Указом Президента України від 13 грудня 2019 року № 903/2019 премії Президента України для молодих вчених 2019 року присуджено 40 роботам.

Ця премія присуджується за видатні досягнення у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук, які сприяють подальшому розвитку науки, суспільному прогресу, утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі.

Цього року на підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки премії присуджено 88 українським науковцям за роботи:

– математичне та комп’ютерне моделювання оптимізаційних задач розміщення тривимірних об’єктів з урахуванням технологічних обмежень;

– теоретичні засади прогнозування та попередження несанкціонованого доступу в спеціальних інформаційних мережах;

– моделі та методи структурно-функціональної самоорганізації безпроводових інфокомунікаційних мереж;

– моделювання системи соціальних комунікацій «розумного» міста»;

– концептуальні засади сталого розвитку соціально-економічних систем»;

– формування професійних компетентностей вчителя математики за допомогою хмарного сервісу СoСalc».

Детальніше: https://www.president.gov.ua/documents/9032019-31145, http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5852

Фото: прес-служба НАНУ

12 грудня 2019 року відбулось засідання Ради Північно-Східного наукового центру НАН та Міністерства освіти і науки України. Обговорювалась реформа наукової сфери та формування законодавства, яке дозволить більш ефективно працювати науковим організаціям.

У засіданні взяли участь представники НАН України, галузевих академій, ректори провідних харківських вузів, представники Академії правових наук України.

Одне з головних питань – розгляд пропозицій щодо законодавчого забезпечення можливостей створення наукових об’єднань, завдяки яким близькі за профілем наукові організації зможуть концентрувати свої ресурси. Ще одна важлива тема – удосконалення законодавства, яке забезпечує комерціалізацію інтелектуальної власності, адже діючі закони не достатньо ефективні, а без законодавчого врегулювання цієї сфери розвиток інноваційної діяльності та формування інноваційної економіки неможливі.

За результатами засідання були прийняті пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а також про   підготовку проєкту Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності інноваційних парків». Пропозиції будуть спрямовані до Президії Національної академії наук України, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, до Національної ради з питань розвитку науки.

Детальніше:  http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5846

Фото: ПСНЦ НАН і МОН України

6-7 грудня 2019 року відбувся семінар «Рамкова програма ЄС «Горизонт 2020»: можливості використання науково-дослідної інфраструктури для українських вчених та підприємців». Організаторами заходу виступили Міністерство освіти і науки України та Державна науково-технічна бібліотека. 

Участь у  семінарі  взяли науковці, інноватори, підприємці, керівники закладів вищої освіти та наукових установ, представники центральних органів виконавчої влади, що відповідають за формування політики у сфері науки.

На семінарі обговорювались:

– плани МОН щодо Концепції державної політики для розвитку дослідницьких інфраструктур, чільне місце в яких посідає створення Національної дорожньої карти дослідницьких інфраструктур та її головних елементів (Дмитро Чеберкус, Генеральний директор Директорату науки МОН);

– механізми роботи та включення проєктів до Дорожньої карти ESFRI, рекомендації щодо вдосконалення процесу інтеграції українських дослідницьких інфраструктур до європейських та можливості їх включення до Дорожньої карти ESFRI (Домінік Собчак, виконавчий секретар  ESFRI);

– правила та перспективи приєднання українських дослідницьких інфраструктур до консорціумів дослідницької інфраструктури  ERIC, а також рекомендації щодо спільного використання спеціальних інструментів для проведення спільних досліджень (директор з наукової роботи E-RIHS  Лука Пецатті  та виконавчий директор EMBRC  Ніколя Паде);

– фінансування та залучення коштів з бюджету України на підтримку консорціумів, адже отримання членства передбачає оплату відповідних внесків та фінансування з державного бюджету (Микола Дзюбинський, керівник проєкту Європейської комісії);

– сучасний стан електронної інфраструктури та відкритої науки в Україні, а саме наявні українські е-інфраструктури та їхні європейські прототипи, відкриті наукові публікації, дослідницькі інфраструктури вільного доступу, інструмент  Open Ukrainian Citation Index (Андрій Василенко, державний експерт експертної групи з питань розвитку дослідницьких інфраструктур директорату науки МОН);

– практичні аспекти використання дослідницьких інфраструктур у науково-технічній діяльності, зокрема для вироблення конкурентноспроможних проєктних пропозицій (Максим Вакуленко, завідувач відділу наукової роботи Державної науково-технічної бібліотеки України, керівник НКП «Дослідницькі інфраструктури»).

З доповідями про участь в програмі «Горизонт 2020» виступали українські дослідниці – координатор НКП «Горизонт 2020»  Тетяна Степанова, яка розповіла про довгострокову стратегію  «Blue growth», її компоненти та гранти, та національний координатор проєкту COLOSS  Марія Федоряк, яка поділилася власним досвідом участі у проєкті  COLOSS  та охарактеризувала основні напрямки роботи міжнародної некомерційної асоціації Coloss.

Презентації семінару доступні за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/15coKZjLUApqalecDxrqwqbCpIccRCp9F

Детальніше: https://bitly.su/nQKrq

Фото: МОН