OECD

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Спільні риси у підходах до регулювання транскордонної передачі даних» із серії «Документи ОЕСР з торгової політики».

У звіті визначено спільні риси нормативних підходів до транскордонної передачі даних та способи, якими країни створюють «надійне» середовище для забезпечення транскордонних потоків даних. Документ фіксує спільні риси, взаємодоповнюваність та елементи зближення різних інструментів для переміщення даних через кордони.

Пропозиції, які містяться у звіті, стосуються наступних позицій:
– не існує єдиного механізму, що забезпечує «довірчі потоки без передачі даних»;
– існує ряд односторонніх механізмів для захисту транскордонних переказів, які відрізняються у залежності від того, чи існує потреба  схвалення з боку державного сектору передачі даних (попередньо авторизовані гарантії), чи є свобода дій щодо того, як захистити перекази до приватного сектору (відкриті гарантії);
– багатосторонні домовленості, спрямовані на досягнення консенсусу щодо конфіденційності та особистих даних, пов’язані із захистом міжнародних переказів, отримали широке розповсюдження;
– з 2008 року 29 торгових угод між 72 країнами містили положення про потоки даних;
– стандарти й технологічні ініціативи, зокрема – ISO, а також підвищення конфіденційності технологій, включаючи криптографію, й «пісочниці», все частіше використовуються для організації захисту і контролю доступу до даних.

Детальніше: https://bit.ly/3gW0BBL, https://doi.org/10.1787/ca9f974e-en

 2021-06-23

Фото: Cкріншот

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікована низка звітів із серії «Документи ОЕСР з екологічної політики».

Документи цієї серії відображають актуальні питання екологічної політики, висвітлюють практичний досвід  вирішення нагальних проблем. 

У звіті «Адаптація до змін клімату в управлінні прибережними зонами» надається всебічна оцінка прогнозованого соціально-економічного розвитку прибережної території, розглядається екологічний вплив, відображається антропогенна діяльність, міститься рекомендації щодо скоординованого та адаптованого політичного вирішення проблем.

У звіті «Офіційна допомога в розвитку стійких океанічних економік, політичний документ» наведена інформація про обсяги офіційної допомоги розвитку, що спрямовується країнам, які розвиваються, для сприяння стійкій економіці океану, країни-донори, основні сфери, на які спрямовується підтримка, витрати на цілі стримування забруднення океану пластиком.

Детальніше: https://bit.ly/3gxu9nM, https://bit.ly/3iFE519, https://bit.ly/3gn3rPO 

Фото: Скріншот

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва и розвитку опубліковано звіт «Цифрова інвентаризація торгівлі» із серії «Документи торгової політики ОЕСР».

Документ містить опис існуючих правил, стандартів та принципів, що стосуються актуальних питань Спільної ініціативи заяв у СОТ.

Зокрема, у звіті представлені відомості про кількість міжнародних документів у СОТ та форумах, що не входять до СОТ, але важливі у контексті організованих там дискусій. Систематизація цих документів має на меті допомогти урядам краще використовувати усі доступні ресурси для забезпечення більш обґрунтованих дискусій щодо цифрової торгівлі. Крім того, аналіз документів підтвердив, що розширюється використання інструментів з питань, пов’язаних з цифровою торгівлею. 

Детальніше: https://bit.ly/3zmEmfi, https://bit.ly/3xq7ccG, https://doi.org/10.1787/9a9821e0-en,

Фото: ОЕСР

На Офіційному сайті Організації економічного співробітництва и розвитку опубліковано звіт «Вимірювання екологічних показників сільського господарства у країнах ОЕСР».

У звіті міститься аналіз екологічних характеристик сільського господарства  ОЕСР в цілому та у розрізі усіх країн організації за період 1990-2018 років. 

Звіт формує наочну картину еволюції окремих екологічних показників, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю в країнах ОЕСР. Він містить: 
– короткий опис ключових характеристик аграрного сектору; 
– зміна використання сільськогосподарських земель; 
– виробництво та використання сировини; 
– поживні речовини; 
– викиди парникових газів; 
– викиди аміаку; 
– біорізноманіття птахів сільськогосподарських угідь.

Аналіз отриманих даних дозволив експертам ОЕСР стверджувати, що переважна частина країн ОЕСР збільшили своє сільськогосподарське виробництво за останнє десятиліття, тоді як екологічні показники сільськогосподарського сектора показали неоднозначні результати. Є прогрес у скороченні викидів аміаку, фосфору, азоту. Разом із тим, не сформовано позитивних тенденцій щодо скорочення викидів парникових газів, не поліпшується біорізноманіття.

Детальніше: https://bit.ly/3ggXQsZ, https://doi.org/10.1787/4edcd747-en  

Фото: ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано «Звіт Генерального секретаря ОЕСР», який було представлено на засіданні Ради ОЕСР. У документі викладені основні досягнення ОЕСР у 2020 році. 

У звіті, зокрема, йдеться про зусилля Організації з надання допомоги допомогти в подоланні кризи COVID-19 та розробленні шляхів до більш сильного, всеохоплюючого, стійкого та екологічного відновлення. Описана діяльність ОЕСР з акцентом на охорону здоров’я, зайнятість, подолання нерівності, економіку, фіскальну систему, освіту та навколишнє середовище.  

ОЕСР працює над пошуком обґрунтованих рішень для низки соціальних, економічних та екологічних викликів, просуваючи «Кращу політику для кращого життя».  

ОЕСР є одним із найбільших у світі та надійніших джерел порівняльних статистичних даних та досліджень. ОЕСР – автор ініціатив глобального рівня, банк даних, експерт та партнер, який допомагає у розробці стандартів і політичних рішень, заснованих на обізнаності з фактичними даними.

Детальніше: https://bit.ly/3g2yz5E, https://doi.org/10.1787/8cd95b77-en  

Фото: ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів  «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».

У звіті аналізується довгострокові наслідки пандемії COVID-19 та пов’язані з нею відповідні урядові рішення. Зокрема, прогноз галузевих та регіональних змін у економіці до 2040 року пов’язується з цілою низкою екологічних впливів, включаючи викиди парникових газів, викиди забруднювачів атмосферного повітря, використання сировини та зміну землекористування. Зазначається, що короткотермінове зменшення навантаження на довкілля, яке відбулось під час карантину, має велике значення. Однак по мірі того, як економіка поступово відновлюється, викиди збільшуватимуться, а темпи їх зростання повернуться до базових прогнозних рівнів до COVID. 

В опублікованому огляді наведені ключові висновки:
– заходи реагування на COVID-19 мають значний коротко- та довгостроковий вплив на макроекономічну діяльність, а також на структуру економіки, яка  відіграє ключову роль у впливі на екологію;
– короткотермінове зменшення тиску на довкілля є значним: викиди, пов’язані з енергією, зменшились на 7%, екологічний тиск, пов’язаний із сільським господарством, меншим (близько 2%), скорочення використання неметалевих корисних копалин, включаючи будівельні матеріали, досягло двозначних цифр;
– довгострокові зміни у навантаженні на навколишнє середовище залежатимуть в основному від економічних факторів. Такі галузі, як виробництво та будівництво страждають більше, ніж такі, як сільське господарство. Регіональні відмінності також суттєві, що матиме довгострокові наслідки (наприклад, в Індії);
– прогнозується довгостроковий, потенційно постійний, знижувальний вплив на рівень екологічного навантаження у розмірі в 1-3%, залежно від показника капіталомісткості економічної діяльності.

Втім, вплив пандемії на секторальну економічну активність поки детально не оцінено. У багатьох країнах ще належить визначити пакети заходів щодо відновлення економіки. Кампанія з вакцинації призведе у разі успіху до меншого ризику захворюваності та тяжкості перебігу хвороби. Але швидкість, з якою життя “повертається до нормального стану”, ще належить з’ясувати. Багато країн оголосили, що їх пакети відновлення будуть “зеленими”, однак, не передбачили підтримку екологічних товарів і послуг. Потребує також окремого дослідження питання щодо того, наскільки пакети заходів по відновленню економіки і суспільного життя спрямовують урядову підтримку конкретним екологічно відповідним секторам економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3oXwufA, https://bit.ly/34jIizh, https://doi.org/10.1787/4b7a9937-en   

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд про викиди парникових газів, радіаційний та енергетичний баланс.

У документі подано інформацію про зміни клімату Землі, перепад температур, загрози екосистемам та біорізноманіттю, водним ресурсам, екстремальні погодні явища, а також показано, як це впливає на виробництво продуктів харчування, добробут людей, соціально-економічну діяльність.

Узагальнено політичні виклики, пов’язані з впливом викидів парникових газів, вирішення яких має полягати у впроваджені національних та міжнародних стратегій стабілізації концентрацій цих газів у атмосфері на рівні, який обмежує небезпечне втручання в кліматичну систему, а також управлінні ризиками, спричиненими зміною клімату.

Проаналізовані нормативні документи щодо вимірювання прогресу та продуктивності боротьби зі зміною клімату. Екологічні показники оцінюються на основі наступних документів, а також внутрішніх та міжнародних цілей і зобов’язань: Порядок денний для сталого розвитку до 2030 року (2015 р.); Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.); Кіотський протокол (1997 р.); Паризька хартія (2015 р.); Зобов’язання лідерів G20 (2009 р.).

Надається перелік показників викидів парникових газів та їх нормативні значення:
– викиди парникових газів: рівень, інтенсивність, розподіл за джерелами і секторами;
– річна зміна температури поверхні за країнами та регіонами;
– викиди CO2 від використання енергії;
– викиди на основі виробництва: рівень, інтенсивність, продуктивність, частка транспорту;
– викиди на основі попиту (викиди, що втілюються у міжнародній торгівлі та внутрішньому кінцевому попиті – вуглецевий слід): інтенсивність, продуктивність за секторами;
– споживання енергії: постачання та поєднання енергії, інтенсивність, частка відновлюваних джерел енергії тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3fEmfIw, https://unfccc.int/, https://bit.ly/2QSDvSd, https://bit.ly/3flR5qz