Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0207U004736, 0103U000670 , Науково-дослідна робота Назва роботи Склад та структура поверхні Місяця на основі нових методів оптичного зондування Назва етапу роботи Керівник роботи Шкуратов Юрій Григорович, Дата реєстрації 14-08-2007 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу Об'єкт дослідження - поверхня Місяця. Мета роботи - дослідження складу та структурних характеристик поверхні Місяця. Метод дослідження - спільний статистичний аналіз даних дистанційної зйомки поверхні у гамма та оптичному діапазонах спектру; спільний аналіз фотометричних та поляриметричних характеристик поверхні Місяця за даними наземних телескопічних спостережень; лабораторні вимірювання порошкоподібних поверхонь та їх інтерпретація за допомогою теоретичних моделей. Запропоновано методику, що дозволяє провести оптичну інтерполяцію даних зйомки Місяця гамма-спектрометром космічного апарату (КА) "Лунар Проспектор" (GRS) з використанням результатів вимірів спектральної відбивної здатності камери UVVIS КА "Клементина" (CSR). Для ілюстрації запропонованої методики побудовано карти для елементів Fe, Ti, Al, Ca, Mg і O. Запропоновано методику, що дозволяє провести вивчення структури верхнього шару реголіту поверхні Місяця за допомогою спільного аналізу зображень фазових відношень яскравості для західної частини видимої півкулі Місяця, отриманих на 60-см телескопі Цейс-600 Сімеїзської спостережної станції КрАО НАН України у 2001-2003 р. з ПЗЗ-лінійкою на довжинах хвиль 0.65 мікрона (мкм) та 0.42 мкм у діапазоні кутів фаз 17°- 134° та зображення параметра поляриметричної аномалії. Для ілюстрації запропонованої методики було досліджено екзотичне формування - свірл Рейнер-Гамма. Представлено результати фотометричних і поляриметричних лабораторних вимірів порошкоподібних поверхонь, що отримали різні ступені стискання й аерозольних частинок у діапазоні кутів фаз від 7° до 150°. в червоному (? = 0.63 мкм) і синьому (? = 0.44 мкм) діапазонах спектра, на двох різних приладах: Харківському фотополяриметрі великих фазових кутів для вимірювань поверхонь і Амстердамському полярному нефелометрі для виміру частинок у повітрі. Проведено порівняння фазових залежностей для порошкоподібних поверхонь з відповідними залежностями для окремих частинок. Застосування для інтерпретації отриманих фазових фотометричних залежностей зразківмоделі Хапке показує деякі недоліки моделі, головний з них - спектральна залежність тих параметрів моделі, що повинні бути незалежні від довжини хвилі. У розділі "теоретичне моделювання" отримані принципово нові результати, що стосуються розвитку методу Т-матриць. Такий розвиток дозволяє виконувати оцінку властивостей частинок, що розсіюють, деяких форм аналітично. Знайдено строге рішення задачі розсіювання світла частинками, форма яких задається поліномами Чебишева, що використовує модифікацію методу T-матриць, що заснована на введенні так званих Sh-матриць. Елементи Sh-матриць залежать тільки від форми частинки і не залежать ні від її розміру, ні від оптичних констант. Це дозволяє обчислити Sh-матриці тільки один раз і потім знайти елементи T-матриці для будь-яких розмірів і показників заломлення частинок. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити