Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0205U002255, 0102U005684 , Науково-дослідна робота Назва роботи Епідеміологічний, медико-демографічний та соціально-психологічний моніторинг стану здоров'я населення радіоактивно забруднених територій Назва етапу роботи Керівник роботи Омельянець М. І., Дата реєстрації 09-02-2005 Організація виконавець Науковий центр радіаційної медицини АМН України Опис етапу Об'єкт: при оцінці смертності - населення Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської, Полтавської областей та Україна в цілому; при дослідженні соціально-психологічних наслідків ЧК - населення Овруцького та Брусилівського районів Житомирської обл. Мета: дослідити закономірності формування смертності населення РЗТ від основних непухлинних захворювань та дати оцінку громадської думки з питань ефективності соціального захисту і способу життя населення РЗТ у віддалений період після аварії. Розробити рекомендації щодо оптимізації медико-соціального захисту жителів РЗТ та поліпшення їх здоров'я. Методи: соціологічні, демографічні, математично-статистичні, програмно-технологічні. Результати: на РЗТ у 1986-2002 рр. збільшується смертність від усіх причин смерті; смертність від хвороб системи кровообігу, органів дихання, травлення, крові та кровотворних органів має неоднакову спрямованість. У працездатному віці помирає більше чоловіків, ніж жінок. За останні п’ять років смертність зрослау молодому віці. За стандартизованими коефіцієнтами є тенденція до зростання смертності від хвороб системи кровообігу та органів травлення - найбільші рівні має Київська та Житомирська обл. Громадська думка з проблем соціально-психологічних та медико-демографічних наслідків аварії характеризується стабільністю, негативною спрямованістю і обумовлена відсутністю повноцінного інформування населення. За даними самооцінок стан здоров'я сільського працездатного населення на РЗТ вірогідно гірший, ніж населення контролю. Найбільш вразливою щодо стану здоров'я є вікова група 16-19 років. Міграційні настанови стосовно переїзду із РЗТ має 21,6 % респондентів. Основними чинниками переїзду є незадовільний стан здоров'я, занепокоєність станом здоров'я дітей, низький рівень добробуту та незадовільне соціальне самопочуття. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити