Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0210U000385, 0107U002235 , Науково-дослідна робота Назва роботи Ранньомодерне суспільство України крізь призму джерел: соціальні та правові практики тогочасного соціуму. Назва етапу роботи Керівник роботи Ворончук І. О., Дата реєстрації 09-02-2010 Організація виконавець Національний науково-дослідний інститут українознавства Опис етапу Об'єктом дослідження є процес соціального життя різних верств українського населення ранньомодерного часу (XVI-XVII ст.). Предметом дослідження є соціальні та правові практики різних верств українського суспільства (на документальних матеріалах ґродських і земських судів Волині зазначеного часу). Нові умови політичного та державного життя України висунули на порядок денний необхідність перегляду загальної візії культурно-історичного процесу українського народу в цілому. Серед недосліджених проблем вітчизняної історії залишаються питання соціальної історії народонаселення України, в тому числі й ранньомодерного періоду. Необхідність звернення до Людини як об'єкта вивчення історичної науки ставить на порядок денний важливість всебічного вивчення соціального та приватного життя минулих поколінь. Отже, першочерговим є переміщення акцентів з вивчення абстрактно взятого "суспільства" на інтерес до Людини в суспільстві, до висвітлення якомога ширшого розмаїття проявів її життєдіяльності - в конкретному соціальному середовищі, в економічній сфері, в політичних, національних чи релігійних переконаннях, врешті, в щоденному побуті, родинних контактах і турботах тощо. У зв'язку з цим постає завдання підготовки та введення до наукового обігу документальних джерел з соціальної історії України XVI - XVII ст. Виходячи з реальних потреб науково-дослідницької практики, на основі невідомих досі документальних матеріалів, з використанням сучасних підходів та методик планувалося дослідити функціонування соціального та приватного на прикладі окремих соціальних страт суспільства: шляхти, селянства, міщанства та більш локальних груп в середовищі цих верств. Дослідження базувалось на епістеміологічних ідеях щодо соціоінтеграції підходів при вивченні минулої доби, оскільки історія суспільства не може вивчатися окремо від історії картини світу, систем цінностей, форм соціальної поведінки, смислів, символів, ритуалів тощо. У зв'язку з цим застосовано комплексний полідисциплінарний підхід, який дозволив висвітлення як об'єктивних соціальних процесів, так і суб'єктивного сприйняття світу людьми минулих поколінь. Найголовнішими методами виконання проекту були наступні: евристичний (пошук документальних матеріалів в архівних зібраннях України та введення до наукового обігу нових документальних джерел); метод ВІС; антропологічний; мікроісторії; реконструктивний: реконструкція родинних структур різних верств населення на підставі віднайденого документального матеріалу; типологічний; компаративний; квантитативного та квалітативного аналізу і синтезу тощо. Теоретичні і практичні результати. 1. Фронтальне вивчення документального матеріалу ґродських і земських судів пересвідчує, шо актові книги є найбагатшим джерелом масової інформації щодо соціального життя тогочасних людей. 2. Дослідження актових книг довело їх інформаційну ефективність щодо відновлення на їх основі історії родини та реконструкції родинних структур, особливо шляхетської верстви. 3. Документальний матеріал пересвідчує, що має бути застосований диференційований підхід при обрахунках тогочасних демографічних показників. 4. Віднайдений документальний матеріал переконує, що структура волинської родини ранньомодерного часу виглядає значно складнішою, а типологія різноманітнішою, ніж досі вважалось. 5. Абсолютно неправомірним виявилось ототожнення "диму" (житлового приміщення) з родиною, як це прийнято в науковій літературі. За одиницю обчислення тогочасного населення має братись не родина, а домогосподарство. Новизна. 1. Вперше на матеріалах актових книг гродських і земських судів проведено широку реконструкцію шляхетських родинних структур (відновлено до 400 родоводів) та структур селянських домогосподарств (див. Ворончук І. Родоводи волинської шляхти XVI - першої половини XVII ст. - К., 2009. - 511 с.). 2. Спростовано загальноприйняту у вітчизняній історіографії думку, що аграрна реформа Зиґмунта-Августа 1557 р. зруйнувала дворищну систему селянського господарювання і одночасно спричинилась до розпаду великої патріархальної селянської родини. Доведено, що навіть там, де відбувся помір дворищ на "волоки", селяни приймали нові, менші за розміром, земельні наділи разом з близькими родичами, як правило, батьки з дорослими синами або брати з братами. Звичайно, за своєю чисельністю ці родинні спільноти були значно меншими, ніж патріархальні дворищні спільноти, але тим не менше розширеними і найчастіше існували у двох формах: батьківській та братерській. 3. Вперше у вітчизняній науці встановлена пряма залежність між формою селянського господарювання і типологією та структурою селянської родини. 4. Встановлено, що превалюючою ознакою родинних структур всіх верств тогочасного населення був не біологічний, а соціально-економічний фактор. Вперше на великому документальному матеріалі арґументовано доведено, що пануючим типом родини усіх страт тогочасного волинського соціуму була не індивідуальна нуклеарна родина, а родина-домогосподарство. 5. Вперше шляхетські, селянські та міщанські родинні структури проаналізовано за прийнятою у світовій науці класифікаційною системою британського дослідника Пітера Ласлетта. 6. На основі тогочасного законодавства та документальних матеріалів вперше у вітчизняній історіографії доведено, що для українського населення ранньомодерної доби були характерними такі демографічні явища, як рання шлюбна модель, багатошлюбність та багатодітність. 7. На підставі реконструкції родинних структур запропоновано низку коефіцієнтів, що спираються на створеній внаслідок даного дослідження статистиці, зокрема: коефіцієнт дітності шляхетської родини, нуклеарної родини як біологічної групи найближчих родичів, а також обраховано пересічні показники родини-домогосподарства різних страт населення: шляхетства, селянства, міщанства. 8. На цій основі переглянуто існуючі на сьогодні чисельні характеристики населення Волинського воєводства середини XVII ст. та запропоновано нову, обґрунтовану документальними матеріалами, чисельну оцінку населення Волині, яка значно перевищує існуючі. Сфера використання. Отримані результати можуть бути використанні в навчальному процесі, особливо при викладанні спеціальних історичних наук (демографії, історичної демографії, джерелознавства, палеографії, генеалогії), в розробці нових курсів: соціальної історії, історичної демографії, українознавства, приватної історії та в загальних курсах з історії України. Опис продукції На підставі фронтального вивчення документальних джерел масового характеру реконструйовано родинні структури різних верств українського насчелення Волині XVI -XVII ст. зокрема, шляхти, міщанства, селянства. Вперше у вітчизняній науці доведена пряма залежність між формою селянського господарювання і типологією та структурою селянської родини. На великому документальному матеріалі аргументовно доведено, що пануючи м типом родини усіх страт тогочасного волинського соціуму була не індивідуальна родина, а родина-домогосподарство. Вперше українські родовідні структури XVI - XVII ст. проаналізовано за прийнятою у світовій науці класифікаційною системою британського дослідника Пітера Ластетта Автори роботи Білоус Н. О. Висотін М. Б. Сафонкіна О. Л. Тесленко І. А. Чубик Ю. І. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити