Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.

Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.

Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.

Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:

З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.

Детальніше: https://bit.ly/30jph0P

Фото: Unicheck

2021-11-12
Share
Видання для фахівців від Книжкової палати України

Видання для фахівців від Книжкової палати України

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У нових надходженнях представлені публікації з наступної тематики: 
– видавнича справа та редагування;
– книгознавство;
– документознавство;
– бібліологія;
– бібліографія та бібліографознавство;
– галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/3HliQM6

2021-11-12
Share
Популяризація науки через підвищення престижу професії вченого та єдина вебплатформа для українських дослідників

Популяризація науки через підвищення престижу професії вченого та єдина вебплатформа для українських дослідників

10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».

10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».

На заході обговорювались актуальні питання розвитку України у сфері науки в контексті обізнаності, діалогу з суспільством, відтворення наукового потенціалу тощо. Зазначалось, що основою популяризації науки в Україні має стати підвищення престижу професії вченого, що можливо лише за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.

Заступник Міністра освіти і науки з цифрової трансформації розповів під час брифінгу про ті інструменти, які зараз створюються у МОН для популяризації та цифровізації науки в Україні. Він зосередив свою увагу на Національній електронній науковій інформаційній системі, положення про яку нещодавно було оприлюднено для громадського обговорення. Одним з перших кроків буде створення на платформі профілю науковця та зручного функціоналу для пошуку робіт.

На заході також йшлося про запуск веб платформи «Наука і бізнес» ‒ онлайн майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу і наукової спільноти. Платформа надає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим ‒ реалізувати власний науковий потенціал й комерціалізувати результати свого наукового пошуку. 

Експерти, які долучилися до онлайн-брифінгу, говорили про теперішнє та майбутнє української науки, роль держави у її розвитку, позицію українських науковців на європейському тлі.

Детальніше: http://s2b.nauka.gov.ua/, https://bit.ly/3wGW8J3, https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=923146148296018

Фото: МОН

2021-11-12
Share
Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн

Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн

Інститут економіки та прогнозування НАН України оприлюднив результати дослідження «Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі». 

Інститут економіки та прогнозування НАН України оприлюднив результати дослідження «Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі». 

Відзначено глобальний характер проблем, породжених пандемією COVID-19, а також прямий зв’язок між характером їх вирішення та ключовими властивостями майбутнього світу. Майбутнє у постковідному світі належатиме країнам, чиї суспільства чітко уявлятимуть цілі та завдання свого соціально-економічного розвитку, контролюватимуть державу, держава перебуватиме у партнерських відносинах із бізнесом, а бізнес демонструватиме сталий технологічний розвиток.

Місце України у коронавірусному і посткоронавірусному світі обумовлюватиметься як передумовами, що склалися до початку пандемії, так і рішеннями, що їх ухвалювали органи влади. Лібералізм щодо локдаунів ефективно спрацює за наявності у населення довіри до влади, налагодженого діалогу, прозорості, повноти інформування про поточну епідемічну ситуацію, самодисципліни, розвиненості цінностей інклюзивності у суспільстві й системної розбудови базових інститутів ‒ права, правоохоронної системи, освіти, охорони здоров’я, статистики й інших.

Прискорення цифрової трансформації локальних і глобальної банківських систем є одним із нечисленних позитивних наслідків коронакризи. Тому важливо використовувати синергетичні підходи для зменшення впливу держави на ринок банківських послуг та інституційні можливості з елімінування ризиків надмірного одержавлення локальних банківських систем та запровадження наддержавного регулювання глобального цифрового вільного ринку.

Пандемія COVID-19 стала лакмусовим папірцем як для стійкості економічних систем, так і для спроможності урядів забезпечити ефективність національного господарства та безпеку у надзвичайній ситуації. Зважаючи на потенціал й перспективи української промисловості, зокрема – фармацевтичної, керівництву країни доцільно запровадити механізми для заохочення інноваційно-інвестиційних проєктів українського бізнесу й залучення іноземних інвесторів.

Детальніше: https://youtu.be/-jwdc2RAgLA, https://bit.ly/2YJxkUu

Фото: НАНУ

2021-11-12
Share
«Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19

«Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано результати дослідження «Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано результати дослідження «Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19».

Цей документ належить до серії матеріалів «Ключові політичні відповіді ОЕСР». У дослідженні на основі інформації, наданої делегаціями Робочої групи ОЕСР з безпеки у цифровій економіці розглядаються ключові питання цифрової безпеки, що виникли під час кризи COVID-19.  

Управління ризиками цифрової безпеки під час криз вимагає готовності, гнучкості та маневреності. Авторами звіту наголошується:
– ризик цифрової безпеки збільшується під час криз, тому що організації в стані стресу більш вразливі для атак;
– під час кризи організації повинні продовжувати відповідально керувати ризиками цифрової безпеки, а не ігнорувати їх;
– виняткові обставини вимагають гнучких процесів цифрової безпеки для забезпечення безперервності бізнесу;
– готовність до цифрової безпеки є ключовим моментом і повинно бути частиною більш широкого планування безперервності бізнесу.

Урядам пропонується під час кризи розширити сферу своєї діяльності не лише на операторів критично важливих операцій, але й на ключових учасників ланцюжка поставок;  проводити проактивну політику для підвищення цифрової безпеки в секторі охорони здоров’я, а також для малих і середніх підприємств; підтримувати обмін інформацією про ризики.

Державні та приватні організації повинні бути готовими до криз й забезпечувати управління ризиками цифрової безпеки, здійснювати їх оцінювання, опрацювання та побудову планів забезпечення безперервності, що мають бути гнучкими для адаптації до кризових ситуацій. 

Детальніше: https://bit.ly/31NYgU5

Фото: скріншот

2021-11-11
Share
Звіт щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти

Звіт щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти

10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».

10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».

Впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) в Україні ведеться з 2010 року, це завдання постало в межах приєднання країни до Болонського процесу та відповідного реформування вищої освіти. Задля приєднання до ЄПВО, національні освітянські системи мають відповідати вимогам рівнів, структури та змісту вищої освіти.

Робочою групою МОН у співпраці з міжнародними експертами з Німеччини та Латвії, проведено аналіз НРК щодо відповідності критеріям Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та представлено відповідний звіт. Наразі НРК містить 8 рівнів. Дескрипторами її рівнів визначені знання, уміння/навички, комунікація, відповідальність і автономія. Кваліфікації вищої освіти розміщені наступним чином: молодший бакалавр – 5 рівень, бакалавр – 6 рівень, магістр – 7 рівень, доктор філософії, доктор мистецтв та доктор наук – 8 рівень.

Процес розроблення та імплементації НРК відбувався із урахуванням вимог і рекомендацій критеріїв та процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із рамками кваліфікацій ЄПВО. Перевірено дотримання наступних критеріїв:
– національні рамки кваліфікації вищої освіти і орган або органи, відповідальні за його розвиток призначені національним міністерством, відповідальним за вищу освіту;
– існує чіткий і продемонстрований зв’язок між кваліфікаціями в національній рамці та кваліфікаційними дескрипторами циклів Рамки кваліфікацій ЄПВО;
– національна рамка та включені в неї кваліфікації базуються на результатах навчання, а кваліфікації пов’язані з кредитами ECTS;
– процедури включення кваліфікацій до національної рамки є прозорими;
– національна система забезпечення якості вищої освіти посилається на національні рамки кваліфікацій та є відповідно до Берлінського комюніке та будь-яких наступних комюніке, погоджене міністрами в рамках Болонського процесу;
– національні рамки та будь-яке узгодження з європейськими рамками згадуються у всіх додатках до дипломів;
– обов’язки національних сторін за національну рамки чітко визначені та опубліковані.

Дотримання процедур визначалось через досягнення наступних стандартів:
– компетентний національний орган/органи самостійно засвідчують сумісність національних рамок з європейськими;
– процес самосертифікації включає згоду органу із забезпечення якості у відповідній країні, визнаного в рамках Болонського процесу;
– до процесу самосертифікації залучаються міжнародні експерти;
– результати самосертифікації та обґрунтування її висновків будуть опубліковані та мають стосуватися окремо кожного із викладених критеріїв;
– мережі ENIC та NARIC мають вести відкритий список держав, які підтвердили, що вони пройшли процес самосертифікації;
– завершення процесу самосертифікації відзначається у додатках до дипломів, виданих згодом, показуючи зв’язок між національними рамками та європейськими рамками.

У результаті проведеного аналізу робочою групою виявлено існування значної подібності між НРК (5-8 рівні) та РК ЄПВО. Ця подібність стосується усіх 7 критеріїв та 6 процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із РК ЄПВО, затверджених у 2005 році Групою супроводу Болонського процесу.

Детальніше: https://bit.ly/3D66gh5, https://bit.ly/3Hg40qa, https://bit.ly/3n5u7be, https://bit.ly/3qpTbvp

Фото: МОН

2021-11-11
Share
Відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City

Відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City

15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.

15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.

Цей пілотний проєкт являє собою спільну інформаційну кампанію Міністерства цифрової трансформації України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (USAID КЕУ) для просування продуктів екосистеми «Дія» серед резидентів UNIT.City, інвесторів та іноземних відвідувачів. 

Пілотний проєкт стане першою офлайн-точкою для спілкування між Мінцифрою та громадянами, зокрема представниками IT-кластерів та стартап-екосистеми.

«Дія» є брендом цифрової держави, котрий являє собою екосистему декількох проєктів:
– мобільний застосунок «Дія», котрий дає можливість користуватися цифровими документами, отримувати державні послуги у декілька кліків, ділитися копіями цифрових документів;
– портал «Дія», на котрому можна отримувати онлайн близько 70 державних послуг;
– національний проєкт із розвитку цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта»;
– національний проєкт із розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»;
– віртуальна економічна зона для ІТ-компаній із спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом «Дія.City».

У результаті впровадження пілотного проєкту представництво Мінцифри отримає:
– фірмовий куточок у коворкінг-просторі UNIT.City;
– добре навчену команду підтримки із чотирьох осіб;
– рекламні матеріали та відео під брендом «Дія».

UNIT.City ‒ перший в Україні та найбільший у Східній Європі інноваційний парк, який налічує 110 компаній-резидентів. Серед них три лабораторії, п’ять бізнес-кампусів і коворкінг, чотири акселератора та три інвестиційні фонди для підтримки й розвитку українських стартапів. Результатом діяльності команди інноваційного парку має стати потужна екосистема, сприятлива для розвитку підприємництва та досліджень, що допомагатиме у створенні компаній та продуктів, успішних на глобальному ринку.

Програма USAID КЕУ підтримує стартапи й малі та середні підприємства з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатися перевагами міжнародної торгівлі.

Детальніше: https://city.diia.gov.ua,  https://unit.city,  https://bit.ly/3onKjnH

Фото: Мінцифра

2021-11-11
Share
Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року

Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Дослідження було спрямоване на поглиблення розуміння R&D у галузі чистої енергії, а також їхньої підтримки рух до чистого нульового майбутнього. Воно ґрунтується на аналізі понад 1,6 млн статей з бази даних Scopus компанії Elsevier, які дають унікальне уявлення про те, як дослідження можуть підтримати зусилля з пом’якшення наслідків зміни клімату. 

Звіт:
– надає описову інформацію про аспекти співробітництва в сфері досліджень і передачі знань, які мають особливе значення для інноваційних рішень, сприяючих досягненню чистого нуля;
– започатковує дискусію про дослідження та інновації з протидії зміні клімату;
– є площадкою для обговорення питань фінансування досліджень і співробітництва, вибору технологій і політики.

В проаналізованих експертами тематичних публікаціях основна увага приділяється різним методам і технологіям скорочення викидів і вилучення вуглецю, а також різним науковим і управлінським аспектам відповідної діяльності. 

Публікації об’єднані в тематичні кластери з використанням прямого аналізу цитування. Найбільш цитовані тематичні кластери пов’язані із дослідженням літій-іонних акумуляторів, передачі електроенергії та електромереж, сонячної енергії та способів економії енергії. Вони порівняно монодисциплінарні та/або мають середній рівень дисциплінарного різноманіття. Міжнародне співробітництво демонструє кращі результати.

Вивчались фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, інженерно-технологічний комплекс та прикладні технології. Кожен тематичний кластер містить поєднання цих рівнів дослідження, а баланс цього поєднання дає уявлення про рівень зрілості тематичного кластера.

Академічне та корпоративне співробітництво у галузі досліджень більш розповсюджене у європейських країнах, США, Канаді, Японії та Південній Кореї. Європейські корпорації продукують значну частку дослідницьких публікацій, проте китайські компанії починають їх наздоганяти. Але в цілому частка корпоративних публікацій у цій сфері знижується, і лише деякі з найбільших емітентів представляють більш-менш значущі результати досліджень.

У період 2001-2020 років спостерігалось значне зростання  кількості патентів, які цитують дослідницькі публікації «нульового рівня», при цьому домінуючими гравцями були Китай, США, Японія та Німеччина.

Незважаючи на те, що результати аналізу є позитивними для досліджень щодо нульового рівня викидів та переходу до чистої енергії у майбутньому, експерти наголошують, що необхідні більш цілеспрямовані, скоординовані спільні зусилля у ключових сферах для забезпечення вільного доступу всіх країн і регіонів до експертних знань і технологій, необхідних для нарощування потенціалу на місцевому рівні у боротьбі зі змінами клімату. 

Детальніше: https://www.elsevier.com/__data/assets/pdf_file/0006/1214979/net-zero-2021.pdf, https://bit.ly/3D9JO6C

Фото: Elsevier

2021-11-11
Share
Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, було внесено п’ять наступних унікальних наукових об’єктів, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки:
– горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– колекція деревних рослин Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– комплекс експериментальних стендів для досліджень та випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– давні букові ліси природного заповідника «Розточчя».

Ще три об’єкти належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, Національної академії аграрних наук та Міністерства інфраструктури.
Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, що становлять національне надбання, оскільки вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки і їхня втрата може спричинити серйозні негативні наслідки.

Разом із тим, два наукові об’єкти урядовим рішенням були позбавлені статусу таких, що становлять національне надбання:
– колекція стародруків Педагогічного музею України (книжкові та періодичні видання Колекції стародруків є однотипними та не є унікальними);
– науково-дослідний комплекс інтегральної, голограмної та волоконної оптики Науково-дослідного інженерно-впроваджувального центру пріоритетних технологій оптичної техніки «Спецприлад», розукомплектований через ліквідацію установи, відповідальної за його збереження.

Детальніше: https://bit.ly/3F9BeWc, https://bit.ly/3C8C7w4 

Фото: МОН

2021-11-11
Share
75-річчя ЮНЕСКО

75-річчя ЮНЕСКО

12 листопада 2021 року пройде в рамках 41-шої сесії Генеральної конференції відбудеться церемонія святкування 75-річчя ЮНЕСКО.

12 листопада 2021 року пройде в рамках 41-шої сесії Генеральної конференції відбудеться церемонія святкування 75-річчя ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО – міжнародна організація, яка просуває ідеї, що формують світ, об’єднує людей та країни через діалог культур. Від моменту свого заснування ЮНЕСКО мобілізувала філософів, художників, найвизначніших інтелектуалів усіх країн для розробки інноваційних проєктів, які змінили бачення світу. Це: Всесвітня конвенція про авторське право, Біосферні заповідники, Всесвітнє надбання, Нематеріальне надбання тощо. Нею створено глобальні центри наукових досліджень, розроблені системи раннього попередження про цунамі, написано загальну історію п’яти континентів, проводиться кампанія з підвищення грамотності.

ЮНЕСКО встановила універсальні принципи наукової етики та геному людини й захистила краще, що було створено людством: храми Древнього Єгипту врятовані від підйому води, скарби Венеції і Ангкора, Старий міст Мостара відновлено після війни, Старе місто Мосула заново відродилося як символ миру. 

ЮНЕСКО встановлює загальні стандарти відкритої науки та етики штучного інтелекту. Розробляє нові інструменти для боротьби з новими формами расизму та ворожнечі й побудови більш стійких відносин між людьми та навколишнім середовищем.

З нагоди 75-тої річниці ЮНЕСКО організовує низку тематичних заходів:
– виставка «Пригоди ЮНЕСКО», яка розповідає її історію зусиль, спрямованих на розуміння, збереження і передачі майбутнім поколінням кращого з надбань людства для об’єднання людей у їх намаганнях покращити світ;
– монументальна проекція світлин Себастьяно Сальгадо та відео художниці Дженніфер Дузенель;
– серія подкастів на тему «Великі голоси ЮНЕСКО».

Церемонія святкування транслюватиметься у прямому ефірі на веб-сайті ЮНЕСКО та у соціальних мережах.

Детальніше: https://bit.ly/3wQYA01, https://bit.ly/3Hf9Ojl, https://bit.ly/3wCVbBC, https://bit.ly/3qr9PLn

Фото: UNESCO

2021-11-11
Share