Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0210U007471, 0105U005343 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження ролі молекулярних шаперонів у розвитку апоптоза кардіоміоцитів Назва етапу роботи Керівник роботи Сидирик Л.Л., Дата реєстрації 30-12-2010 Організація виконавець Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Опис етапу Різні типи фізіологічного стресу - тепловий шок, радіація, гемодинамічні зміни, мутантні білки, оксидативне ураження тощо викликають множинні зміни в клітинах, пов'язані зі структурою та функціями білків.Численні дослідження останнього десятиріччя показали, що основною формою клітинної загибелі кардіоміоцитів, що зумовлює прогресію серцевої недостатності, є запрограмована клітинна загибель - апоптоз кардіоміоцитів, який суттєво відрізняється за механізмами від апоптозу інших типів клітин організму. Відомо, що молекулярні шаперони взаємодіють з багатьма ключовими компонентами сигнальних шляхів, які регулюють ріст та розвиток, антистресову відповідь та загибель клітини. Молекулярна взаємодія між HSPs, різними сигнальними білками і білками-партнерами є критичною для нормальної функції сигнальних шляхів. Порушення цієї регуляції може спричиняти альтерації клітинного метаболізму, що критично для нормального функціонування кардіоміоцитів. Однак, механізми, за допомогою яких HSPs приймають участь у регуляції стрес-індукованих апоптичних сигнальних шляхів, вивчені недостатньо. Нами вперше була виявлена позитивна кореляція в збільшені експресії гену та кількісного вмісту білку Hsp60 в кардіоміоцитах при прогресії серцевої недостатності як в гострій фазі розвитку хвороби (міокардит), так і при хронічній фазі - ДКМ, як на кінцевій стадії розвитку патології, так і в динаміці на експериментальній моделі міокардиту і мишиній моделі автоімунного міозин-індукованого ураження міокарду, подібного до ДКМ людини. Також вперше виявлено зростання кількісного рівня Hsp60 та та зниження рівня кінази p70S6K в тотальних лізатах тканини сердець людини, уражених ДКМ, і в лізатах міокардів мишей із експериментальним ДКМ-подібним захворюванням, але різна клітинна локалізація. Вперше виявлено роль молекулярного шаперону Hsp60 і кінази p70S6K як аутоантигенів при розвитку дилятаційної і ішемічної кардіоміопатій, і достовірно показана їх різна імунореактивність з сироватками хворих на ДКМ та ІКМ, що може бути використано в створенні нового диференційного діагностикуму кардіоміопатій різного ґенезу. Вперше встановлено існування комплексів: між молекулярним шапероном Hsp60 і проапоптичним білком Вах у здоровому міокарді людини, який зникає у міокарді хворих з прогресуючою ДКМ, і шапероном Hsp60 та протеінканазою p70S6K . На основі отриманих результатів та аналізу літературних даних нами запропонована робоча гіпотеза можливої ролі молекулярних шаперонів у сигнальних шляхах кардіоміоцитів, порушення яких може продукувати апоптоз, що є причиною прогресії серцевої недостатності. Опис продукції Нами вперше була виявлена позитивна кореляція в збільшені експресії гену та кількісного вмісту білку Hsp60 в кардіоміоцитах при прогресії серцевої недостатності як в гострій фазі розвитку хвороби (міокардит), так і при хронічній фазі - ДКМ, як на кінцевій стадії розвитку патології, так і в динаміці на експериментальній моделі міокардиту і мишиній моделі автоімунного міозин-індукованого ураження міокарду, подібного до ДКМ людини. Вперше виявлено одночасне зростання кількісного рівня Hsp60 та зниження кількісного рівня кінази p70S6K в тотальних лізатах тканини сердець людини, уражених ДКМ, і в лізатах міокардів мишей із експериментальним ДКМ-подібним захворюванням, але різна клітинна локалізація: Hsp60 локалізується переважно в кардіоміоциті, тоді як p70S6K релокалізується в строму при прогресуванні хвороби. Вперше виявлено роль молекулярного шаперону Hsp60 і кінази p70S6K як аутоантигенів при розвитку дилятаційної і ішемічної кардіоміопатій, і достовірно показана їх різна імунореактивність з сироватками Автори роботи І.В. Крупська Бобик В.І. Капустян Л.М. О.Г.Вігонтіна О.М.Федоркова Рожко О.Т. Яковенко Л.Ф. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити
НДДКР ОК
Керівник: Сидирик Л.Л.. Дослідження ролі молекулярних шаперонів у розвитку апоптоза кардіоміоцитів. (Етап: ). Інститут молекулярної біології і генетики НАН України. № 0210U007471
Знайдено документів: 1

Оновлено: 2026-03-15