Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0212U002431, 0110U004273 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробка методики обґрунтування можливості подовження терміну безпечної експлуатації внутрішньокорпусних пристроїв атомних реакторів ВВЕР-1000 Назва етапу роботи Керівник роботи Воєводін Віктор Миколайович, Доктор фізико-математичних наук Дата реєстрації 24-02-2012 Організація виконавець Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" НАН України Опис етапу Вивчено вплив старіння на радіаційне розпухання сталі Х18Н10Т, яка є матеріалом внутрішньокорпусних пристроїв (ВКП) реакторів ВВЕР. Дослідження виконувались на зразках зістареної сталі Х18Н10Т, які були вирізані з кришки парогенератора Рівненської АЕС після 145,8 тис. годин експлуатації. Проведено опромінення цих зразків важкими іонами. Вивчена вихідна структура та структура сталі Х18Н10Т після іонного опромінення. Побудовано та проаналізовано експериментальні криві розпухання зістареної сталі від дози та температури опромінення. Встановлено, що тривале старіння матеріалу привело до збільшення низькотемпературної області розпухання за рахунок сегрегаційних процесів. При високих температурах опромінення, у зістареній сталі спостерігається придушення розпухання за рахунок більш інтенсивного випаровування вакансій з поверхні пор. Показано, що зі збільшенням дози опромінення концентрація пор зростає та досягаючи максимуму зменшується внаслідок процесів коалесценції та коагуляції, при цьому розмір пор монотонно підвищується. У порівнянні з вихідним станом матеріалу концентрація пор у зістареній сталі на порядок вище, а їхній розмір приблизно в 4 рази менший. Виявлені особливості, імовірно, пов'язані з синергетичним ефектом виходу легуючих елементів із твердого розчину в результаті тривалого старіння та накопиченням газів у даному матеріалі. Проаналізовані експериментальні дані по розпуханню сталі Х18Н10Т отримані у швидкому реакторі БОР-60, та дані встановлені на прискорювачі важких іонів ЕСУВІ. Порівняно розпухання експериментальних даних з розпуханням розрахованим за допомогою моделюючої функції винайденої у попередньому етапі даного проекту. Встановлено похибки параметрів які входять в моделюючу функцію. Показано, що розраховані температурні та дозні криві розпухання сталі Х18Н10Т задовільно погоджуються з експериментальними даними при високих дозах та температурах, близьких до максимуму розпухання. Опис продукції Встановлено, що тривале старіння матеріалу привело до збільшення низькотемпературної області розпухання за рахунок сегрегаційних процесів. При високих температурах опромінення, у зістареній сталі спостерігається придушення розпухання за рахунок більш інтенсивного випаровування вакансій з поверхні пор. Показано, що зі збільшенням дози опромінення концентрація пор зростає та досягаючи максимуму зменшується внаслідок процесів коалесценції та коагуляції, при цьому розмір пор монотонно підвищується. У порівнянні з вихідним станом матеріалу концентрація пор у зістареній сталі на порядок вище, а їхній розмір приблизно в 4 рази менший. Виявлені особливості, імовірно, пов'язані з синергетичним ефектом виходу легуючих елементів із твердого розчину в результаті тривалого старіння та накопиченням газів у даному матеріал Автори роботи Автушко Анатолій Андрійович Бородін Олег Вікторович Брик Віктор Васильвич Василенко Руслан Леонідович Воєводін Віктор Миколайович Кальченко Олександр Сергійович Лимар Раїса Іванівна Мельниченко Валентин Вікторович Назаренко Євген Олександрович Неклюдов Іван Матвійович Пермяков Олексій Вікторович Пилипенко Микола Миколайович Шевцов Анатолій Богданович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити