Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0211U006665, 0109U004664 , Науково-дослідна робота Назва роботи Індукція фенотипу панкреатичних бета-клітин у кріоконсервованих мезенхімальних стовбурових клітинах кісткового мозку, шкіри та жирової тканини дорослої людини in vitro Назва етапу роботи Керівник роботи Петренко Олександр Юрійович, Дата реєстрації 04-03-2011 Організація виконавець Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Опис етапу Об'єкт дослідження - мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) людини за умов індукції диференціювання in vitro у інсулін-продукуючі клітини. Мета роботи: проведення досліджень індукції диференціювання in vitro деконсервованих МСК з жирової тканини (ЖТ), кісткового мозку (КМ) та шкіри у інсулін-продукуючі клітини. У роботі використовувалися методи культивування та кріоконсервування, морфологічні, імунофлуориметричні, імуноцитохімічні методи. Із КМ, стромально-васкулярної фракції ЖТ та із шкіри людини шляхом селективного культивування виділяли мезенхімальні стовбурові клітини, що підтверджували визначенням імунофенотипу культивованих клітин - CD29+, CD44+, CD73+, CD105+ та CD34?, CD38?, CD45?. МСК з обраних джерел піддавали індукції диференціювання in vitro у інсулін-продукуючі клітини, для чого були застосовані три варіанти середовища диференціювання - на базі середовища DMEM/F12 з 10% ЕС, 25 mM глюкози та 10 mM нікотинаміду без та з додаванням екстракту підшлункової залози новонароджених поросят або екстракту регенеруючої підшлункової залози щурів. Результат диференціювання МСК у інсулін-продукуючі клітини виявляли за допомогою забарвлення клітин дитизоном. Наявність кластерів і одиничних клітин, забарвлених дитизоном, спостерігалась в культурах, отриманих з КМ, ЖТ та шкіри, що дозволяє зробити висновок про успішність обраних шляхів індукції диференціювання в усіх експериментальних групах. В імуноцитохімічних дослідженнях фіксованих культур диференційованих МСК були використані антитіла до гормонів острівців підшлункової залози та барвник DAPI. Більшість кластерів і одиничних клітин культур після індукції в усіх трьох середовищах диференціювання забарвлювалися антитілами до інсуліну та проінсуліну і лише окремі кластери були позитивні на глюкагон та соматостатин. Кількісне визначення вмісту внутрішньоклітинного та секретованого інсуліна показало, що МСК ЖТ в результаті індукованого диференціювання в напрямку інсулінпродукуючих клітин володіють найбільшою здатністю синтезувати та секретувати інсулін, похідні МСК КМ характеризуються високим внутрішньоклітинним вмістом інсуліна, а МСК шкіри практично не синтезують інсулін у відповідь на індукуючі стимули. Біотехнологія та Клітинна біологія. Опис продукції В работе использовались методы культивирования и криоконсервирования, морфологические, иммунофлуориметрические, иммуноцитохимические методы. Результат дифференцировки МСК в инсулин-продуцирующие клетки выявляли с помощью окрашивания клеток дитизоном. Наличие кластеров и одиночных клеток, окрашенных дитизоном, наблюдалось в культурах, полученных из КМ, ЖТ и кожи, что позволяет сделать вывод об успешности выбраных путей индукции дифференцировки во всех экспериментальных группах. Автори роботи Волкова Наталія Олександрівна Грищук Віктор Петрович Мазур Світлана Петрівна Петренко Олександр Юрійович Петренко Юрій Олександрович Петрова Надія Іванівна Скоробогатова Наталія Григорівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити