Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0207U004733, 0103U000665 , Науково-дослідна робота Назва роботи Астрофізичні дослідження поверхонь та атмосфер планет за даними фотометрії та поляриметрії Назва етапу роботи Керівник роботи Корохін Віктор Валентинович, Дата реєстрації 14-08-2007 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу Об'єктами дослідження є поверхня Місяця та атмосфера Юпітера. Мета роботи - вивчення фізичних властивостей атмосфер та поверхонь планет. Методи дослідження - фотометричний і поляриметричний, з подальшим теоретичним аналізом одержаних результатів, теоретичне та цифрове моделювання фізичних процесів на поверхнях та в атмосферах планет. Проведені фотополяриметричні спостереження поверхні Місяця при великих кутах фази (145° та 153°) (м. Харків), які продовжили серію спостережень 2001-2003 рр. Фотоелектричним методом проведена серія абсолютних фотометричних спостережень Місяця із прив'язкою до Сонця у чотирьох спектральних смугах у діапазоні фазових кутів 45----120° (Чугуївська спостережна станція НДІА ХНУ). На протязі 2 місяців на горі Майданак (Узбекистан) проведені поляриметричні та фотометричні ПЗЗ-спостереження Місяця в трьох ділянках спектру (червона, зелена та синя) у діапазоні фазових кутів 1.5-168° з високою роздільною здатністю та з абсолютною фотометричною прив'язкою спостережень. Отримано майже1 терабайт даних. Оброблено дані абсолютної фотометрії Місяця 1986-87 рр. Отримано абсолютні альбедо 73-х місячних ділянок, які добре узгоджуються з фотометричною системою Ситинської-Шаронова. Розроблено метод апостеріорної корекції даних інтегральної фотометрії Місяця, проведеної Лейном та Ірвіном у 1964-1965 рр. та Руж'є у 1928 р., який дозволив зменшити регулярні погрішності інтегральних фазових кривих, зв'язані з варіаціями параметрів лібрації. На основі аналізу відкорегованих даних показано, що для відносно невеликих кутів фази (16°-43°) спостерігається зменшення фазового нахилу з ростом довжини хвилі, а для середніх і великих (41°-120°) він є практично константою. Це означає, що при невеликих кутах фази фазова залежність формується в значній мірі мікрорельєфом, а при великих - мезорельєфом. Показано, що з ростом кута фази нахил інтегрального спектра Місяця змінюється немонотонно: спостерігається мінімум у районі 10° і максимум у районі 55°. Для апроксимації фазових кривих середнього еквігонального альбедо в діапазоні фазових кутів 6° - 120° запропонована формула . Отримані результати можуть бути використані як для перевірки різних моделей розсіювання світла місячною поверхнею, так і для калібрування даних наземних і космічних спектрофотометричних спостережень. Проведено нові фотополяриметричні спостереження Юпітера (2004-2006), які є продовженням неперервного ряду спостережень, розпочатих у 1981 р. За результатами обробки даних 2004 р. у фільтрі "B" (leff =456 нм) отримано значення для параметру асиметрії поляризації: 0.85±0.04%. Розроблено та реалізовано алгоритм побудови карт-розгорток для інтенсивності та поляризації з метою дослідження тонкої структури розподілу цих параметрів по диску Юпітера. Дослідження фазової залежності поляризації Юпітера показали, що у межах точності спостережень ступінь поляризації не залежить від кута фази для ? = 0??2? як для центру диску, так і для полярних регіонів (у синій та червоній ділянках спектра). Тому для дослідження довгострокових варіацій поляризації у полярних областях не обов'язково проводити спостереження строго у протистояння. На базі нових спостережень (2000-2004), переоброблених старих (1981-1998 рр.) та залучених до аналізу даних інших дослідників (1968, 1972-74 рр.) виявлено антикореляцію асиметрії поляризації з інсоляцією та запропоновано механізм впливу сезонних варіацій інсоляції на формування варіацій північно-південної асиметрії поляризації. Показано, що основним механізмом формування аерозолів у полярній стратосферній млі Юпітера, яка ймовірніше складається з твердих частинок поліароматичних вуглеводнів (зокрема, нафталіну та фенантрену), є гомогенне зародження. Вказано на можливість впливу нерегулярних факторів (наприклад, потоку сонячних космічних променів) на значення поляризації. Розроблено модель для опису спостережних фазових залежностей яскравості та ступеню поляризації поверхні Місяця, яка враховує як розсіяння світла на мікрочастинках реголіта, які мають складну структуру, так і ефекти, що виникають на макромасштабі при відбитті світла шорсткоюповерхнею. Розроблено та реалізовано у вигляді комп'ютерної програми на мові С# алгоритм обчислення розсіяння світла у багатокомпонентних розріджених середовищах методом Монте-Карло. Програма успішно пройшла тестування, та на її основі розпочато розробку моделей розсіяння світла аерозольною стратосферною млою та хмарним шаром Юпітера. Розроблено принципово нову версію програмного комплексу xIRIS для .NET. На основі штучних нейронних мереж (ШНМ) розроблено алгоритм та програмне забезпечення для прогнозування хімічного та мінералогічного складу поверхні Місяця за даними LSCC та КА "Clementine", що реалізує нелінійний метод прогнозу з урахуванням морфологічної класифікації поверхні. За допомогою цього алгоритму побудовані карти прогнозу розподілу TiO2 по диску Місяця. На даний час ці карти є найбільш адекватними у світі. Запропонований метод може бути корисним для аналізу даних, отриманих за допомогою космічних апаратів, особливо майбутньої місії "Chandrayaan-1". Зроблено висновок, що штучні нейронні мережі є потужним інструментом для аналізу даних астрономічних спостережень, зокрема, для знаходження емпіричних зв'язків в системах з будь-якою кількістю параметрів без ніяких обмежень на характер цих зв'язків та районування поверхонь за будь-якою кількістю ознак. Розроблено реляційну базу даних приладу "PPR" КА "Galileo Orbiter" та програмні засоби для зручної та ефективної роботи з нею. Планується використати ці дані для перевірки моделей розсіяння світла різними утвореннями у атмосфері Юпітера. Реалізовані у вигляді бібліотеки .NET класів для xIRIS формули перспективної картографічної проекції небесних тіл довільної форми. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити