Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0212U000514, 0110U000231 , Науково-дослідна робота Назва роботи Визначити патогенетичні механізми розвитку цукрового діабету в осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання у діапазоні доз від 0,25 до 7,1 Гр в результаті аварії на Чорнобильській АЕС Назва етапу роботи Керівник роботи Коваленко Олександр Миколайович, Дата реєстрації 16-02-2012 Організація виконавець Державна установа "Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України" Опис етапу Виявлено, що відносне число осіб, котрі захворіли на цукровий діабет, було більшим в групі реконвалесцентів ГПХ по відношенню до УЛНА на ЧАЕС з поглинутими дозами 0,25-0,9Гр. Встановлено зв'язок розвитку ЦД з такими факторами, як гіперінсулінемія, вік пацієнта і гіперхолестеринемія. В динаміці 25-річного спостереження за реконвалесцентами ГПХ і УЛНА на ЧАЕС без ознак кістково-мозкового синдрому, починаючи з моменту опромінення, ризик занедужати ЦД визначали такі фактори (у порядку їх значимості), як вік, гіперінсулінемія, ІМТ і концентрація холестерину у сироватці крові. Показано, що структурні зміни у підшлунковій залозі осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, можуть свідчить про зниження функціональної повноцінності -клітин і тим вказувати на прогресування інсулярної недостатності та розвиток ЦД 2 типу. Визначено, що в УЛНА на ЧАЕС, хворих на ЦД, високий рівень прандіальної і постпрандіальної глікемії на тлі харчової стимуляції призвів до істотного зростання концентрації проінсуліну у сироватці крові при відсутності росту концентрації С-пептиду. Це свідчить про поєднання у хворих цієї групи інсулінорезистентності та інсулінової недостатності, хоча у попередні роки спостерігалась компенсаторна гіперінсулінемія. У мешканців контамінованих територій та осіб, які не зазнали дії радіаційного чинника, продемонстровано суттєве збільшення постпрандіальної глікемії з паралельним зростанням концентрації як С-пептиду, інсуліну, так і проінсуліну. Серед УЛНА на ЧАЕС порівняно з мешканцями контамінованих територій та особами, котрі не зазнали дії радіаційного чинника, частіше переважає такий варіант ЦД, що характеризується зниженою секрецією інсуліну, порушенням конверсії проінсуліну в інсулін. Клінічно цей варіант захворювання характеризується відсутністю ожиріння ІІ-ІІІ ступеня, суттєвим збільшенням постпрандіальної глікемії, наявністю дисліпідемії, необхідністю застосування інсулінотерапії у вигляді моно- або комбінованого лікування для досягнення компенсації діабету. Поряд з порушеннями вуглеводного і ліпідного обмінів виявлені зміни білкового метаболізму, зокрема, в осіб, які перенесли ГПХ. Ознаки концентричної гіпертрофії міокарду лівого шлуночка виникають у них на тлі підвищеного синтезу колагену І типу в ексрацелюлярному матріксі порівняно з учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 р., у яких вони пов'язані з пригніченням процесів його деградації. Опис продукції В монографії розглядаються питання клініки, діагностики, патогенезу, немедикаментозного і медикаментозного лікування цукрового діабету, ожиріння та пов'язаних з ними патологічних станів Автори роботи Афанасьєв Дмитро Євгенович Білий Давид Олександрович Камінський Олексій Валентинович Копилова Ольга Василівна Чикалова Ірина Григорівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити