Проект Google for Education у співпраці з консалтинговою компанією Canvas8 презентували глобальний звіт про майбутнє освіти.

Дослідження підготовлене на даних широкого опитування експертів та дослідників у галузі освіти, представників профільних органів влади, директорів шкіл, педагогів, представників EdTech-компаній з 24 країн. Звіт складається із трьох частин, які охоплюють наступні питання: підготовка до нового майбутнього; розвиток процесу навчання; переосмислення освітніх екосистем. Викладачі працюють над тим, щоб озброїти своїх учнів навичками та сформувати спосіб мислення, необхідний для майбутніх змін. Опитані експерти щодо переосмислення ролі освіти зосередились на зростанні попиту на вирішення глобальних проблем, змінах у наборі навичок, а також переході до навчання упродовж життя. В контексті технологічних досягнень модель «один до багатьох» трансформується в бік індивідуального підходу. Тут важливі персоналізація навчання, переосмислення дизайну та підвищення кваліфікації вчителя. Щодо перетворень освітньої екосистеми, то основними напрямками будуть: модернізація середовища навчання, розширення можливостей викладачів завдяки використанню великих даних, нове бачення системи оцінювання успішності навчання.

Детальніше: https://bit.ly/3IxLAEa, https://bit.ly/3VYPola, https://bit.ly/3WSqwfV, https://bit.ly/3ihNk9Q

Державна наукова установа “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації” разом із Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерств освіти України та Латвії упродовж 2021-2022 рр.

виконували проєкт «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської Національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України». Його мета – упровадження нових сервісів текстового аналізу в практику наукових бібліотек та репозитаріїв. Українською командою проєкту отримані наступні результати: розроблений та описаний прототип інструменту цифрового аналізу; проведене його тестування; організовані консультації з профільними фахівцями і латвійськими партнерами з обговорення побудованого інструменту; визначені перспективи сервісів цифрового аналізу у крупних текстових архівах. Про ці результати наукова спільнота була своєчасно поінформована завдяки проведенню серії відкритих вебінарів, оприлюдненню напрацьованих матеріалів у вигляді наукових статей, тез доповідей, презнетацій, стендових доповідей, а також розміщенню відповідних повідомлень на вебсайті ДНУ УкрІНТЕІ й сторінках НРАТ у соціальних мережах. Більш детальна інформація щодо змісту дослідження представлена на вебсайті проєкту.

Детальніше: https://sites.google.com/view/text-analysis-ua-lv

Міністерством освіти і науки України 4 січня 2023 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza, https://bit.ly/3Z7sFpA

Національний науковий фонд США (National Science Foundation / NSF) пропонує українським дослідникам власний механізмів фінансування для сприяння міжнародній науковій співпраці.

Науковці з України можуть підготувати та подати на розгляд NSF пропозицію щодо інтеграції до дослідницьких проєктів у рамках програм OISE: IRES (Міжнародний дослідницький досвід для студентів), AccelNet (Прискорення досліджень через міжнародну співпрацю між мережами), PIRE (Партнерство для міжнародних досліджень та освіти). Також приймаються запити на доплату за встановлення нової міжнародної співпраці в рамках спеціальних пропозицій: RAPID (Дослідження швидкого реагування); EAGER (Гранти ранніх концепцій на пошукові дослідження); RAISE (Передові міждисциплінарні дослідження у сфері науки і техніки).

Детальніше: https://beta.nsf.gov/, https://bit.ly/3Zh1Qj2, https://bit.ly/3WOfWXf, https://bit.ly/3GdNZ40

6 січня 2023 року відбудеться відкрите заняття на тему «Академічна доброчесність».

Захід проводиться в рамках гуртка «Інноваційні ливарні процеси та технології». Планується обговорити ключові аспекти академічної доброчесності як сукупності етичних принципів та визначених законом правил, встановлених для учасників освітнього процесу, а також політику академічної доброчесності КПІ, основоположні документи університету, кращі практики. Організатор – наукова бібліотека Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Детальніше: https://us04web.zoom.us/j/7867779222, https://t.me/kpi_library/2647, https://t.me/dnvr_31/2824

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Матвія Рейса «Як написати успішну книгу, яка гарно продаватиметься».

У ній автор наголошує, що науковцям, які працюють у вузькій галузі знань та звикли писати академічні тексти з великою кількістю посилань, засиллям спеціальної термінології, детальними поясненнями та обґрунтуванням ідей, зазвичай дуже складно писати тексти для широкої аудиторії. Разом із тим, винагорода для авторів, які навчаться це робити, може бути значною (особисте визнання, фінансова вигода). Написані зрозумілою мовою, у привабливому стилі, енергійно розрекламовані книги, які знаходять шлях до широкої читацької аудиторії, – знахідка для видавців. Вони відкривають науковцям шлях до літературних фестивалів, газет і телебачення, формують нову площадку для інформування громадськості. Ще одна перевага – значна надбавка до університетських зарплат у вигляді гонорарів. Але авторів, здатних їх написати, дуже мало, оскільки книги, що продаються, є повною протилежністю академічних публікацій. Звичайно, не всі науковці мають відповідний характер, темперамент та працюють у сфері знань, які підходять для написання книг для широкої аудиторії. Доволі складно написати щось, що будуть прагнути прочитати тисячі людей. Простіше йти звичним курсом і писати академічні статті. У публікації наводяться поради відомих вчених, видавців та журналістів щодо того, як авторам академічних книг стати авторами бестселерів.

Детальніше: https://bit.ly/3GgiiY7, https://bit.ly/3GeN1EY

Програма Erasmus+ Jean Monnet оголосила конкурс на участь в академічній онлайн-програмі #Academy4UA.

Він покликаний залучити і підтримати українських дослідників, які прагнуть розширити свої знання у галузі права та політики ЄС та удосконалити профільні викладання й дослідження в українських університетах. Модуль «Онлайн-академія UGent із права та політики ЄС для українських викладачів» (Academy4UA) спеціально розроблений для українських професіоналів, діяльність яких зосереджена на праві та політиці ЄС. Щороку із числа зацікавлених викладачів та дослідників на конкурсних умовах формується група із 25 українців, які подали найкращі резюме та мотиваційні листи. Переможці матимуть можливість взяти участь у 3-місячній інтенсивній онлайновій програмі (квітень-червень), що охоплює різні аспекти права та політики ЄС (історія та розвиток європейської інтеграції, політика безпеки та оборони ЄС, політика сусідства тощо). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 лютого 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3WMJMve, https://bit.ly/3GhmoPs, https://bit.ly/3IFDg5B

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пейса «Нам потрібна законодавча кваліфікація для практиків вищої освіти».

У ній автор висловлює думку про те, що не завжди необхідно, щоб дослідники мали докторський ступінь. Адже все більше практиків у Великій Британії наймається за контрактами для здійснення освітньої діяльності та проведення досліджень. У цьому новому тренді немає нічого поганого. Наприклад, у галузі музики після 1992 року частка практиків переважає частку академічних дослідників зі ступенями. Разом із тим, треба особливо уважно відноситись до «університетських» повноважень залучених практиків, приділяти багато уваги їхньому ознайомленню з академічною культурою та цінностями, з акцентом на критичне мислення, знеособлений аналіз процесів та явищ, академічну свободу, цінності університету. Це дасть новий поштовх науковому та освітньому життю університетів, пожвавить і підвищить якість досліджень. Разом із тим, потрібно визначити законодавчо процедуру кваліфікації для тих, хто не має наукового ступеня або еквівалентної академічної майстерності, але бажає працювати в академічному середовищі.

Детальніше: https://bit.ly/3QeIt5N, https://bit.ly/3QeRwnt