Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0211U004152, 0100U002256 , Науково-дослідна робота Назва роботи Патогенетичні підходи до діагностики та лікування деяких дерматозів ( псоріаз, вульгарні вугрі ) та захворювань, що передаються статевим шляхом негонорейної етіології ( заключний ) Назва етапу роботи Керівник роботи Надашкевич Олег Никонович, Дата реєстрації 21-02-2011 Організація виконавець Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Опис етапу Об'єкт дослідження : 376 дерматовенерологічних хворих (164 пацієнти з ПХ, 102 особи з ВХ, 110 хворих із ІПСШ). Мета роботи : удосконалити комплексну діагностику та терапію хронічних дерматозів (псоріатичної, вугрової хвороб (ПХ, ВХ)) та захворюваннь, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) негонорейної етіології з урахуванням особливостей клінічного перебігу їх у різних вікових групах хворих шляхом аналізу результатів клініко-лабораторних досліджень, встановлених між ними кореляційних взаємозв'язків, що дозволить підвищити ефективність лікування та розширити уявлення з патогенезу вказаних захворювань. Дослідити характер, можливі чинники ризику виникнення та особливості перебігу ПХ, ВХ в осіб різних вікових категорій. Визначити поширеність та ступінь тяжкості ПХ, ВХ, ІПСШ. Патогенетично обґрунтувати термінологію для опису етапності змін при АП. Розробити клініко-класифікаційні ознаки для визначення фенотипу ПХ. Удосконалити анкети обстежень пацієнтів з ПХ, ІПСШ. Відстежити специфічні патогномонічні ознаки АП та розробити пошуковий алгоритм його диференційної діагностики. Дослідити наявність порушень функціонування ряду внутрішніх органів і систем у хворих з ПХ, ВХ. Вивчити характер змін деяких біохімічних показників, які відображають стан гепатобіліарної системи, антиокcидантної активності організму при ПХ. Встановити можливість кореляційного зв'язку спектру біохімічних показників з характером перебігу шкірного чи суглобового псоріатичного процесу. Дослідити ступінь порушень показників ліпідного обміну, стан мікробіоценозу шкіри, кишківника та мікроелементного складу волосся в осіб з ВХ. Ідентифікувати збудники ІПСШ. Запропонувати орієнтовну схематичну модель патогенезу ПХ та її лікування як системного захворювання на підставі результатів проведених комплексних лабораторних (біохімічних та мікробіоценозу кишківника) досліджень. Розробити патогенетично обґрунтований диференційований метод лікування хворих на ВХ з різним ступенем тяжкості перебігу з використанням засобів для корекції метаболізму, мікроелементного обміну, мікробіоценозу кишківника і шкіри. Оцінити діагностично-прогностичне значення ступеня метаболічних змін у хворих на псоріаз та активності перебігу псоріатиного процесу у ході рекомендованої терапії. Дослідити ступінь корекції порушених показників ліпідного обміну, стану мікробіоценозу шкіри, кишківника та мікроелементного складу волосся в осіб з ВХ. Шляхом ідентифікації збудників в мазках з сечостатевого тракту обстежених із ІПСШ розробити алгоритм їхньої диференційної діагностики та удосконалити комплексну терапію з метою досягнення повного клінічного одужання. Оцінити терапевтичну ефективність запропонованих методів лікування хронічних дерматозів (псоріатичної, вугрової хвороб) і захворюваннь, що передаються статевим шляхом негонорейної етіології у порівнянні з базовим. Розробити і впровадити в практичну дерматовенерологію патогенетичні схеми лікування ПХ, ВХ, ІПСШ. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, мікробіологічні, бактеріологічні, рентгенофлюоресцентний, комп'ютерна бактеріоскопія, статистичний. Встановлено, що у Львівському регіоні на сучасному етапі почастішали важкі форми ПХ, домінуючою венеричною інфекцією є трихомоніаз, значного поширення (до 80-90 %) набуло акне серед підлітків. Доведено, що у 80-89 % хворих на ПХ та ВХ чинниками ризику клінічного прогресування шкірного процесу були численні запальні процеси внутрішніх органів, порушення біоценозу. Розроблено клініко-діагностичні критерії для визначення фенотипу ПХ та алгоритм диференційної діагностики АП. Удосконалено анкету для хворих з ПХ, ІПСШ. Запропонована патогенетично обґрунтована термінологія для опису етапності змін при АП, яка включає: псоріатичну ентезопатію (періартикулярне пошкодження, що підтверджується за допомогою УЗД, МРТ), псоріатичний артрит (ПсА) та деформуючий ПсА (кісткові зміни візуалізуються ренгенологічно). Відстежені специфічні патогномонічні ознаки АП: пошкодження ДМФ суглобів та остеоліз. Підтверджено діагностичне значення паралелізму перебігу шкірного і суглобового синдрому при АП. Патогенетично обґрунтована доцільність проведення визначення ряду біохімічних досліджень для оцінки порушень ПОЛ-АОА, гепатобіліарної системи у хворих на псоріаз, активності клінічного перебігу дерматозу. На підставі результатів комплексного біохімічного дослідження запропоновано схематичну модель патогенезу ПХ як системного захворювання. Виявлено ліпідний дисбаланс у більшості хворих з ВХ. У 86,7 % хворих встановлено зміни мікробіоценозу шкіри та у 83,7 % - дисбактеріозу незалежно від ступеня тяжкості ВХ. Встановлено нестачу мікроелементів цинку та селену при ВХ у волоссі 80 % хворих. Ідентифіковано збудники венеричних сечостатевих інфекцій. Запропоновано диференційований метод комплексної терапії ПХ під контролем індексу PASI із застосуванням корегуючих препаратів (енерліву, манаксу, симбітеру) для нормалізації показників функціональної здатності печінки, ПОЛ-АОА та препаратів місцевої дії (кальцитріол + бетаметазон валерат 0,1 %). Рекомендовано включати в терапію хворих на акне корегуючі препрати: для усунення дисбактеріозу кишечника - Хілак-форте; нормалізації показників ліпідограми - Епадол та мікроелементного стану - Вітам. В якості місцевої терапії слід використовувати в залежності від ступеня важкості хвороби лосьйони: "Угрин" та "Зінеріт". Розроблений алгоритм диференційної діагностики ІПСШ та схеми комплексної терапії хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз (азимед у поєднані з манаксом, симбітером); трихомоніаз (секнідазол); при вираженому бактеріальну вагінозі та вірусних уражень (генферон в свічках, Еберон-? (інтерферон- ?2b) в ін'єкціях). До запропонованих схем лікування ІПСШ рекомендовані середники для нормалізації біоценозу ШКТ та pH піхви (Cимбітер, гель Intim-Aid). Доведена клініко-лабораторна ефективність рекомендованих патогенетичних схем терапії хворих з ПХ, ВХ, ІПСШ у порівнянні з базовими, що дозволяє рекомендувати їх до впровадження в практичну діяльність як для лікування, так і для попередження рецидивів захворювань. Опис продукції Автори роботи Іваночко Л.Й. Абрагамович Л.О. Асцатуров Г.Є. Білинська О.А. Бабак І.Д. Возняк І.Я. Вольбин С.В. Дасюк Т.Є. Дашко М.О. Зайченко Я.О. Лабінський Р.В. Паращук Б.М. Пахтер І.Н. Сидоренко В.О. Сизон О.О. Туркевич О.Ю. Ютанова А.В. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити