За результатами пошуку знайдено:

записів - 2363

сторінок - 237

Моніторинг законодавства України у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах

Моніторинг законодавства України у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах

29 листопада 2019 року відбулось засідання робочої групи Національної академії наук України з моніторингу законодавства України у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах

29 листопада 2019 року відбулось засідання робочої групи Національної академії наук України з моніторингу законодавства України у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах

Робочу групу було створено Постановою Президії НАН України від 20 листопада 2019 року для здійснення аналізу чинного законодавства, моніторингу законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів в галузі наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та діяльності НАН України, а також підготовки пропозицій щодо внесення змін до нього. 

Оскільки прийняття законодавчих і нормативних актів, що стосуються наукової, науково-технічної та інноваційної сфер останнім часом відбувається без обговорення та погодження з Національною академією наук України, існує необхідність оперативно реагувати відповідним чином вже на етапі підготовки проектів таких документів Робоча група була створена.

За результатами засідання Робочої групи було прийнято рішення сконцентрувати свої зусилля на здійсненні фахового моніторингу змін в нормативно-правових актах, що регулюють діяльність в науковій та науково-технічній сферах. Важливим напрямом роботи було визначено підготовку пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5788

Фото: прес-служба НАНУ

2019-12-02
Поширити
Фінансування українських стартапів

Фінансування українських стартапів

Обсяг програми фінансування українських стартапів складає 440 млн грн. Він розпочав прийом заявок на фінансування українських бізнес-проектів на початкових стадіях їхнього розвитку, а саме стадіях pre-seed and seed.

Обсяг програми фінансування українських стартапів складає 440 млн грн. Він розпочав прийом заявок на фінансування українських бізнес-проектів на початкових стадіях їхнього розвитку, а саме стадіях pre-seed and seed.

Фонд надає фінансування у формі грантів, а не за рахунок участі в капіталі. Процес відбору стартапів для надання грантів відбувається на конкурсній основі: компанії оцінюються та обираються радою незалежних інвестиційних експертів.

Основні сфери фінансування включають штучний інтелект, доповнену реальність, Big Data, блокчейн, кібербезпеку, оборону, медицину та охорону здоров’я, подорожі, фінансові технології, освітні технології, робототехніку, професійні послуги, програмне забезпечення як послугу, виробництво, електронну комерцію, інтернет речей. 

Український Фонд Стартапів – це державний фонд, започаткований за ініціативою Кабінету Міністрів України. Місією фонду є підтримка інноваційних проектів та допомога найталановитішим українським підприємцям створювати успішні глобальні компанії.

Український фонд стартапів планує надати безповоротну фінансову допомогу стартапам на початкових стадіях розвитку. Проєкт на стадії pre-seed може отримати грант на суму $25 тис., на стадії seed – грант на суму $50 тис. Таким чином, один стартап може сумарно отримати до $75 тис.

Фонд стартапів фінансується за рахунок державних коштів, але уряд не втручається у його роботу, всі рішення ухвалює наглядова рада. 

Детальніше: https://bitly.su/lWtDQp, https://bitly.su/I754M, https://usf.com.ua/uk/.

2019-12-02
Поширити
Наукові установи оцінили за новими правилами

Наукові установи оцінили за новими правилами

Ефективність роботи наукових установ цього року оцінювали за новими правилами з використанням  єдиних прозорих критеріїв, з долученням незалежних експертів.  

Ефективність роботи наукових установ цього року оцінювали за новими правилами з використанням  єдиних прозорих критеріїв, з долученням незалежних експертів.  

За результатами атестації установи відносять до однієї з 4 груп:

  1. Лідери – мають високий рівень ефективності та визнані в Україні та світі. Атестуються на 5 років.
  2. Стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень. Атестуються на 3 роки.
  3. Наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу. Атестуються на 2 роки.
  4. Наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку. Такі установи протягом року мають бути реорганізовані чи ліквідовані.

Атестацію вже пройшли 176 закладів, з них найкращі результати показали 31. Перша хвиля оцінювання відбулась навесні. Тоді було атестовано 144 наукові установи. У другу, “осінню” хвилю, потрапили 32 заклади. Результати «осіннього» оцінювання затверджені 28 листопада 2019 року під час засідання відповідної експертної комісії.  

За підсумками цьогорічної атестації 176-и установ результати такі:

  • перша група – 31 установа;
  • друга група – 100 установ;
  • третя група – 44 установи;
  • четверта група – 1 установа.

“Зараз ми вперше забезпечили прозоре та незалежне оцінювання роботи наукових установ. Його нарешті проводили не Президії академій наук чи Міністерства, яким підпорядковані ці установи, а спеціальні експертні групи. В основі оцінювання – чіткі кількісні критерії, єдині для всіх: ефективність використання коштів, кадровий потенціал, дослідницька база, публікаційна активність, рівень міжнародної співпраці тощо. Водночас враховувались напрями роботи установ – медичні, військові, природничі, суспільні та інші”, – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович, який очолює комісію.

“Ми побачили, що результати незалежного оцінювання суттєво відрізняються від оцінювання самими засновниками. І це дуже важливо, адже не можуть всі “бути найкращими”. … Ми маємо підтримувати кращих, і основою для цього буде саме незалежна атестація”, – наголосив Юрій Полюхович.

Цьогоріч атестацію пройшли установи ряду Міністерств та галузевих академій. На наступний рік планується масштабна атестація установ НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/2DywlIo, https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/derzhavna-atestaciya-naukovih-ustanov 

2019-11-30 

2019-11-30
Поширити
Проєкт урядового розпорядження щодо плану заходів із реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки

Проєкт урядового розпорядження щодо плану заходів із реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки

МОН пропонує до громадського обговорення проект Розпорядження КМУ  «Про затвердження плану заходів щодо реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки».

МОН пропонує до громадського обговорення проект Розпорядження КМУ  «Про затвердження плану заходів щодо реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на 2019-2021 роки».

Документ розроблено на виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р «Про схвалення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року».

Мета – створення екосистеми, яка дозволяє інноваторам створювати та впроваджувати (комерціалізувати) власні розробки.

Проєктом передбачається здійснення заходів, спрямованих на: 

– створення сприятливого нормативно-правового поля для розвитку інновацій; 

– розвиток інноваційної інфраструктури; 

– сприяння розвитку інноваційної культури та культури підприємництва, просвітництво у сфері інноваційної діяльності та трансферу технологій; 

– забезпечення надання державної підтримки для здійснення інноваційної діяльності; 

– методичне забезпечення інноваційної діяльності та трансферу технологій; 

– сприяння регіональному інноваційному розвитку; 

– забезпечення комунікації між усіма учасниками інноваційного процесу, сприяння отриманню ними консультаційних послуг та супроводу на усіх етапах інноваційного циклу; 

– забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності; 

– стимулювання інновацій та проєктів на базі відкритих даних, цифровізація; 

– моніторинг стану інноваційної сфери та аналіз результативності реалізації заходів.

Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 13 грудня 2019 року.

Детальніше:

https://bit.ly/2Lbd0RX, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2019/11/29/2019-11-29-plan-zaxodiv1920.docx, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2019/11/29/2019-11-29-zapyska-plan.docx  

2019-11-30 

2019-11-30
Поширити
Стаття щодо академічної доброчесності у ZN, UA

Стаття щодо академічної доброчесності у ZN, UA

Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).

Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).

Пропонуємо Вашій увазі фрагменти публікації.

«… академічна доброчесність — це не лише нульова толерантність до плагіатної діяльності, це ще й боротьба за якість освітянсько-наукового процесу…

Якщо академічний плагіат тексту відносно легко виявити та обґрунтувати, то наукоподібне жонглювання поняттями, псевдонауковість, фальшування, спотворення наукової ідеї — вкрай важко. Тут потрібне усвідомлення науковцями, які готують і захищають “словоблуддя”, цінності фахової репутації та особистої відповідальності за свій підпис під експертним висновком, рецензією, відгуком. Урешті-решт, потрібно, щоб опоненти й члени спеціалізованих учених рад самі були фахівцями належного рівня…

За академічний плагіат текстів несуть особисту відповідальність і здобувач, і його науковий керівник/консультант, і експерти, й опоненти, які читали й оцінювали роботу. І за це бодай теоретично їх можна притягти до відповідальності. 

У випадку з фальшуванням, спотворенням наукових ідей, підходів, з профанацією наукового процесу все набагато складніше. Тут фахово-етичний наголос потрібно одночасно ставити і на особистісній, і на колективній науковій діяльності, і, зрештою, на колективній науковій відповідальності за остаточний результат — надруковану наукову роботу, захищену дисертацію. 

…виникає питання: а ми можемо вже зараз впроваджувати норми академічного життя, аналогічні нормам науково-освітянської спільноти європейських країн? Що ми можемо і маємо позичити з їхнього досвіду, а що нам не підходить? Чому засадничі норми та принципи їхнього життя — наприклад повага до соціально-фахової репутації викладача, науковця, острах втратити її — є важливими для країн ЄС, а в нас не працюють? 

Що і як конкретно робити, щоб репутація науковця, освітянина стала засадою його вдалого соціального життя…? Який власний досвід та якими шляхами і способами маємо формувати, щоб у нашому суспільстві запрацювали норми академічної доброчесності, авторитетами були фахівці…»

Детальніше:  https://dt.ua/SCIENCE/akademichna-mantiya-gologo-korolya-abo-pro-fabriki-disertaciynogo-slovobluddya-330583_.html

2019-11-27
Поширити
Унікальна виставка кодексів доколумбової Америки

Унікальна виставка кодексів доколумбової Америки

В Україну привезуть унікальну виставку кодексів стародавньої цивілізації майя та інших народів доколумбової Америки. Її планують розмістити у трьох закладах вищої освіти Києва, Харкова і Львова. Про це розказав перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

В Україну привезуть унікальну виставку кодексів стародавньої цивілізації майя та інших народів доколумбової Америки. Її планують розмістити у трьох закладах вищої освіти Києва, Харкова і Львова. Про це розказав перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

Спершу у Києві виставку прийматиме Київський національний університет ім. Шевченка, потім – другим містом буде Харківський національний університет (ім. Каразіна).

Харків – місто, де народився видатний дослідник цивілізації майя Юрій Кнорозов. Він вперше дешифрував писемність майя. Потім виставка переміститься до Львова.

Детальніше: https://bitly.su/sPaxQR

Фото: прес-служба ХНУ

2019-11-27
Поширити
Державні стипендії для освітян

Державні стипендії для освітян

27 листопада 2019 року Урядом були схвалені кандидатури 20 видатних діячів освіти та науки, які претендують на отримання довічних державних стипендій і ще 6 на дворічні стипендії. Претендувати на довічне отримання стипендії могли освітяни, які досягли сімдесятирічного віку. Для затвердження цих кандидатур МОН підготувало проекти Указів Президента, які дозволятимуть здійснювати такі виплати.

27 листопада 2019 року Урядом були схвалені кандидатури 20 видатних діячів освіти та науки, які претендують на отримання довічних державних стипендій і ще 6 на дворічні стипендії. Претендувати на довічне отримання стипендії могли освітяни, які досягли сімдесятирічного віку. Для затвердження цих кандидатур МОН підготувало проекти Указів Президента, які дозволятимуть здійснювати такі виплати.

Наразі розмір стипендії складає 1,5 прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність. Із 1 грудня 2019 року така сума становитиме 2457гривень.

Станом на 1 листопада 2019 довічні стипендії отримують 159 осіб, стипендії терміном на два роки – 129.

Стипендіатами можуть стати науковці, педагоги та науково-педагогічні працівники, які зробили вагомий внесок у розвиток науки та освіти, а також сумлінно виконували свої професійні обов’язки. Під час відбору кандидатів враховується їх наукові публікації, підручники, наявність державних нагород та почесних звань.

Детальніше: https://bitly.su/Po3vPR

2019-11-27
Поширити
ТОП-20 закладів вищої освіти, які отримують державне фінансування наукових досліджень

ТОП-20 закладів вищої освіти, які отримують державне фінансування наукових досліджень

Харківські ЗВО отримали найбільше державних коштів на науку за останні 3 роки. Зокрема, у ТОП-20 університетів з найбільшим бюджетом наукових проектів увійшли чотири з Харкова. Загалом за 2017-2019 роки ці університети одержали на наукові проекти майже 300 млн. грн. Це – шоста частина загального бюджету на всю Україну, який становив майже 1 млрд. 790 млн. грн.

Харківські ЗВО отримали найбільше державних коштів на науку за останні 3 роки. Зокрема, у ТОП-20 університетів з найбільшим бюджетом наукових проектів увійшли чотири з Харкова. Загалом за 2017-2019 роки ці університети одержали на наукові проекти майже 300 млн. грн. Це – шоста частина загального бюджету на всю Україну, який становив майже 1 млрд. 790 млн. грн.

Найбільше у ТОП-20 вишів з Києва – 7. Серед регіональних, окрім харківських, три з Дніпра, два – зі Львова, по одному – з Одеси, Сум, Ужгорода, Чернівців. 

«Цього року ми зробили такий собі ТОП-20 університетів, які за останні 3 роки отримали найбільше державних коштів на науку. Йдеться про ті кошти, які вони одержують від МОН за результатами конкурсу наукових проектів. Це – найвищий показник серед регіональних вишів», – повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

«Зараз ми говоримо саме про конкурсне фінансування, адже, на жаль, університетська наука в Україні досі фінансується тільки за конкурсами. З наступного року кращі наукові напрями у вишах мають отримати ще й базове фінансування. У бюджет ми для цього заклали 400 млн грн», – наголосив перший заступник Міністра.

Детальніше: https://bitly.su/vjGGOiix, https://bit.ly/34BMBo9

Фото: прес-служба ХПІ

2019-11-26
Поширити
Тестовий доступ до двох баз компанії  East View Information Services INC

Тестовий доступ до двох баз компанії East View Information Services INC

East View – міжнародна компанія, що базується в Міннеаполісі та надає доступ до україномовної та російськомовної наукової періодики.

East View – міжнародна компанія, що базується в Міннеаполісі та надає доступ до україномовної та російськомовної наукової періодики.

У межах тестового доступу користувачі Державної науково-технічної бібліотеки України можуть у тестовому режимі працювати з такими базами даних:

– Видання України – база періодики України, у якій представленні україномовні, російськомовні та англомовні видання, що охоплюють політичне, економічне і культурне життя України, проблеми міжнаціональних відносин тощо. Унікальну частину бази складають видання Книжкової палати України;

– Видання країн Балтії, Білорусі, Молдови та України – база періодики з шести пострадянських країн, архів якої існує із 1997 р. і по нинішній час.

Доступ забезпечується у локальній мережі ДНТБ України, без логіну і паролю до 31 грудня 2019 р. 

Детальніше: https://bitly.su/Snws9hD

2019-11-25
Поширити
Співпраця України та Ізраїлю

Співпраця України та Ізраїлю

Після 20-річної перерви українські та ізраїльські вчені знову починають спільні дослідження у двосторонніх наукових проєктах. З 2020 року стартує 4 таких проєкти. Їх перелік затверджений 25 листопада 2019 року, під час першого засідання Спільного українсько-ізраїльського Комітету з питань науково-технологічного співробітництва.

Після 20-річної перерви українські та ізраїльські вчені знову починають спільні дослідження у двосторонніх наукових проєктах. З 2020 року стартує 4 таких проєкти. Їх перелік затверджений 25 листопада 2019 року, під час першого засідання Спільного українсько-ізраїльського Комітету з питань науково-технологічного співробітництва.

Спільні проєкти розраховані на 2 роки. Вчені робитимуть дослідження у сфері теоретичної фізики і проблем спільної культурної та історичної спадщини. З української сторони у них братимуть участь науковці з трьох закладів вищої освіти із Харкова, Львова та Дніпра, а також Інститут теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова, НАНу (м. Київ).

Конкурс цих проєктів був оголошений МОН України та Міністерством науки і технологій Держави Ізраїль 1 листопада 2018 року. Заявки приймались до 31 січня 2019-го. В якості пріоритетів були визначені прикладна математика та теоретична фізика і єврейська спадщина. Загалом на конкурс подано 15 проєктів.

Під час засідання сторони домовилися про проведення наступного Спільного комітету в Єрусалимі у другій половині 2021 року. На зустрічі планується визначити переможців наступного конкурсу, який мають оголосити на початку 2021 року.

Детальніше: https://bitly.su/mL0W8Gv, https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2019/11/25/na-sayt.pdf 

Фото – прес-служба МОН

2019-11-25
Поширити