Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0210U005631, 0108U003847 , Науково-дослідна робота Назва роботи Слов'яни та їх сусіди в Дніпро-Донському лісостепу в I--V ст. н.е. Назва етапу роботи Керівник роботи Терпиловський Ростислав Всеволодович, Доктор історичних наук Дата реєстрації 22-12-2010 Організація виконавець Інститут археології Національної Академії наук України Опис етапу Проект здійснювався в рамках загальної теми реконструкції етнічних процесів римського й гуннського часу I - V ст. н.е. лісостепової зони Східної Європи за археологічним даними. Основна увага приділена складу поліетнічних структур і зв'язкам між народами. Ранній період (II ст. до н.е. - II ст. н.е.). Лісостепове Подніпров'я. Найцікавіші результати отримані для пам'яток типу Харівка (Середнє Посейм'я) - самого східного з локальних варіантів зарубинецької культури з найбільш численними західними латенізованими елементами. Частина елементів культури характерна для середньодніпровського варіанта зарубинецької культури. Близькі аналогії речам з поховання з Мутина походять із Центральної Європи (друга половина I ст. до н.е. - початок I ст. н.е.) Верхнє Подоння. В I-II ст. н.е. повсюдно поширені пізньоскіфські пам'ятки. Носії пізньоскіфської культури пройшли з Верхнього Подоння далеко на схід: на Самарську Луку Волги й в околиці м. Саратова. Археологічні знахідки демонструють, що сармати Верхнього Подоння брали участь у бойових діях на території Центральної Європи, де вступали в контакт із римською армією та місцевими германцями. Пізньоримський і гуннський час (III - V ст.) Середнє Подніпров'я Для пізньоримського періоду (поселення й могильник Велика Бугаївка, селища Барбара 1 і Дмитрівка 3) розпочата спроба виділення етнокультурних компонентів різного походження в складі черняхівскої культури: з північно-західними та місцевими рисами. За характером сполучення цих рис можна виділити черняхівські пам'ятки з моно- та поліетнічною основою. Верхнє Подоння. Розпочата спроба уточнити датування й характер процесу утворення культурної групи типу Каширка-Седелки. Порівняно широко розповсюдження прикрас з виїмчастими емалями в регіоні робить досить імовірним проникнення у Верхнє Подоння якихось груп ранньокиївського населення в першій половині III ст. Пам'ятки кола Каширка-Седелки відомі у Верхньому Подонні з середини - другої половини III ст. і зв'язані за походженням із черняхівскою культурою. У гунський період (остання чверть IV - V ст.) на Верхньому Доні сформувалася ранньодержавна структура з поліетнічним населенням, що, імовірно, входило до складу гуннської держави. Опис продукції Дослідження було присвячене взаємовідносинам слов’ян та їх сусідів у Дніпро-Донському Лісостепу в I-V ст. н.е. Археологічні джерела свідчать про складний та багатовекторний напрямок відносин між різними етнокультурними угрупованннями. За результатами досліджень виявлено, що ранньослов’янські племена разом з іншими етносами прийняли участь у формуванні етнополітичної історії середньовічної Європи. Автори роботи Башкатов Юрій Юрійович Петраускас Олег Валдасович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити