Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0211U013015, 0111U004804 , Науково-дослідна робота Назва роботи Молекулярно-генетична оцінка генофонду сосни звичайної в Білорусі та Україні з метою поліпшення популяційного та плантаційного насінництва даного виду Назва етапу роботи Керівник роботи Коршиков Іван Іванович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 20-12-2011 Організація виконавець Донецький ботанічний сад НАНУ Опис етапу Головна мета досліджень - порівняльний аналіз генетичної структури , підрозділеності та диференціації популяцій сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в українській та білоруській частинах спільного природного ареалу, для виділення серед них унікальних, що відзначаються найбільшим рівнем генетичного поліморфізму (перший етап); визначення відмінностей у генетичній мінливості вибірки плюсових дерев української та білоруської селекції від випадкових дерев природних популяцій та штучних насаджень (другий етап). Уніфіковано 12 ізоферментних локусів 6 ферментних систем (GOT, ADН, GDH, DIA, LAP, MDH) 20 українських популяцій основних лісорослинних районів (Луганська - Львівська області) та 10 білоруських популяцій основних лісових районів Білорусі. Предомінантні алелі співпадають в обох географічних частинах ареалу. Гетерогенність між українськими та білоруськими популяціями притаманна 8 локусам. За трьома основними показниками генетичного поліморфізму P. sylvestris з білоруської частини ареалу перевищує (Р95 =0,833; НЕ =0,314; НО = 0,312) українську сторону ареалу (Р95 =0,750; НЕ =0,264; НО = 0,261). Середня кількість алелів на локус вище в український (А = 4,583), ніж в білоруський (А = 4,250) частині ареалу. Більш генетично диференційовані українські популяції P. sylvestris (FST = 0,037), ніж білоруські (0,019). Найменше генетичне різноманіття з 30 популяцій, мають реліктові популяції P. sylvestris Українських Карпат, в яких збереглися адаптивно значущі гени з дольодовикового періоду. Встановлені популяції P. sylvestris з найвищими показниками генетичного різноманіття, що мають перспективу для виділення генетичних резерватів, використання в селекційних програмах, інтродукційних цілях і в міждержавному обміні. За 18 алозимними локусами визначено ген-портрети 43 плюсових дерев в насадженнях P. sylvestris на півночі Донецької області. За середнім рівнем наявної гетерозиготності (НО = 0,203) вибірка цих дерев поступається всім іншим деревостанам (НО = 0,238 - 0,307), включаючи вибірку плюсових дерев з Білорусі (НО = 0,260). Для плюсових дерев України визначені три найбільш мінливі локуси, а саме - Gdh, Mdh-3, Got-2. Вибірка плюсових дерев з Білорусі генетично врівноважена (НО = НЕ = 0,260), а для плюсових дерев з України за вісьмома з дванадцяти локусів спостерігається суттєве відхилення фактичного розподілу генотипів від теоретично очікуваного згідно закону Харді - Вайнберга за рахунок надлишку гомозигот, який становить 37,3%. Вибірки плюсових дерев України та Білорусі більш генетично диференційовані одна відносно іншої, ніж деревостани природного та штучного походження (DN=0,050). В той же час українська вибірка плюсових дерев дуже мало відрізнялась від вихідних насаджень (DN = 0,001). Pinus sylvestris L., генетична мінливість, популяції, насадження, плюсові дерева української та білоруської селекції Опис продукції Встановлені популяції P. sylvestris з найвищими показниками генетичного різноманіття, що мають перспективу для виділення генетичних резерватів, використання в селекційних програмах, інтродукційних цілях і в міждержавному обміні Автори роботи Демкович Андрій Євгенович Калафат Любов Олександрывна Макогон Інна Володимирівна Ніколаєва Олександра Вікторівна Пастернак Георгій Олександрович Ткачова Юлія Олександрівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити