Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0205U004020, 0101U006113 , Науково-дослідна робота Назва роботи Використання нового вітчизняного препарату Бластен в схемах комплексного лікування онкологічних хворих Назва етапу роботи Керівник роботи Чехун В. Ф., Дата реєстрації 23-02-2005 Організація виконавець Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАНУ Опис етапу Цитотоксичні методи (хіміо- та променева терапія), на які припадає вагома частина у комплексному лікуванні онкологічних хворих, разом з протипухлинною дією, викликають пригнічення імунної та інших систем організму, що призводить до зниження якості життя людини і, як наслідок, виключенню її з активної соціальної праці, а також супроводжується послабленням протипухлинного захисту організму та може призводити до прогресування злоякісного процесу. Тому велике значення має розробка комплексної терапії супроводу, яка повинна вирішувати цілу низку питань ефективного лікування. В якості препаратів супроводу, що суттєво підвищують ефективність лікування онкологічних хворих, все більшу увагу привертають іммунобіотехнологічні препарати. Ці препарати характеризуються багатостороннім впливом на організм, стабілізуя та нормалізуя функції як імунної так і інших захисних систем . Велику увагу щодо основи для створення таких препаратів привертають до себе пробіотичні штами продуцентів, які належать до роду LACTOBACILLUS. Мета дослідження. Підвищити ефективність комплексного лікування хворих на злоякісні новоутворення шляхом розробки нових схем лікування з новим препаратом супроводу з Lactobacillus Delbrueckii - бластеном. Задачі дослідження. Вивчити залежності імуногенності клітин пробіотичних культур роду Lactobacillus від умов культивування, як необхідний етап розробки технології виробництва пробіотичних препаратів з заданими імунобіологічними властивостями. Визначити біологічну активність субстанцій бластену різних серій та відібрати серій субстанції для наробки препарату бластен. Перевірити стабільність препарату бластен та визначити умови його зберігання. Дослідити ефективність різних схем введення препарату бластен для виявлення максимальних гемозахисних властивостей препарату. Дослідити протипухлинну активність препарату бластен в експерименті. Визначити ефективність комплексної терапії з використанням бластену у хворих на рак молочної залози та злоякісні лімфопроліферативні новоутворення. Об'єкт дослідження. Пробіотичний штам Lactobacillus murinus LE, клітини якого є субстанцією для створення нового вітчизняного препарату Бластен; пробіотичні культури - порівняння роду Lactobacillus; клітини Т-клітинної лімфоми мишей L1210; миші нелінійні, миші лінії С57Bl/6; щурі лінії Вістар з перещепленими пухлинами - карциномою Герена вихідного штаму та підштамів, резистентних до доксорубіцину та цисплатину; сироватка крові, кров та тканина пухлини хворих на рак молочної залози (РМЗ) та фіброаденому, здорових жінок. Методи дослідження. 1) Клінічні (обстеження та розподіл хворих за віком, стадіями згідно з класифікацією TNM, схемами лікування; спостереження за станом хворих на протязі лікування з оцінкою стану хворих за шкалою Карновського); 2) біохімічні (кількісна оцінка рівня сульфгідрильних груп сироватки крові та тканини пухлини, активності аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), креатинину, сечовини, гемоглобіну з використанням спектрофотометру СФ-42; глюкокортикоїду пдазми крові та тканини наднирників (на спектрофлюориметрі Hitatchi); 3) гематологічні та імунологічні дослідження показників крові (меланжерний метод дослідження загальної кількості лейкоцитів, еритроцитів та тромбоцитів, метод спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК), метод спонтанного розеткоутворення з еритроцитами мишей Balb/c (Ем-РУК), метод преципітації в розчині поліетиленгліколю; метод оцінки фагоцитарної активності фагоцитів); 4) мікробіологічні (культивування мікроорганізмів на поживному середовищі); 5) статистичні методи досліджень (статистичний метод з використанням t-критерію Стьюдента, метод кореляції, актуріальний метод). Результати дослідження. Виявлено, що штами різних видів молочнокислих бактерій розрізняються за здатністю до імунобіологічної дії та розроблені умови одержання компонентів клітинних стінок лактобактерій – носіїв імуномодулюючої активності. Встановлено, що умови культивування суттєво впливають на імунобіологічну активність лактобактерій різних штамів. Одним з механізмів, що лежать воснові змін цієї активності, є регуляція впливу на структурні компоненти клітин та направлене керування біохімічними особливостями структури клітинних стінок у пробіотичних культур молочнокислих бактерій. Отримані результати дозволили розширити вимоги до відбиру пробіотичних мікроорганізмів, які використовуються в якості основи пробіотичних препаратів, та внести відповідні корективи у нормативно-технічну документацію на виробництво пробіотиків на основі культур L. rhamnosus LB3 та L. murinus LE, що підготовлена для ДП „Центр імунобіологічних препаратів” Моз України. Встановлено, що технологія керованого культивування пробіотичних штамів лактобактерій, яка розроблена на кафедрі промислової біотехнології факультету біотехнології і біотехніки НТУУ „КПІ”, дозволяє отримувати субстанцію бластена, яка за біологічною активністю відповідає вимогам фармакопейної статті. Суттєвою перевагою нової технології є її здешевлення та можливість підвищення потужності виробництва. За результатами роботи буде оформлено ноу-хау щодо нової технології керованого культивування пробіотичних штамів лактобактерій. Вперше на Україні відтворена технологія виробництва препарату бластен із субстанції бластену в умовах лабораторного виробництва. Встановлено, що препарат бластен, отриманий з субстанції, наробленої кафедрою промислової біотехнології Київського національного політехнічного університету характеризується високою стабільністю та за біологічною активністю відповідає умовам фармакопейної статті на цей препарат. Вперше отримано експериментальні обгрунтування щодо умов зберігання препарату бластен. Отримані дані значно розширюють припустимі температурні межі та термін зберігання препарату. Встановлено, що максимальна теоретично припустима температура зберігання, яка забезпечує трьохрічний термін придатності препарату становить +27°С. Отже, препарат бластен може зберігатись за звичайних умов (в аптечних складах) при кімнатній температурі (+20°С) та не обмежений жорсткими температурними умовами зберігання(+2°С-+10°С), як зазначено в інструкції до його застосування. Прогнозуємий термін придатності препарату за температурних умов зберігання +20°С може дорівнювати 5 років, тобто на основі отриманих даних будуть в установленому порядку зроблені зміни а АНД на препарат бластен. Вперше створено рідку лікарську форму препарату бластен (бластен рідкий в ампулах), яка характеризується більшою зручністю для застосування та дозволяє значно здешевити процес виробництва препарату. Встановлено, що ця нова форма препарату за показниками токсичності та біологічної активності не має значних відмінностей від ліофілізованої лікарської форми препарату Бластен виробництва "Ензим" (м.Ладижин, Вінницької обл.). Вперше виявлено, що бластен підвищує рівень лейкоцитів периферійної крові в експерименті у тварин як за рахунок гранулоцитів так і за рахунок агранулоцитів. Встановлено, що бластен викликає лейкоцитоз двома шляхами: через лейкемоїдну гранулоцитарну реакцію за рахунок активації системи компліменту і підвищення рівнякортикостероїдів, та через стимуляцію проліферації попередників грануло- агранулоцитопоезу в кістковому мозку. Вперше доведено, що бластен послаблює гематотоксичний та органотоксичний вплив протипухлинних препаратів. Привентивне введення імуномодулятора бластена в процесі хіміотерапії циклофосфаном сприяє захисту кісткового мозку і периферійної крові від цитосупресивної дії цитостатика. Встановлено, що бластен, введений як до, так і після введення протипухлиного препарату, виявляє гемозахисну дію. Експериментально доведено, що найбільш ефективною виявилась схема, за якою перша інєкція бластена робиться напередодні початку хіміотерапії, а наступні - 1 раз у 3-5 діб. Встановлено, що інєкції бластену пригнічують ріст карциноми Герена та лімфолейкозу L1210 у тварин in vivo, але повної регресії пухлин не спостерігається. В той же час показано, що бластен не виявляє цитотоксичного ефекту на клітини лімфолейкозу in vitro, але бластен і не стимулює проліферацію лейкозних клітин. Показано, що за умов комбінованоговпливу протипухлинних препаратів з бластеном, протипухлинний ефект цитостатиків підвищується у тварин які отримували доксорубіцин в середньому на 13%. Цей ефект спостерігається як у тварин з вихідним штамом карциноми Герена, так і зі штамом, резистентним до доксорубіцину. В той же час протипухлинний ефект цисплатина не посилюється. Встановлено, що введення бластена сприяє збільшенню рівня сульфгідрильних груп сироватки крові щурів в експерименті, і цей рівень корелює з протипухлинною дією препарату. Отже рівень сульфгідрильних груп у сироватці крові може бути непрямим додатковим показником ефективності дії бластену. Доведена гемозахисна та імуномодулююча дія бластену при усіх видах консервативного лікування хворих на РМЗ ІІ-IV стадій. Встановлено, що при комплексному лікуванні з бластеном хворих на РМЗ ІІ-ІІІ стадій покращується показник 5-річної виживаності на 13% (р<0,05). Включення до схем комплексного лікування хворих на РМЗ ІІ-ІІІ стадій з високим ризиком лейкопенії препарату супроводу - бластена дозволить покращити безпосередні та віддалені результати лікування цих хворих. Отримані дані обгрунтовують новий підхід до вибору препаратів супроводу у комплексній терапії хворих на рак молочної залози та інші злоякісні новоутворення. Ключові слова: ЛАКТОБАКТЕРІЇ, ПРОБІОТИК, КЕРОВАНИЙ СИНТЕЗ, ІМУНОМОДУЛЯЦІЯ, ПЕПТИДОГЛІКАН, ГЛІКОПЕПТИДИ, ЦИТОСТАТИК, ГЕМОЗАХИСНА ДІЯ. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити