Національний репозитарій академічних текстів

Економічний огляд ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила попередню версію дослідження «Економічні перспективи ОЕСР».

ОЕСР двічі на рік проводить аналіз основних світових тенденцій і перспектив з метою економічного прогнозу на наступні два роки. Підготовлений Департаментом економіки ОЕСР документ являє собою послідовний набір прогнозів відносно обсягу виробництва, занятості, державних витрат, цін і поточних балансів на основі огляду кожної країни-члена та індукованого впливу кожної з них на міжнародний розвиток.

Дослідження охоплює всі країни-члени ОЕСР, а також окремі країни-партнери, що не є членами організації. Воно містить загальну оцінку макроекономічної ситуації, резюме основних подій та прогнози для кожної країни.

Об’ємний статистичний додаток з широким спектром даних доступний у онлайн-режимі.

Глобальне відновлення після пандемії COVID-19 відбувається нерівномірно й стає незбалансованим. У документі підкреслюються безперечні переваги вакцинації та потужна політична підтримка світової економіки, але також вказуються ризики та політичні виклики, котрі виникають з-за обмежень пропозицій і зростаючого інфляційного тиску.

Детальніше: https://bit.ly/3EOXfd5, https://doi.org/10.1787/66c5ac2c-en

Фото: скріншот

2021-12-10

Оприлюднено річні технічні звіти з інформаційної діяльності відомств промислової власності за 2020 рік

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила річні технічні звіти з інформаційної діяльності відомств промислової власності за 2020 рік.

Звіти надійшли від 19 країн, включаючи Україну, яка в особі ДП «Український інститут інтелектуальної власності» надала річні технічні звіти (РТЗ) з патентно-інформаційної діяльності, інформаційної діяльності у сфері промислових зразків і торговельних марок.

РТЗ є джерелом інформації про наявні послуги та інформаційні ресурси відомств і містять відомості за наступними напрямами:
– загальний огляд останніх досягнень в інформаційній діяльності, що здійснюється відомствами;
– послуги та діяльність відомств, пов’язані з інформацією про об’єкти промислової власності;
– джерела інформації про об’єкти промислової власності, які забезпечують відомствами;
– ІКТ-підтримка послуг і діяльності відомств;
– діяльність, спрямована на сприяння доступу користувачів до інформації та її ефективне використання;
– міжнародне співробітництво у сфері інформаційної діяльності.

Архів текстів РТЗ, представлений на вебресурсі Всесвітньої організації інтелектуальної власності, доступний для пошуку за роками, країнами та об’єктами промислової власності.

Детальніше: https://bit.ly/3rPQ4xI, https://bit.ly/3yfMRsq, https://bit.ly/3EKL8hj

Фото: Укрпатент

2021-12-10

Глобальний саміт Партнерства «Відкритий Уряд»

З 15 по 17 грудня 2021 року в Сеулі (Республіка Корея) відбудеться Глобальний саміт Партнерства «Відкритий Уряд». На заході планується обговорити досягнуті успіхи «Партнерства» за 10 років його діяльності та визначити пріоритетні напрями на перспективу.

Ключові теми – участь громадськості, боротьба з корупцією, інклюзивні цифрові інновації, зміцнення громадянського суспільства. Зокрема, відбудеться:
– діалог про громадські інновації для відкритого врядування в країнах Східного партнерства, у тому числі в Україні (14 грудня 2021 р.);
– регіональна сесія «Східне партнерство – Західні Балкани» (14 грудня 2021 р.);
– круглий стіл з питань доброчесності та інновацій (14 грудня 2021 р.);
– презентація досягнень України (15 грудня 2021 р.).

Діалог стосуватиметься ідей посилення процесів партнерства в регіоні Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Республіка Молдова та Україна) через громадські дії, мобілізацію нових груп стейкхолдерів на національному та місцевому рівнях, а також майбутніх міні-грантів програми Східного партнерства OGP.

На регіональній сесії 14 грудня 2021 року зберуться разом особи, уповноважені приймати управлінські рішення, а також спільнота відкритого урядування країн Східного партнерства та Західних Балкан. Вони обговорюватимуть виклики COVID-19 і складатимуть дорожню карту для плану регіональних реформ.

15 грудня 2021 року в Україні в межах Саміту також буде організований онлайн-захід «10 років OGP: український прорив», який пройде з використанням цифрової методики CivicLab. Вона розроблена в рамках проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі в демократичному процесі прийняття рішень в Україні». На ньому планується презентувати та обговорити основні досягнення України на національному та місцевому рівнях, які втілено завдяки стандартам ініціативи Партнерство «Відкритий Уряд», а також відповісти на наступні питання: які виклики на порядку денному; як ми реагуємо на виклики.

Після презентації успішних практик відбудеться нагородження переможців номінацій, ініційованих представниками громадського сектору з нагоди 10-річчя ініціативи Партнерство «Відкритий Уряд» в Україні (система Прозорро.Продаж в категорії Impact Award, міста Вінниця та Хмельницький).

Детальніше: https://bit.ly/3Gv754i, https://bit.ly/3rRfvPh, https://bit.ly/3ELQaKf

Фото: скріншот

2021-12-10

Аналітика стану українського бізнесу на порталі «Дія.Бізнес»

На порталі «Дія.Бізнес» з’явиться новий розділ «Аналітика стану українського бізнесу».

Даний сервіс являє собою інструмент аналізу стану українського бізнесу на основі відкритих даних, який покликаний забезпечити ухвалення ефективних рішень у секторі підприємництва.

Цей інструмент буде корисним для діючих і майбутніх підприємців, аналітичних центрів, проєктів міжнародної технічної допомоги, національних і міжнародних інвесторів, співробітників центральних і місцевих органів виконавчої влади, що формують політику в сфері розвитку малого та середнього підприємництва. Він передбачає збір відкритих даних стану українського бізнесу та представлення їх у зручному вигляді.

Сервіс доцільно використовувати при створенні програм підтримки підприємців Урядом і міжнародними донорами, аналізі стану розвитку підприємництва в реальному часі та в різних територіальних розрізах. Перевагами даного сервісу є наступні:
– зручність у користуванні;
– актуальність даних;
– безкоштовний доступ.

Крім цього, сервіс слугуватиме аналітичною системою для комплаєнсу, аналізу ринків, ділової розвідки та розслідувань і забезпечить доступ до державних даних для громадян і бізнесу за наступними категоріями: юридичні особи та ФОП, податки, ліцензії, державні перевірки бізнесу, публічні закупівлі, торгівля та експорт, фінансова звітність, фінанси.

Детальніше: https://bit.ly/3lSjoQe, https://bit.ly/3DKCRsm

Фото: Мінцифра

2021-12-10

Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики

Європейська асоціація університетів оприлюднила матеріал «Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики. Сплетіння типології та акредитації міжнародних освітніх програм у Чеській Республіці».

Аналітична частина публікації присвячена огляду міжнародного середовища розроблення політики спільних програм. Основна увага зосереджена на подвійній термінології, що використовується для опису цих програм, а також на порівнянні відповідних практик.

Автори описують нещодавню ініціативу фінансованого урядом проєкту обговорення спільнотою державних вишів Чеської Республіки актуальних питань забезпечення якості таких програм.

Також на основі дослідження сфери розроблення політики та досвіду, отриманого в рамках загальнодержавного проєкту, розглядаються питання формування політики на засадах інноваційного підходу до акредитації в рамках міжнародного співробітництва, яка має як критиків, так і прихильників та широко розповсюдилась у Європі.

Детальніше: https://bit.ly/3DJiFqG, https://bit.ly/3lMCDuI, https://bit.ly/3oD1yT4

Фото: ЄАУ

2021-12-09

Аналітичний звіт щодо підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти

Міністерство освіти і науки України оприлюднило аналітичний звіт, підготовлений за результатами другого року пілотного проєкту, що реалізується в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.

Експеримент був розпочатий у жовтні 2019 року відповідно до наказу МОН України для відпрацювання моделей дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО) і розбудови системи, яка буде корисною для освіти, бізнесу та здобувачів освіти.

Закладам освіти така форма організації здобуття освіти допоможе привернути увагу певної категорії вступників та утримати певну частину здобувачів на старших курсах, а також фактично оновити зміст освітніх програм, одержати доступ до матеріально-технічної бази роботодавців не лише для підготовки здобувачів, а й підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Крім того, це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності випускників, які виходять на ринок праці, їх фінансовій незалежності та набуттю досвіду роботи ще під час навчання, створенню сприятливих умов для отримання першого робочого місця.

Наразі закінчується другий рік експерименту. На його результати вплинули карантинні обмеження, запроваджені через пандемію COVID-19. Це призвело до відчутних змін у звичному режимі освітнього процесу та роботи підприємств. Однак ДФЗО не втратила своєї актуальності, а роботодавці намагаються відновити співпрацю із закладами освіти та здобувачами освіти за першої нагоди.

Наразі заклади освіти у партнерстві з роботодавцями подали запити до МОН України щодо розширення переліку учасників проєкту з 44 до 79 закладів освіти та збільшити кількість роботодавців-партнерів до 300.

Аналітики вважають, що потрібне посилення інформаційної роботи стосовно підготовки фахівців за дуальною формою, яка позитивно себе зарекомендувала в країнах Європи.

Негативне ставлення до такої форми навчання є наслідком порушення основних принципів дуальної освіти, зокрема – в частині забезпечення балансу між теоретичною та практичною складовими підготовки здобувачів, між інтересами закладу освіти й роботодавця. В окремих випадках, допускаючи порушення законодавства, заклади освіти погоджуються на відвідування здобувачами освіти занять у вільний від повноцінної роботи час або ж затверджують графіки, через які навантаження на здобувачів стає надмірним. Це лише деякі з проблем, що потребують нагального вирішення. Хоча такі випадки не є повсюдним явищем, проте їх не можна ігнорувати, адже після закінчення двох років національного експерименту вони вплинуть на формування «іміджу» ДФЗО та ставлення до такої форми ключових стейкхолдерів.

Детальніше: https://bit.ly/3pKHbTd, https://bit.ly/3GAl8FX

Фото: скріншот

2021-12-09

Цифровізація малого та середнього бізнесу

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Цифровізація малого та середнього бізнесу для кращого відновлення».

Документ надає уявлення про те, як малі та середні підприємства відреагували на кризу COVID-19 й адаптувались до нового середовища, а також як різні гравці у своїх екосистемах сприяють переходу на цифрові технології.

У ньому розглядається цифрова трансформація МСП і наводиться огляд ключових тенденцій в освоєнні МСП цифрових технологій у країнах ОЕСР.

Висвітлюються основні тенденції, які сформувались останнім часом унаслідок кризи COVID-19 або були значно нею прискорені, у тому числі доступ до цифрової інфраструктури, електронній комерції та віддаленої роботи.

Обговорюється міжнародний досвід політики цифровізації МСП. Представлені оригінальні свідоцтва програми «спасіння» та «відновлення», запущені урядами ОЕСР для подолання кризи.

Документ належить до серії матеріалів «Документи ОЕСР з МСП та підприємництва», в якій представлені порівняльні дані та аналіз показників і тенденцій МСП і підприємництва, а також широкого спектру сфер політики, в тому числі фінансування МСП, інновації, продуктивність, навички, інтернаціоналізацію та інше.

Детальніше: https://bit.ly/3dB3DbR, https://doi.org/10.1787/50193089-en

Фото: скріншот

2021-12-09

Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Організатором конкурсу є Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України.

Конкурс націлений на підтримку розробок нових інтелектуальних біосенсорів для аналітичної біонанотехнології.

Тематична спрямованість проєктів, які можуть бути подані на конкурс:
– медична діагностика;
– екологічний моніторинг;
– харчова промисловість.

Конкурс відбуватиметься у два етапи: на першому (заочному) етапі будуть оцінюватися заявки, автори найкращих з яких будуть запрошені на тренінг із підготовки пітч-презентації проєктів; на другому експертами з України та ЄС будуть обрані фіналісти, які візьмуть участь в очному фіналі наприкінці лютого 2022 року.

Переможці конкурсу отримають можливість прийняти участь у Літній школі з розробки та впровадження смарт-пристроїв та їхніх додатків, яка відбудеться у червні 2022 року у Дрездені, Німеччина.

Конкурс проводиться в рамках проєкту BIONANOSENS, який фінансується Європейським Союзом, твіннінг-проєкту IMBG з партнерами із ЄС.

Документи на конкурс можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3GsO9mS, https://www.bionanosens.eu/, https://bit.ly/3lN6mU0, https://bit.ly/3Ispf8y, https://bit.ly/3dxYRvM

Фото: МОН

2021-12-09

Освітянам, підприємцям, держслужбовцям: нові рамки цифрових компетентностей

На порталі «Дія.Цифрова освіта» започатковано три нові «Рамки цифрових компетентностей» – для підприємців, держслужбовців та освітян.

«Рамка цифрових компетентностей» являє собою інструмент оцінювання рівня цифрових знань та навичок. Вона покликана допомогти в створенні державної політики та плануванні освітніх ініціатив, спрямованих на підвищення рівня цифрової грамотності та практичного використання засобів і сервісів ІТ-технологій конкретними цільовими групами населення.

Прискорення економічного зростання та залучення інвестицій у бізнес, модернізація промисловості та впровадження інновацій неможливе без цифрової трансформації. «Рамка цифрових компетентностей» для підприємців охоплює 4 сфери цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 3 рівні володіння.

Діджиталізація державних процесів робить звичні функції зручними та прозорими. Спеціально для держслужбовців створена «Рамка цифрових компетентностей», щоб надати загальне уявлення щодо знань, навичок і компетентностей, пов’язаних із використанням наступних цифрових технологій у процесі державного управління:
– пошуку та роботи з інформацією, пов’язаною з виконанням професійних обов’язків;
– безпечного використання електронних послуг в інтернеті;
– правильне розуміння таких понять, як загальнодоступна інформація, принципи класифікації інформації за рівнем доступу, правила авторизації, зберігання та захисту особистих даних, електронний підпис, е-урядування, правила застосування е-послуг тощо.

Рамка для держслужбовців обіймає 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 6 рівнів володіння.

Освітній процес є основою сталого розвитку суспільства та підвищення рівня життя громадян. «Рамка цифрових компетентностей» для педагогічних і науково-педагогічних працівників є основою формування нових освітніх стандартів, розробки освітніх програм провайдерами освітніх послуг, і тих, хто здійснює підготовку майбутніх вчителів, і тих, хто підвищує кваліфікацію вчителів, які працюють, а також для їх самоосвіти. Вона охоплює 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 22 компетентності та 5 рівнів володіння.

Детальніше: https://bit.ly/334R0no, https://bit.ly/3EA495T, https://bit.ly/3IAb2GB, https://bit.ly/31NcQuV, https://bit.ly/3y8bNlH

Фото: Мінцифра

2021-12-09

Природно-ресурсний потенціал України

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Його автори наголошують, що Україна має всі необхідні передумови для забезпечення національного добробуту, насамперед – потужний природно-ресурсний потенціал, котрий має використовуватися в інтересах народу. Проте, існує низка наступних загроз і викликів глобального та локального характеру. Фахівці вважають за необхідне:
– закріплення в нормативних актах задекларованого права конституційної власності народу України на природні ресурси держави;
– капіталізація природних ресурсів як дієвих активів національного господарства, яку складно здійснити без масштабних інституціональних перетворень у природокористуванні;
– подолання бідності в країні;
– забезпечення екологічної безпеки населення як чинника національного добробуту.

Автори приділили особливу увагу створенню фінансових механізмів суверенного добробуту, якими передбачається сформувати фінансові фонди для забезпечення виплат громадянських дивідендів на особисті рахунки громадян України, а також наповнити стабілізаційний суверенний фонд для майбутніх поколінь українців надходженнями від природної ренти.

У монографії наголошується на необхідності створення полісуб’єктної партисипативної системи управління природними активами, яка відповідатиме вимогам цифровізації та децентралізованим умовам управління національним господарством. Висвітлено механізми модернізації природокористування й алгоритми організації фінансового забезпечення в розрізі водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних і інших видів природних ресурсів.

Забезпечити сталість господарювання в Україні, на думку авторів, можна шляхом вдосконалення використання екосистемних послуг і інноваційних механізмів поводження з відходами.

Детальніше: https://bit.ly/30mqWmW, https://bit.ly/3yiCcgI

Фото: НАНУ

2021-12-09