Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0203U008013, 0100U003272 , Науково-дослідна робота Назва роботи Теоретичні основи цілеспрямованого використання неводних електролітних розчинів в електрохімічних пристроях і процесах Назва етапу роботи Керівник роботи В'юник І., Доктор хімічних наук Дата реєстрації 07-04-2003 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу Об'єкт дослідження: диметилсульфоксид, розчини 1-1 та 2-1 електролітів в ДМСО, розчини LiBF4 в ацетонітрилі, розчини 1-1 електролітів у розчинниках із низькою діелектричною проникністю. Мета роботи: дослідження та моделювання температурно-концентраційної залежності питомої електричної провідності та в'язкості електролітних розчинів. Метод дослідження: кондуктометрія, віскозиметрія. За результатами кондуктометричного експерименту визначені граничні молярні провідності та константи асоціації LiBF4 в ацетонітрилі при 15-65 град. С. За їх допомогою та на основі аналізу температурно-концентраційних залежностей питомої електричної провідності встановлено, що температурна залежність останньої визначається, головним чином, температурною зміною граничної молярної електричної провідності, тоді як концентраційна залежність — зміною концентрації носіїв заряду. Розроблено та апробовано нову методику обробки кондуктометричних даних для 1-1 електролітів у розчинах з низькою діелектричною проникністю, яка враховує утворення іонних пар та іонних трійників. В роботі розв'язано наукову проблему вдосконалення та розвитку структурно-динамічних концепцій міжчастинкових взаємодій в неводних електролітних розчинах, завдяки чому значно розширено придатність аналітичних виразів концентраційних залежностей відносної динамічної в'язкості розчинів несиметричних та асоційованих електролітів, а також знайдено нові закономірності щодо впливу різних чинників на характер та інтенсивність міжчастинкових взаємодій у розчинах електролітів в апротонних розчинниках. Розроблена концепція динаміки іонної сольватації, відповідно з якою зміна мікров'язкості розчину відбувається внаслідок модифікації його структури поблизу іона за рахунок специфічних короткодіючих взаємодій останнього з молекулами розчинника. Розвинута концепція динамічної сольватації поширена на іонні асоціати, що дозволило вперше з віскозиметричних даних кількісно оцінити інтенсивність взаємодій іонних асоціатів 1-1 і 2-1 електролітів із найближчим молекулярним оточенням. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити