Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0211U008683, 0111U008338 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчення впливу культивованих мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин різного походження на загоєння трофічних виразок різної етіології Назва етапу роботи Керівник роботи Остапченко Людмила Іванівна, Дата реєстрації 26-08-2011 Організація виконавець Київський національний університет імені Тараса Шевченка Опис етапу В результаті досліджень було одержано in vitro культури МСК з різних тканин мишей ліній C57BL/6 і CBA: з дерми, строми тимусу, жирової тканини сальнику та строми кісткового мозку. Також були здійснені диференцировочні тести на остео- та адипогенез культивованих МСК. Нанесення гострої рани здійснювали в експериментальній групі мишей лінії СВА з індукованою за допомогою високодозової ін'єкції стрептозотоцину (240 мг/кг) гіперглікемією (рівень глюкози в крові складав 218-244 мг/дл). На змодельовану діабетичну виразку апліцирували живий дермальний еквівалент з полімеризованого колагенового гелю та культивованих сингенних адипозних МСК в кількості 1 х 106 клітин/мл гелю. В контрольній групі мишей спостерігалося повне загоєння ранового дефекту шкіри на 25-ту добу після нанесення гострої рани. В обох варіантах експериментальної групи тварин з гіперглікемією до 25-ї доби спостерігалося незагоєння змодельованої хронічної діабетичної виразки, однак у варіанті з аплікацією дермального еквівалента площа ранової поверхні зменшилася до 5% (від площі рани на 5-ту добу) у порівнянні з такою, але без аплікації - до 26% (від площі рани на 5-ту добу). Опис продукції В результаті досліджень було одержано in vitro первинні культури МСК з різних тканин мишей ліній С57BL/6 і СВА: з дерми, строми тимусу, жирової тканини сальнику та строми кісткового мозку. На змодельовану діабетичну виразку апліцирували живий дермальний еквівалент з полімеризованого колагенового гелю та культивованих сингенних адипозних МСК, В контрольній групі мишей спостерігалося повне загоєння ранового дефекту шкіри на 25-ту добу після нанесення гострої рани. В обоїх варіантах експериментальної групи тварин з гіперглікемією до 25-ї доби спостерігалося незагоєння змодельованої хронічної діабетичної виразки, однак у варіанті з аплікацією дермального еквівалента площа ранової поверхні зменшилася до 5 % (від площі рани на 5-ту добу) у порівнянні з такою, але без аплікації - до 26 % (від площі рани на 5-ту добу). Автори роботи Зубов Д. О. Остапченко Л. І. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити