Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0207U008718, 0106U002126 , Науково-дослідна робота Назва роботи Праслов’янські археологічні пам’ятки на території басейну Південного Бугу та українського Подніпров’я Назва етапу роботи Керівник роботи Терпиловський Р.В., Доктор історичних наук Дата реєстрації 19-12-2007 Організація виконавець Інститут археології НАН України Опис етапу У 2007 р. рукопис колективної монографії під загальною редакцією А.М. Обломського та Р.В. Терпиловського "Пізньозарубинецькі пам'ятки на території України (середина I - IІ ст. н.е) " був повністю закінчений, також підготовлені ілюстрації. Загалом монографія містить 22 д.а. тексту та 198 ілюстрацій. Основні положення монографії викладені нижче. У першій половині I ст. н.е. відбулась криза зарубинецької культури (всі могильники і більшість поселень припинили функціонувати, топографія поселень змінилася, відбувлися масові міграції зарубинецького населення на нові території). В результаті протягом середини - третьої чверті I ст. н.е. на частини східноєвропейської лісостепової та лісової зон сформувались пам'ятки пізньозарубинецького типу. У їх складі наявні традиції не тільки зарубинецької, але і деяких інших культур. Київська археологічна культура датована рубежем ІІ/ІІІ - початком V ст. н.е. Вона з'являється після нового перегрупування пізньозарубинецького населення і сучасними дослідниками поділяється на кілька локальних варіантів. Її основна територія займала лісову частину Подніпров'я аж до басейну Західної Двіни на півноч і лісостепову зону Подніпров'я і басейну Сіверського Дінця на півдні. Характер взаємин південних київських племен і черняхівського населення був різним: від ворожого до включення київських громад до складу ранньоготської держави. Ранньосередньовічні слов'янські культури формуються в результаті масового перегрупування населення лісостепової і лісових зон. Причиною цих міграцій було порушення етнічного і політичного балансу, що виникло в результаті виникнення гунського об'єднання (пізніше - імперія Аттіли) і його краху. Нові культури (колочинська, пеньківська) здебільшого розвивалися на основі традицій різних груп київської культури. Група пам'яток - прототипів празької культури ще не виділена, але матеріальна культура архаїчних празьких поселень ІV ст. н.е. (басейн р. Прип'ять) подібна до київських старожитностей . Згідно однієї з версій, традиції північних київських археологічнихпам'яток були основою псковської групи довгих курганів. У етнічному процесі першої половини І тисячоліття н.е, що приводить до появи ранньосередньовічних слов'янських народів, виділяються два періоди масових міграцій населення, які визначили загальний напрям подальшого розвитку - І та V ст. н.е. Головною причиною цих міграцій були істотні зміни клімату, що відбувались у ці періоди. Крім того, підготовлено 10 статей і тез доповідей, 4 з яких опубліковано. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити