Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0211U002877, 0110U002207 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідити особливості біологічної відповіді організму в динаміці інтерферонотерапії у хворих на меланому шкіри та визначити імунологічні критерії ефективності комбінованого лікування Назва етапу роботи Керівник роботи Фільчаков Ф.В., Дата реєстрації 09-03-2011 Організація виконавець Національний інститут раку Опис етапу Об'єкт дослідження: імунокомпетентні клітини, автоантитіла. Мета роботи - Визначити особливості зрушень в імунній системі хворих на меланому шкіри під впливом інтерферонотерапії для прогнозування ефективності комбінованого лікування. Методи дослідження - імунологічні, цитофлуориметричні, метод культури клітин, статистичні. Апаратура: центрифуги ОПН-3; мікроскоп; протоковий цитофлуориметр FACScan; дозатори автоматичні; термостати, СО2-інкубатор. Проведено клініко-імунологічне обстеження 26 хворих з гістологічно підтвердженим діагнозом первинно-локалізованої меланоми шкіри (ПЛМ) І В - ІІ С стадії в динаміці комбінованого лікування із застосуванням різних схем інтерферонотерапії. Встановлено, що послідовне застосування рекомбінантних препаратів ІФН-гама та ІФН-альфа2b в ад'ювантному режимі сприяє збереженню кількості лейкоцитів у межах фізіологічної норми та запобігає розвитку абсолютної нейтропенії та лімфоцитопенії, виникнення яких не вдається уникнути при проведенні ад'ювантної терапії ІФН-альфа2b. Обидві схеми інтерферонотерапії суттєво не змінюють популяційний склад лімфоцитів периферичної крові, але по-різному впливають на вміст Трег та В1-клітин у хворих на ПЛМ. Застосування ІФН-альфа2b в ад'ювантному режимі сприяє зниженню абсолютної кількості Трег та збільшенню відносного вмісту В1-клітин, що може бути передумовою розвитку у цих пацієнтів автоімунних порушень; відбувається підвищення відносного вмісту CD95+-лімфоцитів, що може пояснити розвиток абсолютної лімфоцитопенії у хворих даної групи. Ад'ювантна інтерферонотерапія із сумісним застосуванням ІФН-гама та ІФН-альфа2b призводить до збільшення відносної кількості Трег в периферичній крові у хворих на ПЛМ та зменшення відносної кількості активованих HLA-DR+-лімфоцитів і не позначається на вмісті CD95+-лімфоцитів. Застосування ІФН-альфа2b в ад'ювантному режимі призводить до зменшення мітоген-індукованої проліферації лімфоцитів (через 3 міс від початку інтерферонотерапії), проте послідовне застосування ІФН-гама та ІФН-альфа2b супроводжується її вірогідним збільшенням не тільки порівняно з вихідним рівнем, але й з показниками у практично здорових людей. Жодна зі схем інтерферонотерапії в ад'ювантному режимі суттєво не впливає на цитотоксичну активність лімфоцитів крові хворих на ПЛМ. Отримані результати носять попередній характер, оскільки на даному етапі досліджень не є можливим оцінити ефективність застосованих схем інтерферонотерапії, отже, необхідно продовжити набір клінічного матеріалу і продовжити спостереження за хворими на етапі після комбінованого лікування. Зіставлення результатів впливу препаратів ІФН на імунну систему хворих з ефективністю комбінованого лікування дасть змогу зробити більш обґрунтовані висновки. Опис продукції Алгоритм дослідження імунного статусу хворих на первинно-локалізовану меланому шкіри включає дослідження периферичної крові цих хворих до початку лікування, після оперативного втручання, після курсу ІФН-гама, після 3 міс застосування ІФН-альфа, по закінченні комбінованого лікування. Визначення імунного статусу проводиться за показниками відносної та абсолютної кількості лімфоцитів основних популяцій та субпопуляцій, регуляторних Т-клітин, активаційних маркерів лімфоцитів, показниками функціональної активності лімфоцитів Автори роботи Ільченко Ю.М. Кукушкіна С.М. Льон Г.Д. Шуміліна К.С. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити