Меморандуми щодо розвитку відкритих даних

Меморандуми щодо розвитку відкритих даних

Підписано меморандуми щодо розвитку відкритих даних у Маріуполі, Слов’янську, Тернополі та Харкові, які приєднались до руху за відкриті дані у своїх містах. Мінцифра та Eurasia Foundation підписали тристоронні Меморандуми про співпрацю в межах реалізації проєкту щодо відкритих даних із головами міських рад ціх міст.

Підписано меморандуми щодо розвитку відкритих даних у Маріуполі, Слов’янську, Тернополі та Харкові, які приєднались до руху за відкриті дані у своїх містах. Мінцифра та Eurasia Foundation підписали тристоронні Меморандуми про співпрацю в межах реалізації проєкту щодо відкритих даних із головами міських рад ціх міст.

Мета співпраці – розвиток політики відкритих даних у містах на всіх рівнях:

– аудит відкритих даних та вдосконалення нормативної бази;

– розвиток технічної інфраструктури та створення порталу відкритих даних;

– професіоналізація службовців з оприлюднення та використання даних;

– співпраця з бізнесом, громадськістю, медіа та формування open data-спільнот.

Для громадян це означатиме:

– більше відкритих міських даних;

– більше прозорості та підзвітності міської влади, а відповідно – довіри громадян;

– більше обґрунтованих рішень у формуванні міської політики розвитку громади;

– більше корисних сервісів та рішень на основі відкритих даних для вирішення щоденних проблем громадян.

Співпраця з містами відбувається в межах програми «Відкриті дані для розвитку міст», яка діє в Україні від 2018 року.

Дев’ять міст уже долучилися до програми. За цей час їм вдалося оприлюднити сотні корисних для громадськості та бізнесу наборів, ухвалити нормативну базу, реалізувати 12 проєктів на основі відкритих даних, провести низку міських хакатонів, приєднатись до Міжнародної хартії відкритих даних, підвищити прозорість та підзвітність міської влади, встановити якісний діалог зі своєю громадою, покращити якість прийняття управлінських рішень.

 Детальніше: https://bit.ly/39KgXXk

2020-02-17

2020-02-17
Share
216
Нові можливості доступу до якісної наукової літератури

Нові можливості доступу до якісної наукової літератури

Усі українські державні та комунальні виші чи наукові установи можуть безкоштовно отримати доступ до повнотекстових публікацій відомого міжнародного видавництва Springer Nature. Передплату за кошти держбюджету забезпечило Міністерство освіти і науки через Державну науково-технічну бібліотеку (ДНТБ).

Усі українські державні та комунальні виші чи наукові установи можуть безкоштовно отримати доступ до повнотекстових публікацій відомого міжнародного видавництва Springer Nature. Передплату за кошти держбюджету забезпечило Міністерство освіти і науки через Державну науково-технічну бібліотеку (ДНТБ).

Підключення стартувало сьогодні, 3 січня 2020 року. Університети та наукові установи, які раніше оформили через ДНТБ доступ до баз даних Scopus або/та Web of science, отримають доступ до Springer Nature автоматично. Ті ж заклади, які не були підключені до Scopus або/та Web of science, мають подати заявку до ДНТБ.

Докладніше: bit.ly/2Fn5Wy1

Фото: МОН

2020-01-03
Share
228
МОН запустило новий пошуковий сервіс для науковців

МОН запустило новий пошуковий сервіс для науковців

12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт  Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. 

12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт  Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. 

Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу. Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями. OUCI пропонує фільтри, які дозволяють проводити пошук документів лише серед видань, що представлені в базах Scopus, Web of Science Core Collection, Переліку наукових фахових видань України (категорії А та Б). Це важливо, адже сервіс насамперед створений як джерело інформації та аналізу даних для наукової спільноти. Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.

“Будь-яку метрику в Україні чи світі можна використати некоректно. Однак ця проблема – не в базах даних чи інструментах, а в людях, які хибно інтерпретують наукометричні показники. На відміну від деяких інших баз цитувань, що індексують нерецензовані документи та цитування, наприклад, зі статей в регіональних газетах, наповнення бази OUCI є прозорим. Це дозволяє виявляти неетичні маніпуляції з науковими цитуваннями”, – пояснив керівник проєкту, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ) Сергій Назаровець. 

“Я хочу підкреслити, що ні про жодне оцінювання чи прийняття Міністерством рішень на основі даних Open Ukrainian Citation Index не йдеться. Ми запускаємо зручний сервіс із пошуку наукових публікацій та аналізу цитувань для наших науковців, викладачів, студентів, редакцій наукових журналів, представників бізнесу, грантодавців, освітніх та наукових управлінців”, – звернув увагу перший заступник Міністра Юрій Полюхович.

Генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус пояснив, що навесні минулого року Міністерство вперше представило ідею Open Ukrainian Citation Index, і тоді навколо нього з’явилося багато міфів, які насправді не мають нічого спільного з ідеєю проєкту. “Дехто стверджував, що МОН створює “кишенькову систему” для оцінки вчених. Це – міф. Міністерство ніколи не планувало і не буде використовувати цей інструмент в адміністративних процедурах. Адже ми чудово розуміємо, що як тільки показник стає критерієм, він втрачає свою незалежність, його починають накручувати під певні цілі. OUCI – це додатковий інформаційний інструмент для самих же науковців”.

Робота по створенню Open Ukrainian Citation Index велася в межах стандартного фінансування наукової діяльності ДНТБ.

“Я хочу акцентувати увагу на першому слові індексу – “open”. Зараз у світі активно розвивається Ініціатива відкритих цитувань, і, по суті, OUCI – це крок України до інтеграції у світову наукову спільноту, адже він якраз і побудований на відкритих цитуваннях. Ми лише зробили аналітичну надбудову на відкритих даних із Crossref. І даємо нашим вченим можливість більш зручного доступу до цієї інформації та її аналізу. А вже з якою метою їх використовувати, вирішує сама наукова спільнота…”, – розтлумачив очільник директорату.

OUCI стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи – URIS (Ukrainian Research Information System). Її створення буде одним із пріоритетів МОН на 2020 рік.

Детальніше: http://ouci.dntb.gov.ua, https://bit.ly/32IM7uk, https://bit.ly/34W9ORB (pdf), https://www.facebook.com/UAMON/videos/2603237279764655/

2019-11-12

2019-11-12
Share
184
Міжнародний Тиждень відкритого доступу

Міжнародний Тиждень відкритого доступу

21-27 жовтня 2019 року відбувається традиційний для наукової спільноти Тиждень відкритого доступу. Це глобальна подія, яка має на меті популяризувати ідею відкритого доступу до знань та її переваги не лише для академічної сфери, але й для усього суспільства.

21-27 жовтня 2019 року відбувається традиційний для наукової спільноти Тиждень відкритого доступу. Це глобальна подія, яка має на меті популяризувати ідею відкритого доступу до знань та її переваги не лише для академічної сфери, але й для усього суспільства.

Відкритий доступ (Open access) – це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ у режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі. Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації результатів досліджень, включаючи рецензовані та не рецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Користувачі можуть копіювати, використовувати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, яка є у відкритому доступі, а також поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства.

Відзначення Міжнародного тижня відкритого доступу ініційовано Коаліцією наукових видавництв та академічних ресурсів (Scholarly Publishing And Academic Resources Coalition – SPARC) за підтримки її прибічників у студентській спільноті 2008 року. Це подія, під час якої представники академічного середовища мають можливість спільно досліджувати потенційні переваги відкритого доступу, ділитися власними здобутками та надихати колег на те, щоб відкритий доступ став нормою в їх дослідницькому житті.

Спочатку кожна організація, яка долучалась до відзначення Тижня відкритого доступу, встановлювала свою власну тему. Починаючи з 2012 р. створюються офіційні міжнародні теми, яким присвячуються всі заходи Тижня. Наприклад, у 2015 році темою було гасло “Відкриті для співпраці” (англ. Open for Collaboration), у 2016 – “Відкритість у дії” (англ. Open in Action). Цього року темою Міжнародного тижня відкритого доступу стало гасло “Open in order to…” – “Відкритий, щоб…” Таке формулювання теми мало на меті допомогти зосередитися на визначенні кінцевих цілей відкритості, щоби заохотити академічну спільноту до їхнього досягнення.

Рух відкритого доступу до наукової інформації має два основні шляхи: через самоархівування дослідниками своїх публікацій у відкритих електронних архівах (репозитаріях) та публікацію наукових статей у відкритих  рецензованих наукових електронних журналах.   

До заходів Тижня відкритого доступу у цьому році долучились Державна науково-технічна бібліотека України, наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія», науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка», наукова бібліотека Житомирського національного агроекологічного університету та інші заклади вищої освіти, які підтримують ініціативу Руху відкритого доступу до наукової інформації.

Детальніше: https://bitly.su/u9tppk, https://bitly.su/IBfN, 

https://kpi.ua/2017-10-29, https://bitly.su/3gXSY7F

https://bitly.su/H1dnQY, https://sparcopen.org/

2019-10-25
Share
203
Робимо сіру літературу трохи менш сірою

Робимо сіру літературу трохи менш сірою

(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).

(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).

Д-р Лют’єн, сіру літературу часто визначають як публікації, яких немає в книгарнях, і тому їх часто важко отримати. Сіра література – один з особливих напрямів колекції TIB. Що конкретно охоплює дефініція «сіра література»?

Наша сіра література включає публікації конференцій з усього світу, німецькі та міжнародні дослідницькі доповіді, журнали і монографії Східної Азії та Східної Європи, тези, а також описи і стандарти патентів. Крім того, TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки для остаточних звітів про проекти, що фінансуються за рахунок державних коштів ряду федеральних міністерств, зокрема –  Федерального міністерства освіти і наукових досліджень, Федерального міністерства економіки і енергетики, Федерального міністерства продовольства і сільського господарства, а також значного числа інших установ і дослідницьких інституцій.

TIB – національна спеціалізована бібліотека Німеччини, яка фінансується спільно федеральним урядом Німеччини та урядами земель. Вона є центром  загальнодержавного значення. Користь від діяльності ТІВ отримує наука, дослідники та промисловці з усієї Німеччини та за її межами. Крім постійного збереження своїх колекцій, TIB, забезпечує вільний доступ до них.

Сіра література у формі матеріалів конференцій, звітів про дослідження, думок експертів або тез, містить цінну інформацію, яка є важливим джерелом для вчених і дослідників. Наприклад, матеріали конференцій часто відображають стан справ у конкретній галузі досліджень. То чому ж так мало уваги приділяється сірій літературі та  як можна підвищити її вплив?

Щоб підвищити видимість  сірої літератури, починаючи з 2015 року TIB підтримує зобов’язання, викладені у Пізанській декларації, яка переведена на 15 мов, включаючи німецьку. Згідно з нею TIB несе відповідальність за просування сірої літератури, відкритого доступу, підтримку високих стандартів сірої літератури, розвиток колекцій та постійне збереження сірої літератури.

Сіра література особливо важлива для TIB: у 2018 році вона складала близько 60% усієї колекції бібліотеки, а це значний обсяг. Чому TIB спеціалізується саме на сірій літературі у сфері науки і техніки?

TIB був заснований у 1959 році з метою «задоволення особливих потреб у технічній літературі в галузі технічних досліджень і технічної практики в якості центральної технологічної бібліотеки Федеративної Республіки», як висловився перший директор TIB Вільгельм Грюнвальд (1909-1989). Цього неможливо досягти без зосередження саме на сірій літературі. Понад 60 років тому авторитетні інституції та експерти у сфері  бібліотечної справи, усвідомили, що сіра література має великий потенціал. TIB побудувала солідну колекцію, яка росла з 1831 року.

Від федеральних міністерств, для яких TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки, ТІВ отримує звіти про Німецькі дослідження в якості обов’язкових надходжень. Незважаючи на те, що існує вимога подавати дослідницькі звіти до TIB, одержувачам грантів потрібно постійно нагадувати, що це їх обов’язок, а деяким може знадобитися багато років, щоб повністю виконати цю вимогу.

Гарну співпрацю наукової служби TIB, що здійснює безперервний моніторинг матеріалів. з командами  «Сіра література» і «Німецький дослідний звіт» підтримує платформа, постійної доступності метаданих наукових подій.

Який зараз статус оцифровки сірої літератури?

Якщо ми подивимось лише на збірник німецьких дослідницьких звітів, то побачимо, що було опубліковано 282 тис. друкованих дослідних звітів у порівнянні з 86 тис. електронних звітів за останні 60 років, причому вони були опубліковані з початку нинішнього тисячоліття. Частка цифрової інформації по відношенню до усієї колекції TIB дуже мала. Нам потрібно буде виконати велику роботу з оцифровки. Частка електронних публікацій сірої літератури зростає. У 2011 році 58% звітів про дослідження були представлені в цифровому вигляді, у 2016 році їх стало 80%, а у 2018 році – 88%.

Що стосується відкритого доступу, то вимоги стосовно безкоштовногоотримання наукової інформації зростають. Як ви оцінюєте важливість відкритого доступу до сірої літературі і що потрібно зробити для збільшення частки сірої літератури  відкритого доступу?

У контексті Пізанської декларації, на мій погляд, найкраще рішення  для утвердження відкритого доступу – це ввести відповідні обов’язкові вимоги при фінансуванні досліджень. Адже, відкритий доступ дозволяє вченим швидко і без бар’єрів доводити свої результати до відома інших експертів. Тому було б особливо корисно, якби більше правовласників публікували свої матеріали під ліцензіями CC.  Як і раніше, необхідно буде збирати наукові джерела в єдиному центральному віртуальному місці за зразком бібліотечної колекції та робити їх доступними через відповідні дослідні портали, як це вже має місце в TIB-порталі. Зараз на цьому порталі можна безкоштовно знайти і переглянути більше 86 тис. звітів про німецькі дослідження та 8,5 тис. публікацій матеріалів конференцій. Інше ключове питання, як це й було в епоху друкованої інформації, – це стале і надійне зберігання, яке TIB буде і надалі забезпечувати.

Детальніше : https://blogs.tib.eu/wp/tib/2019/10/18/making-grey-literature-slightly-less-grey/

Фото: TIB

2019-10-19
Share
264

Пізанська декларація політики ресурсів сірої літератури

(16 травня 2014 р.)

(16 травня 2014 р.)

Вступ 

Постійно зростаючий обсяг знань та інформації, що продукується науковими організаціями, урядовими установами та на виробництві в усіх предметних і професійних сферах, не контролюється комерційними видавництвами.

Інформаційні джерела такого роду (публікації, дані та інші матеріали), відомі як сіра література, являють собою істотний ресурс комунікацій у сфері науки і вищої освіти, досліджень і розробок, вироблення політики для бізнесу, промисловості, професійних спільнот та суспільства в цілому. Сіра література є важливим джерелом експериментальних даних, наукових аргументів, інновацій та знань у багатьох сферах людської діяльності, включаючи науку, інженерне проектування, охорону здоров’я, соціальну сферу, освіту, культуру та мистецтво.

До типів документів сірої літератури, представлених у друкованій або електронній формі, зокрема, відносяться: науково-технічні звіти, доповіді, анотації, огляди, рецензії, робочі матеріали, матеріали конференцій, тези, мультимедійний контент, які містять цінну наукову інформацію.

Для того, щоб найкращим чином реалізувати результати наукових досліджень та поширювати науково-технічну інформацію серед найширшого кола користувачів – науковців, урядовців, громадянського суспільства, освітян та підприємців, – ми, що підписали цю декларацію, закликаємо до  визнання зростаючого значення сірої літератури та особливої її ролі й цінності для урядовців, науковців, інших зацікавлених осіб щодо забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, розвитку відкритої науки, інноваційної активності, виваженої політики та трансферу знань.

Для найбільш повного використання переваг сірої літератури у масштабах локальних, національних і глобальних спільнот ми проголошуємо та підтримуємо наступне:

В організаційній сфері:

  1. Урядовим та іншим організаціям приділяти більше уваги проблемам відкритого доступу.
  2. Організаціям, що займаються виробництвом, використанням, збором сірої літератури та управлінням нею, розвивати співпрацю й координацію дій.
  3. Використовувати стійкі ідентифікатори та відкриті стандарти
    метаданих сірої літератури.

У сфері наукових досліджень і освіти:

4.    Університетам, урядовим установам та іншим інституціям
впроваджувати нові форми визнання і заохочення високої якості сірої
літератури.

5.    Удосконалювати стандарти виробництва і бібліографічного
контролю сірої літератури.

6. Розробляти та впроваджувати сумісні стандарти в управлінні сірою літературою.

7. Створювати керівництва з позитивними прикладами виробництва, поширення й оцінювання сірої літератури.

У правовій сфері:

8. Вносити зміни до законодавства щодо обов’язкового примірника та авторського права, які б дозволили розширити можливості бібліотек, уповноважених служб, наукових закладів та програм зі збору та забезпечення доступу до сірої літератури, особливо – некомерційних матеріалів, що становлять суспільний інтерес.

9. Знімати юридичні перешкоди на шляху поширення сірої літератури.

10.    Розвивати ліцензування сірого контенту як у комерційних, так і
некомерційних цілях.

У галузі фінансів та сталого розвитку:

11.   Визначати   доступні джерела фінансування   досліджень, що включають сіру літературу.

12. Збільшувати підтримку розвитку колекцій (формування фондів) та довготривалого зберігання сірої літератури.

13. Збільшувати інвестиції в інфраструктуру та нові технології доступу та використання друкованої і цифрової сірої літератури.

У технічному напрямі:

14.    Розвивати методи протидії застаріванню посилань, підвищувати
стабільність і доступність он-лайн контенту.

15.    Розробляти системи і засоби зв’язування даних та іншого
нетекстового контенту з публікаціями сірої літератури та сумісні стандарти для обміну сірої літератури.

Джерело: https://bit.ly/2mzCvmh

2019-09-20

2019-09-20
Share
203

Новини від Wiley & Sons

Sorry, this entry is only available in Українська. Журнал «Екографія» тепер у відкритому доступі. У ньому публікуються статті, які значно покращують розуміння екологічних проблем та проблем біорізноманіття у контексті простору та часу. Усі публікації знаходяться під ліцензією Creative Commons. Редакція забезпечує високий стандарт, суворий процес експертної оцінки. Вміст журналу доступний для читання, завантаження та обміну. Весь контент, опублікований до 1997 року, також у вільному доступі. Детальніше: https://bit.ly/2YXq1FX 2019-09-16

Sorry, this entry is only available in Українська.

Журнал «Екографія» тепер у відкритому доступі. У ньому публікуються статті, які значно покращують розуміння екологічних проблем та проблем біорізноманіття у контексті простору та часу. Усі публікації знаходяться під ліцензією Creative Commons. Редакція забезпечує високий стандарт, суворий процес експертної оцінки. Вміст журналу доступний для читання, завантаження та обміну. Весь контент, опублікований до 1997 року, також у вільному доступі.

Детальніше: https://bit.ly/2YXq1FX

2019-09-16

2019-09-16
Share
213