На сайті Times Higher Education опубліковане чергове видання «Світовий рейтинг університетів 2023» (World University Rankings 2023).

Він включає 1799 університетів із 104 країн та регіонів. Визначення результатів базується на 13 показниках, які вимірюють ефективність ЗВО у чотирьох сферах: викладання, дослідження, передача знань та міжнародні позиції. При підготовці нинішнього рейтингу було проаналізовано 121 мільйон цитат із понад 15,5 мільйонів наукових публікацій та ураховано результати опитування 40 тис. науковців з усього світу, зібрано 680 тис. даних із понад 2.5 тис. установ. Рейтинг сьомий рік поспіль очолює Оксфордський університет, за яким слідують Гарвардський та Кембриджський університет. До рейтингу увійшли 10 українських університетів, а у топ-3 представлені Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет радіоелектроніки.

Докладніше: https://bit.ly/3S2Xs2j, timeshighereducation.com, https://bit.ly/3fXjp5g

Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив жовтневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Що в сфері академічної доброчесності пропонує робити Рада Європи».

У ньому читачам пропонується повний неофіційний переклад документа, нещодавно ухваленого Комітетом міністрів Ради Європи – рекомендацій щодо реагування на поширення традиційних та нових форм обману у сфері освіти. Основна увага в ньому приділена необхідності обмеження діяльності та реклами комерційних компаній, що надають «послуги» з підготовки академічних текстів на замовлення. Підкреслюється центральна роль внутрішніх політик закладів освіти у просуванні доброчесних практик, необхідність запобігання академічному плагіату, а також необхідність гарантувати тим, хто займається викриттям проявів академічної недоброчесності, надійного захисту, аналогічного до захисту викривачів корупції.

Детальніше: https://bit.ly/3g8ZvVa, https://bit.ly/3CBSSlG, https://bit.ly/3ewS35L

Опубліковано звіт проекту NEWLEAD, який фінансується Європейським Союзом, «Лідерство у проривних перетвореннях у вищій освіті».

Дослідження ґрунтується на рекомендаціях та висновках із звіту NEWLEAD 2021 року про інституційну трансформацію та розвиток лідерських якостей в університетах Європи, а також на попередній роботі EUA з цієї теми. У звіті 2022 року представлені міркування щодо розвитку лідерства та інституційної трансформації, побудовані на результатах роботи з двома фокус-групами, у яких взяли участь керівники закладів вищої освіти, зацікавлені у подальшому вдосконаленні лідерських навичок. Визначено, яке навчання лідерству необхідне для підтримки перетворень у вищій освіті. Зокрема, розглядались три напрямки: екологізація та стійкість у ЗВО; жіноче лідерство у ЗВО; міжнародне співробітництво (з акцентом на альянси європейських університетів).

Детальніше: https://bit.ly/3T3rqV6, https://bit.ly/3CwmOj7, https://bit.ly/3g7dn26, https://bit.ly/3S3zKmv, https://bit.ly/3TofgWI

Clarivate використовує кількісні дані разом з експертним якісним аналізом для виявлення кращого наукового внеску та щорічно формує список лауреатів цитування, за допомогою якого з 2002 року прогнозує потенційних лауреатів Нобелевської премії.

Зокрема, таке прогнозування здійснюється на основі кількісного аналізу 0,01% найбільш цитованих у Web of Science статей (понад 2000 цитувань). За останні 20 років 71 лауреат цитування отримав Нобелівську премію. Цьогоріч прогноз Clarivate справдився щодо Нобелівських лауреатів у галузі фізики, хімії та економіки. Лауреати цитування, названі лауреатами Нобелівської премії: Алон Аспект, Джон Ф. Клаузер та Антон Цайлінгер за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформатиці (прогноз Clarivate, зроблений у 2011 році); Керолін Р. Бертоцці, Мортен П. Мелдал та Баррі Шарплесс за розробку клік-хімії та біоортогональної хімії (прогноз Clarivate 2013, 2015 та 2019 років); Дуглас У. Даймонд, Бен С. Бернанке та Філіп Х. Дібвіг за дослідження банків та фінансових криз (прогноз Clarivate 2011 року). Усього лауреатами Нобелівської премії у 2022 році стали сім лауреатів цитування, визначених Clarivate.

Детальніше: https://bit.ly/3Tfy4HG

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вів’єн Стерн «Вища освіта Великобританії має «перестати грати в обороні».

У ній наголошується, що активне просування більш позитивного, цілеспрямованого порядку денного щодо якості та цінності навчання матиме велику суспільну та політичну підтримку. Подані міркування щодо проблем, які постають перед університетами Великобританії: наслідки кризи вартості життя для співробітників та студентів; зростанням цінового тиску на університети; наслідки енергетичної кризи; вразливість щодо залучення інвестицій; схильність до ризику бюджетних альтернатив асоціації Великобританії із «Horizon Europe»; а також ряду інших – від пенсійного забезпечення до відносин з КНР. Спираючись на думки інших експертів, автор узагальнює, що важливе значення матиме визначення довгострокових амбіцій сектору вищої освіти, а також відповідні політичні рішення задля розвитку освітньої сфери на рівні світових стандартів.

Детальніше: https://bit.ly/3g36Q8C, https://bit.ly/3eqiTwu

Уряд Швейцарії пропонує українським науковцям стипендії у рамках проєкту популяризації міжнародного обміну та з метою поглиблення співпраці між Швейцарією та Україною.

Відкрито приймання заяв на три типи стипендій – для навчання у швейцарських університетах, федеральних політехнічних інститутах та у вищих школах прикладних наук: Research scholarships, PHD scholarships, Postdoctoral Scholarships. Процес подачі документів координує Посольство Швейцарії в Україні. Подати заявку можна до 5 грудня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3yG0kLt, https://bit.ly/3eztFQO, https://bit.ly/3rPItOe, https://bit.ly/3EAbx44, https://bit.ly/3rSihTu, https://bit.ly/3rXEZJz, https://bit.ly/3CTvmBY

Коаліція аналітичних центрів та суспільних організацій (Coalition of think tanks and civil society organisations) оприлюднила відкриту заяву «Інноваційні принципи готовності до пандемії».

У ній наголошується, що система захисту прав інтелектуальної власності відіграє ключову роль у забезпеченні готовності світу до майбутніх пандемій. Під час пандемії COVID-19 система інтелектуальної власності стала основою розробки багатьох нових безпечних та ефективних вакцин і терапевтичних засобів у рекордно короткі строки, що стало основою виробництва мільярдів доз, які урятували сотні мільйонів життів. Добровільні виробничі товариства відіграли ключову роль у цьому успіху, оскільки система ІВ є основою безпечної та швидкої передачі технічного ноу-хау, необхідного для розгортання надзвичайно складних інноваційних технологій. Коли учасники переговорів починають офіційні дискусії щодо запобігання пандемії, готовності до них та інструментів реагування у Всесвітній організації охорони здоров’я, їм потрібно взяти роль прав інтелектуальної власності та забезпечити їх збереження, надійний правовий захист, передбачений TRIPS та іншими міжнародними угодами. Міжнародні організації не повинні намагатись обирати «переможців» серед розробників вакцин; відмова від інтелектуальної власності не має сенсу без надійних систем охорони здоров’я та вакцинації.

Детальніше: https://bit.ly/3yBSYbI, https://bit.ly/3RS2C0Z

Міністерство освіти і науки України та австрійське Агентство з питань освіти оголосили конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів на 2023-2024 роки.

Він не обмежується певними науковими дисциплінами чи тематичними напрямами. Фінансування виділяється на 2 роки, на кожен рік окремо. При перебуванні українських дослідників в Австрії до 14 діб у межах затверджених проєктів австрійська сторона сплачує 100 євро на добу на проживання та перебування, а до 3-х місяців – не більше 1,4 тис. євро на місяць. Українська сторона оплачує транспорт і медичну страховку. Участь у конкурсі можуть брати науковці закладів вищої освіти, науково-дослідних установ та підприємств, у т.ч. молоді науковці (віком до 35 років). Критерії відбору: наукова відповідність, якість та оригінальність проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень та адекватність наукового методу; попередній досвід участі у міжнародних проєктах; перспективи міжнародної співпраці; якість інфраструктури; практичне використання результатів проєкту. Заявку на участь можна подати до 21 листопада 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3TbeThO, https://bit.ly/3EzU0sC