Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0204U003180, 0101U002777 , Науково-дослідна робота Назва роботи Спостереження гравітаційно лінзованих квазарів Назва етапу роботи Керівник роботи Дудінов В., Дата реєстрації 16-02-2004 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу Об'єкт дослідження - гравітаційно лінзові системи (ГЛС), зокрема, далекі квазари, зображення яких утворені дією гравітаційних полів більш близьких галактик у випадках, коли останні розташовані поблизу променя зору між квазаром та спостерігачем.Мета роботи - вимірювання блиску та кольору окремих лінзованих компонентів квазару, дослідження їх варіацій як функції часу та одержання на їх основі нової інформації щодо просторової структури квазару та статистичних характеристик зоряного населення лінзуючої галактики і порівняння їх з характеристиками нашої галактики.Методи дослідження - ПЗЗ-фотометрія із застосуванням різних алгоритмів обробки зображень (подвійного ітераційного віднімання апаратної функції та ін.); спекл-інтерферометрія подвійних та кратних систем; кореляційний аналіз нерівномірних рядів спостережних даних; чисельне моделювання подій мікролінзування.Представлені результати багаторічних спостережень гравітаційних лінз Q2237+0305, SBS 1520+530 та Q0957+561, що виконувались у 1995-2000 роках на 1.5-м телескопі АЗТ-22, встановленому на горі Майданак (Узбекистан), яка є відомою своїми відмінними астрокліматичними умовами.Для системи Q2237+0305 побудовані криві блиску чотирьох компонентів в спектральній смузі R, які охоплюють інтервал часу з 1997 року по 2000 рік. Найбільш драматичні зміни яскравості в цей період спостерігалися для компонента С, який пояскравішав більше ніж на 1m та знову повернувся майже до попереднього блиску впродовж трьох років. Представлені також детальні криві блиску Q2237+0305, побудовані на базі майже щодобових вимірювань впродовж трьох місяців, які не виявляють помітних змін блиску від ночі до ночі в межах бару похибок, але демонструють значні тренди на часових масштабах один-два місяці. Досягнута точність фотометрії - 0.01m - 0.02m для найбільш яскравих компонентів А і В та 0.05m - 0.07m для більш слабких С і D.Обговорюється поведінка кольорів компонентів системи Q2237+0305, які були одержані за результатами фотометрії у спектральних смугах V, R та I. Зокрема, встановлена тенденція до зміни показника кольору до більш блакитного при зростанні блиску компонентів. Найбільш значна зміна кольору, яка супроводжувала подію мікролінзування компонента С з максимумом блиску в 1999 році, - 0.43m на базі (V-I). Розглянуті можливі причини виявленої тенденції, серед яких - 1) мікролінзування джерела, для якого ефективний розмір в червоній ділянці спектру перевищує такий в короткохвильовій ділянці, а також 2) зміни кольорів, викликані змінним селективним поглинанням світла в темній матерії лінзуючої галактики.Для системи SBS 1520+530 були одержані нові більш точні оцінки зоряної величини лінзуючої галактики в смугах R та I, при чому, оцінка величини R була зроблена вперше. Під час моніторингу 2000 року спостерігалися варіації блиску лінзованих компонентів, які дещо перевищують фотометричні похибки і становлять 0.04m на часових масштабах від тижня до місяця. Дані спостережень, що охоплюють період з 1998 по 2001 рік, демонструють більші варіації блиску компонентів А і В, з максимальними амплітудами 0.2 m та 0.25 m відповідно, на часових масштабах в декілька місяців. Чисельне моделювання дозволило оцінити масу галактики-лінзи та параметр, що описує розподіл маси, які досить добре узгоджуються із геометрією системи та відносним коефіцієнтом підсилення, що спостерігаються. Оцінка маси, а також одержаний при фотометрії показник кольору (H-R) свідчать про те, що лінзуюча галактика системи SBS 1520+530 є спіральною.Спостереження Q0957+561 виконувалися в межах міжнародної програми цілодобового безперервного моніторингу "QuOC Round-the-Clock", організованого за ініціативою професора Шилда з Астрофізичного центру (Кембридж, США) з метою уточнення величини часової затримки між коливаннями блиску окремих компонентів квазару, яка потрібна для одержання нової, більш точної оцінки сталої Хабла. Результати цього моніторингу, а також багаторічні спостереження попередніх років виявляють наявність швидких коливань блиску, які можуть пояснюватися мікролінзуваннями квазару тілами з планетними та субзірковимимасами у випадку, коли в просторовій структурі квазару присутні досить компактні утворення. Моделювання кривих блиску Q0957+561, виконані із застосуванням нової моделі просторової структури квазару у вигляді випромінюючого тонкого кільця, продемонстрували добре співпадіння характерних властивостей модельних кривих блиску з тими, що спостерігаються.На 6-м телескопі ВТА проведені спекл-інтерферометричні спостереження тісних подвійних систем, компонентами яких є зірки пізніх спектральних класів. Проведено більше 800 спекл-інтерферометричних спостережень подвійних та кратних систем. Виконано 312 вимірювань позиційних параметрів та 231 вимірювання різниць блиску у 124 подвійних та кратних систем. Виявлено 1 нову подвійну систему та 5 нових потрійних систем. Побудовано 15 нових та уточнено 5 раніше відомих орбіт. Одержані абсолютні зоряні величини та спектральні класи компонентів 68 подвійних та 4 потрійних систем.Роботи з вивчення гравітаційно лінзованих квазарів виконуються у співробітництві з Радіоастрономічнимінститутом НАН України в рамках відповідного Договору. У квітні 2002 року набрав чинності Договір між НАН України та АН Республіки Узбекистан „Про розвиток та спільне використання в наукових дослідженнях спостережної астрономічної бази на горі Майданак". Наприкінці 2002 року був підписаний договір про науково-технічне співробітництво із Гарвадсько-Смітсоніанським Астрофізичним центром в галузі спільного дослідження феномену гравітаційного лінзування. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити