National Repository of Academic Texts

Допомога українським науковцям від Австрійської академії наук

Австрійська академія наук надає допомогу українським науковцям через програми академічної мобільності, гранти та стипендії.

Так, у рамках програми академічної мобільності «Спільні досягнення в галузі науки та гуманітарних наук» (JESH) здійснюється запрошення до співпраці українських дослідників безпосередньо в австрійських дослідницьких установах. Приймаючими установами в рамках JESH-Україна можуть бути австрійські інститути, кафедри, університети, установи академії наук.

Витрати на проживання українських дослідників при тимчасовому перебуванні з науковими цілями на термін до 4-х місяців складають 2,7 тис. євро на кожного стипендіата на місяць. Приймаюча сторона має право покривати інші пов’язані з проєктом витрати, якщо вони перевищують розмір стипендії.

Заявки на участь у програмі підтримки можуть подавати громадяни України, які закінчили навчання в докторантурі, а також є науковцями в університетській чи дослідницькій установі України. Розгляд заявок проводитиме відбіркова комісія австрійської академії наук, за рекомендаціями якої прийматиметься рішення про присудження стипендії JESH-Україна.

Детальніше: https://bit.ly/3L39Dcp, https://bit.ly/3xFMHw3, https://bit.ly/3xNuJrB

Фото: НФДУ

2022-04-21

Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів

Міністерством освіти і науки України спільно з Міністерством фінансів України та Міжнародним банком реконструкції та розвитку завершено реструктуризацію інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів».

Проєкт покликаний підвищити ефективність системи вищої освіти України, забезпечити умови для якісного та прозорого функціонування українських університетів, навчання студентів та роботи викладачів. Для реалізації цих завдань проєкту у 2021 році було залучено 200 млн дол. США.

Угоду про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку було укладено 13 вересня 2021 року. Зміни до неї підписані 15 березня 2022 року. Наразі завершені всі необхідні процедури щодо зняття Україною коштів позики на суму 88,6 млн дол., які будуть використані для виплат зарплат, пенсій, стипендій тощо.

Загальна сума соціальних виплат, які буде здійснено завдяки спільному з МБРР проєкту, складе 100 млн дол. США. У травні 2022 року очікується наступний транш коштів. Міністерство фінансів України буде формувати і забезпечувати конкретні напрями використання коштів та механізми їх виплат. Ще 11,4 млн дол.США у межах позики інвестиційного проекту буде вибрано в травні 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3L2BxFt

Фото: МОН

2022-04-20

Глобальні геопарки ЮНЕСКО

Виконавчий комітет Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) затвердив 8 нових глобальних геопарків ЮНЕСКО.

Наразі кількість об’єктів, які беруть участь у Глобальній мережі геопарків становить 177 в 46 країнах. Вперше нові геопарки зареєстровано в Люксембургу та Швеції.

Знак ЮНЕСКО «Глобальний геопарк» визнає геологічну спадщину міжнародного значення. Держави-члени одноголосно ратифікували її створення у 2015 році. Ділянки цієї мережі відрізняються незвичайним геологічним різноманіттям, яке лежить в основі біологічного та культурного різноманіття різних регіонів. Геопарки слугують місцевим співтовариствам, поєднуючи збереження їх унікальної геологічної спадщини з громадською роботою та сталим розвитком.

Після приєднання до мережі 8 нових геопарків, загальна її площа становить понад 370 тис. квадратних кілометрів.

Новими глобальними геопарками ЮНЕСКО визнано наступні:
– геопарк Seridó в напівзасушливій північно-східній частині Бразилії площею 2,8 тис. кв. км;
– геопарк Caminhos dos Cânions do Sul на півдні Бразилії площею 2,83 тис. кв. км, де мешкає понад 74 тис. жителів;
– геопарк Salpausselkä де проживає біля 177 тис. мешканців, розташований на півдні Фінляндії в найпівденнішій частині фінського Озерного краю на площі 4,5 тис. кв. км;
– геопарк Ries знаходиться в землях Баварія та Баден-Віртемберг і містить кратер Ріс, розташований між Швабськими та Франконськими Альпами на півдні Німеччини.

Займає площу 1,75 тис. квадратних кілометрів з населенням біля 162,5 тис. осіб;
– геопарк Kefalonia – Ithaca в західній Греції являє собою острівний комплекс, який займає площу 773 квадратних кілометри, де проживають 35,8 тис. жителів;
– сільський геопарк Mëllerdall у східній частині Люксембургу займає площу 256 квадратних кілометри з населенням біля 25,5 тис. жителів;
– у районі закруту Карпат у Румунії горбиста та гориста територія геопарку «Buzău Land» займає площу 1,04 тис. квадратних кілометрів з населенням біля 45 тис. жителів;
– Platåbergens геопарк в західній Швеції займає площу 3,69 тис. квадратних кілометри і населення біля 290 тис. чоловік.

Два з нових глобальних геопарків ЮНЕСКО розташовані у Латинській Америці і шість – у Європі. Обмеження причинені COVID-19 не дозволили розглянути нові заявки з Азії, Африки та Близького Сходу, але декілька проєктів зі створення нових геопарків у цих частинах світу знаходяться на стадії реалізації.

Детальніше: https://bit.ly/3xKxhGW

2022-04-20

Річний звіт EUA 2021

Європейська асоціація університетів оприлюднила свій річний звіт за 2021 рік «Голос європейських університетів».

У документі відображені зусилля Асоціації, яких вона докладала впродовж року для формування майбутнього європейських університетів, зокрема використовуючи європейську політику та ініціативи у сфері вищої освіти і наукових досліджень.

Минулий рік також як і попередній пройшов на фоні пандемії COVID-19 і загальної нестабільності, яким протистоять цифрові трансформації та зелений перехід. Це впливало на життя і діяльність суспільства, але й створило можливість для осмислення отриманих уроків та визначення шляхів сталого розвитку.

У 2021 році ЄАУ опублікувала велику кількість звітів та матеріалів для обговорення, у тому числі «Університети без стін – бачення на 2030 рік». Члени ЄАУ брали участь у різноманітних проєктах, програмах і інших заходах із взаємного обміну досвідом та знаннями у питаннях, які є системоутворюючими для сфери вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3Osi1Ve, https://bit.ly/3OALrAC

Фото: скріншот

2022-04-20

Інформаційний бюлетень «Академічна доброчесність». Квітень 2022

Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив квітневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як відновити викладання? Університет в умовах війни».

У черговому випуску наведені рекомендації для викладачів, студентів, адміністрацій університетів щодо відновлення освітнього процесу. Автор пропонує структурувати діяльність учасників освітнього процесу в університетах за наступними правилами:
– ми діємо в хаосі, тому доводиться діяти без гарантій, що одразу все вдасться, і бути готовим до власних помилок;
– не можна ігнорувати «слона в кімнаті», тобто робити вигляд, що нічого не сталося й діяти, як і раніше;
– треба зосередитись на тому, що наразі найкорисніше для студентів, у першу чергу на тих компетентностях, які потрібні зараз.

Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.

Детальніше: https://bit.ly/3K0rE9X, https://bit.ly/3xDL2XN

Фото: «ОсвітАналітика»

2022-04-19

WIPR 2022: інтелектуальна власність у глобальному вимірі

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила звіт World Intellectual Property Report 2022 (WIPR) про стан галузі інтелектуальної власності в глобальному вимірі.

Документ містить актуальну інформацію про вплив інновацій на розвиток економіки та вироблення політик на основі фактичних даних.

Ключові висновки дослідження наступні:
– аналіз патентної активності за останні сто років виявив декілька періодів бурхливого зростання інноваційної діяльності та 25-кратне збільшення загальних темпів такого зростання. При цьому рушійною силою зростання стала розробка низки нових технологій у транспортному секторі, медицині, комп’ютерній техніці та суміжних галузях;
– цифровізація викликала нову революцію у сфері інновацій, щорічні темпи зростання патентної активності у цьому секторі складали 13%;
– нові технології сприяють потужному зростанню темпів економічного розвитку: Японія, Республіка Корея та Китай використали свій науковий потенціал, технологічні можливості та висококваліфіковану робочу силу, щоб повністю інтегруватися у світову економіку як повноцінні та активні учасники глобальних ланцюжків створення доданої вартості;
– загальносвітовий обсяг інновацій у сфері розробки технологій, пов’язаних зі зниженням обсягу вуглецевих викидів, після різкого зростання цін на нафту в 1973 році, щороку зростав до 2012 року, але після цього за «зелених» напрямом зростання припинилось.

Детальніше: https://bit.ly/37ve3uj

Фото: ВОІВ

2022-04-19

Сайт ScienceInEхile для українських науковців закордоном

Міжнародна ініціатива «Наука у вигнанні» створила сайт, який можуть використовувати українські науковці, що вимушено опинилися закордоном, для пошуку необхідної інформації.

Ініціатива об’єднує вчених з груп ризику, переміщених осіб і біженців, а також урядові установи, донорів, міжнародні агентства, неурядові організації для обміну ідеями, передовим досвідом і можливостями. Вона працює для досягнення цієї мети, використовуючи адвокатську підтримку, створення мереж, підтримку досліджень тощо.

Ініціатива покликана зробити свій внесок у підтримку наукових співтовариств, які бажають пом’якшити труднощі, з якими стикаються українськи вчені та забезпечити їм можливість продовжувати свої дослідження та навчання.

Конкретними завданнями ініціативи є наступні:
– збір, розробка та обмін інформацією;
– підвищення глобальної поінформованості і вдосконалення заходів щодо захисту та підтримки переміщених вчених;
– зміцнення потенціалу та механізмів координації зацікавлених сторін для розробки більш якісних програм і цілісного реагування;
– розробка механізмів зі збереження наукових знань, систем і культури.

Детальніше: https://scienceinexile.org, https://bit.ly/3Onl40Q

Фото: скріншот

2022-04-19

План ЮНЕСКО з підвищення стійкості рифів

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) оголосила про надзвичайний план для підвищення стійкості рифів, внесених у список всесвітньої спадщини.

Ці рифи можуть зникнути до кінця нині століття. Надзвичайний план за підтримки Глобального фонду коралових рифів надасть їм найкращі шанси на виживання.

Коралові рифи, внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, покривають понад 0,5 млн квадратних кілометрів по всьому світу, демонструючи виключне біорізноманіття. Вони відіграють вирішальну роль у поглинанні викидів вуглецю і захищають берегові лінії від штормів та ерозії. Засоби до існування понад сотні корінних общин безпосередньо залежать від них. Крім того, вони слугують відправною точкою для оцінки впливу зміни клімату на рифи по всьому світу.

Наукові дані щодо стану рифів надзвичайно тривожні. Темпи втрати ними кольору значно прискорились, що робить їх вразливими до хвороб і швидкого зникнення. Останні дані Міжурядової групи експертів зі зміни клімату підтверджують необхідність скорочення викидів вуглецю для досягнення цілей Паризької угоди 2015 року.

Партнерство між ЮНЕСКО і Глобальним фондом коралових рифів під керівництвом ООН збільшить інвестиції в стратегії стійкості до змін клімату на рифах в країнах, які розвиваються. Зусилля будуть зосереджені на зниженні місцевих факторів деградації, підсиленні сталого управління морськими охоронними районами та підтримці місцевих співтовариств. Партнерство буде вивчати спільні можливості для визначення пріоритетної підтримки 19 з 29 рифів, внесених до списку всесвітньої спадщини, розташованих у країнах, що розвиваються.

Новий масштабний план буде ґрунтуватися на успішній ініціативі «Стійкі рифи», запущеній ЮНЕСКО разом із партнерами на саміті «Наш океан» у 2018 році. Вона триватиме до 2024 року і дозволить залучити 10 млн дол. США, які будуть спрямовані на зазначені цілі.

Детальніше: https://bit.ly/3rBEbKU, https://bit.ly/3Mhy5qK

Фото: скріншот

2022-04-19

«Київстар» скасовує тарифікацію інтернету для навчання і роботи онлайн

Починаючи з 18 квітня 2022 року компанія «Київстар» скасовує тарифікацію мобільного інтернету при роботі в популярних застосунках для навчання та роботи онлайн.

Це рішення прийнято у співпраці з Міністерством освіти і науки України. Воно дозволить забезпечити кращі умови для навчання та роботи онлайн.

«Київстар», який є найбільшим українським оператором електронних комунікацій не зніматиме мегабайти з рахунків абонентів передплати за користування відеозастосунками Zoom, Microsoft Teams, Google Meet та Google Classroom.

Без додаткової тарифікації можна буде користуватися популярними освітніми застосунками, зокрема – послугою «Знання без меж», яка діє у більшості тарифів «Київстар». Мобільний інтернет у додатках для відеодзвінків та інших сервісів не тарифікуватиметься на території України за умови використання одного із цих застосунків на мобільному телефоні.

Детальніше: https://bit.ly/3Ma8xMk, https://tv.kyivstar.ua/ua/

Фоото: МОН

2022-04-18

Цифровізація сільського господарства

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Цифровізація сільського господарства: огляд літератури та актуальні питання політики».

Цифровізація розширює можливості для вирішення проблем продуктивності й сталого розвитку, які стоять перед сільським господарством. Проведене експертами опитування та аналіз наукової літератури свідчать про широке впровадження цифрових технологій у сільському господарстві країн ОЕСР, зокрема серед фермерів, які займаються просапними культурами. Менше даних щодо використання цифровізації у тваринництві та вирощуванні спеціальних сільськогосподарських культур.

У звіті виокремлено загальні перешкоди на шляху цифровізації, зокрема – необхідність авансових інвестицій, періодичні витрати на обслуговування, обмеженість варіантів використання, зручність використання, вимоги до кваліфікації оператора, недовіра до алгоритмів, технологічний ризик.

Відзначається важлива роль національних урядів в усуненні вузьких місць цифровізації сільського господарства за рахунок наступних заходів:
– надання більш повної інформації щодо витрат і вигід (у тому числі нематеріальних, таких як покращення якості життя) різних технологій;
– інвестування в людський капітал;
– забезпечення відповідних стимулів для інновацій;
– збільшення ролі брокерів знань та посередників обміну даними для стимулювання інклюзивних, безпечних і репрезентативних даних екосистем;
– просування конкурентних ринків.

Документ відноситься до вибраних досліджень з різних питань продовольства, сільського господарства та рибальства, підготовлених Управлінням торгівлі та сільського господарства ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3jXqGkd, https://bit.ly/3JSrq4P, https://doi.org/10.1787/285cc27d-en

Фото: скріншот

2022-04-18