Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0211U007744, 0108U011226 , Науково-дослідна робота Назва роботи Наукове обгрунтування програми реабілітації аномальних дітей з адаптаційним синдромом засобами фізчної культури Назва етапу роботи Керівник роботи Мицкан Богдан Михайлович, Дата реєстрації 15-09-2011 Організація виконавець Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Опис етапу Об'єкт дослідження - адаптаційний синдромом при різних видах неповносправності. Мета роботи - розробити та експериментально підтвердити ефективність різних типів рухової активності як засобу немедикаментозної профілактики і корекції адаптаційного синдрому у дітей з різними видами неповносправності. Методи дослідження - аналітичний для оцінки актуальності та вивчення сучасних напрямків діяльності і розробок в даній галузі, морфо-фізіологічні - для оцінки фізичного розвитку, моторної активності та психофізіологічних можливостей школярів. Біохімічні - для встановлення детермініючих маркерів стрес-реалізуючої системи та метаболізму катехоламінів і кортизолу. Педагогічні методи дослідження включали педагогічне спостереження, констатуючий та формуючий експерименти, тестування рухової підготовленості дітей. Статистичні методи дослідження використовували для встановлення достовірності отриманих результатів. Результати роботи: У роботі вперше проведено систематичне дослідження впливу рухової активності на формування і перебіг адаптаційного синдрому в аномальних дітей. Уперше фізіологічно обгрунтовані рухові режими, орієнтовані на корекцію і профілактику адаптаціного синдрому при різних видах неповносправності та виявлені особливості формування їх тренувального ефекту. Науково обгрунтована концепція корекції та профілактики адаптаційного синдрому у неповносправних дітей засобами фізичного виховання, яка базується на врахуванні об'єктивних закономірностей розвитку, що визначають нозологічні та індивідуальні особливості адаптації організму до різних за величиною, інтенсивністю, об'ємом і спрямованістю фізичним навантаженням. Значущість роботи. Визначається можливістю використання апробованої технології оптимізації адаптивного фізичного виховання учнів корекційних закладів в процесі реалізації групових та індивідуальних, урочних і позаурочних форм занять з фізичного виховання. Запропоновані методологічні підходи дають можливість з єдиної теоретичної позиції вирішувати практичні завдання по профілактиці і корекції адаптаційного синдрому в умовах тиску психо-соціальних чинників ризику, підвищенню працездатності та життєздатності дітей з особливими потребами на основі використання засобів фізичної культури. Апробовані та обгрунтовані в процесі дослідження умови фізичної працездатності молодших школярів з фізичними та психічними вадами, способи нормування фізичних навантажень та програми і технології оздоровчого тренування для них. Застосувувані засоби корекції та профілактики адаптаційного синдрому придатні для широкого використання в практичній діяльності фахівців в галузі фізичної культури, психологів, соціальних і медичних працівників установ як спеціальної, так і загальної освіти. Висновки. Покращення морфо-функціональних можливостей, підвищення рівня моторної активності, наявність позитивних змін психофізіологічних якостей у неповносправних дітей вказують на корекцію адаптаційного синдрому, яка була досягнута за допомогою оптимального об'єму рухової активності. При цьому використовувані фізичні вправи спрямовані переважно на розвиток аеробної витривалості, були нескладними в координаційному відношенні циклічними руховими діями глобального характеру, що залучали до роботи більше 50% усієї м'язової маси. В період занять, які вимагають концентрації уваги, зосередженості, інтелектуальних зусиль та ін., необхідно використовувати комплекси познотонічних вправ, що забезпечують за допомогою змінного скорочення різних м'язових груп, сухожиль і звязок доступ в ЦНС потужного тонізуючого потоку пропріорецептивної імпульсації. В перервах між заняттями слід застосовувати аеробні вправи малої потужності тривалістю від 10 до 20 хв та інтенсивністю, як правило, не більше 40-60% пульсового резерву (дихальна гімнастика, суглобова гімнастика, м'язова релаксація). Для корекції адаптаційного синдрому найбільш інтенсивні і тривалі заняття повинні припадати на другу половину навчального дня (спортивні години). Оптимальна тривалість фізичного навантаження тренуючого характеру при 3 заняттях в тиждень з інтенсивністю 70-80% пульсового резерву складає 20-40 хвилин. Розвиток аеробних можливостей з метою формування довготривалих позитивних перехресних ефектів адаптації організму до фізичних навантажень рекомендується здійснювати впродовж не менше 14-18 тижнів на основі використання вправ аеробного і змішаного характеру. Доля останніх складає 30-40% загального часу, що виділяється для навантаження тренуючого характеру. Прогнозні припущення про розвиток розробки. Отримані дані можуть знайти застосування при розробці заходів, спрямованих на підвищення стійкості до дії несприятливих психосоціальних чинників на учнів, управління процесами адаптації, зниження негативних наслідків стресу, розробку раціонального режиму праці і відпочинку, внесення доповнень і змін в програми фізичного виховання. Ключові слова: ЗАГАЛЬНИЙ АДАПТАЦІЙНИЙ СИНДРОМ, НЕПОВНОСПРАВНІ ДІТИ, ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК, ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ЯКОСТІ, МОТРНІ ФУНКЦІЇ, АДАПТИВНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА Опис продукції Інвалідність є чинником, що викликає хронічний стрес. У відповідь на нього в дітей розвивається загальний адаптаційним синдром. Саме така форма пристосування є характерною для дитячого організму, в тому числі і аномального, в силу його морфо-функціональних, пластичних та патологічних особливостей. У аномальних дітей загальний адаптаційний синдром носить агресивно-дестабілізуючий характер, що веде до виснаження резервних можливостей організму і розвитку цілого ряду вторинних і супутніх ускладнень. Пропонована нами технологія корекції загального адаптаційного синдрому за допомогою фізичнх навантажень аеробного і анаеробного характеру різної тривалості та інтенсивності базуються на принципах переорієнтації пристосувальної реакції з рівня "стрес" на рівень "тренування", а сам принцип застосування фізичних вправ дає можливість задіяти резервні можливості організму і добитись "реакції активації". Цим було досягнуто оптимізації роботи систем, ініціюючих стрес-реакцію і попередження, зменшення чи усуненнія фі Автори роботи Білоус Ірина Василівна Білоус Олег Орестович Данків Андрій Богданович Дугіна Лариса Володимирівна Мочернюк Владислав Богданович Презлята Ганна Василівна Султанова Ірина Дмитрівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити