Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0210U000608, 0108U003819 , Науково-дослідна робота Назва роботи Еволюція літосфери Українського і Балтійського щитів у ранньому докембрії: загальні закономірності і головні геодинамічні відмінності Назва етапу роботи Керівник роботи Щербак Микола Петрович, Дата реєстрації 01-03-2010 Організація виконавець Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка Опис етапу В рамках проекту проведено аналіз геологічної будови та речовинного складу архейських кратонів (мегаблоків) Українського і Балтійського щитів. Показано, що зеленокам'яні структури Українського щита формувались на протязі короткого інтервалу часу від 3,2 до 3,0 млрд років. Від 2,8 до 2,6 млрд років в межах Середньопридніпровського мегаблоку формуються потужні кори вивітрювання, які були джерелом для накопичення теригенних порід криворізької серії (2,6-2,0 млрд років). В Карельському кратоні формування зеленокам'яних поясів проходило від 3,1 до 2,75 млрд років. Геологічні і геохронологічні дані свідчать про іншу направленість еволюції літосфери в цьому регіоні. Цим пояснюється різний вік залізорудних родовищ Криворіжжя та Костомукші. За результатами іон-іонних мікрозондових досліджень (SHRIMP) порід Васильківської ділянки Оріхово-Павлоградської шовної зони, встановлено, що тоналіти і гранат-біотитові гнейси (ультрамілоніти по тоналітам) мають вік 3500 млн років. Біля 3400 млн років тому відбулась магматична і/або метаморфічна подія, внаслідок якої утворилась нова генерація циркону і мала місце перекристалізація магматичних зерен ранньої генерації. На сьогодні уран-свинцевим класичним і іонно-іонним (SHRIMP) методами палеоархейські утворення (3,6-3,2 млрд років) датування однозначно встановлені на двох ділянках - в Оріхово-Павлоградській міжблоковій зоні східної частини - (Новопавлівська і Васильківська ділянки) і у Гайворон-Завалівській структурі Дністровсько-Бузького мегаблоку західної частини Українського щита. Приведені дані з врахуванням результатів попередніх досліджень вказують на те, що Дністровсько-Бузька і Оріхово-Павлоградська тектонічні структури синхронні за часом і є утвореннями поліциклічного і тривалого формування (3,6-2,1 млрд років). На основі нових геохімічних і ізотопних даних встановлені і охарактеризовані два мантійних джерела мезо- і неоархейських основних порід Українського і Балтійського щитів, що демонстрирують ізотопно-геохімічну гетерогенність мантії у часі і просторі під обома щитами. Вивчення рідкісних, рідкісноземельних і високозарядних елементів у архейських метабазальтах зеленокам'яних поясів Придніпров'я і Приазов'я, а також Кольської і Карельської провінцій показало, що джерелом для базальтів була примітивна мантія (PM), що вказує на близькі геодинамічні умови формування архейських терейнів цих щитів. Встановлено, що на Приазовському мегаблоці розповсюджені Al-деплетовані, Ti-збагачені коматиїти (барбертонський тип), в той час як на Середньопридніпровському - Al-недеплетовані і Ti-деплетовані коматиїти (йілгарнський тип). Запропоновано внести в хроностратиграфічну шкалу раннього докембрію України певні корективи, які вказані у відповідних главах цього звіту. Крім того, намічені й перспективні комплексні проблеми для уточнення шкали геологічного часу раннього докембрію, головними з яких є: 1). По палеоархею - уточнення верхніх і нижніх вікових рубежів аульської серії. 2) По мезоархею - встановлення нижнього вікового рубежу сурської світи конкської серії. 3) По неоархею - встановлення нижніх вікових рубежів бузької серії U-Pb методом по сингенетичному циркону металептитів, які є в розрізі метаосадових порід бузької серії. Результати НДР використовуються у виробничих організаціях і установах Мінекоресурсів і НАН України, а також національним стратиграфічним комітетом України і стратиграфічними комітетами суміжних країн, перш за все - Російським і Білоруським комітетами для створення геологічних, тектонічних та металогенічних карт. Опис продукції Ізотопні дати (> 3,7 млрд років), одержані іон-іонним мікрозондом SHRIMP по ядрам цирконів з палеоархейських тоналітів свідчать про те, що формування земної кори Українського щита почалося ще у еоархеї (>3,6 млрд років). Одержано фактичні матеріали по геохронології, ізотопній геохімії та петрології, які дозволяють намітити основні етапи формування породних асоціацій архею (3,6-2,5 млрд років). Доведено, що палеоархейські (3,6-3,2 млрд років) породні асоціації присутні у трьох терейнах - Васильківському і Новопавлівському (Приазовський мегаблок) і Хащувато-Завалівському (Дністровсько-Бузький мегаблок). Автори роботи Артеменко Геннадій Володимирович Бахмутов Володимир Георгійович Демедюк Валентина Валентинівна Пономаренко Олександр Миколайович Самборська Ірина Анатоліївна Степанюк Леонід Михайлович Цимбал Степан Миколайович Шумлянський Леонід Владиславович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити