника для підприємства, окремих галузей промисловості та/або національної економіки в цілому;
– кількість створених робочих місць для впровадження інноваційної технології, у тому числі нових робочих місць у високотехнологічних галузях;
– наявність сучасного високотехнологічного наукового обладнання та ефективність його використання в процесі впровадження інноваційної технології;
– відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;
– кількість охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності, що отримані в Україні і за кордоном та використані в роботі;
– кількість укладених у процесі виконання роботи ліцензійних угод на використання об’єктів права інтелектуальної власності та ноу-хау.

Розмір Премії визначається щороку Кабінетом Міністрів України.

Детальніше: https://bit.ly/3i3Pt5S, https://bit.ly/3u4EPAF, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/701-2012-%D0%BF#Text

Фото: МОН

2021-09-23
Share
76