Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0212U001431, 0110U000233 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчити можливості тривалого лікування антигіпертензивними препаратами учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою та розробити нові підходи до оптимізації попередження/регресу гіпертрофії міокарду Назва етапу роботи Керівник роботи Хомазюк Інна Миколаївна, Дата реєстрації 03-02-2012 Організація виконавець Державна установа "Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України" Опис етапу Об'єкт дослідження: 125 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (УЛНЧК) з гіпертонічною хворобою (ГХ) в динаміці та 30 хворих на ГХ, які не зазнали впливу іонізувального опромінення. Мета роботи: Визначити можливості органо-протекторної дії антигіпертензивних препаратів першої лінії відносно регресу гіпертрофії та порушення функцій лівого шлуночка в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою за результатами 2-х річного нагляду. Методи: клінічні, аналіз радіаційного впливу, інших факторів ризику, добове моніторування артеріального тиску, електрокардіограми, варіабельності серцевого ритму, ехо-допплеркардіографія, велоергометрія. Результати: Визначено органо-протекторну дію антигіпертензивних препаратів першої лінії відносно регресу гіпертрофії та порушення функцій лівого шлуночка в УЛНЧК з ГХ. Співставлені ефекти застосування в УЛНЧК інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторів рецепторів ангіотензина ІІ при монотерапії і комбінації з діуретиками і блокаторами кальцієвих каналів, які забезпечували надійний 24-годинний контроль АТ, достовірне зниження середнього добового, денного й нічного систолічного і діастолічного АТ, зменшення варіабельності АТ, нормалізацію добового індексу. Комбіноване лікування забезпечувало більш суттєве збільшення толерантності до фізичного навантаження, ніж при монотерапії. При тривалому лікуванні, під час якого систолічний і діастолічний АТ залишалися на рівні цільового, відбувався регрес гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) серця. Встановлено зменшення індексу маси міокарда (ІММ) на 8 % - при лікуванні еналаприлом, 10 % - периндоприлом і еналаприлом з амлодипином, 10,9 % - периндоприлом з індапамідом, 11,8 % - лозартаном з гідрохлортіазидом. Під час усього періоду нагляду у цих хворих, на відзнаку від тих, які припинили лікування, не встановлено випадків прогресування ГЛШ серця. Покращення діастолічної функції встановлено як при монотерапії так і при комбінованому лікуванні. Починаючи з 4 тижня відмічалося збільшення відношення максимальних швидкостей раннього і пізнього дiастолічного наповнення, яке досягло вірогідної величини через 12 місяців і склало 31,5 % по відношенню до вихідних даних. Достовірне зменшення часу ізоволюметричного розслаблення міокарду наступало через 4 тижня лікування. Покращення порушеної діастолічної функції лівого шлуночка серця під час лікування виявлялася раніше, ніж регресія гіпертрофії. На підставі проведеного порівняльного аналізу органо-протекторної дії антигіпертензивних препаратів першої лінії визначено перевагу впливу блокаторів ангіотензинперетворюючого ферменту відносно регресу гіпертрофії та порушення функцій лівого шлуночка і розроблено новий спосіб, спрямований на упередження виникнення ускладнень ГЛШ серця (заявка на винахід, № u2011 12860 від 2.11.2011 р.). Ефективність. Визначено органо-протекторну дію антигіпертензивних препаратів першої лінії відносно регресу гіпертрофії та порушення функцій лівого шлуночка в УЛНЧК з ГХ, розроблено новий спосіб, спрямований на упередження виникнення ускладнень ГЛШ серця. За результатами роботи представлено 14 публікацій, заявка на винахід, 4 доповіді. Опис продукції Пропонується алгоритм визначення і контролю гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) серця в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (УЛНЧК) з гіпертонічною хворобою (ГХ). Застосована на концепції високого загального ризику і передбачає зміщення профілактичних і лікувальних заходів на рівень субклінічних проявів ГЛШ, які відбуваються набагато раніше, ніж виникають небезпечні ускладнення. Автори роботи Габулавічене Жанна Михайлівна Курсіна Наталія Вікторівна Сидоренко Геннадій Васильович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити