Registration Number
0824U001252, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
06-02-2024
popup.evolution
o
Title
Psalter in European music of the XVI-XVIII centuries
Author
Oleksii V. Makarenko, Доктор філософії
popup.head Olha A. Shumilina
popup.opponent Natalia I. Syrotynska
popup.opponent Iryna L. Bermes
popup.review Novakovych Myroslava Oleksandrivna
popup.review Iryna I. Kuryliak
popup.rada
Lviv national music academy named after M.V. Lysenko
Description
Псалтир є одночасно одним з найбільш поширених та найменш
систематично вивчених явищ у сучасному українському музикознавстві. Ця
натхненна Святим Духом книга Хвалінь дала поштовх для розвитку не тільки
єврейської храмової та синагогальної лірики, але й літургійної та
паралітургійної творчості у наступні християнські століття, а деякі
дослідники вказують і на значний вплив Псалтиря на розвиток світського
мистецтва та літератури.
У дисертації визначається роль Псалтиря у розвитку європейської
музичної культури XVI-XVIII століть.
Новизна наукова дослідження полягає в тому, що в роботі вперше:
здійснено спробу ввести у вітчизняний науковий обіг твори протестантської
церковної традиції, задля створення більш повної картини розвитку музичної
культури Європи XVI-XVIII століть; реалізовано комплексний підхід до
вияву підстав звертання композиторів до псалмових текстів; зведено з
поголосників у партитуру концерт Б. Ґалуппі «Готово серце моє»; виявлено
основні риси структурно-семантичної моделі псалму у її проекції на музичні
композиції; запропоновано алгоритм аналізу творів на псалмові тексти.
Псалтир склався як збірник богослужебних скінійно-храмових
піснеспівів, що супроводжували обряд жертви Старого Заповіту, що стала
прообразом для новозавітної євхаристичної служби. Отже Псалтир став
архітекстом для християнської, юдейської та ісламської гімнографії, мав
вплив спершу на гімнетворчість і збільшення літургійного репертуару. Крім
того, псалми використовувались для особистих молитов, адже містять тексти
з великим ліричним потенціалом, де водночас особисте є уособленням
суспільного, а суспільне проявляється в особистому.
Основними характерними рисами мови псалмових музично-поетичних
композицій стали: релігійний контекст, залежність структури від жанрів
(ламентації, подячні, царські, хвалітні, пророчі, повчальні), символізм та
образність (вода, Пастир, Скала, Світло й темрява, Суд і праведність, Вогонь,
Лев, Сіон і Вавилон, Єрусалим, Храм); емоційна інтенсивність, літературні
фігури (паралелізм синтаксичний та семантичний; хіазм, гіпербола,
метафори, анафора й епіфора), умовність музичних вимірів (склад
виконавців, ритміка і метрика, мелодичні основи, кантиляція, огласовки,
псалмодія).
Структурно-семантична модель (ССМ) псалма ґрунтується на різному
співвідношенні між основними семантичними центрами «Бог», «Я», «Ми»,
«Вони» з домінуванням певного ситуативного модусу. Це співвідношення
засноване на фундаментальному розумінні псалму як співаної молитви –
фідеїстичному діалозі/полілозі.
У роботах Отців Церкви виділяється погляд на спів псалмів як
інструмент для ствердження віровчення та його значення для прихожан.
Релігійні вчення і богословські позиції відомих постатей, таких як Клемент
Олександрійський, Василій Великий, Афанасій Великий, Амвросій
Медіоланський, Ієронім, Йоан Златоуст та Августин Аврелій, формуються у
контексті їхнього розуміння біблійних текстів (їх ролі у формуванні
релігійних концепцій) та впливу на практику християнства (як важливого
елементу етичного виховання та сприяння духовному розвитку вірян), а
також алегоричні трактування та метафоричні розуміння. Теологи
намагаються визначити місце псалмів у церковній музичній традиції,
визначаючи різницю між гімнами, псалмами і духовними піснями, а також
їхню роль у церковному обряді, намагаючись відсторонити церкву від впливу
грецької культури, який все ж залишався значним.
Registration Date
2024-03-18
popup.nrat_date
2024-03-18 / 2026-07-01
