Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0209U001690, 0106U000960 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчити епідеміологію та особливостіімунопатогенезу прихованого сифілісу, розробити методи його лікування Назва етапу роботи Керівник роботи Мавров Г. І., Дата реєстрації 25-02-2009 Організація виконавець ДУ "Інститут дерматології та венерології АМН України" Опис етапу Об'єкт дослідження - хворі на приховані форми сифілісу, дані статистичних звітів, біологічні рідини (кров). Мета роботи - підвищити ефективність діагностики, лікування та профілактики сифілісу з використанням розробленого алгоритму обстеження та нового комплексного етіотропного та імуномодулюючого лікування хворих на прихований сифіліс Методи дослідження: епідеміологічні дослідження (ретроспективне вивчення амбулаторних карт та історій хвороб пацієнтів); клінічні методи дослідження (клінічні аналізи крові, сечі); біохімічні дослідження; серологічні дослідження крові (реакція Вассермана, реакція мікропреципітації, реакція імунофлюоресценції-200, -абс.); імуноферментний аналіз (дослідження вмісту рівня цитокінів – інтерлейкіну-1b, інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлини-a, інтерферону y); статистичні методи оброблення отриманих даних – оцінка вірогідності між отриманими результатами. Для вивчення епідеміологічних особливостей було проведено вивчення клініко-епідеміологічних даних 90 хворих з ранньою та пізньою формою прихованого сифілісу. Показано, що наявні гендерні особливості в розподілі захворюваності на прихований сифіліс – у жінок захворювання реєструється частіше, ніж у чоловіків, однак серед хворих репродуктивного віку з ранньою формою прихованого сифілісу більшість становлять чоловіки, з пізньою формою – жінки. Виявлено особливості соціального статусу, анамнестичних даних, конфронтації. Тільки хворі з ранньою формою прихованого сифілісу виявлялись як джерело зараження. Серед хворих на пізню форму прихованого сифілісу превалювання мешканці села; наявність більш високого відсотка хворих з супутньою патологією, виявлення при обстеженні перед вагітністю, що планується. Джерелом зараження є постійний статевий партнер. Для дослідження серологічних особливостей сифілісу було проведено вивчення клініко-лабораторних даних 90 хворих з ранньою та пізньою формою прихованого сифілісу. Встановлені серологічні особливості прихованого сифілісу – 30% хворих мають слабко-позитивні, сумнівні та частково негативні результати серологічних реакцій на сифіліс. Визначення вмісту цитокінів (інтерлейкін-1b, інтерлейкін-4, інтерлейкін-6, фактор некрозу пухлин-a, інтерферон-y) вивчали в сироватці крові 48 осіб – 34 хворих на сифіліс та 14 донорів. Було виявлено особливості імунної відповіді у хворих на прихований сифіліс: дисбаланс проти- та прозапальних цитокінів – більш виражена експресія цитокінів ІЛ-1b, ІФН-a, ФНП-y та відмічається дисбаланс цитокінів ІЛ-4, ІЛ-6 порівняно з активним сифілісом. Виявлено залежність рівня вмісту цитокінів (ІЛ-1b, -4, -6, ФНП-a, ІФН-y) від тривалості сифілітичної інфекції. Розроблено комплексний метод лікування хворих на прихований сифіліс, що полягає у використанні пеніциліну G натрієвої солі в поєднанні з доксицикліну моногідратом, індуктором ендогенних інтерферонів – тилороном та лазерним опромінюванням крові. Запропоновано лабораторні тести, що дозволяють уточнити діагностику прихованого сифілісу. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити