OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила інформацію «Статистичні дані: чому інфляція наразі така висока в найбільших економіках країн ОЕСР? Статистичний аналіз».

У документі зазначається, що станом на кінець квітня 2022 року інфляція у країнах ОЕСР стабільно зростає, і це відбувається починаючи з січня 2021 року. У березні 2022 року інфляція досягла максимуму за останні 40 років у Німеччині та США і стала рекордною в усіх країнах G-7. Поточні рівні інфляції у різних країнах відрізняються, коливаючись від 4,5% у Франції до 8,5% у США.

Зростання цін на енергоносії та продукти харчування є глобальним явищем, яке суттєво впливає на інфляцію в більшості країн. Серед економік країн G-7. За останні роки це зростання склало приблизно 65% у Німеччині і Франції та 80% в Італії.

Базова інфляція також є ключовим чинником у Канаді, Великобританії та США, де вона зросла у середньому, на 3,9% у березні 2022 року. Перебої в ланцюжках поставок та відкладений споживчий попит через COVID-19 також сприяли високій інфляції у більшості країн.

Відпочинок, проживання, транспортні послуги є одним з видів діяльності, які найбільше постраждали від карантину під час пандемії COVID-19 та які зробили значний внесок у інфляцію в березні 2022 року. Жорсткість ринків праці для низькокваліфікованих робіт, а також скорочення пропозиції робочої сили через проблеми зі здоров’ям під час інтенсивної контактної діяльності, зміни в уподобаннях працівників, обмеження на переміщення через кордон, сприяли ціновому тиску, особливо в Великобританії та США. «Вузькі місця» у постачанні напівпровідників на початку 2021 року вплинули на виробничу потужність автомобільного сектору і сприяли підвищенню цін, яке все ще спостерігається у річних темпах інфляції в цьому секторі.

Експерти аналізували інфляцію, визначену національними індексами споживчих цін (ІСЦ), оскільки ці статистичні дані широко використовуються для коригування контрактів, орендної плати, заробітної плати та пенсій. Однак Європейський центральний банк (ЄЦБ) і Федеральна резервна система США (ФРС) не використовують національні ІСЦ як цільовий показник для монетарної політики. ЄЦБ спирається на Гармонізований індекс споживчих цін, щоб забезпечити порівнянність між країнами для оцінки стабільності цін, тоді як ФРС спирається на дефлятор особистих споживчих витрат. Через концептуальні відмінності та відмінності їх вимірювання показники відрізняються від національного ІСЦ у Франції, Німеччині, Італії та США. Проте усі названі показники свідчать про стрімке зростання інфляції з початку 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3EVe7Qk

Фото: скріншот

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено новий звіт ОЕСР «Фінансування МСП і підприємців у 2022 році: таблиця результатів ОЕСР».

У документі показано, що непогашені кредити малого та середнього бізнесу значно збільшилися впродовж першого року пандемії. Медіанний обсяг кредитів малих і середніх підприємств (МСП) зріс на 4,9%, що стало найбільшим зростанням, зареєстрованим з моменту започаткування 10 років тому таблиці результатів ОЕСР.

Заходи екстреної підтримки, у тому числі втручання центральних банків у грошово-кредитну політику, також призвели до зниження відсоткових ставок до рекордно низького рівня, при цьому середній відсоток темпів падіння країн ОЕСР на 0,4 відсоткових пункти у 2020 році став найбільшим зниженням з 2009 року.

У більшості країн, внесених до таблиці результатів, безпрецедентні заходи підтримки допомогли уникнути хвилі неплатоспроможності: у середньому кількість банкрутств у цих країнах у 2020 році скоротилась на 11,7%. По мірі того, як країни поступово відмовляються від заходів підтримки, а фірми стикаються зі зростаючим тиском з боку цін на енергоносії, очікується, що кількість банкрутств і неплатоспроможності буде збільшуватися.

Відзначається: вкрай важливо, щоб державні пакети заходів з відновлення продовжували здійснювати цільову підтримку життєздатним МСП і підприємцям, які її потребують.

МСП роблять значний внесок у ринок праці і можуть відіграти ключову роль у забезпеченні переходу до «зеленої» економіки та забезпеченні енергетичної безпеки. Їм потрібен доступ до більш широкого спектру фінансових інструментів, щоб підвищити свою сталість. Щоб досягти ефективного та сталого відновлення, МСП необхідно створити умови для прискореного розвитку. Однак, їм приділялося відносно менше уваги у національних пакетах заходів з відновлення, ніж під час кризи. Підтримка МСП у вигляді боргу, грантів та інструментів відстрочки склала 32 млрд дол. США в рамках пакетів заходів з відновлення порівняно з понад 136 млрд дол. США у рамках попередніх заходів, прийнятих для підтримки малого та середнього бізнесу в умовах безпосередніх наслідків пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3DwJ10M, https://bit.ly/3NyZcPv, https://bit.ly/3Do3hBu

Фото: ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено документ «Дефіцит ліків у країнах ОЕСР».

Під час дослідження вивчались масштаби та характер нехватки ліків у країнах ОЕСР до пандемії COVID-19, а також причини цієї зростаючої глобальної проблеми. Хоча відмінності у механізмах моніторингу утруднюють аналіз по багатьох країнах, вибірка з 14 країн ОЕСР показала збільшення на 60% кількості повідомлень щодо дефіциту ліків за період 2017-2019 років.

Навіть у країнах з розвиненою економікою на доступ до ліків все більше впливає їх нехватка. Проблема поглибилась з початком пандемії COVID-19.

Складність фармацевтичного виробництва та ланцюжків поставок утруднює аналіз першопричин. Інформація, отримана з доступних літературних джерел показує, що нехватка за повідомленнями тримачів реєстраційних посвідчень, в основному пов’язана з проблемами виробництва та якості. Тим не менше, комерційні фактори та політичні установки також можуть відігравати важливу роль.

Не зважаючи на те, що декілька країн ОЕСР запровадили політичні заходи з пом’якшення, моніторингу та попередження дефіциту, необхідна більш надійна інформація, подальший аналіз основних причин та ефективних заходів політики у відповідь.

Просування у вирішенні проблеми повинно передбачати глобальний підхід, в якому мають брати участь усі зацікавлені сторони, які виходять за рамки сектору охорони здоров’я.

Документ належить до серії робочих документів ОЕСР з охорони здоров’я, покликаної надати більш широкому колу читачів дослідження в сфері охорони здоров’я, підготовлені для використання в рамках ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3uxvZMl, https://doi.org/10.1787/b5d9e15d-en

Фото: скріншот

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено проміжний березневий звіт «Економічні, соціальні та політичні наслідки конфлікту в Україні».

Очікується, що військові дії уповільнять глобальне відновлення після пандемії COVID-19 та ще більше прискорять інфляцію в усьому світі. Економічні наслідки, на думку експертів, будуть такими:
– Україна та Росія є крупними виробниками та експортерами основних продуктів харчування, корисних копалин та енергії; військові дії вже призвели до значних економічних та фінансових потрясінь, особливо на товарних ринках, коли ціни на нафту, газ і пшеницю значно зросли;
– зміни цін на сировинні товари та фінансові ринки, що спостерігаються, можуть у разі їх збереження знизити зростання світового ВВП понад 1 відсотковий пункт у перший рік та привести до зростання світової інфляції споживчих цін приблизно на 2,5 відсоткових пункти;
– ретельно обміркована та цілеспрямована фіскальна підтримка може зменшити негативний вплив на економічне зростання лише за незначного додаткового стимулу для інфляції;
– грошово-кредитна політика має бути націлена на забезпечення міцно закріплених інфляційних очікувань; більшості центральних банків слід продовжити свої плани, за виключенням найбільш постраждалих економік, де може бути потрібна пауза для повної оцінки наслідків кризи;
– у найближчому майбутньому багатьом урядам потрібно пом’якшити удар більш високих цін на енергоносії, диверсифікувати джерела енергії та підвищити ефективність там, де це можливо; що стосується продуктів харчування, збільшення виробництва в країнах ОЕСР, утримання від протекціонізму та багатостороння підтримка логістики допоможуть країнам, які найбільше постраждали від перебоїв з постачанням з Росії та України;
– директивні органи повинні переглянути доцільність структури ринку з метою забезпечення енергетичної безпеки та створення стимулів для забезпечення переходу до «зеленої» економіки за суспільної підтримки.

Документ належить до серії документів «Економічний прогноз ОЕСР», в якій публікується два рази на рік аналіз основних світових економічних тенденцій та перспективи на найближчі два роки. У підготовленому Департаментом економіки ОЕСР прогнозі представлений узгоджений набір прогнозів щодо виробництва, зайнятості, державних витрат, цін і поточних балансів, заснованих на аналізі кожної країни-члена та індукованого впливу кожної з них на міжнародні події.

Детальніше: https://bit.ly/36Igr06, https://bit.ly/3JEKVOS, https://bit.ly/3tCZ8GQ, https://doi.org/10.1787/16097408

Фото: ОЕСР