Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0210U000100, 0107U001088 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчити провідні механізми прогресування хронічної серцевої недостатності у підлітків із патологією міокарда Назва етапу роботи Керівник роботи Богмат Людмила Феодосіївна, Доктор медичних наук Дата реєстрації 20-01-2010 Організація виконавець Державна установа "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Академії медичних наук України" Опис етапу Об'єкт дослідження: хронічна серцева недостатність (ХСН) у підлітків 10-18 років із патологією міокарда (ПМ). Мета: удосконалення методів профілактики прогресування ХСН у дітей і підлітків із різними формами патології серця на основі визначення характеру змін систем нейрогуморальної регуляції, процесів запалення та ремоделювання серцево-судинної системи. Методи: клінічні, ЕКГ, доплер-ЕХО-КГ та судин, стрес-ЕХО-КГ, біохімічні, радіоімунологічні, імуноферментні. Теоретичні та практичні результати: установлено, що у дітей із патологією міокарда ознаками прогресування ХСН є дезадаптивна перебудова серця із розширенням порожнин лівого шлуночка (ЛШ) та лівого передсердя, збільшенням залишкового об'єму крові в систолу, прогресуючим зниженням ударного й хвилинного об'ємів серця, фракції викиду ЛШ. У дітей, що перенесли запальні захворювання міокарда, це відбувається в 55,2 % випадків, у дітей із диспластичною кардіоміопатією та порушеннями ритму - в 38-40 %. У 57,1 % хворих виявлено ендотеліальну дисфункцію, яка сприяє зниженню компенсаторних можливостей судинної системи та поглибленню серцево-судинних порушень. Доведено, що зниження систолічної функції серця й прогресування ХСН відбувається на тлі активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи регуляції та ендотеліну-1 крові. Негативна динаміка функціональної здатності міокарда супроводжується також підвищенням рівнів прозапальних цитокінів, активацією вільнорадикальних процесів (підвищення рівнів окисних модифікацій білків), неадекватністю відповіді антиоксидантних систем, зниженням варіабельності серцевого ритму та якості життя. Розроблено регресійну модель прогнозу прогресування ХСН у дітей із патологією серця, до складу якої ввійшли показники нейрогуморальної регуляції (адреналін, норадреналін, кортизол, ренін, ангіотензин-II й альдостерон плазми). Установлено прогностичну значущість окремих гуморальних факторів, морфофункціональних характеристик серця, зниження варіабельності серцевого ритму в прогресуванні систолічної дисфункції міокарда у дітей. Новизна: вперше доведено, що в дітей із патологією міокарда негативна динаміка морфофункціональних параметрів серця супроводжується активацією систем нейрогуморальної регуляції (САС, РААС, ендотеліну-1), підвищенням рівнів прозапальних цитокінів , окисних модифікацій білків, зміною вмісту циклічних нуклеотидів. Створено прогностичну модель прогресування ХСН у дітей із різними формами патології серця. Ефективність: профілактика прогресування ХСН. Галузь використання: дитяча кардіоревматологія, педіатрія. Опис продукції Субклінічна хронічна серцева недостатність діагностується на підставі зниження фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка, неадекватній відповіді міокарда на фізичне навантаження та підвищенні рівня ангіотензину-II. Прогресування ХСН прогнозується за комплексною оцінкою насосної й скорочувальної функції міокарда, ендотелійзалежної вазодилатації та рівнем ангіотензину-II. При ФВ нижче 55 %, ендотеліальній дисфункції (показник ендотелійзалежної вазодилатації менше 10 %) та підвищенні рівня ангіотензину-II плазми понад 35,0 пмоль/л прогнозують несприятливий перебіг патології міокарда з прогресуванням хронічної серцевої недостатністі Автори роботи Ахназарянц Е.Л. Богмат Л.Ф. Введенська Т.С. Гуляєва В.Г. Давидов В.В. Красноруцька Н.Д. Михальчук О.Я. Молєва В.І. Ніконова В.В. Рак Л.І. Сильницька Л.Є. Толмачова С.Р. Черваньова В.О. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити