На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Перші уроки державних оцінок заходів реагування на COVID-19: узагальнення».
У документі проаналізовано оцінки, які уряди самостійно провели відносно своїх заходів реагування на COVID-19. Узагальнено дані 67 країн ОЕСР впродовж перших 15 місяців пандемії.
Перші оцінки свідчать, що багато урядів прийшли до висновків, які можуть бути використані для поточних політичних заходів реагування на кризу, а також для підвищення стабільності в майбутньому.
Зокрема, встановлено: готовність до пандемії в цілому була недостатньою, особливо в розрізі великих людських і фінансових витрат, пов’язаних з глобальними кризами в сфері охорони здоров’я, подібними пандемії COVID-19; уряди зробили швидкі та масштабні дії для пом’якшення економічних і фінансових наслідків пандемії, але повинні уважно слідкувати за довгостроковими витратами на ці заходи; довіра вимагає прозорості не тільки через часте та цілеспрямоване інформування про кризові ситуації, але, що більш важливо, шляхом залучення зацікавлених сторін і громадськості до процесу прийняття рішень пов’язаних з ризиками.
Разом з тим, у доказовій базі, доступній на сьогоднішній день, залишаються наступні важливі прогалини, які вимагають подальшого вивчення: недостатньо даних про готовність найважливіших секторів до пандемій; потребує додаткової оцінки ефективність карантинних і обмежувальних заходів, враховуючи їх вплив на індивідуальні свободи; потрібно вивчити вплив блокувань і насильства в сім’ї, вживання алкоголю та психічне здоров’я.
Ключові висновки щодо заходів реагування на COVID-19 наступні:
– інвестиції в прогнозування ризиків в критично важливих секторах в більшості країн були недостатні для належної готовності до пандемії;
– міжвідомче співробітництво вимагає прихильності з боку керівництва та відповідних структур управління з чіткими мандатами;
– адаптивне антикризове управління спирається на ефективні внутрішні процеси комунікації та звітності, які можуть бути складними на різних рівнях державного управління;
– наукові консультативні органи надали цінні дані для прийняття рішень під час цих складних криз;
– для укріплення довіри необхідні більш цілеспрямовані, інформативні та послідовні повідомлення;
– уряди могли б активніше залучати громадянське суспільство, приватний сектор і місцевих суб’єктів для підвищення прозорості процесу прийняття рішень і полегшення реалізації антикризових заходів реагування;
– податкові заходи відіграли важливу роль у підтримці домашніх господарств і підприємств, але не завжди були націлені на потреби бенефіціарів;
– балансові показники свідчать про підтримку підприємств на плаву в короткостроковій перспективі, але вони пов’язані з ризиками щодо довгострокових бюджетних витрат;
– заходи, спрямовані на підтримку домогосподарств, в цілому успішно доповнювали існуючі системи соціального захисту;
– країни швидко розгорнули заходи, спрямовані на підтримку бізнесу, але їм доводилося часто їх адаптувати, що позначалося на їх актуальності та ефективності;
– отримав уроки від глобальної фінансової кризи, країни широко використовували заходи для підтримки приватних підприємців;
– щоб звести до мінімуму соціальні наслідки кризи, країнам довелося проводити політику, спрямовану на найбільш малозабезпечених груп суспільства;
– країни стикнулися з серйозними труднощами при реалізації заходів з пом’якшення наслідків кризи для здоров’я;
– країни швидко закрили свої кордони та ввели обмеження на поїздки, але стикнулися з проблемами узгодженості та дотримання карантинних заходів.
Секретаріат ОЕСР оновить цей документ, щоб розширити ключові висновки цього видання, особливо щодо заходів реагування та відновлення, оскільки вони можуть бути корисними для інформування політиків по мірі поступового виходу країн з кризи.
Детальніше: https://bit.ly/3J3m7iW, https://bit.ly/34GsV7g
Фото: скріншот