Оголошено прийом документів закордонних українців для навчання у 2021 році в державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки.
Оголошено прийом документів закордонних українців для навчання у 2021 році в державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки.
Бюджетні місця на навчання надаються:
– закордонним українцям, які проживають за межами України і статус яких підтверджено відповідним посвідченням;
– за ступенями бакалавр, магістр, якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше;
– на акредитовані освітні програми (денна форма навчання).
Кандидати мають володіти українською мовою, навичками та знаннями відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти та посвідченням закордонного українця.
З переліком документів та умовами їх подання можна ознайомитись на сайті МОН.
Подати документи на навчання можна до 1 березня 2021 року.
Розпочинається нове покоління програм Європейського Союзу, які координує Виконавче агентство з освіти, аудіовізуальних засобів та культури (EACEA), на період з 2021 по 2027 роки.
Розпочинається нове покоління програм Європейського Союзу, які координує Виконавче агентство з освіти, аудіовізуальних засобів та культури (EACEA), на період з 2021 по 2027 роки.
Передбачається фінансова підтримка наступних програм:
– Erasmus+;
– Creative Europe;
– European Solidary Corps;
– Citizenship, Equality, Rights and Values programme (CERV).
Ці програми розвиватимуть надбання попередніх (Erasmus+, Creative Europe, the European Solidarity Corps and Europe for Citizens). Відповідні конкурси будуть оголошені навесні поточного року, інформація про них публікуватиметься на порталі Європейської комісії Funding & Tender Opportunities Portal (F&TP).
Міністерство освіти і науки України публікує офіційний перелік вебресурсів Міністерства, а саме:
Міністерство освіти і науки України публікує офіційний перелік вебресурсів Міністерства, а саме:
– офіційний вебсайт;
– сторінка у Facebook;
– канал МОН у Telegram;
– канал Міністра освіти і науки України у Telegram;
– сторінка у Twitter;
– канал у YouTube.
Необхідність оприлюднення такої інформації викликана тим, що в інтернеті дедалі більше з’являється фейкових публікацій та сторінок від Міністерства освіти і науки України, які публікують недостовірні відомості.
Національна Академія наук України опублікувала результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за 2016–2020 роки.
Національна Академія наук України опублікувала результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за 2016–2020 роки.
У зазначений період процедуру оцінювання у повному обсязі (із затвердженням результатів) пройшли 150 установ, що входять до складу Національної Академії наук України, а також 1188 їх підрозділів.
До оцінювання було залучено 894 експерти, з них 318 (35 %) – представники позакадемічних установ та 99 (11 %) – іноземні експерти.
З оцінених установ 119 (79,3 %) віднесено до категорії «А» (установи-лідери за багатьма науковими напрямами), 30 (20,0 %) – до категорії «Б» (установи, що займають стабільні позиції на національному рівні). До установ, що проводять дослідження у відповідній галузі науки в Україні та є маловідомими у світовому науковому просторі (категорія «В»), віднесено одну установу – Державний дендрологічний парк «Тростянець». До категорії «Г» – установи, що демонструють низький рівень розвитку та відсутність вагомих результатів діяльності, не є унікальними у відповідній галузі науки, – не віднесено жодної установи.
З повною інформацією щодо результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за 2016–2020 роки можна ознайомитись на сайті НАНУ.
Міністерство цифрової трансформації спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів запускає національну платформу е-демократії «ВзаємоДія».
Міністерство цифрової трансформації спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів запускає національну платформу е-демократії «ВзаємоДія».
Це онлайн-майданчик, де усі бажаючі зможуть вільно комунікувати з держорганами та долучатися до ухвалення рішень. Платформа стане корисною проактивним громадянам, державним службовцям, інститутам громадянського суспільства та представникам ЗМІ. Вона створюється в рамках реалізації міжнародної Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”.
На онлайн-платформі стануть доступними такі сервіси:
– e-звернення та е-запити — подання звернень та запитів на інформацію онлайн, відстежування статусу їх розгляду та отримання відповіді в особистому кабінеті;
– е-консультації — можливість подавати пропозиції щодо різних питань державної політики, залишати коментарі до проєктів нормативно-правових актів, а також вносити пропозиції щодо їх змісту;
– е-петиції — можливість ініціювати або підтримати вже подану до Кабінету Міністрів України петицію, відстежувати статус її розгляду та гарантовано отримати відповідь;
– е-конкурси — участь у відборі проєктів інститутів громадянського суспільства, яким надаватимуть фінансову підтримку, а також відстеження їхньої реалізації;
– е-голосування — обрання складу громадської ради при органі виконавчої влади;
– е-експертиза — подання запитів на проведення громадської експертизи діяльності органу виконавчої влади та отримання доступу до її матеріалів;
– е-опитування — можливість брати участь в опитуваннях під час розробки та ухвалення державних рішень;
– доступ до урядової інформації — актуальні контакти органів виконавчої влади, публічні звіти топ-чиновників.
Перші сервіси стануть доступними вже навесні. Мінцифра буде поступово розширювати функціонал сервісів та підключати до платформи якомога більше центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Національна академія наук України оголосила конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації на 2021 рік.
Національна академія наук України оголосила конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації на 2021 рік.
Проведення конкурсу спрямоване на виконання Програми інформатизації на 2020-2024 роки.
Основні напрями:
– супроводження та доопрацювання згідно зі змінами законодавства функціонуючих систем, розроблених у рамках Програми інформатизації НАН України;
– перенесення баз даних та обробка даних систем, розроблених у рамках Програми інформатизації, до хмарного середовища НАН України;
– розробка та впровадження хмарних та грід сервісів для забезпечення наукових досліджень, які по завершенню проекту мають бути внесені до каталогу сервісів національної хмари відкритої науки, яка будується та буде інтегрована у Європейську хмару відкритої науки;
– підвищення інформаційної безпеки баз даних функціонуючих систем, розроблених в рамках Програми інформатизації НАН України.
Участь у конкурсі можуть брати проекти, виконавцями яких є установи НАН України. Установи, що не підпорядковані НАН України, можуть долучитись у якості співвиконавців.
12 січня 2021 року Президент України підписав Закон «Про електронні комунікації».
12 січня 2021 року Президент України підписав Закон «Про електронні комунікації».
Документ передбачає:
– зменшення кількості перевірок та регуляторного тиску на компанії у сфері електронних комунікацій;
– надання однакових прав та доступу до інфраструктури усіх постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг;
– запровадження механізму консультацій з учасниками ринку;
– забезпечення конкуренції на ринку електронних комунікацій, що сприятиме залученню інвестицій та покращенню якості послуг для всіх користувачів;
– надання користувачам можливості обирати окремі види послуг, а не повні пакети послуг;
– надання абонентам права на отримання вичерпної та чіткої інформації щодо умов договору відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг;
– скорочення спаму за рахунок обов’язкової попередньої згоди абонента на отримання інформації та представлення у обов’язковому порядку можливості відмови абонента від небажаної розсилки;
– збільшення штрафу для постачальників електронних комунікацій у разі порушення прав користувачів.
Закон не лише регулює відносини на ринку між державою, надавачами та користувачами послуг, а й наближає Україну до європейських стандартів у сфері електронних комунікацій. Він має стратегічне значення для розвитку галузі, створює умови для поглиблення євроінтеграції та входження України до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Європейська комісія заснувала Освітню кліматичну коаліцію – ініціативу Європейського простору освіти, мета якої – просувати перехід до зеленої та цифрової освіти в Європейському союзі.
Європейська комісія заснувала Освітню кліматичну коаліцію – ініціативу Європейського простору освіти, мета якої – просувати перехід до зеленої та цифрової освіти в Європейському союзі.
Освітнім закладам усіх рівнів пропонується до 31 січня 2021 року взяти на себе зобов’язання зробити свій внесок у досягнення кліматичної нейтральності та сприяння сталому розвитку. Для цього буде створена спеціальна онлайн-платформа для централізації зусиль Коаліції у формі пропозицій конкретних дій, вжитих окремими особами і колективними учасниками на місцевому, регіональному та національному рівнях.
Зобов’язання Коаліції ґрунтуватимуться на п’яти пріоритетах:
– розвиток зелених навичок;
– курси для викладачів;
– зміна поведінки;
– зв’язок освіти і науки;
– колективне підвищення обізнаності.
Онлайн-платформа сприятиме обміну знаннями та досвідом, підтримувати співпрацю зацікавлених сторін та стимулюватиме інновації.
У 2019 році науково-технічною діяльністю займалися 950 організацій, понад 79 тисяч наукових працівників. Рівень фінансування науки в Україні залишається вкрай низьким, і хоча в останні роки має місце позитивна динаміка, з урахуванням інфляції обсяг витрат на дослідження та розробки у становить лише 60% від рівня 2013 року. Наукоємність ВВП неухильно зменшується – з 0,70% у 2013 році до критичних 0,43% у 2019 році, тоді як частка витрат на дослідження у ВВП країн ЄС у середньому дорівнює 2,13%.
У 2019 році науково-технічною діяльністю займалися 950 організацій, понад 79 тисяч наукових працівників. Рівень фінансування науки в Україні залишається вкрай низьким, і хоча в останні роки має місце позитивна динаміка, з урахуванням інфляції обсяг витрат на дослідження та розробки у становить лише 60% від рівня 2013 року. Наукоємність ВВП неухильно зменшується – з 0,70% у 2013 році до критичних 0,43% у 2019 році, тоді як частка витрат на дослідження у ВВП країн ЄС у середньому дорівнює 2,13%.
Найбільший обсяг бюджетних коштів на виконання досліджень і розробок надається в межах базового (або інституційного) фінансування, а частка програмно-цільового фінансування менше 4%. При цьому 62% робіт – це фундаментальні дослідження і близько 2% – на науково-технічні розробки. Недостатнім залишається попит на результати вітчизняних досліджень з боку реального сектору економіки, у суб’єктів підприємницької діяльності відсутня мотивація для інвестування у наукові дослідження та розробки. Щоб змінити це, підготовлені пропозиції щодо створення механізму стимулювання (підтримка виконавців окремих великих проєктів зі створення наукоємної продукції шляхом субсидіювання високотехнологічних підприємств, які виступатимуть замовниками, співвиконавцями й виробниками нової продукції).
Це – основні положення доповіді Міністра освіти і науки України, виголошеної ним 12 січня 2021 року під час засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
На підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки присуджено премії Президента України для молодих вчених 2020 року. Відповідний указ №595/2020 виданий 29 грудня 2020 року.
На підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки присуджено премії Президента України для молодих вчених 2020 року. Відповідний указ №595/2020 виданий 29 грудня 2020 року.
Премії присуджено за такі роботи:
– «Багатофункціональні покриття на конструкційних матеріалах»;
– «Вплив водневого середовища на властивості конструкційних матеріалів на основі сплавів заліза, титану та нікелю»;
– «Створення робочих лопаток та діафрагм останніх ступенів парових турбін»;
– «Використання висококонцентрованих потоків енергії для створення функціональних матеріалів з поліпшеними властивостями»;
– «Структурні та оптичні властивості монокристалів та тонких плівок галогенідів і халькогенідів металів»;
– «Одержання структурно досконалих монокристалів алмазу з контрольованим розвитком гранних форм масою до 10 каратів»;
– «Еволюція дефектної структури та механічні властивості в опромінюваних кристалічних системах»;
– «Обґрунтування адаптивних механотронних систем прецизійного цільового поділу та відбору насіннєвого матеріалу соняшника»;
– «Вивчення алгебричних структур за властивостями їх природних підструктур»;
– «Стохастичний аналіз та статистичне оцінювання для дробових і споріднених процесів»;
– «Методи та технології розроблення та впровадження гарантоздатних систем на основі Інтернету речей»;
– «Моделювання фізико-технічних процесів на основі паралельних обчислень»;
– «Нейромережеві технології опрацювання даних в системах розумного підприємства»
– «Стійкість природно-техногенних масивів при розробці залізорудних родовищ»;
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
