Міністерство освіти і науки України підготувало алгоритм визнання результатів навчання, здобутого шляхом неформальної та/або інформальної освіти закладами вищої та фахової передвищої освіти.

Він включає наступні кроки: подання заяви щодо визнання, декларацію про попереднє навчання та додаткові документи, що підтверджують наведену у декларації інформацію про попереднє навчання (за наявності); проходження процедур визнання (ідентифікація задекларованих у письмовій формі особою результатів неформального та/або інформального навчання, які підлягають оцінюванню закладом освіти (науковою установою), проходження оцінювання задекларованих результатів навчання); отримання рішення про визнання та зарахування результатів неформального та інформального навчання як відповідних освітніх компонентів (складових освітніх компонентів) освітньої програми або відмову у їх визнанні. Порядок визнання у вищій та фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти було затверджено наказом МОН № 130 від 8 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3OjnSMT, https://bit.ly/3V5EBpc

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Адріани Барберена «Як розповісти про академічну доброчесність за межами вашого закладу?».

У ній автор ділиться досвідом обміну інформацією про академічну доброчесність з іншими університетами. Він наголошує на відповідальності тих, хто навчає доброчесності, а також їх зобов’язаннях адекватно передавати зміст і стратегії підтримки культури доброчесності в інших університетах. Разом з тим, вихід за межі власного ЗВО, дозволяє реалізувати ініціативу та робить більш ефективним пошук нових стратегій просування культури доброчесності. Під час проведення публічних освітніх заходів потрібно ураховувати наступні моменти: контекст академічної доброчесності закладу, де буде запропоновано навчання; аналіз правил, процедур та процесів, які там запроваджені, загальне відношення до цієї тематики, а також на кого у ЗВО покладені функції просування доброчесності. Необхідно підтримувати контакти зі спільнотою, зацікавленою в обміні досвідом, бути відкритим для консультацій та дискусій, надавати роз’яснення, пропонувати співпрацю, що в сукупності зробить внесок для обох університетів більш значним та корисним.

Детальніше: https://bit.ly/3EBUVsm, https://bit.ly/3tBJMBn

Компанія Radar Tech за підтримки Європейського інституту інновацій та технологій у галузі харчових продуктів (EIT Food) оголосила про запуск програми GoTo Business.

Вона націлена на підтримку підприємницьких талантів вітчизняних науковців та практиків у сфері Agri Food. Учасники програми отримають практичні рекомендації щодо заснування та розвитку інноваційного бізнесу. Програма триває 2 тижні та складається з шести воркшопів, які охоплюють всі основні етапи розвитку стартапу на ранній стадії̈: від ідей та розробки бізнес-моделей до презентації̈ та фінансування стартапу. У фіналі програми учасники з найкращими рішеннями отримають фінансові та інші призи. Заявку на участь можна подати до 23 листопада 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3gbc1Uy, https://bit.ly/3gdD15S

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про головні досягнення у сфері науки та інновацій за 2020-2022 роки.

У публікації, розміщеній на офіційному вебсайті МОН, наголошується, що розвиток сфери науки та активізація інноваційної діяльності є одним із пріоритетів роботи Міністерства. Його мета – підвищення престижу української науки, забезпечення індустріальної конкурентоспроможності та розвитку високотехнологічного виробництва, зростання наукоємності ВВП, підтримка спільних дій із провідними країнами світу щодо подолання глобальних викликів, співпраця з науковою діаспорою. МОН із залученням зацікавлених сторін підготовлені пропозиції з законодавчого регулювання дослідницької та інноваційної інфраструктури; надається підтримка молодим ученим, здійснюється фінансування наукових досліджень згідно визначених пріоритетів; реалізуються практичні кроки щодо європейської інтеграції. Є суттєвий прогрес у діджиталізації освіти і науки: розвивається Національний репозитарій академічних текстів, створена Національна електронна науково-інформаційна система URIS.

Детальніше: https://bit.ly/3hROR6d

У листопаді 2022 року відбудеться серія відкритих лекцій з економіки охорони здоров’я.

Планується обговорити основи економіки та фінансування системи охорони здоров’я, зокрема – наукові концепції та практичний досвід оцінювання та управління людським капіталом, визначення поведінки людей у питаннях здоров’я, побудову систем охорони здоров’я і медичного страхування у розвинених країнах та країнах, що розвиваються, систему оплати медичної допомоги. Мова заходу – англійська. Організатор – Київська школа економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3EeTJd0, http://bit.ly/3fUVfJ4

Європейська комісія закликала організації, які працюють у галузі науки, створити коаліцію з метою реформування оцінювання.

Процес підготовки Угоди про реформування оцінювання досліджень було розпочато у січні 2022 року. Понад 350 організацій з 40 країн, які виявили зацікавленість, були залучені до процесу розроблення проєкту Угоди. Сформована Коаліція CoARA об’єднує організації, що фінансують і виконують дослідження, національні/регіональні органи та агенції з оцінювання, асоціації грантонадавачів і виконавців досліджень, а також наукові товариства тощо. Після широкого обговорення основних засад Угоди та проведення відповідних консультацій відбулось її підписання. Це дозволило визначити напрямки змін у практиці оцінювання досліджень, дослідників і організацій, які виконують дослідження, з метою максимально повного урахування якості та впливу досліджень. Документ містить принципи і часові рамки реформи, а також зобов’язання учасників, які бажають працювати над упровадженням змін. Від України Угоду підписав Національний Фонд досліджень України.

Детальніше: https://coara.eu/about/, https://bit.ly/3Oaxole, https://bit.ly/3GjBR3l

На платформі «CourseLoop» опубліковано статтю Еллени Онг «Будувати чи купувати? Ваші варіанти системи управління навчальними програмами».

У ній зазначається, що «управління навчальною програмою» означає складний набір завдань та процесів, що охоплюють майже всі основні операції університетської навчальної програми, у т.ч. курси, предмети, модулі, основні, додаткові та спеціалізовані пропозиції. У Керівництві Gartner® з ринку каталогів вищої освіти та рішень для управління навчальними програмами за 2021 рік наголошується: «Необхідні зручні та адаптовані системи як для оптимізації викладання у ЗВО, так і для забезпечення гнучкості та вибору для студентів… деякі установи продовжують перешкоджати змінам та нести витрати, користуючись власними системами та/або вручну керуючи процесами для підтримки функцій управління каталогами та навчальними програмами». Існує потреба у більш сучасних та надійних системах управління навчальними програмами. Розглядаються переваги та недоліки протилежних підходів до систем керування (обрати на ринку чи створити власноруч). Автор робить висновок, що інновації в управлінні навчальними програмами дозволяють університету робити необхідні нововведення та покращувати свою навчальну програму і, таким чином, підвищувати досвід та успішність студентів.

Детальніше: https://bit.ly/3g7Un3Q, https://bit.ly/3TEGxUk, https://gtnr.it/3Oa9Vkg

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Орієнтовного плану Міністерства освіти і науки України щодо проведення консультацій з громадськістю на 2023 рік.

Документ розроблений на виконання Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Зауваження та пропозиції можна надати до 1 грудня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3g5BOxc, https://bit.ly/3XgxtZ5

17 листопада 2022 року відбудеться вебінар «Додаткові можливості Web of Science Core Collection».

Планується розглянути питання розширеного пошуку інформації на платформі WoS, а також пошуку у пристатейній бібліографії, зокрема: як побудувати пошуковий запит, які можливості надає складна комбінація пошуків, у т.ч. за окремими науковцями та установами, визначення кількості проіндексованих матеріалів певного журналу, аналіз цитування документів, які не проіндексовані у Web of Science Core Collection. Організатор – Clarivate.

Детальніше: https://bit.ly/3g7uYr6, https://bit.ly/3CVQir5, https://bit.ly/3TC4Eni