Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0210U003444, 0108U000759 , Науково-дослідна робота Назва роботи Природні вороги шкідників дуба як фактор регуляції їх щільності: еколого-генетичний підхід Назва етапу роботи Керівник роботи Івашов Анатолій Васильович, Дата реєстрації 09-02-2010 Організація виконавець Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського Опис етапу Мета дослідження: обгрунтування принципово нових екологічно і генетично чистих підходів до контролю чисельності шкідливих членистоногих з використанням ДНК-інсектицидів і природних еволюційно-генетичних процесів, направлених на зниження шкідливості шкідників. Метод дослідження: польовий і лабораторний експерименти. Вперше отримані RAPD-PCR маркери п'яти досліджених препаратів вірусу різного географічного походження. Обробка личинок непарного шовкопряда короткими фрагментами ДНК-вірусного гена інгібітора апоптозу LdnVgp140 призводить до збільшення загибелі личинок шкідника на 30% у порівнянні з контролем. Даний ефект може бути використаний для виробництва біоінсектицидів. Отримані RAPD-PCR, аллозимні і фенотипічні маркери дуба, зеленої дубової листовійки і чотирьох її шкідників, що дозволяють описати генетичні переваги при взаємодії видів у трофічному ланцюзі: дуб-листовійка-шкідники. До 49 % загальної пристосованості шкідників припадає на взаємодію факторів "фен / генотип шкідника" - "фен листовійки" і до 28 % - на взаємодію факторів "фен шкідника" - "генотип дуба". Таким чином, генетична мінливість зеленої дубової листовійки та її кормового рослини впливає на компоненти пристосованості її шкідників. Ключові слова: дуб пухнастий, зелена дубова листовійка, непарний шовкопряд, паразити зеленої дубової листовійки, вірус ядерного поліедроза непарного шовкопряда, ізоферменти, ДНК-аналіз, ПЦР, RAPD-маркери. Опис продукції Використання методу RAPD-PCR із праймером OPA-08 дозволило отримати три RAPD-маркери. Фрагмент завдовжки близько 290 п.н. (зона 0.2), який зустрічається у всіх заражених особин, є надійним маркером присутності вірусу ядерного полієдрозу непарного шовкопряда. ДНК вірусу зустрічалася на поверхні, всередині або відразу на поверхні і всередині в 89 % яєць шовкопряда з Ірану, Росії і України. Таким чином, встановлена значна зараженість у природі яєць непарного шовкопряда вірусом, що необхідно враховувати при плануванні лісозахисних заходів. На підставі аналізу передачі вірусу ядерного полієдрозу з неспецифічними і специфічними праймерами вперше показана трансоваріальна передача даного вірусу у непарного шовкопряда, що необхідно враховувати при аналізі зараженості природних популяцій. Вперше описано зв'язки між генофондами видів, складаючих консорції дубів. Установлені міжгенотипічні асоціації можуть бути основою для розробки принципово нових підходів до створення стійких лісонасаджень. Автори роботи Івашов Анатолій Васильович Оберемок Володимир Володимирович Разумейко Володимир Миколайович Сімчук Андрій Павлович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити