За результатами пошуку знайдено:

записів - 4073

сторінок - 408

Україна та ЄС обговорили стан і перспективи реформування освіти і науки

Україна та ЄС обговорили стан і перспективи реформування освіти і науки

28 травня 2021 року у форматі відеоконференції відбулось шосте засідання Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС. 

28 травня 2021 року у форматі відеоконференції відбулось шосте засідання Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС. 

Українська сторона поінформувала про поточний стан і кроки, спрямовані на впровадження системних реформ у сфері освіти і науки, а саме:
– стан імплементації реформи Нова українська школа; 
– вплив Програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України»; 
– прогрес у реформуванні вищої освіти, розширення автономії університетів; 
– інтеграцію українських ЗВО до Європейського простору вищої освіти; 
– розбудову нової системи освіти дорослих; 
– основні досягнення та пріоритети України у сфері науки та інновацій.

Сторони також обговорили участь України в освітніх та наукових програмах Європейського Союзу, зокрема «Еразмус+» та «Горизонт Європа».

Детальніше: https://bit.ly/2SBLm78 

2021-05-28
Поширити
Центр інноваційного розвитку в Івано-Франківському

Центр інноваційного розвитку в Івано-Франківському

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відкрили Центр інноваційного розвитку – сучасну навчально-виробничу лабораторію, створену за принципом Fab Lab (Fabrication Laboratory – лабораторія виробництва), де кожний охочий має змогу втілити власні розробки. 

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відкрили Центр інноваційного розвитку – сучасну навчально-виробничу лабораторію, створену за принципом Fab Lab (Fabrication Laboratory – лабораторія виробництва), де кожний охочий має змогу втілити власні розробки. 

Основні завдання центру:
– розвиток наукового потенціалу серед дослідників та студентів;
– об’єднання ініціативних та творчих людей; 
– створення можливостей для командної інноваційної діяльності;
– популяризація вищої технічної освіти;
– виробництво моделей та макетів зацікавленими інноваційними підприємцями. 

Центр створено як структурний підрозділ університету. Він складається з двох зон: перша – це co-working-зона  або навчальна лабораторія з сучасними засобами проєктування, 3D-сканером, декількома 3D-принтерами, комп’ютерною технікою, інтерактивною дошкою тощо, друга – виробнича. В останній розміщене виробниче обладнання, а саме: малі й великі фрезери (портальні, три осі); токарно-фрезерний верстат (діаметр-довжина до 300-1400 мм); лазерні гравери-різаки (СО2); верстаки, оснащені інструментом із ручним та електроприводом; пневмокомплект (для фарбування); ріжучий плоттер. Вартість обладнання понад 100 тис. євро​​​​​​​.

Детальніше: https://bit.ly/3bXt330, https://nung.edu.ua/news/syntez-vynakhidnytstva-ta-suchasnykh-tekhnolohiy-v-ifntunh-vidkryly-tsentr-innovatsiynoho  

Фото: ІФНТУНГ

2021-05-27
Поширити
Конкурс на отримання бюджетних коштів на 2021 рік за бюджетною програмою 2201140

Конкурс на отримання бюджетних коштів на 2021 рік за бюджетною програмою 2201140

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс заявок на отримання бюджетних коштів на 2021 рік. 

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс заявок на отримання бюджетних коштів на 2021 рік. 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2021 року № 475 та Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених МОН за бюджетною програмою 2201140 «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти», бюджетні кошти спрямовуються на:
– здійснення невідкладних аварійно-відбудовних та ремонтних робіт;
– забезпечення технічних протипожежних заходів у закладах освіти;
– відновлення та розбудову мережі гуртожитків для проживання студентів (курсантів невійськових) закладів освіти;
– здійснення заходів з енергоефективності;
– завершення будівництва нових будівель і споруд, реконструкцію, капітальний ремонт будівель (їх частин), споруд, спортивних майданчиків, формування нового освітнього простору.

Обов’язковою умовою отримання бюджетних коштів є наявність затвердженої проєктної документації для робіт, що виконуватимуться за рахунок коштів фонду, затвердження в кошторисі закладу освіти на поточний бюджетний період капітальних видатків за спеціальним фондом.

Критеріями оцінювання заявок за напрямами (об’єктами, заходами) є: 
– обґрунтування необхідності проведення робіт (заходів);
– наявність акту про аварійність об’єкту, приписів з пожежної безпеки;
– наявність проєктної документації та експертного звіту.

Подати заявку на конкурс можна до 15 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3vsgrc4, https://bit.ly/3bY6Ba5, https://bit.ly/3wJsUIF 

Фото: МОН

2021-05-27
Поширити
Нові/оновлені ресурси Міжнародної патентної системи

Нові/оновлені ресурси Міжнародної патентної системи

Нещодавно створено спеціальну позначку для входження на вебсайт Міжнародної патентної системи (РСТ), яка адаптована до потреб людей, що не знайомі з РСТ. 

Нещодавно створено спеціальну позначку для входження на вебсайт Міжнародної патентної системи (РСТ), яка адаптована до потреб людей, що не знайомі з РСТ. 

На головній сторінці «нового користувача» викладена інформація про те, де знайти допоміжну інформацію, а також посилання на оглядове відео про РСТ; опис того, як працює РСТ; поширені питання про РСТ; безкоштовний вступний курс дистанційного навчання щодо РСТ; щорічний огляд PCT, який містить останні статистичні дані про те, як використовується система.

На оновленому сайті РСТ  у відкритому доступні представлені записи тематичних вебінарів Всесвітньої організації інтелектуальної власності та Міжнародної патентної системи:
– «WIPO ST.26: Знайомство»; 
– «Інструмент WIPO Sequence»; 
– «Огляд ePCT, подання та управління міжнародними заявками».

Також на сайті розміщені щорічні звіти про системи управління якістю, які подають Міжнародні пошукові органи та органи міжнародної попередньої експертизи, включно зі звітом за 2020 рік. 

Детальніше: https://bit.ly/3yKymwB, https://bit.ly/34sTLfH, https://bit.ly/3fVEZnd, https://bit.ly/3p260to 

2021-05-27 

Фото: WIPO

2021-05-27
Поширити
Статистичні інформаційні бюлетені про досягнення спільних магістерських програм Еразмус Мундус 2014-2020

Статистичні інформаційні бюлетені про досягнення спільних магістерських програм Еразмус Мундус 2014-2020

Виконавча агенція Європейського агентства з освіти та культури на власному сайті оприлюднила статистичні дані про досягнення спільних магістерських програм Еразмус Мундус за 2014-2020 роки.

Виконавча агенція Європейського агентства з освіти та культури на власному сайті оприлюднила статистичні дані про досягнення спільних магістерських програм Еразмус Мундус за 2014-2020 роки.

У рамках програми «Еразмус» підтримується реалізація престижних міжнародних проєктів, надається фінансова підтримка закладам вищої освіти та виплачуються стипендії кращим кандидатам.

Усім зацікавленим у вивченні результатів виконання програм за останні 7 років, доступні такі дані:
– участь ЗВО у програмі;
– мобільність стипендіатів країн-партнерів;
– мобільність стипендіатів окремих країн;
– мобільність стипендіатів відносно окремих країн;
– статистичний аналіз основних характеристик проєкту;
– огляд закладів вищої освіти – учасників проєкту.

Детальніше: https://bit.ly/2TgVDG4, https://bit.ly/3vur0ew 

Фото: Скріншот

2021-05-27
Поширити
Виставки «Сучасні заклади освіти» та «World Edu»

Виставки «Сучасні заклади освіти» та «World Edu»

26-28 травня 2021 року у київському Палаці спорту відбудуться дві освітні події – ХІІ міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти» та виставка освіти за кордоном «World Edu».

26-28 травня 2021 року у київському Палаці спорту відбудуться дві освітні події – ХІІ міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти» та виставка освіти за кордоном «World Edu».

Організатори: Компанія «Виставковий Світ», МОН, Національна академія педагогічних наук, Інститут модернізації змісту освіти.

Виставки стануть відкритою професійною платформою для презентації досягнень реформ, поширення кращого педагогічного досвіду, впровадження інновацій в освітню практику, обміну досвідом, знаннями, налагодження нових контактів і розбудови партнерських програм. У виставках візьмуть участь 583 учасники: 82 заклади вищої, фахової передвищої та післядипломної освіти, наукові установи, закордонні заклади освіти й міжнародні освітні агенції; 375 закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, органів управління освітою, профільних асоціацій; 104 заклади професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичні (науково-методичні) центри (кабінети) профтехосвіти; 22 виробники й постачальники засобів навчання, новітніх технологій, обладнання, меблів, проєктів, програм, видавництва, освітні портали.

У програмі заходів заплановано обговорення наступних питань:
– інноваційні досягнення в освітній і науковій сферах, останні технічні розробки, програми, обладнання, дидактичні матеріали;
– впровадження широкого спектру освітніх програм і навчально-методичних комплексів нового покоління;
– досвід створення сучасного, безпечного й комфортного освітнього середовища, умов для інтеграції до європейського й світового просторів;
– упровадження компетентнісного підходу в навчанні, нових підходів до організації інклюзивного навчання, підвищення кваліфікації та професійного зростання педагогів, впровадження STEM-освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2Su9JDw, http://www.vsosvita.com.ua/index.php/uk, https://bit.ly/3unrVMy    

Фото: Компанія «Виставковий Світ»

2021-05-26
Поширити
Заява щодо моделей відкритого розповсюдження результатів досліджень

Заява щодо моделей відкритого розповсюдження результатів досліджень

Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.

Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.

У спільній заяві, опублікованій 25 травня 2021 року, партнери, які представляють позицію майже 900 університетів і науково-дослідних організацій закликали усіх видавців припинити вимагати від дослідників використання обмежень та ембарго та надати їм право зберігати свої дані у відкритих сховищах. Документ, підписаний президентами трьох організацій, є сильним кроком підтримки відкритої науки і відкритого доступу до наукових даних.

У заяві висловлюється глибока стурбованість у зв’язку з практикою деяких видавців, які перешкоджають правам дослідників на відкрите зберігання і розповсюдження наукових даних. Видавці мають переглянути свою позицію і модернізувати свої підходи таким чином, щоб повною мірою поважати права дослідників, одним з яких є право ділилися своїми рецензованими результатами досліджень без обмежень або ембарго.

У заяві, зокрема, йдеться про те, що дослідники, які бажають зробити свій рукопис доступним і направити його у сховище з відкритою ліцензією (наприклад, CC BY) і без будь-якого ембарго, повинні мати можливість зробити це.

Наразі видавці як правило вимагають від авторів підписати ексклюзивні угоди про публікацію, які обмежують авторів у їх правах розпоряджатись результатами власних досліджень. 

Підписанти закликають замінити цю застарілу практику і підтримують різноманітність моделей відкритого поширення наукових досліджень на благо суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/2QX2Muo, https://bit.ly/3fPQa0x 

2021-05-26
Поширити
Громадське обговорення законопроєкту «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні»

Громадське обговорення законопроєкту «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні»

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Наразі чинним законодавством України визначаються дві системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, а саме: пріоритетні напрями розвитку науки і техніки (6 напрямів) та пріоритетні напрями інноваційної діяльності (7 напрямів). У межах цих систем урядом затверджено майже 250 пріоритетних напрямів (46 пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок; 41 середньостроковий пріоритетний напрям загальнодержавного рівня та 162 – галузевого рівня). Такий стан справ характеризується дублюванням пріоритетних напрямів та, як наслідок, неефективним використанням наукового потенціалу і бюджетних коштів

Національною радою України з питань розвитку науки і технологій прийняте рішення про оновлення системи пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації. Одним із його результатів стала підготовка законопроєкту з визначення єдиної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні замість оновлення нині існуючих. 

Відповідно до положень нового законопроєкту:
– основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності визначатимуться Верховною Радою України;
– перелік пріоритетних напрямів їх здійснення та коригування за результатами реалізації на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах наукової і науково-технічної діяльності, затверджуватиме Кабінет Міністрів України;
– формування переліку пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності буде здійснюватися на період до 5 років.

Документом також передбачено внесення змін до низки законів України з метою приведення їх у відповідність до положень цього законопроєкту.

Прийняття документу забезпечить правове оформлення нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, орієнтованих на досягнення Цілей сталого розвитку, визначить основні засади формування та реалізації таких пріоритетних напрямів, відповідно до яких буде сформовано та затверджено їх перелік. 

Зауваження та пропозиції можна подати до 10 червня 2021 року. 

Детальніше: https://bit.ly/2TnoWa8, https://bit.ly/3wAnu2r, https://bit.ly/3hSVe76, https://bit.ly/3vuB07M 

Фото: МОН

2021-05-26
Поширити
Підтримка розвитку сфери штучного інтелекту

Підтримка розвитку сфери штучного інтелекту

Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate. 

Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate. 

У межах співпраці Luminate підтримуватиме діяльність Мінцифри та Комітету з метою сприяння процесу розбудови в Україні галузі штучного інтелекту, науки про дані та розробки національної політики у цій сфері. Зокрема планується відкриття лабораторій штучного інтелекту в різних регіонах України, упровадження технології штучного інтелекту в систему юстиції.

У 2020 році Уряд прийняв Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, яка спрямована на визначення пріоритетних напрямів і основних завдань розвитку технологій ШІ та їх інтеграцію в економічно важливі сектори держави. Наразі відповідно до Oxford Government AI Readiness Index 2020 Україна є одним з лідерів за кількістю компаній-розробників технологій штучного інтелекту у Східній Європі. 

Експерти вважають, що ухвалення Концепції, плану дій та утворення Комітету сприятиме удосконаленню державної політики та підтримає розвиток в  Україні цифрових послуг, становлення цифрової економіки та інформаційного суспільства, а також підвищуватиме глобальну конкурентоспроможність України. 

Детальніше: https://bitly.com/3hW8tnF, https://bit.ly/3vwZaON, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-р#Text

Фото: Мінцифра

2021-05-26
Поширити
Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля

Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів  «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів  «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».

У звіті аналізується довгострокові наслідки пандемії COVID-19 та пов’язані з нею відповідні урядові рішення. Зокрема, прогноз галузевих та регіональних змін у економіці до 2040 року пов’язується з цілою низкою екологічних впливів, включаючи викиди парникових газів, викиди забруднювачів атмосферного повітря, використання сировини та зміну землекористування. Зазначається, що короткотермінове зменшення навантаження на довкілля, яке відбулось під час карантину, має велике значення. Однак по мірі того, як економіка поступово відновлюється, викиди збільшуватимуться, а темпи їх зростання повернуться до базових прогнозних рівнів до COVID. 

В опублікованому огляді наведені ключові висновки:
– заходи реагування на COVID-19 мають значний коротко- та довгостроковий вплив на макроекономічну діяльність, а також на структуру економіки, яка  відіграє ключову роль у впливі на екологію;
– короткотермінове зменшення тиску на довкілля є значним: викиди, пов’язані з енергією, зменшились на 7%, екологічний тиск, пов’язаний із сільським господарством, меншим (близько 2%), скорочення використання неметалевих корисних копалин, включаючи будівельні матеріали, досягло двозначних цифр;
– довгострокові зміни у навантаженні на навколишнє середовище залежатимуть в основному від економічних факторів. Такі галузі, як виробництво та будівництво страждають більше, ніж такі, як сільське господарство. Регіональні відмінності також суттєві, що матиме довгострокові наслідки (наприклад, в Індії);
– прогнозується довгостроковий, потенційно постійний, знижувальний вплив на рівень екологічного навантаження у розмірі в 1-3%, залежно від показника капіталомісткості економічної діяльності.

Втім, вплив пандемії на секторальну економічну активність поки детально не оцінено. У багатьох країнах ще належить визначити пакети заходів щодо відновлення економіки. Кампанія з вакцинації призведе у разі успіху до меншого ризику захворюваності та тяжкості перебігу хвороби. Але швидкість, з якою життя “повертається до нормального стану”, ще належить з’ясувати. Багато країн оголосили, що їх пакети відновлення будуть “зеленими”, однак, не передбачили підтримку екологічних товарів і послуг. Потребує також окремого дослідження питання щодо того, наскільки пакети заходів по відновленню економіки і суспільного життя спрямовують урядову підтримку конкретним екологічно відповідним секторам економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3oXwufA, https://bit.ly/34jIizh, https://doi.org/10.1787/4b7a9937-en   

2021-05-26
Поширити