Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».
Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».
Платформа створена для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу й наукової спільноти. Вона дає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.
Після запуску платформи 1 лютого 2022 року на ній було розміщено перші пропозиції співпраці від зареєстрованих 100 науковців і 20 підприємців. За цей же час близько 500 осіб відвідало сайт. Про зацікавленість науковців і підприємців у використанні нового цифрового інструменту свідчить зростаюча кількість відвідувань.
Платформу створено за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ у рамках проєкту міжнародного технічного співробітництва «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
У черговому випуску висвітлюється питання корупційних ризиків у закладах вищої освіти, надається систематизація специфічних для закладів вищої освіти корупційних ризиків, що має допомогти аналітичним підрозділам університетів та учасникам освітнього процесу у їх виявленні та мінімізації.
У бюлетені також розглядаються інші явища, які можуть містити потенційну корупційну складову: – політичний тиск на заклади вищої освіти з метою присудження публічним персонам освітніх, наукових або почесних ступенів без дотримання належних академічних критеріїв; – купівля академічних ступенів; – сексуальна експлуатація; – корупційні ризики у дозвільній сфері, пов’язані з ліцензуванням та акредитацією освітніх програм; – політичне втручання у внутрішні справи університетів; – неофіційні платежі на різних етапах підготовки та захисту дисертаційних досліджень; – нецільове використання коштів, спрямованих на проведення досліджень.
Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.
Міністерством розвитку громад та територій України розроблено інформаційно-аналітичну систему моніторингу статистичних і адміністративних показників громад.
Міністерством розвитку громад та територій України розроблено інформаційно-аналітичну систему моніторингу статистичних і адміністративних показників громад.
Система дозволяє центральній і місцевій владі приймати рішення, спираючись на актуальні дані, представлені на спеціально створеному порталі.
Доступна інформація за такими напрямками: – паспорт територіальної громади; – демографія; – інфраструктурний розвиток; – фінансове забезпечення; – послуги та врядування.
Дані зведені до тридцяти показників і двадцяти п’яти електронних карт. У подальшому їх кількість збільшуватиметься. Як зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій, система, окрім статистичних даних, буде містити аналітику, висновки та пропозиції, якщо такі будуть потрібні для покращення ситуації у тій чи іншій сфері.
Планується додати інформацію про водні, лісові ресурси, надра у розрізі громад та за видами власності.
Аналітично-інформаційна система створена за підтримки проєктів і програм міжнародної технічної допомоги
Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки.
Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки.
Метою проведення Конкурсу є відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки, виконавцями яких є наукові установи, що належать до сфери управління МОН, для забезпечення основної діяльності Міністерства.
До участі в Конкурсі подаються проєкти за наступними тематичними напрямами: – наукові дослідження з питань формування та реалізації державної політики у сфері освіти, науки, інновацій та трансферу технологій. Прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку; – наукові дослідження з проблем освіти, педагогіки та психології; – правові проблеми формування і розвитку систем міжнародної та регіональної чи субрегіональної безпеки, міжнародного співробітництва у цій сфері та гармонізації національного законодавства з нормами міжнародного права, законодавством ЄС і стандартами НАТО в галузі безпеки.
Конкурсний відбір проєктів здійснюється за результатами наукової та науково-технічної експертизи за наступними критеріями: – відповідність завдань потребам формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки; наукова новизна запропонованих рішень, методів та засобів досліджень; – обґрунтованість очікуваних наукових та науково-прикладних результатів, їх конкурентоспроможність та практична цінність; – наявність необхідного кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази для якісного виконання мети і завдань проєкту; – обґрунтованість обсягу фінансування проєкту, збалансованість структури фінансового забезпечення для вирішення визначених завдань.
Проєкти, що пройшли конкурс, включаються до тематичного плану робіт та розробок, які виконує наукова установа за рахунок коштів державного бюджету, на відповідний фінансовий рік.
Подати документи для участі у конкурсі можна до 14 березня 2022 року.
У Державній науково-технічній бібліотеці України відбулася попередня презентація Національної електронної науково-інформаційної системи URIS.
У Державній науково-технічній бібліотеці України відбулася попередня презентація Національної електронної науково-інформаційної системи URIS.
Захід проводився у межах підготовки до публічного запуску системи URIS за підтримки Міністерства освіти і науки України та участі представників наукових установ і закладів вищої освіти.
Під час презентації обговорювались можливості української системи URIS та світові тенденції створення і розвитку науково-інформаційних систем у Нідерландах, Словенії, Норвегії, Індії, Фінляндії та Хорватії.
Метою створення системи є моніторинг науково-технічної діяльності працівників наукових і освітніх установ та підвищення ефективності прийняття управлінських рішень у науковій сфері в питаннях використання матеріальних і фінансових ресурсів.
Основні функції, які виконуватиме система: – об’єднання даних про установи, вчених, проєкти, публікації та дослідні інфраструктури; – автоматизація процедури МОН, зокрема атестації, акредитації та ведення реєстрів; – накопичення корисної інформації для вчених, авторів наукових публікацій і редакторів наукових видань.
Впровадження системи надасть можливість науковцям отримати єдину точку доступу до дослідної інформації, а організації, що їх фінансують, зможуть легше відслідковувати результати профінансованих досліджень. Пошук перспективних технологій спроститься для представників бізнесу. Дані про ключові напрями національної науково-технічної сфери отримають громадськість і журналісти, а органи влади матимуть аналітичні дані для прийняття управлінських рішень.
Верховна Рада України в другому читанні прийняла закони про внесення змін до Митного та Податкового кодексів України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності.
Верховна Рада України в другому читанні прийняла закони про внесення змін до Митного та Податкового кодексів України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності.
Метою законопроєктів є виконання норми частини 2 статті 47 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та створення умов для розвитку наукової та науково-технічної діяльності шляхом зменшення фіскального та податкового навантаження на науково-дослідні установи при придбанні ними обладнання, призначеного для здійснення ними наукових досліджень.
Проєктами вносять зміни до статті 287 Митного кодексу України та статті 197 Податкового кодексу України стосовно звільнення від ввізного мита та оподаткування операцій із ввезення на митну територію України наукових приладів, обладнання, спеціалізованих транспортних засобів (в тому числі науково-дослідних суден), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому та електронному вигляді, що ввозяться в Україну державними науковими установами та закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності (крім підакцизних товарів). Кабінету Міністрів України надано право встановлення порядку цільового використання таких товарів.
Реалізація законів сприятиме розвитку наукової та науково-технічної діяльності в Україні, оскільки звільнення від оподаткування операцій із ввезення наукового обладнання на 20% збільшить можливості матеріального забезпечення наукових досліджень у межах загальних витрат державного бюджету.
Європейська асоціація університетів разом з видатними вченими, ректорами університетів та національними університетськими асоціаціями приєдналася до кампанії «Stick to Science», що закликає до найшвидшого підписання угоди про асоціацію Horizon Europe з Великобританією та Швейцарією.
Європейська асоціація університетів разом з видатними вченими, ректорами університетів та національними університетськими асоціаціями приєдналася до кампанії «Stick to Science», що закликає до найшвидшого підписання угоди про асоціацію Horizon Europe з Великобританією та Швейцарією.
Політичні перемовини, не пов’язані з участю в програмах ЄС, блокують завершення угод про асоціацію, що шкодить всім. Нинішня ситуація протиприродна й непотрібна. За її виправлення виступає об’єднане наукове співтовариство. Вчені з Великобританії та Швейцарії повинні бути допущені до участі в Horizon Europe, щоб зберегти міцні зв’язки між двома країнами та рештою Європи.
Кампанія «Stick to Science» об’єднує дослідників, дослідницькі організації, асоціації та мережі з усієї Європи. Її підтримують представники країн-членів ЄС, Великобританії та Швейцарії, і вона відкрита для підтримки з боку окремих осіб і організацій.
Кампанія запрошує долучитись до підтримки заклику щоб підписання угоди Швейцарії та Великобританії про асоціацію з Horizon Europe відбулося якомога швидше.
У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху».
У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху».
Планується обговорити актуальні питання доступу до наукової інформації, наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень, сучасні бібліотечні сервіси, академічну доброчесність, відкритий доступ та відкриту науку, створення і використання наукових електронних ресурсів, інтелектуальну власність у цифрову епоху.
Ключовими спікерами заходу будуть: – Ярошенко Тетяна – віце-президент з наукової роботи та інформатизації Національного університету «Києво-Могилянська академія», канд. істор. наук, доцент, засл. працівник культури України, засновниця конференції SCDA; – Тихонкова Ірина – канд. біол. наук, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, консультант з регіональних рішень компанії Clarivate; – Ренейн Джуліан – директор наукової бібліотеки Університету штату Флорида; – Нік Руш – PhD, бібліотекар, керівник напрямку розвитку управління даними STEM дослідників в Університеті Флориди; – Гранчак Тетяна – провідний науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, професор кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, д-р наук із соціальних комунікацій, професор; – Девід П. Шмідт – асоційований професор ділової етики у Доланській школі бізнесу, керівник Центру Патріка Дж. Вейда з прикладної етики у Фейрфілдському університеті; – Девід Лов – бібліотекар Техаського університету, стипендіат програми Техаського університету A&M Data Science Career Initiation Fellow-2021; – Березко Олександр – доцент кафедри Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», канд. наук.
17 лютого 2022 року відбудеться наукова сесія Загальних зборів Національної академії наук України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.
17 лютого 2022 року відбудеться наукова сесія Загальних зборів Національної академії наук України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.
Захід присвячений обговоренню перспектив розвитку низьковуглецевої економіки України, шляхів створення екологічно безпечної енергетичної системи України, обмежень декарбонізації індустрії тощо.
Зокрема, під час заходу планується заслухати и обговорити наступні питання: – економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку; – заходи та засоби перетворення енергетики України в інтелектуальну екологічно безпечну систему; – ядерна енергетика України в контексті сталого розвитку; – розвиток досліджень з водневої енергетики в світі та в Україні; – енергетика і забруднення навколишнього середовища; – роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку зеленого курсу; – отримання водню: перспективи та обмеження для декарбонізації індустрії.
Формат проведення заходу: змішаний (онлайн/офлайн).
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти запускає нову інформаційну систему NAQA.Svr.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти запускає нову інформаційну систему NAQA.Svr.
NAQA.Svr покликана забезпечити прозорість формування разових спеціалізованих вчених рад із захисту ступеня доктора філософії.
Разова рада для захисту створюється за зверненням здобувача ступеня доктора філософії до вченої ради закладу чи установи, в якій було завершено навчання в аспірантурі за акредитованою освітньою програмою. Кількісний склад такої ради наступний: три члени ради є педагогічними працівниками цього закладу вищої освіти чи наукової установи і два опоненти з інших закладів або установ, які мають публікації з тематики дисертанта. Рішення про присудження ступеня здобувачеві приймається відкрито й відповідально кожним членом ради.
До інформаційної системи Національного агентства подається інформація про склад разової ради, зокрема про компетентність її членів в оцінюванні цієї конкретної дисертації. Рада вважається правоможною і аспірант може захищатися, якщо впродовж 30 днів після оприлюднення відповідної інформації на сайті Національного агентства МОН України не приймає рішення про зупинення ради через невідповідність публікацій її членів тематиці дисертанта. У разі успішного захисту дисертації, заклад вищої освіти чи наукова установа присуджує здобувачеві ступінь доктора філософії.
Інформаційна система Національного агентства діє відповідно до «Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії», затвердженого Постановою КМУ від 12 січня 2022 р. № 44.
