Програма інституціональної оцінки (ПІО) ЄАУ була запущена у 1994 році з метою надання допомоги закладам вищої освіти в оцінюванні та покращенні якості їхньої діяльності.
Програма продовжує розвиватися під впливом змін ландшафту вищої освіти відповідно до мети забезпечення якості. Учасники проєкту дотримуються філософії надання інституціональних оцінок, орієнтованих на покращення, на основі європейського підходу експертної оцінки. Стабільний пул експертів ПІО представляє різні зацікавлені сторони вищої освіти, у тому числі керівників закладів вищої освіти, спеціалістів вищої освіти та студентів.
Наразі ПІО провела понад 440 оцінок різних закладів у Європі та за її межами. Вона продовжує підтримувати заклади у розвитку стратегічного лідерства та здатності керувати змінами. Цільовий підхід ПІО, широкий досвід і кваліфіковані експерти дозволяють успішно здійснювати оцінювання онлайн, що надзвичайно важливо в останні роки, коли університети стикнулись із наслідками пандемії.
Починаючи з раунду 2022/23 років, ПІО буде впроваджувати змішаний формат оцінювання, який поєднуватиме в собі чотириденне відвідування об’єкту з серією онлайн-заходів. Цей формат був розроблений на основі досвіду, отриманого під час пандемії COVID-19, відгуків групи експертів ПІО та оцінюваних закладів. Це дозволить скоротити вуглецевий слід в рамках переходу до вуглецевої нейтральності, підтримки сталого розвитку.
Зареєструватися на оціночний раунд 2022/2023 років можна до 3 липня 2022 року.
Міжнародне співтовариство продовжує надавати допомогу науковій спільноті України, створюючи інформаційні ресурси, пропонуючи грантову підтримку тощо.
Міжнародне співтовариство продовжує надавати допомогу науковій спільноті України, створюючи інформаційні ресурси, пропонуючи грантову підтримку тощо.
Ряд наукових установ та університетів із 42 європейських країн відкрили програми підтримки тимчасового перебування, в тому числі у вигляді програм, грантів, робочих місць, можливості залучення до виконання уже запущених проєктів, надання місць для проживання, матеріальної допомоги тощо.
Зокрема, Польська академія наук у співпраці з США розпочали програму підтримки українських науковців зі ступенем доктора наук, що на 24.02.2022 були штатними працівниками українського закладу вищої освіти або установи НАН України. Вони можуть отримати фінансову підтримку тривалістю до 3 місяців з можливістю продовження до 6 місяців за умови наявності коштів. Спеціальні програми для українських дослідників запроваджено також Академією наук Ізраїлю.
Уряд Британії виділив пакет фінансової підтримки обсягом 3 млн фунтів стерлінгів на підтримку українських науковців. Міністерство вищої освіти досліджень та інновацій Франції в рамках програми Пауза (Pause) виділило додаткові кошти для французьких наукових центрів, які готові прийняти українських біженців з дослідницької сфери. Чеські університети за рахунок власних фондів і зовнішнього фінансування пропонують різні форми допомоги українським студентам, науковцям та вченим, які опинилися у складній ситуації й потребують підтримки. Бразилія запрошує українських вчених і пропонує фінансову підтримку на період до двох років, щоб вони розвивали свої дослідження в університетах Парана.
Установи Угорської дослідницької мережі Лоранда Етвеша пропонують українським науковцям підтримку, яка включає поселення, стипендії та робочі місця в установах мережі. Спеціальні стипендії для українців передбачені також державним науково-дослідним інститутом Academia Sinica (AS) на Тайвані.
Підтримку індивідуальними грантами з наданням житла для роботи надають українським науковцям, зокрема, Угорська академія наук і Шведський фонд стратегічних досліджень.
Фінансову підтримку вчених з України розпочала низка європейських фондів. Серед них фонд Європейської комісії за проєктом #ScienceForUkraine, Фонд Александра Гумбольдта, фонд Костюшка, Німецький дослідницький фонд (DFG), Фонд VolkswagenStiftung, Американо-український фонд (USUF).
Для надання інформаційних і допоміжних послуг українським ученим, які змушені виїхати за кордон через війну, з ініціативи громадської групи студентів-добровольців, науковців-дослідників з академічних установ і наукової громадськості в Європі та світі створено сайт та портал #ScienceForUkraine, на яких збирають і поширюють інформацію про можливості підтримки на університетському, національному та міжнародному рівнях для аспірантів і науковців, які безпосередньо пов’язані з академічними закладами України.
В основному, програми мають на меті надати допомогу тим українським вченим, які залишили країну та емігрували за її межі, що створює загрозу тривалої еміграції конкурентоспроможних учених. У зв’язку з цим, залучення підтримки з боку іноземних і міжнародних організацій для установ, вчених Академії, які не полишили країни, є надзвичайно важливим.
Верховною Радою України прийнято закон «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності у період дії воєнного стану».
Верховною Радою України прийнято закон «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності у період дії воєнного стану».
У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану надзвичайно важливо створити правові механізми захисту інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності, не допустити втрати прав інтелектуальної власності у період його дії. На державу покладено обов’язок мінімізувати вплив негативних факторів та наслідків дії воєнного стану на громадян України.
Закон покликаний сприяти захисту інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності у період дії воєнного стану, зменшенню негативного впливу на економічний розвиток в Україні.
Законом передбачається зупинення перебігу строків, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності, а також строків щодо процедур набуття цих прав, визначених спеціальними законами України у сфері інтелектуальної власності та підзаконними актами.
Правомочні особи тепер мають можливість подати документи (заяви, клопотання, заперечення, відповіді, тощо), підготовка яких вимагається спеціальними законами України у сфері інтелектуальної власності та іншими підзаконними актами, протягом дев’яноста днів від дня скасування воєнного стану, без сплати збору за продовження, подовження чи поновлення відповідних строків.
Американський фонд Breakthrough Prize Foundation повідомляє, що виділяє значні кошти, які будуть спрямовані на підтримку українських дослідників.
Американський фонд Breakthrough Prize Foundation повідомляє, що виділяє значні кошти, які будуть спрямовані на підтримку українських дослідників.
Для вчених, які змушені залишити Україну через військовий стан, фонд у співпраці з Allea планує розподілити 1,5 млн доларів для фінансування вакансій для дослідників на рівні докторантури та вище. Програма фінансування, яка буде запущена цієї весни, дозволить європейським академічним установам подавати заявки на гранти терміном до одного року.
Відповідно з метою допомоги у відновленні українських наукових об’єктів та реінтеграції дослідників, Allea зарезервує 20% коштів. На підтримку української дослідницької спільноти Фонд виділяє 3 млн доларів. Через Національну академію наук США, яка має угоду з Польською академією наук про надання короткострокових стажувань дослідникам, які перетнули кордон із Польщею, буде спрямовано 1 млн доларів на додаток до коштів Allea.
Всього на підтримку української дослідницької спільноти буде спрямовано 3 млн доларів.
Європейська Комісія підтримує українські організації у рамках програми «Горизонт Європа».
Європейська Комісія підтримує українські організації у рамках програми «Горизонт Європа».
Європейська комісія звернулася до консорціумів проєктів «Горизонт 2020» та «Горизонт Європа», які уже виконуються. ЄК наголошує на тому, що українські організації можуть отримувати відповідне фінансування навіть без ратифікації угоди про Асоціацію до програми «Горизонт Європа». Крім того, команди проєктів мають всебічно підтримувати залучення українських дослідників на відкриті вакансії проєктів.
31 березня 2022 року Всеєвропейська федерація академій наук (ALLEA) та Фонд Премії прориву (Breakthrough Prize Foundation) започаткували програму підтримки вчених-переселенців з України.
31 березня 2022 року Всеєвропейська федерація академій наук (ALLEA) та Фонд Премії прориву (Breakthrough Prize Foundation) започаткували програму підтримки вчених-переселенців з України.
Фонд оголосив про розширення існуючого партнерства з ALLEA, виділивши їй кошти для підтримки вчених і наукових закладів України у розмірі 1,5 млн дол. США.
ALLEA буде заохочувати академічні заклади Європи подавати заявки на фінансову підтримку для приймання вчених, змушених покинути свої домівки. ALLEA також допоможе постраждалим українським університетам, академіям і науково-дослідним інститутам у підтримці їхньої діяльності, відновленні наукових об’єктів та дослідницьких центрів в Україні.
Програма: – надаватиме невідкладну допомогу вченим, які вже виїхали чи скоро покинуть країну, щоб вони могли продовжити свої дослідження у безпечному середовищі; – сприятиме підтримці українських інститутів у продовженні їхньої діяльності, відновленні їхніх дослідницьких мереж.
Академічні заклади країн-членів Ради Європи, які приймають українських біженців, зможуть подати заявку на фінансову підтримку терміном до одного року. Це буде використано для фінансування нових або існуючих посад для постдокторантів, а також асистентів, доцентів, професорів, пов’язаних з українськими науковими та освітніми закладами. ALLEA закликала 50 академій-членів широко розповсюджувати проєкт в європейському дослідницькому співтоваристві, співробітничати з приймаючими закладами для проведення відбору претендентів і контролю за прийняттям рішень щодо фінансування підтримки українських дослідницьких закладів.
Допомога вченим, переміщеним за межі України, є невідкладним завданням. Разом з тим вкрай важливо не провокували «витік мізків» з країни. Тому програма заохочуватиме приймаючі інституції до підготовки заходів із повернення до України. Тому ALLEA зарезервує 20% від загального обсягу програми для підтримки дій, які допоможуть відновити українські наукові об’єкти, а також реінтеграції дослідників після їхнього повернення додому.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Інноваційний потенціал урядів: системна основа».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Інноваційний потенціал урядів: системна основа».
У документі розглядається роль інновацій у контексті державного сектору, включаючи чинники, що створюють напруженість та гальмують інновації і пов’язані з пошуком нових або кращих способів досягнення позитивних суспільних результатів. Як зазначається у звіті, зростаюча складність проблем, з якими стикаються уряди, зробила нагальною вимогу зміцнення інноваційного потенціалу. Але щоб інноваційні підходи та рішення здійснювали довгостроковий вплив, вони повинні бути вбудовані в існуючі системи.
Щоб допомогти урядам у досягненні цієї мети, Обсерваторія інновацій у державному секторі ОЕСР розробила Структуру інноваційного потенціалу, систему регулюючих механізмів, правил, опис процесів і норм.
Документ належить до робочих документів ОЕСР з державного управління, які підготовлені для використання в рамках ОЕСР. У ньому викладено еволюційну природу рушійних сил глобальних і державних змін, у тому числі пов’язаних з пандемією COVID-19, які створюють нову динаміку, умови та очікування від урядів щодо розбудови інноваційного потенціалу. Уряди стикаються з більш складними та взаємопов’язаними суспільними проблемами, які вимагають нових інноваційних підходів для задоволення мінливих запитів як громадян, так і суспільства в цілому.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Декарбонізація будівель у містах і регіонах».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Декарбонізація будівель у містах і регіонах».
Як зазначається в документі, на будівлі припадає майже 40% глобальних викидів двоокису вуглецю, а у великих містах і до 70%. Декарбонізація будівель, особливо – старого фонду, за рахунок підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії не лише скорочує викиди вуглецю, але й створює супутні вигоди для здоров’я, доступності енергії та ринку праці. Крім того, глобальні мегатенденції та пошук екологічного відновлення після COVID-19 спонукають зацікавлені сторони до дій.
Спираючись на результати спеціального дослідження ОЕСР з обезвуглевожування будівель у містах і регіонах і дворічного політичного діалогу з державними чиновниками та ключовими зацікавленими сторонами, у звіті обґрунтовується необхідність розширення ролі та діяльності міст і регіонів через інноваційні дані, аналіз і директивні вказівки, призначені для національних і субнаціональних органів влади.
Основні рекомендації дослідження: – національні уряди можуть створити сприятливе політичне середовище шляхом розробки спільних інструментів і рамок політики для міст і регіонів, покращання багаторівневої координації та надання рекомендацій і підтримки містам і регіонам; – міста і регіони можуть планувати подальші дії, створюючи спільне бачення для широкого кола зацікавлених сторін, розробляючи ефективну нормативно-правову базу для обезвуглевожування будівель та впроваджуючи схеми моніторингу та оцінки результатів політики; – міста і регіони можуть подавати приклад використання громадських будівель і закупівель для подальших приватних інвестицій, сприяння пілотним проєктам та заохочення інноваційних бізнес-моделей; – міста і регіони можуть залучити всі зацікавлені сторони шляхом підвищення інформованості містян і місцевих підприємств, надання технічної та фінансової підтримки домогосподарствам з низьким доходом і малим і середнім підприємствам та нарощування потенціалу субнаціональних органів влади, а також місцевих підприємств.
Таким чином: – ключові фактори, які впливають на ефективність політики декарбонізації будівель, різняться у залежності від міст і регіонів; – більшість обслідуваних міст і регіонів (86%) мають власні плани або стратегії, але багато з них стикаються з труднощами при їх реалізації; – міста та регіони також відчувають серйозний дефіцит фінансування та потенціалу; – міста та регіони приймають амбіційні політичні заходи на субнаціональному рівні, масштаби яких можуть бути збільшені; – співробітництво з урядами на всіх рівнях має основне значення для подолання перешкод і досягнення прогресу в обезвуглевожуванні будівель.
Документ належить до серії документів «Міські дослідження ОЕСР», у яких вивчається оцінка ефективності міст у широкому спектрі політик, що впливають на їхній розвиток і благополуччя містян, починаючи від житла, транспорту та землекористування і закінчуючи інноваціями та міським управлінням.
В Університеті Пердью (США) запущена стипендійна програма для українських науковців «Purdue Ukraine Scholars Initiative».
В Університеті Пердью (США) запущена стипендійна програма для українських науковців «Purdue Ukraine Scholars Initiative».
Університет готовий приймати запрошених науковців з України. Відповідно до квоти пропонується 20 місць для науковців з українських університетів, які займаються академічними дослідженнями, або аспірантів українських університетів, які проводять власне дисертаційне дослідження. Учасники програми зможуть долучатися до проєктів, які вже проводяться дослідниками Пердью або продовжувати власні дослідження.
Залежно від безпекової ситуації в Україні передбачувана тривалість програми становить один календарний рік. Для покриття витрат на житло та проживання університет Пердью надаватиме стипендію. Наукові інтереси залучених українських науковців університет буде узгоджувати з інтересами своїх факультетів, спираючись на гнучкість дослідницьких напрямків власної ініціативи.
Університет Пердью є провідним державним дослідницьким закладом, діяльність якого пов’язана з розробкою практичних рішень найскладніших задач сучасності. Впродовж останніх чотирьох років університет входить до числа десяти найінноваційніших університетів США за версією US News & World Report.
Уряд штату Парана за підтримки фонду Араукарія та Головного управління науки, техніки та вищої освіти Бразилії оголосив про підтримку українських науковців.
Уряд штату Парана за підтримки фонду Араукарія та Головного управління науки, техніки та вищої освіти Бразилії оголосив про підтримку українських науковців.
Біженців з України активно приймає штат Парана, оскільки тут проживають переважно українські іммігранти, розповсюджена українська мова та зберігаються національні традиції.
Програма підтримки покликана надати можливості науковцям з українських університетів продовжувати свої дослідження в університетах штату Парана впродовж терміну до двох років. Таку можливість отримають 50 науковців, які мають наукове звання доктора наук і працюють (або працювали) в університетах України. Вони матимуть можливість викладати та/або підвищувати кваліфікацію в університетах штату Парана.
Науковці, відібрані для участі у програмі отримають грант для проведення досліджень, матеріальне утримання, авіаквитки, безкоштовні курси португальської мови та підтримку мовно-культурної інтеграції.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
