Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0212U000257, 0109U002167 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчити клінічні, морфо-функціональні та лабораторні показники при бронхолегеневій патології у дітей в залежності від перебігу та фази хвороби Назва етапу роботи Керівник роботи Антипкін Юрій Геннадійович, Дата реєстрації 07-02-2012 Організація виконавець Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" Опис етапу З сучасних позицій досліджено етіопатогенетичні механізми формування сучасних форм РБ і ХБ у дітей та визначено основні критерії їх діагностики, досліджено механізми формування порушень еластичності легень і гальмування відновлення процесів репарації слизової оболонки бронхів. Вперше на основі динамічних морфологічних досліджень виявлено особливості патогенетичних механізмів регенераторних процесів у дихальній системі дітей з різною бронхолегеневою патологією в залежності від перебігу та фази хвороби, та визначено підходи до діагностики ранніх проявів формування хронічної бронхолегеневої патології у дітей. Встановлено, що зміни деградації позаклітинного матриксу, пов'язані зі змінами експресії макрофагів і експресії матриксної металопротеїнази та їх взаємодії, призводять до зміни регенерації з подальшою хронізацією запального процесу та активацією склеротично-фіброзуючих процесів у структурі бронхів. Встановлено, що ступінь розвитку апоптозу клітин війкового епітелію може бути показником для прогнозування трансформації легких форм РБ в більш тяжкі перехідні форми. Доведено, що показником хронізації бронхолегеневого процесу є зменшення кількості нормальних клітин війкового епітелію на 20 % та збільшення кількості їх дистрофічно змінених на 80 %, що веде до неспроможності слизової оболонки виконувати захисну функцію внаслідок глибоких цитоморфологічних змін у ній. Виявлено, що при БА експресія антигенів апоптозу вища, ніж при рецидивуючих обструктивних формах бронхіту, а експресія його регуляторів, які контролюють етап деградації ДНК, нижча, що сприяє більшому порушенню регенерації епітеліальних структур бронхіального дерева з розвитком пневмосклеротичних процесів. Доведено, що визначення рівня експресії рецепторів апоптозу в еозинофілах має прогностичне значення в терапії БА. Наукова новизна-доведена висока ефективність оптимізації базової терапії БА антиоксидантно-антигіпоксичними препаратами для корекції дезадаптивних імуно-алерго-метаболічних взаємозв?язків. Вперше прослідковано зв'язок між експресією мРНК, синтезом білків і експресією ферментів антиоксидантного захисту у дітей з БА та визначена можливість їх використання як маркера ефективності інтервального гіпоксичного тренування(ІГТ). Доведено, що аналіз експресії мРНК генів антиоксидантних ферментів може використовуватись як біомаркер оксидативного стресу при змінах напруження кисневих режимів, що має практичне значення для індивідуалізованного розширення базової терапії. Тяжкість клінічного перебігу БА асоціює з наявністю функціонально неповноцінних алелів глютатіон-S-трансферази М1 і N-ацетилтрансферази 2, що можна використовувати для прогнозу клінічного перебігу і розробки раціональної терапії на ранніх стадіях захворювання. Доведено, що ІГТ покращує дихальну і вентиляторну функцію легень, підвищує ефективність функціонування кардіоваскулярної системи, зменшує дисфункцію клітинних метаболічних процесів за рахунок підвищення енергетичного потенціалу клітин і активації резервних механізмів, підвищує стійкість до гіпоксії, викликає позитивну клінічну динаміку. Практичне значення роботи полягає в тому, що на основі сучасного підходу до діагностичного процесу : Встановлення механізмів формування порушень еластичності легень з наступним склерозуванням легеневої тканини, а також причин гальмування відновлення процесів репарації слизової оболонки бронхів дозволило визначити заходи, спрямовані на активацію процесів репарації слизової оболонки бронхів, що дасть змогу зменшити тривалість запального процесу та запобігатиме розвитку перибронхіального пневмосклерозу, що є морфологічним субстратом наступних рецидивів з трансформацією у ХБ дорослих. Показано, що діагностику гіперреактивності бронхів необхідно використовувати для виділення груп ризику трансформації гострого процесу в хронічний із подальшим застосуванням методів профілактики цього процесу. Доведено, що дослідження систем детоксикацї має практичне значення у діагностиці формування і прогнозу перебігу бронхообструктивного синдрому при зниженні активності ферментів 2 фази (глутатіон-S-трансферази) метаболіти першої фази детоксикації не утилізуються, а провокують дегрануляцію гладеньких клітин дихальних шляхів, що веде до виділення широкого спектру біологічно активних речовин (гістаміну, лейкотриєнів, простагландинів, інтерлейкінів тощо), що, в свою чергу, через зміни у клітинах, індукує запалення у бронхах та сприяє розвитку гіперреактивності бронхів. Виявлення синдрому гіперреактивності бронхів як прихованої стадії порушення бронхіальної прохідності можна використовувати для виділення груп ризику трансформації гострого процесу в хронічний. Визначено діагностичне та диференційно-діагностичне значення неінвазивного методу дослідження конденсату видихуваного повітря - його амінокислотного складу при рецидивуючих, хронічних неспецифічних захворюваннях легень у дітей. Показано,що індивідуалізоване гіпоксичне тренування може бути використане для попередження загострень при БА. Встановлено,що визначення експресії білків і мРНК антиоксидантних ферментів може бути маркером ефективності індивідуалізованого гіпоксичного тренування при БА у дітей. Для диференційної діагностики рецидивуючого та хронічного бронхітів і бронхіальної астми у дітей рекомендовано обстеження хворих в умовах спеціалізованих пульмонологічних відділень з додаванням до загально прийнятої схеми обстеження клініко-анамнестичних даних бальної оцінки. Зміни показників амінокислот конденсату видихуваного повітря, одночасно з динамікою клінічних симптомів рецидивуючого та хронічного бронхітів і бронхіальної астми, можуть бути додатковими критеріями для постановки діагнозу та контролю ефективності реабілітаційних заходів. Розроблені цитологічні, імуноцитохімічні та ультраструктурні критерії можуть бути використані при підборі методів лікування дітей з хронічними запальними захворюваннями органів дихання. Одним із цитологічних критеріїв є показники зміни епітелію бронхів в браш-біопсіях: виявлення дистрофічних змін та клітин запальної інфільтрації переважали в браш-біопсіях дітей з хронічним та рецидивуючим бронхітами. Застосування мультипробіотика в комплексному лікуванні дітей з неспецифічними захворюваннями легень сприяло позитивній динаміці імунологічних показників, а також покращенню загального стану хворих дітей та зменшенню проявів клінічних симптомів вказаних захворювань. Проведенні дослідження обґрунтовують доцільність доповнення терапії хворих на рецидивуючий та хронічний бронхіти і бронхіальну астму курсовим прийомом пробіотиків. Опис продукції Досліджено етіопатогенетичні механізми формування сучасних форм РБ і ХБ у дітей та визначено основні критерії їх діагностики, досліджено механізми формування порушень еластичності легень і гальмування відновлення процесів репарації слизової оболонки бронхів. Вперше на основі динамічних морфологічних досліджень виявлено особливості патогенетичних механізмів регенераторних процесів у дихальній системі дітей з різною бронхолегеневою патологією в залежності від перебігу та фази хвороби, та визначено підходи до діагностики ранніх проявів формування хронічної бронхолегеневої патології у дітей. Встановлено, що зміни деградації позаклітинного матриксу, пов'язані зі змінами експресії макрофагів і експресії матриксної металопротеїнази та їх взаємодії, призводять до зміни регенерації з подальшою хронізацією запального процесу та активацією склеротично-фіброзуючих процесів у структурі бронхів. Встановлено, що ступінь розвитку апоптозу клітин війкового епітелію може бути показником для прогнозування трансформації лег Автори роботи Арабська Л.П. Задорожна Т.Д. Несвітайлова К.В. Пустовалова О. Радченко Н.О. Смірнова О.А. Толкач С.І. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити